Від “Вагнера” до “Ахмата”: навіщо в Росії створюють численні приватні армії

У Російській Федерації збільшується кількість приватних військових компаній (ПВК). Незважаючи на те, що найманство офіційно заборонено російським законодавством, останнім часом ПВК стали з’являтися в РФ як гриби після дощу.

До сумнозвісної в Україні та в усьому світі ПВК “Вагнер”, засновником якої є наближений до президента РФ Володимира Путіна російський бізнесмен Євген Пригожин, додалися приватні військові компанії “Патріот” і “Редут”, а також загін “Шторм”, пов’язані з Міністерством оборони Росії та безпосередньо з його главою Сергієм Шойгу.

Свою приватну армію має також глава Чечні Рамзан Кадиров. Офіційно спецзагін швидкого реагування “Ахмат” входить до структури Росгвардії, але фактично цей підрозділ підпорядковується тільки керівнику Чеченської Республіки.

Крім цього, про формування своїх армій заговорили деякі російські губернатори, а на початку лютого стало відомо, що власну приватну військову компанію створює і російська корпорація “Газпром нефть”.

Загалом у РФ налічується вже близько 30 приватних військових компаній.

Навіщо міністру оборони РФ Шойгу знадобилося створювати нові приватні армії? Як вплине створення нових ПВК на перебіг війни в Україні та політичну обстановку в самій Росії? Які цілі переслідує Пригожин, відправляючи на забій найманців і кримінальників? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко;
• ексспічрайтер Володимира Путіна, російський політтехнолог Аббас Галлямов;
• російський журналіст і соціолог Ігор Яковенко.

Олександр Мусієнко: Влада Росії заохочує опричнину й отаманщину

— Зараз у Росії фактично пішла мода на приватні військові компанії. Але я б їх називав навіть не ПВК, а приватні злочинні терористичні організації. Таке визначення ясніше проливає світло на сутність і діяльність цих компаній.

Якщо раніше можна було говорити лише про ПВК “Вагнер”, то зараз з’являються й інші. Є інформація про те, що і “Газпром” хоче створити свою приватну армію.

Чому все це відбувається? Тому що фактично Росія протегує тій же опричнині, отаманщині.

Дуже часто російська пропаганда і особисто президент РФ Путін розповідали, що в нас в Україні нібито якісь молодики, націоналістичні групи тощо. Насправді в українській армії всі добровольці [офіційно оформлені] в структурі Збройних сил або Нацгвардії. Ми не користуємося послугами найманців, тим більше злочинців і злочинних груп, це однозначно.

А ось у Росії якраз протилежна ситуація, вони стали вдаватися до послуг кримінальників, злочинців, яких взяли за статтями, починаючи від убивства, грабежів, розбоїв тощо. І зараз перед цими загонами, крім участі в бойових діях, ставлять більш глобальні завдання на майбутнє.

У Росії досить багато так званих елітних груп впливу, які зараз фактично озброюються. Тобто йде справжнісінька опричнина, йде отаманщина. Те, про що в Росії часто говорили раніше, зараз у них уже відбувається. І це буде накривати їх як снігова куля.

Тому зараз усі такі компанії, як “Газпром”, “Росатом”, “Норільський нікель” та інші, будуть створювати загони так званих добровольців. Кого туди наберуть, це вже буде залежати від того, кого спіймають, кого знайдуть у в’язниці, для того, щоб гарантувати і свою особисту безпеку, і свого бізнесу, своїх проєктів тощо.

Ну, і плюс у Шойгу ж конкуренція з Пригожиним, це очевидно. Вона виходить навіть у публічну площину. Вони використовують війну проти України для отримання власних балів, для власного піару, для реалізації якихось політичних амбіцій. Вони піаряться на крові досить багато.

Тому необхідно показати, що компанія Шойгу і Міноборони краща, ніж “Вагнер” у Пригожина. Хоча взагалі, це звучить навіть дико, щоб Міністерство оборони, де міністр керує фактично всім військовим блоком, створювало такі компанії.

Читайте также: ЧВК “Вагнер”: истинные цели руководителя армии российских наемников

Аббас Галямов: Якби армія РФ справлялася із завданнями, ніяких ПВК у Росії не створювали б

— Створення ПВК для влади — це просто відчайдушна спроба знайти якийсь вихід із глухого кута, в якому вони опинилися. Тобто ситуація, коли офіційна армія явно виявилася не на висоті, і не справляється зі своїми завданнями. Цілком і повністю її не заміниш, але на якихось найважливіших ділянках її намагаються замінити або доповнити іншими структурами, які, можливо, будуть функціонувати трохи ефективніше.

Це не від хорошого життя. У принципі, якби офіційна армія справлялася із завданнями, не було б ніяких приватних армій. Ну, тобто ПВК були б, але вони в Африці займалися б своїми справами і все. Але тут ситуацію, коли або програти, або залучити якихось “лівих” гравців у вигляді приватних армій, намагаються виправити за допомогою ПВК.

Зрозуміло, навіщо це Кадирову — вся його влада тримається на його приватній армії. Зрозуміло, навіщо це Пригожину — він фігура для політики досить маргінальна. Так, він годував Путіна, його всі знали, всі його поважали, він з усіма міг поспілкуватися, будь-кому міг зателефонувати — адже всі знали, що він кухар Путіна. Але при цьому на політичні розклади він не впливав.

Пригожин міг по бізнесу що-небудь отримати для себе і заробити зайве. Але в сенсі політичного впливу, звичайно, цієї фігури просто не існувало, не було такого політика до початку війни.

Починаючи з літа, коли стало зрозуміло, що офіційна армія абсолютно не справляється, почалося сходження зірки Пригожина. Він став політичною фігурою, його сміливо можна назвати “людиною року” в російській політиці. За півроку він злетів угору і став однією з найвпливовіших політичних фігур.

Сьогодні Пригожин підпорядковується особисто Путіну, більше нікому. Він дозволяє собі те, що ніхто не те, що дозволити не міг, а навіть помріяти про це. Ніхто не смів “наїхати” на адміністрацію президента, публічно її образити, почати погрожувати кувалдою.

Але на відміну від Кадирова, для якого ситуація зараз стабільно розвивається — вона не погіршується і не поліпшується — Пригожин створив собі колосальну проблему. Тепер він точно, що називається, не мешканець, навіть не стільки в політичному сенсі, а в сенсі свободи. Він за останні пів року став подразником для практично всієї еліти і для переважної більшості населення країни. Тому найлегший спосіб для будь-якого політика заробити очки — посадити Пригожина.

Та й сам Путін, можливо, в якийсь момент зрозуміє, що вже не потребує послуг Пригожина. А навіщо йому розмінювати свою популярність на те, щоб тримати його поруч біля себе? Пригожин у тактичному плані виграв, він став політично значущою фігурою, але з погляду його власного майбутнього — воно тепер у нього дуже похмуре. Путіна завжди цінували за стабільність. А яка тут стабільність, коли державою, по суті, керує кримінальник, який “по фені ботає”.

У цій ситуації для Путіна від Пригожина в стратегічному плані проблем набагато більше, ніж радості. Але все одно Пригожин потрібен, тому його не позбуваються. Він продовжує працювати і сподівається себе реабілітувати.

Поява нових ПВК явно свідчить про те, що Путін продовжує свою гру стримування і противаг. Тобто, якщо він вважає, що Пригожин воює ефективно, то бери всі ресурси, які в тебе є і вкладай у “Вагнер”, навіщо тобі створювати нові ПВК? Проте, створюється нова приватна армія. І, звичайно, це свідчить про те, що яйця в нього в один кошик не складаються.

Що стосується створення військових формувань в окремих регіонах РФ, то там губернатори створюють на своїй території так звані національні підрозділи: у Башкирії, у Марій-Ел, у Мордовії, в інших регіонах, і називають їх своїми іменами. Наприклад, Башкирський національний батальйон.

Їм ідуть окремі доплати від губернатора, постачається окреме екіпірування коштом губернатора. Це все є, але юридично ці хлопці не є ПВК, вони є звичайними військовослужбовцями з тими ж самими правами, що й інші.

Ігор Яковенко: Після поразки РФ в Україні приватні армії будуть рвати Росію на шматки

— Створення ПВК міністром оборони Шойгу — це дійсно унікальне явище. Приватизація армії — в історії людства я таких прикладів не знаю взагалі.

З військового погляду — це річ дуже шкідлива, тому що основа армії — це єдиноначальність. І в цьому випадку абсолютно очевидно, що єдиноначальність порушується, тому що поряд із ПВК “Патріот”, поряд із ПВК “Вагнер” сьогодні діє ще десь приблизно 20 різних приватних військових компаній.

Зокрема можна ще назвати воїнство Кадирова, хоча вони формально належать до Росгвардії. Але, тим не менш, зрозуміло, що “кадирівці” підпорядковуються не Путіну, не Герасимову, не Золотову, і тим більше не Шойгу. Вони підпорядковуються Кадирову.

Тож тут явно немає єдиноначальності. Зараз і “Газпром” за розпорядженням Мішустіна (Михайло Мішустін, глава уряду РФ, — ред.) створює свою приватну військову кампанію. Є свої приватні військові компанії у [Геннадія] Тимченка, він один із гаманців Путіна.

Сенс їх, звісно, не у війні проти України, тому що для цієї війни ці ПВК на сьогоднішній момент скоріше шкідливі, тому що вони руйнують принцип єдиноначальності. Там починаються тертя, у них різні системи фінансування, плюс до цього у них окрема система поставок і так далі. Це все породжує конфлікти на війні, і може призвести не тільки до “дружнього вогню”, а й до прямих ударів у спину, що, власне, вже й відбувалося.

А мета в них зовсім інша, вона очевидна. Зараз дедалі більше людей серед російської верхівки, зокрема й серед військових, починають розуміти, що війна програється. І люди починають заглядати в якусь перспективу, у те, що буде після поразки [Росії], після обвалення путінського режиму.

І ці ось ПВК готуються не до війни з Україною — вони готуються до тієї війни, яка відбуватиметься всередині Росії після того, як ця імперіалістична війна проти України переросте в мафіозну війну за території та за власність. І саме тому зараз створюються ці ПВК, і кожен представник російської влади, який “поважає себе”, прагне придбати якусь свою приватну армію.

Такі армії зараз починають формувати й губернатори. Вони навіть отримали наказ від Путіна на створення підрозділів у вигляді загонів територіальної оборони.

Після того, як війна буде програна, Путін може втратити свою владу.

І в цьому випадку, ті відцентрові сили до суверенітету, які насправді пронизують Росію, звільняться і почнеться смутний час, тобто останній остаточний етап розпаду Російської імперії.

І тут якраз ці приватні армії, яких на той час набереться вже близько сотні, дуже знадобляться. ПВК набудуть своєї сили і почнуть відігравати особливу роль — вони просто рватимуть Росію на шматки. До цього якраз готуються і Пригожин, і Кадиров. До цього, я думаю, готується і уряд, зокрема і Шойгу.

Тому що армія — це добре, а коли є своя власна армія, то це зовсім здорово. Тоді, після розвалу Росії є можливість знайти якусь політичну і фінансову перспективу.

Читайте також: Пригожин проти Герасимова: що відомо про конфлікт путінських маріонеток (ВІДЕО)