“Більше розуміє небезпеку, яку несе РФ”: намір балотуватися на пост генсека НАТО лідера Румунії прокоментував дипломат

12 березня президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що балотуватиметься на посаду генерального секретаря НАТО. Ця країна, як сусід Молдови та України, добре розуміє всю небезпеку загрози з боку Російської Федерації, як і те, що її агресія спрямована на те, щоби фактично знищити державність обох країн. Про це сьогодні, 13 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко.

“Румунія більше за інших розуміє небезпеку, яку становить російська агресія проти України. Вона задирається в Молдові вже дуже тривалий час, і фактично активізувала деструктивні сили в Придністров’ї та Гагаузії. Росія хоче знищити Україну, повністю дестабілізувати Молдову. І Румунія, як сусід Молдови та України, добре розуміє всю цю небезпечну політику, яка спрямована на те, щоб знищити державність цих двох країн”, — зазначив Левченко.

Він нагадав, що певний час Румунія сама перебувала під серйозним впливом Кремля, який намагався диктувати їм правила.

Тож нині, вважає дипломат, у Румунії є повне розуміння того, що Альянс має бути готовий до боротьби. Зокрема, про це свідчить заява Йоганніса про те, що Альянс наразі потребує “свіжого” погляду на свою місію.

“У них є хороші відчуття того, що таке російська небезпека. У Румунії впевнені, що НАТО повинен мати бойові частини і бути готовим вступити в бій не через місяць, як у них було заплановано раніше. Це вже буде дуже пізно. Треба реагувати буквально за пару хвилин, навіть не годин, на будь-який акт агресії. У НАТО є ці можливості, є техніка, кадри, але немає бойового досвіду. Бойовий досвід є тільки в американських військ. Ось на них і робилася ставка. Але, з огляду на останні заяви Трампа, Йоганніс пропонує зробити поправку стосовно того, що боєготовність Альянсу має бути абсолютно на іншому рівні”, — зазначив Левченко.

Очевидно, що країни НАТО мають виділяти значно більше коштів на озброєння, підтримку своїх національних армій, доповнив гість ефіру.

“Валовий внутрішній продукт країн блоку в 40 разів більший, ніж у Росії. Тому це зробити абсолютно нескладно. За рахунок цієї переваги в 40 разів можна створити армію, яка сильніша, нехай не в 40 разів, але в кілька разів сильніша за російську. Яка навіть не спробує можливість протестувати силу військ НАТО. Про це розмірковує Йоганніс і пропонує таку концепцію партнерам по союзу”, — резюмував дипломат.

Левченко також пояснив, що вибір генерального секретаря НАТО — внутрішня процедура Північноатлантичного альянсу. У цьому процесі відіграє роль і питання представленості регіонів.

“Генсек має обиратися від різних країн, по черзі. Також деякі аспекти залежать від того, наскільки країна авторитетна, наскільки сам кандидат авторитетний, коли на цій посаді перебуває, і наскільки його підтримують”, — сказав Левченко.

Ще одне важливе питання — як великі члени НАТО ставляться до тієї чи іншої кандидатури. Тому що без їхньої підтримки це все неможливо.

“Умовно, якщо США проти когось — жодних шансів немає. Але блокуючий голос є і в Німеччини, і Британії, і у Франції. Це великі гравці, до яких потрібно прислухатися. Якщо вони будуть категорично проти якоїсь кандидатури, навряд чи хтось наполягатиме на ній. Крім об’єктивних причин, є й суб’єктивні чинники”, — пояснив дипломат.

Він акцентував, що вибір генсека НАТО — демократичний процес, що для Росії взагалі незрозуміло.

“Для Росії це взагалі вже немислимі речі. А європейці в демократичному суспільстві вирішуватимуть, хто ж стане наступним генеральним секретарем. І потрібно сказати, що його роль важлива, але не абсолютна. Тобто, це не означає, що він усім НАТО керує. Там є багато інституцій, які делеговані національним арміям, окремим державам, які теж відіграють дуже важливу роль”, — доповнив спікер.

Читайте також: Путін може зупинити війну в будь-який момент, а поразка України не призведе до миру, — генсек НАТО

Нагадаємо, 11 березня у штаб-квартирі НАТО відбулася офіційна церемонія прийняття Швеції до Альянсу.