В Кремлі перенесли термін захоплення Авдіївки — що про це говорять експерти

Авдіївка Донецької області залишається однією з найгарячіших точок на карті бойових дій в Україні. Як зазначають українські військові, тут тривають так звані “м’ясні штурми”, коли російські командири бездумно кидають в атаку живу силу, зазнаючи при цьому великих втрат.

Російські війська посилюють наступальні дії під Авдіївкою і одночасно прагнуть захопити Куп’янськ Харківської області. Усе це робиться для того, щоб до виборів президента РФ кандидат Володимир Путін зробив це своїм досягненням. “Подарунком під ялинку” до Нового року Авдіївка вже не стане, вважають експерти.

Оперативна ситуація в Донецькій області

Українські захисники відбили 37 російських атак на Авдіївському напрямку, загалом протягом доби на фронті відбулося 73 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.

“На Авдіївському напрямку наші захисники відбили 37 атак ворога в районах на схід від Новокалинового, на схід від Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, на південь від Сєвєрного, на південь від Тоненького, Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог безуспішно намагався прорвати оборону наших військ”, — ідеться у зведенні Генштабу ввечері 12 грудня.

ЗСУ також відбили 8 атак у районах Синьківки, Петропавлівки, Іванівки Харківської області на Куп’янському напрямку, 2 — у районі Макіївки Луганської області на Лиманському напрямку, 4 — у районах Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області на Бахмутському напрямку, та 4 атаки — у районах на північ від Приютного і на захід від Вербового Запорізької області на Запорізькому напрямку.

Крім цього, окупант здійснив 10 безуспішних атак на позиції українських військових на Мар’їнському напрямку, де сили оборони продовжують стримувати окупантів у районах Новомихайлівки Донецької області.

Раніше британська розвідка повідомила, що ЗСУ провели успішні локальні контратаки під час боїв біля Авдіївки, позбавивши російські війська повного контролю над селом Степове.

“Авдіївка зараз залишається ареною найінтенсивніших боїв на фронті, де в окремі дні в цьому невеликому секторі, імовірно, відбувалося близько 40% усіх бойових зіткнень”, — ідеться в повідомленні розвідувального огляду Міноборони Великої Британії від 11 грудня.

Авдіївський напрямок в огляді експертів

Чому російські війська так активно прагнуть захопити Авдіївку, повторюючи історію із захопленням Бахмута? Якою ціною для Кремля обходиться ця операція? Про це в ефірі FREEДОМ міркували:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Віталій Барабаш, голова Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Владислав Селезньов, військовий експерт;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний аналітик;
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії “Південь”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Розмови про взяття Авдіївки — це лише пропагандистський хід

— Розмови про Авдіївку, Куп’янськ, Мар’їнку, Вугледар використовує російська пропаганда. Вони мають показувати, що Росія – потужна, і Путін справді силовим чином контролює території, може їх руйнувати, захоплювати, може вирізати скільки потрібно людей в іншій країні тощо. Тобто вони для максимально дурної російської аудиторії продовжують створювати образ Путіна як сильного лідера, який не боїться вбивати масово громадян іншої країни.

Це дуже примітивна класична російська технологія — показати, що пахан кровожерливий — у цьому суть спроби захопити Авдіївку.

Навіть на внутрішньому ринку до цього ставляться, як до нереального шоу. Коли сидить роздутий Соловйов і віщає, і ти сприймаєш це як театральну постановку, де людина з палати №6 щось віщає.

У принципі, навіть у Росії так це сприймають. Я б на це вже ніяк не рефлексував і не звертав уваги, тому що нам для нашої роботи це не дає жодної поживи.

ВІТАЛІЙ БАРАБАШ: Таких втрат серед російських військових не було навіть у боях за Бахмут

— Ще до загострення, яке почалося на Авдіївському напрямку 10 жовтня, були дані про те, що російські війська сконцентрували в районі Донецька близько там 70-80 тисяч живої сили.

Зрозуміло, що мається на увазі не тільки Авдіївка, це і Мар’їнський напрямок, і Вугледар. За два місяці цього загострення вони підтягували багато резервів і з Вугледара, і з Маріуполя, і з Бахмута.

Полонені кажуть, що резерву в них дуже багато, особливо живої сили. Тобто це нескінченний потік, мобілізовані, яких заводять із РФ пачками. Привозять групами, розділяють для того, щоб люди між собою не спілкувалися, щоб вони не були злагоджені. Щоб вони не виживали.

Один із полонених розповів, то по приїзду вони кілька кілометрів ішли пішки невідомою місцевістю.

І протягом цих кількох кілометрів він бачив сотні тіл. Так він зрозумів, що їх привезли під Авдіївку. Зі слів полонених, таких втрат не було навіть у боях за Бахмут.

Погодні умови не дають російським військам використовувати техніку у великій кількості.

Більшою мірою по всій лінії фронту відбуваються “м’ясні штурми” малими групами. Десь намагаються зайти, як ДРГ. В основній своїй масі заходять просто на позиції, як “одноразові” солдати.

Легкопоранених, що знаходяться далі від лінії фронту, б’ють, щоб ті просилися на передову “пасти смертю хоробрих”. Про це останнім часом говорять полонені.

Їм потрібна погода — сухий або заморожений ґрунт, щоб оточити місто, замкнути кільце навколо Авдіївки. Це їхнє основне завдання. Зараз вони витягують якомога більше сил по всій лінії оборони і намагаються вплутатися в бої, щоб відвернути увагу.

Насправді, вони чекають погоди, щоб приїхала техніка у великій кількості, як це було в першій і другій хвилях їхніх штурмових дій. Поки що в цьому конкретному випадку погода — на нашому боці.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: РФ поки що може собі дозволити розкидатися ресурсами на кілька напрямків

— Так, їм необхідно зараз підготуватися до третьої хвилі наступу на Авдіївку. Якщо проаналізувати більш детально, які сили і засоби беруть участь у бойових діях у районі міста, то в основному в цих бойових діях беруть участь підрозділи 1-го армійського корпусу так званої “ДНР”. І вже тільки лише другорядну роль відіграють такі підрозділи, як 55-та, 74-та окремі мотострілецькі бригади 41-ї загальновійськової армії. Крім того, можна зустрічати і 2-гу загальновійськову армію підрозділи зі складу 30-ї окремої мотострілецької бригади.

Уже неодноразово, коли розбиралося питання, пов’язане з Авдіївкою. Якоїсь важливої ролі в тактичному плані вона не відіграє для росіян. Так, це незручний плацдарм під боком у Донецьку. Але є куди більш важливий напрямок, локації, куди можна було б сконцентрувати всі ці сили і засоби.

Але замість цього російське командування віддало перевагу Авдіївці. Оскільки вони там побачили вікно можливостей, що Авдіївку легко охопити й оточити, перерізавши основну логістику. І вони порахували, що для них це буде легка перемога, якщо сконцентрувати досить-таки серйозний ударний потенціал. Але вийшло не так, як планувалося. І фактично вони зараз змушені перейти до плану Б. Тобто пробувати своїми наступами вздовж лінії оборони по лінії бойових зіткнень, фактично ті локації, які вже давно у всіх на слуху.

Можемо очікувати найближчим часом активізації в районі Вугледара. Вони цього не роблять, тому що в них немає дефіциту ресурсу, у них усього достатньо, і вони можуть собі це дозволити.

Ні, вони зараз, крім Авдіївки, намагаються захопити Мар’їнку, намагатимуться захопити Вугледар, намагатимуться рухатися в районі Бахмута, відбити контроль над Кліщіївкою та Андріївкою. І це все ланки одного ланцюга. Щоб хоч щось у них вийшло або під Новий рік, або під так звані вибори так званого президента Росії. Випробовують абсолютно різні напрямки на міцність.

Приблизно в найближчі три місяці вони будуть акцентувати увагу саме за цими напрямками, за цими локаціями. Там будуть найбільш інтенсивні бойові дії проводитися.

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЄВ: Ресурси військових відіграють ключову роль у протистоянні за Авдіївку

— Якщо і є пекло на землі, воно зараз знаходиться в районі Авдіївки. Противник активно задіює свої засоби вогневого ураження — і авіацію, і артилерію, бронетехніку останнім часом дедалі частіше став використовувати з метою зламати опір українського гарнізону міста-фортеці Авдіївка.

Але противник не бажає враховувати, що ведення боїв у міській забудові, у зоні промислової забудови є найскладнішим видом ведення бойових дій. Плюс наші підрозділи серйозно мотивовані і досить серйозно забезпечені. Це ті підрозділи, які нині охороняють і обороняють наші рубежі в районі Авдіївського коксохіму.

Бойові дії тривають, і ми повинні віддати належне мужності й героїзму наших воїнів, які в таких складних погодних умовах, у складній обстановці, пов’язаній з інтенсивним застосуванням противником авіаційної компоненти й артилерійських засобів ураження, але, тим не менш, ведуть оборонні бої, відбиваючи всі атаки противника. Вони тим самим чинять досить серйозний тиск на ресурсні можливості російської окупаційної армії.

Щодоби противник втрачає від 600 до 1300 своїх військовослужбовців тільки вбитими. Відповідно, противник зазнає втрат. Але я б не став говорити про те, що в найближчій перспективі він зможе і буде змушений повністю вихолостити свої ресурси. Ресурси — саме той фактор, який визначатиме успіх української армії в найближчій перспективі на полі бою.

Противник накопичив чималу кількість ресурсів. Тільки лише в районі Авдіївки він зосередив до 40 тисяч своїх військовослужбовців. Усю цю силу він намагається трансформувати в якісь територіальні надбання.

Я думаю, що ще більше таких територіальних придбань жадають Володимир Путін і його оточення. Адже, вочевидь, потрібно продавати так звану “спеціальну військову операцію”, а цього можна досягти лише шляхом звітів про будь-які просування російської армії на полі бою.

Адже хоч би як російська пропаганда приховувала “мартиролог” російських втрат, очевидно, що більш ніж 300 тисяч убитих і серйозно покалічених російських військовослужбовців украй складно приховати навіть на теренах такої масштабної за площею і кількістю населення країни, як РФ.

Я думаю, що всі ми давно прийшли до розуміння, що ситуація на полі бою безпосередньо залежатиме від ресурсних можливостей українських Сил оборони. Адже противник може як завгодно підтягувати свої ресурси. Якщо ж ми матимемо достатню кількість артилерійських засобів і боєприпасів до них, противник щоразу зазнаватиме серйозних втрат. Навряд чи ці втрати будуть якимось чином синхронізовані з серйозними територіальними придбаннями. А якщо нам цих самих ресурсів буде критично не вистачати, то ситуація може кардинально змінитися на полі бою.

Від Авдіївки до Донецька — близько 15 км. І противник, намагаючись відтіснити на захід українські сили і засоби, у такий спосіб створює безпековий буфер, щоб забезпечити місцевим гауляйтерам достатньо безпечне і певною мірою безбідне існування далі.

Саме з цією метою свого часу розпочалася так звана “СВО”. А тому він готовий, знов і знов кидати в топку війни все нові партії російських “чмобіків”. Він має чималу кількість ресурсів, щоб не тільки компенсувати щодоби втрати в живій силі, а й деякою мірою збільшувати свою військову присутність.

Буквально два місяці тому в рамках “СВО” було задіяно близько 400 тис. російських військовослужбовців, тепер же українська розвідка називає цифри 450 тис. російських військовослужбовців. Це без урахування представників Росгвардії, їх налічують близько 30 тис. Тобто противник продовжує нарощувати свій чисельний склад.

ДМИТРО СНЕГИРЬОВ: Мета РФ — захопити якнайшвидше всю Донецьку область

— Тиск триватиме — під загрозою Лиманський, Авдіївський, Мар’їнський, Бахмутський та Вугледарський напрямки.

Окупанти намагатимуться взяти під свій контроль усю територію Донецької області, а не окремі населені пункти на кшталт Авдіївки чи Куп’янська.

Це свідчення і політичної, і військової поразки російського диктатора. Тому він намагається “виправити” ситуацію. Подивіться на ситуацію на фронті: запеклі бої в районі Мар’їнки, запеклий характер боїв у районі Бахмута, де вони намагаються повернути раніше втрачені позиції в районі Андріївки та Кліщіївки, але безуспішно.

За минулий тиждень у районі Білогорівки вдалося в результаті успішного контрнаступу повернути раніше втрачені позиції загальною площею 1,3 кв. кілометра. Аналогічна ситуація в районі Серебрянського лісництва.

Ніхто не дає окупантам просунутися, ба більше, ЗСУ демонструють активний характер оборони, а саме просування вперед. Але завдання російських окупантів — це взяття під контроль усієї території Донецької області.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Авдіївка майже перетворена на руїни

— На Авдіївському напрямку сьогодні максимально концентрується особовий склад, ворожа бойова техніка. Противник намагається знайти щось нове в тактиці застосування і озброєння, і техніки. Максимально працює артилерія та авіація.

Фактично на Авдіївському напрямку сьогодні зосереджені щонайменше дві повноцінні загальновійськові російські армії.

Ми розуміємо, яке значення надають у Кремлі тому, щоб хоч якимось чином щось отримати в ході таких наступальних дій. На сьогодні вони не припиняються, немає навіть так званих оперативних пауз.

Мар’їнка зруйнована, Бахмут зруйнований. Те ж саме, на жаль, очікує й Авдіївку. Це ті локації, які ворог просто намагається знищити, щоб отримати хоч якусь перемогу.

Це вже руїни, там нічого немає. І зрозуміло, що відновлювати на перспективу щось у цьому місті вони не збираються, росіян там не буде. Але їм сьогодні потрібна міфічна перемога. Ситуація залишається дуже складною.

Читайте також: Оборона Авдіївки продиктована військовою логікою, — Жовтенко