Самогубна розвідка боєм та відволікання уваги ЗСУ: що роблять російські війська у Запорізькій області, пояснили експерти

Ілюстративне фото: depositphotos.com

На тимчасово окупованій території Запорізької області російські військові продовжують тероризувати місцеве населення. Паралельно з цим війська готуються до прориву та подальшого наступу на Запоріжжя, проте їхні атаки відбивають ЗСУ.

Військові фахівці зазначають, що такі спроби з боку окупанта хоч і виглядають самогубними, адже найчастіше малі тактичні групи зазнають поразки, то все одно не варто вважати їх малоефективними. Докладно про те, чому так відбувається і як зараз живе прифронтова частина Запорізької області, розповіли військові експерти та чиновники в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Євген Єрін, начальник Об’єднаного прес-центру Сил оборони Таврійського спрямування

— На Запорізькому напрямку противник намагався проводити певні дії у складі невеликих груп до 10 осіб щодо покращення свого тактичного становища та в деяких моментах зі спробою вирівняти певні ділянки оборони. Всі його спроби зараз зазнали невдачі. І навіть незважаючи на тимчасові короткострокові успіхи, противника відкинуто і наша лінія оборони залишається на колишніх рубежах.

Обстріли з боку окупанта — це спроба стерти з землі і перетворити на пустелю наші населені пункти. І таким чином, з одного боку, впливати на наше населення, а з іншого боку, показати уявні перемоги для своєї внутрішньої аудиторії.

Іван Ступак, військовий експерт Українського інституту майбутнього

— Можливо, командири внизу виявили якусь ініціативу, спробували промацати, наприклад, розвідкою нашу оборону, готовність наших військових боронитися на цій території. Якщо можливо, була якась слабина, то спробували розвивати наступ. Але ми бачимо лише піхоту — просто у полі. Безліч людей просто в полі, механізованих частин я не бачу. Це говорить про те, що справді з технікою не те щоб проблема, а певні труднощі є. Вона є у російській армії, але її поки не кидають в наступ на прорив. Може, десь його готують, але їм дешевше користуватися людською силою — людей покинули: йдіть — перевіряйте.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя

— Я думаю, що всі за останні кілька днів звернули увагу на те, що з одного боку російські військові намагаються активізувати свої дії на окремих напрямках. З іншого боку, Генштаб України публікує інформацію, як масово окупанти повертаються із тимчасово окупованої Запорізької області у чорних пакетах. У Михайлівці кілька годин вибухав склад боєприпасів. Така сама ситуація була у Макіївці. Днями із Запорізького напрямку привезли безліч поранених та загиблих. Зверніть увагу — Мелітополь — це далеко не найближче місто до лінії фронту в Запорізькій області, але саме туди вчора везли постраждалих. Це свідчить про те, що всі російські шпиталі, які перебувають у невеликих містах, переповнені.

На жаль, хороших новин із Запорізької АЕС на сьогоднішній день немає, бо станцію продовжує контролювати мавпа з гранатою — Путін та його прихильники. Тому сьогодні ми чітко розуміємо, що це небезпека і атомна станція не працює на енергосистему України. Відповідно, під загрозою стоїть не лише Україна та українське населення, а й частина Європейського Союзу. Тому міжнародні організації мають тиснути якнайсильніше на Росію для того, щоб під контроль України повернулася наша ЗАЕС.

Окупанти набирають за оголошенням у різні структури персонал, але навіть за оголошеннями їм це не вдається. Вони набирають і атомників, і комунальників, і адміністративний персонал.

Олександр Старух, колишній голова Запорізької обласної військової адміністрації

— Тут ніхто не може відчувати себе в безпеці під час війни. Дорогі ракети вони рідко пускають. А С-300 — подешевше — пускають частіше і, звичайно, артилерійські снаряди, якими російські війська стріляють до 2 тисяч разів на добу. Оріхівська та Гуляйпільська громади знаходяться у досяжності таких артилерійських знарядь.

І запалювальними снарядами стріляють для того, щоб викликати просто пожежі та максимально знищити майно людей. Вони завдають ударів не по якомусь військовому об’єкту, а щодо забудови безпосередньо населеного пункту.

На ЗАЕС ситуація не змінилася. Практично все по-старому. Блоки не працюють. Електрику для того, щоб охолоджувати активну зону реакторів, і єдиної енергосистеми нашої країни не отримує. Трудовий колектив і надалі перебуває під тиском. У місті — нестерпні умови. Загалом усе, що було, те й залишилося. На жаль, жодних змін на краще не відбулося.

Бердянськ на узбережжі окуповано, як і Мелітополь — понад 80 кілометрів від лінії зіткнення. Дорога, яка йде з Криму через Мелітополь та Бердянськ на Маріуполь та на Ростов в останні місяці служила для логістики та перекидання російських військ. Тому війська накопичуються у певній точці, потім перекидаються інші напрями, які вони визначили собі пріоритетними.

Інформація є про те, що всіх змушують взяти паспорт, якщо не береш паспорт, ти не можеш працювати, не можеш займатися підприємницькою діяльністю, тобто примус до колаборації став тотальним відповідно. Тому ніхто не застрахований на окупованих територіях у тому числі від будь-яких наслідків дій терористів. Цілком не застрахований, у тому числі і бути мобілізованим.

Найбільша небезпека, що людей продовжують викрадати, брати в заручники, і понад 230 людей ще “на підвалах”, страждають цими негідниками, їхнє життя та здоров’я під загрозою. На жаль, не факт [що вони вийдуть звідти живими].

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір”

— В Запорізькій області зараз сконцентровано приблизно до 30 батальйонних тактичних груп російських окупаційних військ. В основному вони сконцентровані у трикутнику Василівка — Токмак — Мелітополь та здійснюють імітацію наступальних дій у напрямку до Орєхового та Гуляйполя. Але знову-таки лінії оборони там укріплені достатньо і утримують Збройні сили України стійко. Для їхнього прориву необхідний серйозний потенціал. А імітацією наступу вони відволікають ЗСУ від концентрації уваги на українському контрнаступі на даному плацдармі.

Сергій Грабський, військовий експерт

— У районі Гуляйполя та Оріхова, а також по інших точках противник намагається просуватися іноді успішно. Наші війська дають відсіч, ми відбираємо супротивника. Тобто в даній якості можна розглядати ці дії як розвідку боєм або спробу поліпшити своє тактичне становище на місцевості.

Разом з тим, треба розуміти, що противник має і стратегічні цілі на цьому напрямку. Тому що після відходу з Херсонського напрямку, з Правобережної Херсонщини для супротивника залишається лише одна можливість перейти на цьому напрямі на правий берег, і це називається Запоріжжя. Тому ми спостерігаємо зосередження військ противника, яке поки що відповідає оборонним завданням. Тобто противник намагається вибудувати оборону, яка виключає можливість просування наших військ і не дає і, на їхню думку, не даватиме можливості прорватися у бік Мелітополя — до нашої стратегічної мети.

А з іншого боку, у перспективі вони намагаються створити угруповання військ. Слід зазначити, що це буде досить складно та проблематично для них з метою спробувати прорватися саме у напрямку до Запоріжжя для того, щоб створити умови для переходу на правий берег Дніпра. Тому такі бої й продовжуються. Вони мають місце. Там постійно супротивник промацує нашу оборону. Ми так само прораховуємо оборону противника, завдаємо ударів по місцях зосередження особового складу озброєння, бойової техніки та складів боєприпасів. Тобто динаміка війни така, що обидві сторони готуються до активніших дій. В найближчій перспективі десь протягом 1-2 місяців це можливо.

Читайте також: Донецький, Білоруський, Запорізький напрямки: можливість наступу армії РФ оцінив Снєгирьов

Нагадаємо, раніше голова Запорізької районної державної адміністрації Олег Буряк повідомив, що російські загарбники накопичують сили та готують оборону в районі тимчасово окупованих міст Запорізької області — Бердянська, Токмака та Мелітополя.

Прямий ефір