У зернової угоди все більше сторін, що збільшує шанси її подовження, — аналітик

Павло Мартишев. Скриншот: uatv.ua

Термін дії зернової угоди закінчується 19 листопада. Але у зернової угоди все більше сторін і це говорить про те, що її буде подовжено. Таку думку сьогодні, 13 листопада, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив аналітик Центру досліджень продовольства і землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.

“Мені здається, Росія досі не знає, яку позицію обрати. З того, що ми бачимо, Росія дала задню на початку, і це збільшує ймовірність, що угоду буде подовжено. Було обговорення в Женеві з приводу зернової угоди між ООН і російською стороною. Це хороша тенденція. Ця тенденція свідчить про те, що все більше сторін у цієї зернової угоди. І в такому разі, дійсно це збільшує шанси того, що угоду буде подовжено. Хоча досі невідомо, навіщо Росії це потрібно”, — сказав він.

Для Росії, на думку аналітика, це чиста геополітика.

“У них наратив те, що світ не обійдеться без російського продовольства, без українського продовольства. І в принципі не можна, щоб “зерновий коридор” функціонував без Росії. Вони просто хочуть це нагадати. Але, тим не менш, знову-таки, економічно ми не бачимо якихось таких передумов для того, щоб Росія подовжила “зерновий коридор”. Тобто це означає, що це чиста геополітика”, — заявив Мартишев.

Також він зазначив, що Росія не зацікавлена в підтримці продовольчої безпеки світу.

“Можна подивитися, що вони роблять з експортом свого зерна. Вони обкладають його високими митами експортними. Збирають ці мита, і частину цих мит віддають назад фермерам у формі держпідтримки. Не багато, до 20%. Навіщо це робити, якщо можна прибрати мита і тим самим знизяться трохи ціни на Близькому Сході, зокрема, ціни на продовольчу пшеницю. Якби вони прибрали мита на своє зерно, більше людей би отримали продовольство через дешевшу пшеницю. Вони цього не роблять. Теж зараз вони посилюють умови експорту добрив. Теж експортні мита і такі індикативні ціни, після яких ці мита працюватимуть. Відповідно, менше добрив постачатиметься на міжнародний ринок, і вони будуть дорожчими. Це теж удар по продовольчій безпеці. І ще там низка ознак, які говорять про те, що, в принципі, економічно Росії не зовсім цікаво підтримувати продовольчу безпеку”, — резюмував Павло Мартишев.

Читайте також: Діалог про роботу “зернового коридору” з України здійснюється щодня, — Марчук про пролонгацію угоди

Як повідомлялося раніше, Фінляндія планує приєднатися до зернової угоди: надати кошти на транспортування судна з українським зерном до Сомалі. Підтримують зернову угоду й у Канаді. Нещодавно її розширення президент України Володимир Зеленський обговорював з прем’єр-міністром цієї країни Джастіном Трюдо. Цивілізовані держави не мають сумнівів, що українське продовольство — одна з гарантій продовольчої безпеки у світі.

Прямий ефір