Візит Зеленського до Румунії та Бельгії: які важливі питання вдалося вирішити — обговорюємо з експертами

10 жовтня президент України Володимир Зеленський відвідав Бухарест уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії. 11 жовтня він також вперше взяв участь у засіданні Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн”, яке вже по рахунку було 16-м, у Бельгії.

Зеленський у Румунії

Важливість візиту українського президента до Бухаресту підтверджують ті домовленості, до яких Володимир Зеленський та президент Румунії Клаус Йоханніс прийшли.

Під час зустрічі було підписано двосторонню декларацію, до якої включено ключові речі взаємодій країн. Йдеться про безпеку в регіоні Чорного моря, про розширення зв’язків та відкриття нових пунктів пропуску на кордоні.

Є позитивне рішення про тренування в Румунії українських льотчиків для F-16 у новоствореному Центрі підготовки пілотів.

“Ми обговорили з паном президентом, як прискорити таку підготовку, і домовилися, що українські пілоти будуть включені до першої хвилі навчання”, — зазначив Зеленський.

Окремо Володимир Зеленський та Клаус Йоханніс домовилися про запуск зернового коридору через Молдову до Румунії.

“У “трикутнику” Україна — Молдова — Румунія ми здатні створити дуже потужну основу для розвитку не лише наших країн і народів, а й усієї Європи. І вже незабаром запрацює зерновий коридор з України через Молдову до Румунії. І це взірець того, як багато що ми можемо зробити разом. Що матиме велике, високе значення не лише для нас, а й для Європи та світу загалом”, — заявив Володимир Зеленський.

Президент України наголосив, що Росія б’є ракетами та “Шахедами” по українській портовій інфраструктурі, тому посилення протиповітряної оборони — ключовий фактор у захисті глобальної продовольчої безпеки, адже це не дозволить перетворити якусь частину Чорного моря та Дунайського регіону на “мертву зону” судноплавства.

“Ми ведемо роботу з різними партнерами, щоб посилити нашу ППО і загалом у країні та в Одеському регіоні. Обговорили з паном Президентом наші можливі спільні дії для захисту не просто портів, а й усього регіону. України, Молдови, Румунії, наших людей”, — наголосив Зеленський.

Про те, що безпека Румунії залежить від безпеки України, говорив і Клаус Йоханніс.

“Зміцнення безпеки України означає зміцнення безпеки Румунії. Я засудив ще раз рішуче удари Росії по портовій інфраструктурі України. Це — військові злочини, це загрожує безпеці громадян України та Румунії та негативно впливає на експорт зернової продукції з України та на світову продовольчу безпеку”, — заявив лідер Румунії.

Для України дуже важливою є підтримка Румунії щодо вступу до Європейського Союзу.

“Сьогодні я підтвердив політичну та практичну підтримку Румунії щодо початку переговорів про вступ до Європейського Союзу України та Республіки Молдова до кінця 2023 року. Я особисто виступатиму за це рішення в Європейській Раді у грудні”, — заявив президент Румунії на зустрічі з українським лідером.

Читайте також: “Необхідно перешкодити РФ перетворити частину Чорного моря на “мертву зону”: Україна та союзники поєднують зусилля (ВІДЕО)

Зеленський у Бельгії

11 жовтня президент України приїхав до Брюсселя (Бельгія). Там він взяв участь у нараді міністрів оборони країн НАТО з питань оборони України.

Важливим питанням для обговорення у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу стали засоби протиповітряної оборони (ППО) для України.

“Протиповітряна оборона — дуже важливе питання. Це і захист економіки та критичної інфраструктури України. Це допоможе українцям захищати себе, торгувати та самим виробляти боєприпаси. Якщо президент Путін знову готовий використати зиму як зброю у війні, атакуючи енергосистему, газову інфраструктуру, нам потрібно це запобігти за допомогою більш просунутих і потужніших засобів ППО”, — сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Нагальні потреби української армії та важливість посилення ППО саме напередодні зимового періоду президент Зеленський обговорював і на 16-му засіданні Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн”. Участь у засіданні цього формату український лідер брав уперше.

На Рамштайні міністр оборони США Ллойд Остін також оголосив про надання Штатів наступного пакету безпеки для України вартістю 200 млн дол. Це боєприпаси для систем ППО, артилерійські снаряди, високоточні авіаційні боєприпаси, протитанкова зброя, обладнання для протидії російським дронам.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії загальні зобов’язання США становлять майже 44 млрд дол.

Загалом за підсумками засідання “Рамштайну” допомоги для України може бути багато, хоча сторони вважають за краще її не розкривати. У цьому форматі беруть участь близько 50 країн, і кожна сама приймає рішення, яку інформацію оприлюднити.

Наприклад, Канада передасть Україні зимову форму та спорядження. вартістю близько 25 млн. дол., а також інвестує близько 500 млн. дол. протягом трьох років в українські потужності з виробництва бронетехніки. Фінляндія поставить Україні військову техніку приблизно на 95 млн євро, але деталі цього постачання не розкриваються. Франція поставить більше самохідних артилерійських установок CAESAR (Цезар) і прискорить їх виробництво. США очолять коаліцію з підготовки українських пілотів

Стали зрозумілими приблизні терміни відправки в Україну літаків F-16. Данія хоче відправити їх навесні 2024 року. Бельгія говорить про відправлення винищувачів у 2025 році.

Сама влада Бельгії офіційно підтвердила, що передасть Україні кошти із заморожених російських активів, а також сучасні винищувачі F-16.

Прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кро на спільному брифінгу із Володимиром Зеленським пообіцяв, що його країна продовжить підтримувати Україну за трьома напрямками. Це військова допомога, економічні санкції проти Росії, а також створення Фонду України обсягом майже 2 млрд. євро.

“Джерелом цього фонду є мільярди російських активів, які були заморожені в Бельгії. У нас у Бельгії є оподаткування прибутків цих заморожених активів. Минулого року нам було зрозуміло, що оподаткування доходів цих активів має на 100% піти на користь народу України. Ми робили це минулого року, і цього року ми зробимо це знову через фонд 1,7 млрд євро. Цей фонд буде використано для придбання військової техніки, гуманітарної підтримки, Європейського фонду миру, макрофінансової допомоги тощо”, — поінформував де Кро.

Загалом сам президент України день у Бельгії назвав потужним.

Читайте також: Візит Зеленського до Брюсселя, що союзники пообіцяли президенту для зміцнення оборони України (ВІДЕО)

Підсумки візитів українського президента розбирають експерти

Про те, що важливого привіз Зеленський з Румунії та Бельгії, — в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорювали:

• Михайло Подоляк, антикризовий радник голови Офісу президента України;
• Олег Устенко, радник президента України з економічних питань;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір”;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Підтримка Румунії та Бельгії надзвичайно важлива

— Я виділяв би два напрями. Перше — це пакети допомоги, які нам потрібні сьогодні-завтра з урахуванням ситуації на фронті. У пріоритеті — ППО. Друга частина більш системна, більш глобальна, стратегічніша. Тут потрібно чітко зафіксувати, що Україні потрібно постачати все швидко та у необхідній кількості, і що Україна стане членом НАТО.

Ініціатива бельгійського уряду щодо передачі Україні грошей із заморожених російських активів є абсолютно розумною. Є таке поняття, як справедливість. Росія руйнує нашу економіку, змушує наших партнерів інвестувати в цю економіку, щоб вона могла триматися, нести соціальне навантаження. І Росія при цьому економічно не так об’ємно страждає, як страждає українська економіка.

Подивимося, як ця ініціатива бельгійського уряду далі реалізовуватиметься.

Мені здається, цю бельгійську ініціативу буде за умовчанням прийнято багатьма країнами.

Візит до Румунії надзвичайно важливий, бо це одна з тих країн, які з перших днів абсолютно чітко розуміючи природу війни, природу російської агресії, дали можливість транзитувати нам будь-які товари, приймати наших біженців.

Можна думати, як нам зробити Чорноморську акваторію комерційного судноплавства. Це дуже важливо, що багато країн зацікавлені у прогнозуванні, якихось стратегічних планах. Румунія, безперечно, робитиме все, що від неї залежить, щоб інформаційно, дипломатично та ресурсно підтримувати Україну в головних устремліннях, наприклад, демілітаризувати Чорноморську акваторію.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Україна має отримати заморожені російські активи для своїх потреб

— Коли йдеться про гроші, які ми отримаємо від Бельгії, то йдеться про дивіденди та відсотки, той прибуток, який отримують з активів, заморожених на території Бельгії. Тобто, це не сама сума.

Окрім цих 1,7 мільярдів доларів дивідендів на російські активи, які були отримані в Бельгії, у них замороженими є більше, ніж 300 мільярдів Центробанку. Якщо дивитися на гроші, які відносяться до ближнього кола Кремля, і теж перебувають під заморозкою, то це від 100 до 150 млрд доларів.

За великим рахунком, ми мали б зараз фінансувати будь-які наші додаткові витрати, які виникають, саме за рахунок заарештованих грошей Росії. Тому що Росія є причиною того, чому ми маємо таку напружену ситуацію з державним бюджетом.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Присутність Зеленського на “Рамштайні” дозволила вирішити багато питань

— Безумовно, коли присутній президент, перша особа держави на таких зустрічах, як “Рамштайн”, це додаэ певної значущості, дозволяє низку питань вирішувати у більш прискореному режимі, у більш прискореному форматі.

Цей перший візит, я впевнений, не останній у рамках зустрічей “Рамштайн” додав відповідної ваги та переконання щодо низки питань. І я думаю, що є певні позиції в тих пакетах допомоги, які ми отримаємо від наших партнерів, і ті питання, які узгоджувалися, про які у відкритих джерелах не говорять, але щодо яких було ухвалено позитивні рішення саме завдяки присутності президента України.

Сюрпризом виявилося б, якби офіційно було підтверджено передачу Україні ATACMS. А так загалом досить очікуваний список. ППО є. Німеччина, передає ЗРК Patriot та IRIS-T. Єдине, що, звичайно, Німеччина продемонструвала велику активність у питаннях передачі Patriot.

США передають ракети AIM-9 — це ракети, які в першу чергу розглядалися як боєкомплект або для накопичення в майбутньому для F-16 ракети “повітря-повітря”, або як ракети, які можна інтегрувати на наші винищувачі МіГ-29. Але виявилося все набагато цікавішим. AIM-9 у цьому випадку передається, як пан Остін підкреслив, для засобів протиповітряної оборони.

ОЛЕГ СААКЯН: Україна та Румунія мають спільні інтереси

— Тут є важливе поле для співпраці транскордонної безпеки. Шукали формулу, шукали можливості, як можна справді забезпечити безпеку дунайського судноплавства, в якому вкрай зацікавлена і Румунія, не лише Україна.

Дунай — це одна з найжвавіших річкових артерій Європи. Тож у цьому випадку це питання не лише українського експорту. Це одна із ключових тем.

Звичайно ж, це і ширший пакет військової допомоги, і співпраця з Румунією — досить давно йде експорт зернових і не лише зернових. Для нас важливими є порти наших партнерів як можливості для експорту іншої продукції та імпорту продукції в Україну. Адже наші порти на сьогодні працюють лише у тестовому режимі.

Український тимчасовий експортний коридор проходить вздовж українського берега і одразу заходить у виключно економічну зону країн Чорноморського басейну. Тому, звичайно, зараз Чорноморські держави зацікавлені як мінімум у тому, щоби постійно моніторити ситуацію та проводити превентивні розмінування даних торгових коридорів у себе. Це перший крок до спільних зусиль в акваторії Чорного моря країн Чорноморського басейну з безпеки, насамперед із країн НАТО.

Далі можливе об’єднання збройних сил, частини кораблів для як мінімум патрулювання тієї зони, яка відноситься до даних країн НАТО даних коридорів і, відповідно, забезпечення безпеки в них.

Коли ми говоримо про транзитні коридори, то бачимо черговий момент взаємодії України, Молдови та Румунії. Це дуже важливо, оскільки Молдова зараз проходить дуже складний етап мінімізації впливу Росії. Від конструктивності взаємин України з Румунією зараз дуже багато залежить.

Читайте також: Більше систем ППО, снарядів та засоби розвитку Повітряних сил: що отримає Україна за підсумками “Рамштайн-16” (ВІДЕО)