Вчора о 22:27
Росіяни не приймають жодних переговорів та компромісів. Вибити їх можна лише воєнним шляхом, чому свідчення – визволення острова Зміїний. Про те, як українській армії вдалося звузити російський план агресії до локальних боїв та наступальні можливі успіхи ЗСУ на фронті – в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
– Як Ви оцінюєте розблокування транспортування українського зерна з Одеського порту в обмін на постачання необхідного в Калінінградську область Російської Федерації?
– Я не думаю. Тому що Росія не пішла би на жодні поступки та компроміси. Їх можна вибивати лише воєнним шляхом. Ось після цього вони готові до таких жестів. Вони ж не зробили це тиждень-два тому. Вони ж чомусь намагалися постійно відновлювати там свою військову присутність. Боротьба за острів Зміїний розтяглася у часі. Там, як відомо, було потоплено російські катери, я маю на увазі допоміжні судна, такі як “Василь Бех” та інші, які саме здійснювали транспортування на острів озброєння, ЗРК “Тор”, боєкомплектів, продовольства для тих позицій російських військових, які перебували на острові. І Росія вперто лізла на острів, встановлювала там засоби радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки засобів ведення вогню.
Це призводило до того, що обмежувалася дія наших безпілотників, зокрема “Байрактар” у Чорному морі, авіації. Крім цього, у Росії з’являлася можливість вести спостереження за тим, що відбувається. І тому те, що їх позбавили такої можливості, це важливо. Я чому роблю такий вступ, щоб було зрозуміло, що ця історія почалася набагато раніше, ніж 16 червня, коли повноцінно запрацювали санкції проти Калінінградської області. Ця історія зі Зміїним була ще раніше. І збіглося так, що спочатку було розбито нафтові вежі Бойка. Там трапився інцидент. Тому що, наскільки я пригадую, ще офіційно все ж таки українські сили не взяли відповідальності за ці дії. Але в будь-якому випадку для нас це вигідно тим, що на вежах були ті самі РЕБи, системи радіоелектронної боротьби, системи радіотехнічної розвідки. Це цілий комплекс заходів військових. І це тривало не один тиждень. І внаслідок цього фактично острів було повністю звільнено. Було знищено військову техніку та створено такі умови для російських підрозділів, коли перебувати на острові стало неможливо. Тому я не думаю, що Росія готова була б щось змінювати, якби не дії українських підрозділів, якби їм не створили такі умови, коли вони просто змушені були залишити острів.
— У Збройних сил Російської Федерації буде можливість бити по Зміїному, якщо там буде закріплення Збройних сил України?
— Теоретично така можливість, звісно, є. Вона нікуди не зникає. Необхідно розуміти, що в Росії є багато такого, чим вони можуть вдарити. Ми можемо навіть подумати та моделювати якісь сценарії. Ну, це самі ракети “Онікс”, протикорабельні комплекси “Бастіон”. Необхідна точність для того, щоб влучити, що часто підводить російські підрозділи. Є загрози атак із повітря. Завдання ударів штурмовиками, штурмовою авіацією. Є така загроза. Є третя загроза: завдання ударів безпосередньо з кораблів, можливо, навіть артилерією, або ракетних ударів. Але я думаю, що з кораблями ситуація може бути дещо інакша, оскільки, якщо змоделювати сценарій, що на Зміїному будуть розташовані українські протикорабельні ракети, відповідно, на відстань артилерійських пострілів російські кораблі навряд чи будуть підходити, не будуть точно. А на відстані пострілів з тих же комплексів “Калібр”, ну, напевно, теоретично таке можливе, але я не думаю, що ракету, яка здатна долати відстань набагато далі і більше, буде доцільно витрачати на острів Зміїний, ще й розуміючи, що точність може підвести і ці ракети просто підуть у море, як неодноразово було.
Але якщо ми вже моделюємо сценарій, їх може бути два. Перше, якщо український гарнізон буде на Зміїному без відповідної підтримки та озброєння, що, я думаю, немлжливо. Командування наше чудово розуміє ризики. І другий сценарій — це те, що на Зміїному буде наш підрозділ, який буде обладнаний як протикорабельними ракетами, так і засобами протиповітряної оборони. У такому разі, звичайно ж, острів буде набагато краще захищений. І тоді, якби такий сценарій вдався, все одно є певні ризики для того підрозділу, який, можливо, зайде на острів. Але, з іншого боку, з’являються і можливості: збільшується радіус і дальність ураження російських кораблів протикорабельними ракетами, які можуть бути розташовані на Зміїному острові. І друга точка зору полягає в тому, що, можливо, на острові не варто зараз розміщувати український військовий контингент, а намагатися його контролювати фактично так, як він контролюється за допомогою авіації, безпілотників, артилерії, комплексно. Наскільки я чув заяву вчора, якщо не помиляюся, заступника начальника оперативного управління Генштабу, то теоретично є можливість того, що наш контингент повернеться туди на острів. Побачимо. Це вже на розсуд командування.
— Наскільки може бути успішною спроба знову захопити Слов’янськ, який вже колись звільнили Збройні сили України?
—Вони намагаються досягти якогось успіху, і їм це не вдається через дії наших захисників у цьому напрямку. Там укріплені позиції, укріплена оборона. Я хочу нагадати, що навколо Слов’янська спочатку російські війська підступали з двох напрямків, це якраз північ, на південь від Ізюма. І друге, там, де Святогірськ. Нині це населені пункти Богородичне, біля Святогірська, через які намагаються прориватися російські війська і де точаться найзапекліші бої безпосередньо на підступах до Слов’янська. Додався ще один напрямок, коли російські війська мали тактичний успіх у Лимані, тобто на захід від Лимана пішов ще один напрямок, який додався тут. Але з боку Лимана біля населених пунктів там Райгородок, зокрема, блоковано просування російських військ. І така ситуація вже десь близько 3 тижнів, якщо не місяць. Тобто щоб було зрозуміло, незважаючи на те, що з трьох боків підходить противник, оборона міста тримається, і я думаю, що важко прогнозувати – тривають бойові дії, але я тут зроблю обережний такий оптимістичний прогноз, що Слов’янськ російським військам взяти не вдасться.
— А як щодо Лисичанська? Може, варто відводити війська, щоби зберегти людей і щоб вони не опинилися в оточенні?
— Я вам скажу так, без емоцій. По-перше, починаємо із Сєвєродонецька. Тоді, якщо ви пригадуєте, теж багато хто казав, що, можливо, варто відходити майже одразу. Так ось. Був інший підхід. Ось зараз він виявився виправданим. У чому він полягає? У проведенні маневреної оборони, те, що говорив головнокомандувач Збройних сил України, генерал Залужний. Необхідно робити все для того, щоб послабити супротивника. У чому зараз особливість? У тому, що російські війська мають переваги в артилерії і, можливо, в кількості. І виглядає так, що в принципі цю перевагу вони можуть розвивати. Але сценарій бойових намагаються диктувати українські військовослужбовці. Тобто українське командування робить все для того, щоб втягувати Росію, виснажувати її на окремих ділянках фронту і унеможливлювати просування широкою лінією фронту. З цього погляду і Сєвєродонецьк, де українські захисники героїчно відстоювали місто, і зараз Лисичанськ виконують колосальну роль для всього взагалі, для всієї лінії бойових дій на сході. Але, звісно, ніхто не хоче допускати якихось провалів, оточення, полону наших бійців чи, не дай Боже, там їх залишити. Тому є приклад боїв, які були на південь від Лисичанська, Золоте, Гірське, де був прорив російських військ із Тошківки і де дислокуються наші підрозділи, які зуміли вийти і не потрапити в оточення. Приклад того ж Сєвєродонецька – усе це демонструє, що навіть за всіх ризиків, які є, а вони були і в Сєвєродонецьку, і є в Лисичанську, робиться все для того, щоб цього не допустити. І я думаю, що й у цьому випадку буде так само. Якщо виникне вже така потреба, що треба буде вимушено відійти на інші рубежі і там стримувати оборону, це робитимуть українські сили. Але, загалом, те угруповання військ, що у тому напрямку стримує противника, грає колосальну роль. Це якраз наближає той момент, про який говорять зараз західні експерти: через деякий час Росія не зможе продовжувати такі активні атакуючі дії і змушена буде взяти паузу на доукомплектування, ротацію тощо. Ну а ми зможемо скористатися, я думаю, ефективно такою паузою також.
— Чи не доведеться українським військам відступати з Мелітопольського напрямку, адже там Крим, з території якого можуть здійснюватися обстріли?
— Звісно, Мелітополь важливий, як і будь-яке українське місто, яке у тимчасовій окупації і яке необхідно звільняти. Так, Мелітополь відіграє справді важливу роль. Зрозуміло, там є залізничний вузол, який російські війська також намагаються використати. Але давайте виходити з логіки того, що відбувається, для розуміння ситуації та позицій, які є у ЗСУ. Як мені здається, логічно виглядає якраз починати дії. Можливо, якщо достатньо ефективних ресурсів для наступальних дій і на Мелітополь, і на Херсон, робити це одночасно. Це ідеально, звісно. Але якщо ми подивимося навіть на карту і зрозуміємо ситуацію, напевно, логічним є починати звільнення з правобережної частини Херсонської області. Ось на мою думку це так. З цього погляду звільнення Херсона як єдиного обласного центру, окупованого після 24 лютого, дуже важливе. Розуміючи позиції і розуміючи сили, я думаю, що початкове завдання – витіснити російське угруповання військ на лівий берег, звільнити повністю правобережну частину, зняти питання їх подальших можливостей та планів просування туди далі, бо ризики завжди зберігаються, хоч зараз і мінімальні. А паралельно, звісно, намагатися по шматочку вигризати у противника цю територію, яка на південь від Запоріжжя, на південь від Василівки та Оріхового. Звичайно, відсувати цю лінію фронту теж необхідно, це також важливо. Тому що всі ці напрямки — це був початковий план Росії щодо оточення українських сил. З півдня – з боку Гуляйполя і з півночі – з боку Ізюма, щоб було зрозуміло, який план був у російських військ, і наскільки цей план наші сили звузили в більш локальні битви.
Читайте також:
Секретар РНБО: Поки що недостатньо допомоги для паритету з Росією у важкому озброєнні
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
