Дорога додому як таємна спецоперація — правозахисники про повернення викрадених Росією українських дітей

Від початку повномасштабної війни Росія масово депортує українських дітей з окупованих територій. Їх вивозять до Криму, РФ чи Білорусі нібито на “оздоровлення” або на відпочинок у таборах.

Регіональний центр прав людини з травня по вересень 2023 року задокументував 85 випадків переміщення українських дітей на так зване “оздоровлення”, а насправді — до таборів перевиховання в Росії. Йдеться про переміщення 8 522 дітей.

Процес повернення маленьких українців не припиняється, над ним працюють як державні, так і неурядові організації, відкрито і таємно. Наразі на міжнародних майданчиках активно обговорюється єдиний юридичний механізм повернення.

Перешкод дедалі більше, але дітей продовжують повертати

Україна розробила механізм повернення дітей, який містить кілька ключових етапів:

• розробка механізму отримання списків дітей;
• верифікація та оновлення даних;документування фактів злочинів і виявлення нових обставин;
• психологічна реабілітація дітей після повернення;
• створення спеціального центру реабілітації;
• відкриття гуманітарних коридорів.

Україні вже вдалося ідентифікувати понад 19,5 тис. дітей, яких незаконно депортувала Москва. Реальна ж кількість — у рази більша, вважають в Офісі омбудсмена України. Однак уже на етапі верифікації дітей виникають складнощі.

Росія організувала вже 70 таборів, де вкраденим дітям нав’язують російську ідентичність, заявили в Офісі омбудсмена України. Кремль використовує українських дітей у пропагандистських цілях. Так, у Білорусі організували їхню показову зустріч із десятком представників країн, які все ще підтримують відносини з Росією: Китаю, Індії, Палестини, Куби та інших. Дипломати нібито переконалися, що вкрадені діти всім задоволені.

У такий спосіб Москва намагається довести світові: те, що вона робить — не міжнародний злочин, а нібито порятунок. Хоча вже відомо, що в центрах, куди звозять викрадених українських дітей, з ними ведуть пропагандистську роботу, а декого навіть навчають військової справи.

Примітно, що російська пропаганда сама ж допомагає міжнародним інституціям складати звинувачення проти Росії за депортацію дітей. Так, на зустрічі з дипломатами в Білорусі діти, фактично, повідомили, що їм нав’язують російське громадянство, а програма навчання не дозволяє зберегти українську ідентичність. До слова, рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі про арешт Путіна базувалося, зокрема, на доказах, отриманих із російської пропаганди.

Тепер українські правозахисники звернулися до Гааги з пропозицією розширити список обвинувачених у масовій депортації українських дітей. Раніше завдяки подібному зверненню ордер на арешт видали не тільки на російського президента, а й на уповноважену з прав дитини при президентові РФ Марію Львову-Бєлову.

Тим часом розпочала роботу інформаційна платформа міжнародної ініціативи Bring Kids Back UA. Це стратегічний план дій з повернення всіх українських дітей, незаконно депортованих Росією. На сайті Bring Kids Back UA зібрано інформацію про масову депортацію маленьких українців, надано свідчення тих, кого вдалося повернути, і пропозиції, як союзники можуть допомогти в репатріації. Днями в рамках ініціативи Bring Kids Back UA повернули 4 українських дітей.

Уперше третя країна бере участь у поверненні українських дітей із Росії. Посередником виступив Катар. Переговори про створення механізму передачі велися кілька місяців. Сторони мало повідомляють про деталі процесу. Відомо, що дипломати посольства Катару супроводжували дітей та їхніх родичів до однієї з країн Балтії або безпосередньо до Катару, звідки їх забрали представники України.

https://youtu.be/HrGAHVVlbEY

Допомогти повернути неповнолітніх громадян України додому можуть жителі Росії та жителі окупованих територій, а також жителі Білорусі, які володіють будь-якою інформацією. Можна написати в Telegram-канал “Я тут” або на сайт FREEДОМ. Київ гарантує анонімність.

Коментарі правозахисників та чиновників

Про те, як проходить процес повернення українських дітей, хто і яких зусиль докладає до цього, а також про відповідальність за кіднепінг в умовах війни — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• Катерина Рашевська, експертка Регіонального центру прав людини;
• Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини;
• Віра Ястребова, виконавча директорка “Східної правозахисної групи”, адвокатка, правозахисниця;
• Олексій Лазаренко, віцепрезидент Всеукраїнської фундації “Захист прав дітей”.

ЄКАТЕРИНА РАШЕВСЬКА: Росіяни поки не пізно можуть допомогти дітям повернутися в Україну

— І раніше було дуже складно, а тепер ще складніше ідентифікувати дітей. У нас були деякі механізми, спираючись на відкриті джерела. Але зараз росіяни стали більш обережними. Наприклад, Марія Львова-Бєлова зі свого офіційного сайту дуже багато інформації видалила. Звичайно ж, ми це все зберегли відповідно до міжнародних протоколів. Але ця інформація зникає з інтернету. Тому не так уже й просто зараз стає шукати дітей.

Нові дітки, яких ми повертаємо, можуть говорити про те, хто з ними перебував, хто ще потребує повернення. Але це джерело з обмеженими можливостями. Я хочу підкреслити, що і раніше “волонтери”, свідомі громадяни, які залишалися в Росії і на окупованих територіях, намагалися якось повідомити, де перебувають діти і допомогти їх повернути. Вони намагалися, тому що розуміли, що це злочин.

Сподіватися на те, що РФ нам відразу видасть цілий список 744 тисяч вивезених дітей я б не стала. Потрібні ініціативи, які спрямовані на те, щоб російські громадяни самі хоча б сіли й подумали — а може звернутися, повідомити про дитину. Так вони перед собою якусь провину виправлять.

Тому що, колективна відповідальність все одно буде. Хоча б у контексті репарації цим же дітям, тому що вони жертви міжнародного злочину, всі росіяни будуть платити, а не тільки Путін і Львова-Бєлова.

Якщо російські громадяни взяли українську дитину, і їхньою єдиною мотивацією було або ж отримати регулярні платежі від держави, або ж уникнути мобілізації (батько трьох дітей не може бути мобілізований, — ред.), то вони дійсно є співучасниками.

Чи допоможе їм те, що вони віддадуть дитину, або ж співпрацюватимуть та ідентифікуватимуть місця перебування інших українських дітей? Це вирішувати тільки компетентним органам влади України.

Якщо така заява є, то тоді для них зараз найвигідніший випадок — просто йти на співпрацю і віддавати цих дітей. Я хочу наголосити, що ми дітей все одно повернемо.

ДМИТРО ЛУБИНЕЦЬ: Повернення кожної дитини — це завжди мініспецоперація

— На самому початку представники РФ заявляли про те, що вони всиновлюють українських дітей, і саме це стало підставою для видачі міжнародного ордера на арешт з боку Міжнародного кримінального суду.

Але потім російська сторона змінила юридичні дефініції і перестала називати офіційний процес усиновлення “усиновленням”. Тепер це “тимчасова опіка”, яка не підпадає під визначення усиновлення.

За нашою інформацією, є 386 українських дітей, яких було передано в російські сім’ї під так звану тимчасову опіку. Юридично це виглядає так, хоча за фактом, я вважаю, ми все одно маємо це визнавати як незаконне усиновлення українських дітей.

Немає універсального сценарію повернення дітей. Кожен випадок унікальний. Усе настільки індивідуально, починаючи від того, як ми знаходимо інформацію про дитину.

Як ми починаємо планувати операцію з її повернення, через які країни добираються туди родичі, як вони будуть повертатися? Хто гарантує їхню безпеку на території РФ? Це окрема мініспецоперація з повернення.

На даний момент механізму верифікації не існує. Російська сторона не відповідає ні на запити міжнародних організацій, ні на інші спроби верифікувати українських дітей.

Ми постійно стикаємося з тим, що російська сторона максимально затягує, блокує процес верифікації дітей. Змінюються документи, діти переїжджають. Ніхто нікому ніколи не давав інформацію з території РФ.

Читайте також: Повернути депортованих Росією українських дітей — як може допомогти світ (ВІДЕО) 

ВІРА ЯСТРЕБОВА: РФ ускладнила процес депортації після ордера МКС

— Міграцію проводили тільки в один бік від лінії розмежування — у бік агресора, а на бік України просто не пускали. Як ми знаємо, РФ робить усе для того, щоб не дати можливості дітям повернутися в Україну, ізолюють їх, не надають інформацію про місце перебування дітей.

І якщо Росією проводиться така собі “евакуація”, то для чого змінювати дітям громадянство, для чого їм змінюють документи, ім’я, прізвище, а іноді й дату народження? Чому приховують від їхніх родичів інформацію, де діти перебувають і в якому вони стані? Чому перешкоджають родичам поверненню дітей в Україну?

У Кремля, у диктаторського режиму Путіна мета одна — збільшити кількість так званих громадян РФ за рахунок вкрадених дітей з України.

Росіяни впровадили нову систему вже після ордера Міжнародного кримінального суду. Нові, прийомні батьки самі мають їхати на окуповані території та територію Росії за дітьми. Цей реєстр —ні що інше як аукціон.

РФ всіляко сприяє тому, щоб так звані майбутні прийомні батьки приїжджали на окуповані території України і на місці там вилучали дитину, оформляли необхідні документи. РФ це робить для того, щоб ускладнити спосіб доведення депортації.

Коли в Росії “згадають” про міжнародні норми і конвенції, то спекулюватимуть на тому, що на цих дітей поширюється таємниця усиновлення, і вони не зможуть передати інформацію. Тобто вони таким чином намагатимуться маніпулювати цією інформацією.

Тільки міжнародна підтримка і реакція України змусила їх змінити спосіб депортації. Зону відповідальності та санкції необхідно розширити до всіх причетних, для всіх тих, хто цю концепцію втілює в життя. Чиїми руками складали списки дітей на депортацію? Хто їх вивозив в автобусах на територію РФ? Хто з адміністрації передавав їхні персональні дані, коли дітей їхніх перетворювали з українців на так званих росіян? І хто приховував цю інформацію від правоохоронних органів і на окупованих територіях став пліч-о-пліч з окупантом. І цих колаборантів теж треба притягнути до відповідальності.

Ми знаємо справжніх героїв — лікарів, які в окупації робили все для того, щоб врятувати маленьких українців і, по суті, йшли на хитрощі, хитрощі, виверти, вигадували якісь діагнози, робили все для того, щоб діти залишились на лікуванні в Україні, дочекались деокупації і не були вкрадені. Але є й інші, хто зробив ці злочини можливими.

Читайте також: Вкрадені діти: як РФ стирає ідентичність маленьких українців (ВІДЕО)  

ОЛЕКСІЙ ЛАЗАРЕНКО: Україна правильно діє щодо викрадених дітей

— У кожної дитини, згідно з українським законодавством і міжнародними нормами, має бути законний представник. Або батьки, або особа, яка замінює чи юридично виконує роль законного представника, яка має забезпечувати і права дитини, і всі її необхідні потреби. Тому в разі, коли дитина має статус позбавленої батьківського піклування, тобто в неї немає батьків з якихось причин, у неї має бути законний представник.

Якщо дитина потрапляє в дитячий будинок, школу-інтернат, то законним представником автоматично є директор цього закладу. Тут виникає питання, яку позицію займав законний представник цих дітей. Якщо дітей було вивезено без цього законного представника, то це вже злочин, викрадення.

Тоді країна-агресор в обхід усіх міжнародних норм може призначати сама умовно нового законного представника, який ніби опікується цими дітьми і ухвалює рішення про усиновлення дитини. Коли законного представника немає, його роль має виконувати країна, держава Україна, і це має бути позов України до країни-агресора про повернення цих дітей. Це зараз і відбувається, тобто ми на правильному шляху, розглядаючи це питання на Парламентській асамблеї Ради Європи.

Таких прецедентів у світі просто не було. Дуже важливо те, що зараз цих дітей розглядають як суб’єктів міжнародного гуманітарного права в рамках викрадення саме в умовах війни.

Тому що є конвенція про викрадення дітей, яка регулює поодинокі випадки. А такого масового прецеденту викрадення дітей з метою шантажу однією зі сторін збройного конфлікту ще не було. Тому дуже важливо, щоб на рівні європейського міжнародного права було ухвалено регламентуючі документи.

Нагадаємо, телеканал FREEДОМ у партнерстві з радницею-уповноваженою президента України з прав дитини та дитячої реабілітації і Ювенальною поліцією України запустив інформаційну кампанію “Знаєш — скажи!”, мета якої — мотивувати мешканців Росії протидіяти примусовій депортації українських дітей і сприяти їхньому поверненню в Україну.

Читайте також: Росія проводить мілітаризацію дітей на окупованих територіях України — розбір