Чонгарський міст виведений з ладу: як Україна вдарила по логістиці російських військ і що буде далі

Пошкоджена ділянка Чонгарського мосту. Фото: mod.gov.ua

Чонгарський міст, який з’єднує тимчасово окупований Крим із захопленою частиною Херсонської області, зазнав серйозних пошкоджень унаслідок ударів Сил оборони України. Попри це, російська влада намагається мінімізувати значення того, що сталося, і приховує реальні наслідки для логістики півострова.

Транспортний коридор до Криму — під загрозою: наслідки пошкодження Чонгарського мосту

Перші пошкодження переправа отримала 7 червня — тоді було зруйновано дорожнє полотно в одному напрямку. У ніч на 9 червня українські підрозділи провели нову операцію із застосуванням дронів FP-2, унаслідок якої міст зазнав повторних пошкоджень.

У 1-му окремому штурмовому полку Сухопутних військ ЗСУ повідомили, що об’єкт не був повністю знищений, однак виведений з ладу, а рух ним припинено.

“Від імені 1-го окремого штурмового полку заявляємо, що чергове ураження — це результат роботи новоствореного мультидоменного центру “Фаланга”. Ця операція є лише початком. І цим ми даємо зрозуміти росіянам, що штурмові війська тепер можуть і будуть проводити операції не лише на землі, а й на middle strike відстанях. Підсумувати хотілося б фразою, добре відомою нашому противнику: “можемо повторити”, — йдеться у повідомленні 1-го ОШП.

За даними української сторони, Чонгарська переправа більше не може використовуватися для транспортного сполучення. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко заявив, що російська влада намагається приховати масштаби проблеми від жителів тимчасово окупованого Криму.

“Чонгарський міст повністю знищений, російська влада намагається замовчувати ситуацію у тимчасово окупованому Криму”, — заявив Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України.

Додатковий тиск на російську логістику чинить і сухопутний маршрут через окуповані території Донецької та Запорізької областей. Йдеться про трасу Маріуполь — Бердянськ — Мелітополь — Сімферополь. За наявними даними, з 7 червня російське командування заборонило використовувати цей коридор для перевезення військових вантажів.

Водночас Керченський міст після попередніх атак уже кілька років функціонує з обмеженнями. У результаті пошкодження ключових маршрутів обсяг військових перевезень між Кримом та іншими окупованими територіями суттєво скоротився.

Проблеми з логістикою збіглися з паливною кризою, яка триває на півострові. З кінця травня в Криму діють обмеження на продаж пального: бензин відпускають не більше 20 літрів в один бак, запроваджено талонну систему на дизельне пальне, а продаж пального в каністри заборонений.

На тлі дефіциту пального жителі півострова також повідомляють про перебої з постачанням продуктів. За інформацією місцевих медіа, у низці магазинів почали порожніти полиці з товарами першої потреби. Насамперед ідеться про цукор, рис, гречку, сіль, борошно, рослинну олію та макаронні вироби. Деякі торгові точки вже запровадили обмеження на продаж товарів — не більше трьох одиниць в одні руки.

Складнощі торкнулися й туристичної галузі. Крим вибув із десятки найпопулярніших напрямків для відпочинку серед росіян. Через паливну кризу зростає кількість скасувань бронювань у готелях. За даними ЗМІ, кількість відмов від поїздок збільшилася вдвічі, а частина туристів віддає перевагу іншим російським курортам, зокрема Анапі.

Попри це, підконтрольні окупаційній владі телеканали продовжують стверджувати, що ситуація перебуває під контролем. Представники адміністрації заявляють про наявність достатніх запасів соціально значущих товарів, включно із зерном, хлібом, молочною продукцією та овочами. Також вони обіцяють забезпечити аграріїв необхідною кількістю пального для проведення жнив.

Пальне, продукти та туризм: як удари по логістиці змінюють ситуацію у Криму

Чому експерти називають Крим для Путіна валізою без ручки і які ризики це створює для російської влади? Детально про це в ефірі телеканалу FREEДОМ поговорили:

  • Ілля Котов, кандидат наук у сфері державного управління, експерт із публічної політики;
  • Владислав Селезньов, військовий експерт;
  • Сергій Грабський, військовий експерт;
  • Павло Лакійчук, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.

ІЛЛЯ КОТОВ: Для Путіна неуспіх у Криму рівнозначний фактичній втраті влади

— Російське суспільство поступово починає відкривати очі. Це важливо і правильно. Після подій останніх тижнів дедалі частіше звучать іронічні й навіть, скажу так, глузливі коментарі на адресу російського диктатора: “Бачите, “Орешник” у нас є, а бензину в Криму чомусь немає”. І це показово.

Тут потрібно розглядати ситуацію не лише в контексті сьогоднішнього знищення мосту, а загалом розуміти, що з політичної думки являє собою Крим особисто для Володимира Путіна. Фактично окупацію Криму подавали як одну з найбільших геополітичних перемог останнього десятиліття. І зараз ми використовуємо їхню ж подачу проти них, показуючи, що “не все так однозначно”.

Це все ланки одного ланцюга. Насамперед ідеться про дроновий контроль над сухопутним коридором. Сухопутний коридор для Путіна був одним із найважливіших результатів початку війни. Саме так цю інформацію подавали й російському суспільству: “ми зробили все для Криму, ми досягли цього результату”. Зараз цього результату вже немає.

Міст у Чонгарі — продовження цієї ситуації. І тут виникає закономірне питання: який міст, суто гіпотетично, може стати наступним? Думаю, це Кримський міст. І до цього все йде.

Я пов’язую всю активність навколо Криму саме з політичним знищенням російського диктатора. Попередження України також пов’язані саме з цим.

Попри спроби щось замовчувати, усі бачать реальну ситуацію на півострові. Люди відмовляються їхати до Криму. Це впливає на військову логістику, але насамперед б’є саме по політичній вазі.

Оскільки для Путіна невдача в Криму рівнозначна фактичній втраті влади.

Вже Олександр Лукашенко насміхається з Москви. Фактично він дослівно говорить таке: “Ми розмовляли з Путіним, і я запропонував: якщо у вас не виходить, може, передасте нам Крим в оренду на 99 років? Може, у нас вийде”.

Відверто кажучи, це величезне політичне і стратегічне фіаско РФ. Крим насамперед має бути показником того, що успіхів немає. Показником того, що сьогодні Україна має значно більші технологічні можливості, значно більше, скажімо так, цитуючи президента Трампа, “карт” у протидії.

Ми розуміємо, що працює лише мова сили. І саме цією мовою ми зараз говоримо. Тому я б розглядав сприйняття того, що відбувається, російським суспільством не лише в контексті Криму, а й у контексті українських дронів над Москвою. Знищення нафтопереробної інфраструктури — усе це елементи комплексного процесу тиску. Але цей тиск заради миру.

https://www.youtube.com/watch?v=opLyjB62Er4

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Крим перетворюється для Путіна на валізу без ручки

— Генеральний штаб ЗСУ всіляко намагається навіяти вищому військово-політичному керівництву РФ, що для них Крим перетворився на валізу без ручки: нести важко, а кинути шкода. У Криму — серйозні проблеми. Вони пов’язані не лише з тим, що виник серйозний дефіцит бензину, дизельного пального, що зупиняє практично весь приватний транспорт, окрім техніки спецслужб і якихось там комунальних служб, та й там уже виникають певні складнощі. Виснажуються запаси продовольства та інших товарів першої потреби.

Проблема і з безпекою на так званій трасі “Новоросія” (Р-280). Вона давно стала достатньо небезпечною для переміщення будь-якого типу транспорту. Безумовно, ціллю українських військовослужбовців є військова техніка противника, але й інші учасники дорожнього руху обмежують свої можливості для пересування і намагаються використовувати інфраструктуру Керченського мосту. Але й там серйозні проблеми.

Противник має серйозні проблеми, і вони, немов снігова куля, наростають. Проблеми з логістикою, з організацією надійного захисту повітряного простору на території тимчасово окупованого Криму дають про себе знати. Російські гауляйтери й окупанти нервують. Для цього нервування в них є всі законні підстави, адже очевидно, що українська армія діє системно, методично і планомірно, знищуючи ворожий військовий потенціал на території тимчасово окупованого Криму та Севастополя.

Далі буде більше. “Прильоти” вже по другорядних об’єктах, нафтосховищах, ресурсних об’єктах, які забезпечують хоча б якесь невелике зберігання нафти і нафтопродуктів на території Кримського півострова свідчать про те, що українська армія має чіткі цілевказання. А це означає, що на території півострова активно працюють наші розвідники й партизани. І ми маємо достатню кількість ресурсів, щоб ті самі об’єкти буквально перетворити на попіл.

https://www.youtube.com/watch?v=jX1Mg4HkMUg

СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Росіяни можуть швидко відновити пошкоджений міст, але користь для України все ж є

— Ейфорія в цьому випадку недоречна, бо російська армія має достатньо потужну базу для відновлення подібних об’єктів. Українські сили вже неодноразово завдавали ударів по Чонгарському мосту і по мосту у районі Перекопська.

Але ми зараз розширюємо можливості для завдання ударів по всіх ділянках цієї траси. Тобто на першому етапі потрібно розуміти, що наше завдання — сегментувати трасу для того, щоб розділити її. По-військовому це означає на ізольовані ділянки для того, щоб розірвати логістику.

Не обов’язково ми будемо бити в міру відновлення по цьому Чонгарському мосту. Достатньо завдавати ударів по тих силах і засобах, які намагатимуться його відновлювати. Тобто важливо зробити його непрохідним.

Це також може зіграти нам дуже добру службу і допомогти у знищенні транспортних засобів окупантів. Тобто очевидно, що бити по скупченню техніки набагато легше, ніж, скажімо, ганятися за окремою фурою десь у степах України. Тому тут ми виконуємо дуже важливе завдання на першому етапі сегментування логістики противника. Що, зокрема, призводить до того, що російські війська фізично не можуть посилити натиск на українські позиції на Південному напрямку. Я говорю про Херсонську та Запорізьку області.

https://www.youtube.com/watch?v=8AamHIVVrDQ

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Через удари по логістиці РФ уже є зниження бойових дій на фронті

— Розбитий Чонгарський міст — новий, його побудували росіяни після того, як у 2022-2023 роках Сили оборони України “розібрали” старий Чонгарський міст. Новий міст розташовувався поруч: якщо дивитися з материка, то на кілька сотень метрів правіше від старого Чонгарського мосту. Між ними залишилися рештки елементів понтонного мосту. Нехай тепер знову відновлюють і спускаються на той понтонний міст. Інших варіантів у них немає.

Припинення експлуатації Чонгарського мосту збільшує навантаження на Перекопський напрямок. Це означає, що всі сили та засоби для російської армії, яка діє на Запорізькому напрямку, тепер роблять великий гак, перенаправляються та перевантажують Перекопський перешийок.

Вже є зниження темпу бойових дій російських підрозділів на низці ділянок на півдні. Це зумовлено не стільки активністю, контрударами Сил оборони України, скільки тим, що цим російським з’єднанням не вистачає паливно-мастильних матеріалів (бензину, солярки), не вистачає боєприпасів, харчів. А без продуктів і води вони взагалі не витягнуть.

https://www.youtube.com/watch?v=zozrqZQ0sFo

Читайте також: Кримський глухий кут: як вогневий контроль України ламає плани окупантів на півдні — аналіз Снєгирьова

Прямий ефір