Криза в ОБСЄ: чому Організації з безпеки та співробітництва в Європі загрожує розпад (ВІДЕО)

Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) загрожує фактичний розпад, повідомив глава МЗС Фінляндії Пекка Хаавісто виданню Yle. За його словами, винуватці кризи — Росія та Білорусь, які відмовляються схвалити головування Естонії. Таллінн, зі свого боку, не готовий йти на поступки, передає FREEДОМ.

Організація повинна займатися запобіганням конфліктам, зміцненню міжнародних зв’язків, моніторингу дотримання прав людини та основних демократичних свобод. Тому негативне ставлення Москви та Мінська до ОБСЄ та її цінностей було очікуваним. У квітні Росія відмовилася від членських внесків та співробітництва з організацією. Але зберегла за собою право ветувати будь-яке рішення. Саме завдяки цій колізії ОБСЄ і опинилася під загрозою розпаду.

“Якщо у 2024 році не буде голови і не буде консенсусу з цього приводу, то наступний рік стане роком руйнування ОБСЄ як організації”, — сказав Пекка Хаавісто, міністр закордонних справ Фінляндії.

ОБСЄ — єдина європейська безпекова організація, де представлені і Росія, і Україна, і США. Москва вкотре продемонструвала неготовність до цивілізованого діалогу та повну зневагу до міжнародних інституцій, стверджують експерти.

“Країн, які виступають за війну, у мирних організаціях, які виступають за мир, не повинно бути. Потрібно порушити питання про їхнє виключення і все закінчиться. Все буде чудово. Їх треба вивести за межі цивілізованого світу. Вони продемонстрували себе не цивілізованими партнерами, ведуть не цивілізованими методами спілкування з усім світом. Тому їх треба виключити та ізолювати. Ось і все”, — каже Руслан Осипенко, експерт-міжнародник.

Москва справді свідомо підриває роботу міжнародних організацій. Найяскравіший приклад — Рада безпеки ООН. Росія зловживає правом вето і фактично паралізувала роботу Радбезу. Насамперед, Москва ветує всі рішення щодо війни Росії проти України. ООН просто не має прописаних механізмів на такий випадок. Україна регулярно порушує питання необхідності термінових змін у міжнародних організаціях.

“Україна була одним із засновників цієї Організації Об’єднаних Націй. Її мандат — ООН — превентивно робити так, щоб агресія у світі ніколи не повторювалася. І що ми бачимо? Фактичних важелів впливу на агресора немає. Тому ця організація або зміниться, або вона піде в історію. Як це було з Лігою націй. Вони іншого варіанту просто не мають”, — вважає Осипенко.

Останніми місяцями про необхідність таких реформ говорять і глави держав. Наприклад, президент Франції Макрон та прем’єр-міністр Індії Моді. Ідею реформування Ради безпеки ООН підтримав і генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш.

Читайте також: Головування РФ і право вето Росії: експерти обговорили проблеми реформування Радбезу ООН