Ситуація на Харківщині, західні війська в Україні та фіналізація війни: головне зі спілкування президента Зеленського з журналістами

Ситуація на півночі Харківської області. Використання західної зброї для ударів по військових об’єктах України. Чи можливе перемир’я на фронті під час Олімпіади? Очікування від Глобального саміту миру. Про це і не тільки президент України Володимир Зеленський розповів на зустрічі з журналістами, яка відбулася в Києві 16 травня. FREEДOM наводить відповіді глави держави на ключові запитання.

Ситуація на Харківщині

— У нас була предметна зустріч з Сирським, Содолем, Драпатим. А також з прикордонниками — Сергієм Дейнеко. З Нацполіцією.

На сьогодні наші Сили оборони стабілізували росіян там, де вони зараз знаходяться. Найглибша точка їхнього просування — 10 кілометрів. На напрямках деяких бригад ворога немає зовсім просування — і не було. У нас є дуже потужні бригади, я їм вдячний. Зараз ми посилили кілька напрямків окремими батальйонами — те, що можна було забрати десь з резерву і з деяких напрямків.

До бетонної лінії оборони ніхто не дійшов, це маячня, що там говорять. Ворог дійшов до першої лінії. Перша лінія — це не кордон, там неможливо будувати, тому що через відповідну зброю, якою працювали росіяни, наші люди гинули.

Зараз вони (російські війська, — ред.) приблизно там і знаходяться — це перша лінія. Це лінія, яку побудували на війні, під постійним вогнем, наші військові. Першу та другу лінію будують військові, а третя лінія побудована місцевими владами. Вона найпотужніша — не тому, що вони краще за військових, а просто тому, що вона далі від зброї, від снарядів, від обстрілів.

Перетин росіянами кордону пов’язаний із тим, що не вистачає ППО. Вони на відстані, де у них є перевага, діють авіабомбами, артилерією…  8 місяців паузи в ухваленні рішень [щодо військової допомоги] партнерами. Зрозуміло, що нашим воїнам було непросто.

Вовчанськ — їх ціль, зрозуміло. Крім того, що вони хочуть відповідну зону 10 кілометрів, вони хочуть завжди розвивати успіх, якщо він є. Але головне на сьогодні — нашими Силами оборони ситуація стабілізована.

Про дозвіл щодо використання західної зброї на території РФ

— Я не вважаю, що повинні бути якісь заборони, тому що це не про наступ української армії з використанням західної зброї на території Росії. Це — захист. Це так само як превентивні санкції, про які ми всім говорили перед повномаштабним вторгненням. Це — те саме. Це попередження.

І мало того, у них же там така сама “сіра зона”. У них там виселення людей тощо. У них також на прикордонні цивільних людей майже немає, з їх сторони. Зі зрозумілих причин.

Візит держсекретаря США Блінкена до Києва

— Його мета. По-перше, пакет допомоги у 2 млрд доларів. По-друге, пропозиції від США щодо гарантій безпеки. Драфт договору про гарантії безпеки вже є. По-третє, обговорили наше бачення саміту НАТО. Вони почули наше бачення, прийняли цю інформацію і повернуться зі зворотнім зв’язком.

Головне питання — ППО. На якій стадії знаходиться діалог з тією чи іншою країною, в якої є відповідні системи. Де ми їх бачимо, де партнери їх бачать, коли це може бути й що для цього потрібно зробити.

Глобальний саміт миру

— Партнери не штовхають нас [стосовно перемовин з РФ]. Хоча мені здається, що в атмосфері світу це є. І тут нам потрібно бути просто дуже стійкими та сильними. Вже обраний сьогодні правильний майданчик, де у нас є ініціатива — [Глобальний] саміт миру.

Ми хочемо в результаті [саміту] отримати комюніке. Хочемо отримати енергетичну безпеку, включаючи ядерну. Бо, я вважаю, тут всі зацікавлені, й це може нам дати можливість спрогнозувати іншу зиму. Ядерна безпека — те, що всі підтримують. Мені здається, там, де ядерна безпека, можемо говорити й про безпеку в цілому енергетичної системи.

Хочемо отримати вільне судноплавство. Будь-які вантажі українським морем без ризику. Це і безпека людей в Одесі та загалом на півдні. Тому що вони б’ють по портах — це й інфраструктура, й море, й економіка.

Хочемо зробити серйозний крок щодо поштовху до обміну полоненими. Де питання обміну полонених — там і повернення дітей. Ось в принципі, що ми хочемо отримати.

Якщо ми будемо мати серйозну кількість країн і буде відповідне комюніке, я вважаю, це буде наша дипломатична перевага. Після цього можна організовувати вже майданчики в тих чи інших країнах, де технічно буде пропрацьований кожен із цих пунктів. І тоді вже цей план давати представникам Росії. Як це було з зерновою ініціативою: погодили план з ООН і з Туреччиною, а вони потім окремо погодили цей план з РФ.

Важливо, щоб на саміті було багато країн. Інакше росіяни “вистрибнуть”, як це було з “зерновим коридором”, і нам довелося будувати інший коридор.

Тобто перед тим, як говорити з РФ, треба, щоб був детальний план, який погоджений усім світом.

Працюємо в різних напрямах. Я розмовляю з лідерами. Дипломатами Андрій Єрмак займається. Вчора він презентував із Расмуссеном в Данії аналітичний документ щодо України в НАТО. І в Брюсселі він із нашою командою зустрічався з багатьма послами, включаючи Китай і Глобальний Південь.

Вступ України до ЄС і НАТО

— Я думаю, що ми зі свого боку зробили все можливе на сьогодні. Залишилася тільки політика. Тобто інструментально й операційно ми зробили все для того, щоб у червні в ЄС відкрили Україні перемовини. Я думаю, що там все вийде. Навіть складні партнери сьогодні стали трішки простішими. Ми активно з ними працювали.

Ситуація зі зброєю і чеська ініціатива

— Навіть до чеської ініціативи у нас є прогрес.

Вперше за роки війни жодна із бригад не скаржиться, що немає артилерійського снаряда. І це відбувається упродовж останніх двох місяців.

Всім ще доведеться дуже багато працювати. Чеська ініціатива буде йти. Про гроші з усіма партнерами ведемо перемовини.

Ми зараз відкриваємо ініціативу, коли партнери будуть давати гроші на виробництво наших дронів, РЕБів — саме в цей конкретний напрямок. Технічні показники наших дронів стають кращими. Ми починаємо їх багато виробляти, а на них немає грошей, можемо виробляти більше, ніж є грошей.

Ідея Макрона щодо військ країн НАТО в Україні

— Проводити тренування [наших військових] в Україні — це логічно. Це швидше, ніж їхати, наприклад, у Францію, в Польщу.

Також співпраця з розмінування. Можна зробити хаб із ремонту французької техніки прямо в Україні, щоб не відправляти це у Францію.

Я на це дивлюсь дуже позитивно, скажу чесно. Все це могло б бути кроком, який підштовхнув би й інші країни. Тобто це відкриває якусь нову сторінку в цій війні.

Перемирʼя під час Олімпіади

— У нас вже було припинення вогню. Але воно не дуже працює з цим ворогом. Крім того, є ризик — хто буде фіксувати, що в час припинення вогню їхні сили не підійдуть до нас? Припинення вогню ж не заважає технікою заїхати ближче, а потім включити наступ. Тобто я не розумію деталі. Для мене поки що це звучить, як нежива історія.

Фіналізація війни

Путіну не вигідний діалог з усім світом, тому що навіть той самий Китай йому скаже: поясни захоплення територій! Тому що Китай виступає за територіальну цілісність будь-якої держави.

На сьогодні ґрунт має бути для того, щоб Путін шукав так само вихід з цієї ситуації. Бо зараз у нього немає дискомфорту. Тому що — куди ми стріляємо? Що ми можемо атакувати? Чим? Наскільки економічно нам будуть допомагати? Санкції дотиснемо — не дотиснемо? Трибунал буде — не буде? Треба відповісти собі на кожне з цих запитань. І щодня працювати та просуватися по кожному з цих напрямків.