Вчора о 22:18
У Раді Європейського Союзу завершуються переговори щодо 21-го пакету санкцій проти Росії. Поки країни ЄС узгоджують його остаточний зміст, Брюссель продовжує запроваджувати точкові обмеження проти російських громадян, компаній та організацій, які допомагають Кремлю вести війну проти України.
Тиск на нафтові доходи Росії й не тільки: ЄС і США готують нові санкційні заходи
13 липня Євросоюз оголосив про нові санкції проти РФ і вніс до чорного списку 11 російських громадян, а також низку компаній. Серед них опинилися розробники систем стеження, які використовують російські спецслужби, і соціальна мережа “ВКонтакте”, популярна в Росії.
Обмеження також торкнулися месенджера МАХ. За інформацією Євросоюзу, застосунок може мати функції, що дають змогу відстежувати дії користувачів.
Під санкції потрапило керівництво виправної колонії №10 у Мордовії, де утримували українських військовополонених і цивільних осіб. Надходили повідомлення про застосування до ув’язнених тортур і відмови в наданні медичної допомоги. Крім того, Євросоюз запровадив обмеження проти кількох російських хакерських угруповань.
Одночасно в Брюсселі триває обговорення 21-го пакету санкцій. Одним із головних спірних питань залишається механізм визначення граничної ціни на російську нафту. Країни ЄС розглядають можливість вилучити відповідну норму із загального пакету й ухвалити її окремо.
Одним із предметів для дискусії стала можлива заборона на в’їзд до Євросоюзу для російських комбатантів. Деякі країни ЄС вважають, що візові обмеження не мають автоматично поширюватися на всіх колишніх російських військовослужбовців. На їхню думку, заборону необхідно застосовувати передусім до тих, хто безпосередньо брав участь в агресії проти України.
Крім того, у Брюсселі обговорюють повну заборону на імпорт риби з Росії та Білорусі. Більшість держав підтримують цю ініціативу, однак кілька країн виступають за пом’якшення норми та збереження окремих винятків.
Проєкт 21-го пакету передбачає обмеження проти 90 російських банків і 11 криптовалютних платформ. До санкційних списків також планують внести близько 250 фізичних та юридичних осіб. Це може стати рекордною кількістю фігурантів у межах одного пакету.
Додаткові заходи експортного контролю можуть торкнутися 50 компаній із Росії, Китаю, Туреччини та інших держав, які допомагають російському військово-промисловому комплексу. Окремі санкції розглядаються щодо приблизно 30 підприємств, пов’язаних із виробництвом безпілотників для армії РФ.
Євросоюз також має намір додати до списку тіньового флоту Росії ще 30 суден і посилити обмеження, що перешкоджають їхній експлуатації. Ці заходи можуть посилити тиск на порти та нафтопереробні підприємства, які беруть участь в експорті російської нафти.
Посли країн Євросоюзу також погодили продовження тимчасового захисту для українських біженців ще на один рік — до березня 2028 року.
Проте шість країн Європейського Союзу вимагають передбачити винятки у 21-му пакеті санкцій проти Росії, побоюючись негативних наслідків для власного бізнесу.
Як повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів, йдеться про Грецію, Францію, Італію, Німеччину, Австрію та Португалію. Ці держави домагаються пом’якшення окремих положень санкційного пакету або виступають проти запровадження деяких обмежень. Таким чином вони прагнуть захистити національні компанії та ключові галузі своїх економік.
Тим часом Росія продовжує виробляти ракети для ударів по Україні, використовуючи іноземну та білоруську електроніку, випущену вже після запровадження міжнародних санкцій. Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Фахівці виявили такі комплектувальні вироби під час дослідження уламків ракет “Іскандер-М” і “Орешник”, якими російська армія завдала удару у районі Білої Церкви. За словами Власюка, у ракетах використовували компоненти зі США, Тайваню, Швейцарії, Японії, Китаю та Білорусі. Частину деталей було виготовлено у 2024-2025 роках.
Власюк наголосив, що сучасні технології, попри чинні обмеження, продовжують надходити на підприємства російського військово-промислового комплексу. Україна та її партнери мають намір посилювати роботу з виявлення і припинення ланцюгів постачання підсанкційної електроніки до Росії.
Над посиленням тиску на Москву працюють і у Сполучених Штатах. Президент України Володимир Зеленський 17 липня подякував американцям, які беруть участь у підготовці законопроєкту про додаткові санкції та інші заходи впливу на Росію за її війну проти України.
За словами глави держави, значних зусиль для підготовки сильного законопроєкту доклав сенатор Ліндсі Грем (помер 11 липня). Українська сторона обговорювала це питання під час зустрічей з американськими партнерами.
“Я пам’ятаю, наскільки це було для нього важливо, і це справді може збільшити наявні інструменти для примушення Росії до дипломатії та миру. Все, що зменшує доходи Росії, зменшує і час її війни проти України та проти самого життя. Дуже ціную, що Білий дім бачить необхідність у цьому законопроєкті. Президент Америки — саме та людина, чия сила може наблизити мир. Все, що справді додає сили заради миру, корисне”, — написав Зеленський у Telegram.
Експерти назвали головну проблему санкцій проти Росії
Які обмеження увійдуть до 21-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії? Чи зможуть нові заходи обмежити нафтові доходи РФ, роботу тіньового флоту, банків, криптовалютних платформ і компаній російського військово-промислового комплексу? Чому іноземна електроніка продовжує потрапляти до російських ракет, попри чинний санкційний режим? Яких заходів необхідно вжити проти “Росатома” і “Роскосмосу”? І чи здатні санкції прискорити кризу в російській економіці та змусити Кремль відмовитися від продовження війни? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій;
- Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір та економіст;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”.
ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: У російській економіці формуються кілька осередків кризи
— Коли йдеться про тіньовий флот, тут є два аспекти. Перший аспект — це санкції та обмеження, які вже ухвалені і які справді можна посилювати. Можна подумати про те, щоб якимось чином контролювати фрахт суден для перевезення російської нафти. Можна посилити, наприклад, екологічні вимоги, і не тільки екологічні. Загалом палітра інструментів досить широка.
Але є й другий момент. Він полягає в тому, щоб усі ці заходи чітко виконувалися. І ми бачимо, що сьогодні лише починаємо говорити якщо не про масове, то, у всякому разі, про регулярне переслідування кораблів.
Йдеться і про дії французької та британської армій, і про дії української армії у своєму специфічному ключі. Якщо все це працюватиме разом, то загалом ухвалених санкцій достатньо для того, щоб зупинити російський тіньовий флот.
Але, знову ж таки, скрізь є свої певні проблеми. Одна з них пов’язана з тим, що за багатьма центрами тіньового флоту так чи інакше стоять судноплавні компанії або компанії, пов’язані, наприклад, із грецькими та деякими іншими судновласниками, які традиційно намагаються домінувати на морі й використовують різні схеми.
Ніхто не скасовував і того, що окремі одержувачі російської нафти готові продовжувати купувати її з дуже великим дисконтом, зокрема з використанням тіньового флоту.
Є цілий комплекс причин. Він і показує, чому тіньовий флот настільки життєздатний та активний. Але це не означає, що з ним не потрібно боротися. І я думаю, що у 21-му пакеті санкцій будуть передбачені відповідні заходи. Його все-таки буде ухвалено.
Найголовніше — будь-який пакет санкцій працює ефективно лише тоді, коли він точно виконується.
На сьогодні практично всі російські банки, особливо великі, так чи інакше відрізані від різних міжнародних систем комунікацій. Я навіть не знаю, яким чином туди надходять готівкові гроші, тому що раніше це забезпечувалося двосторонніми відносинами банків Європейського Союзу і загалом міжнародних, українських та російських банків. Тому ситуація там досить складна.
Але загалом сьогодні ми бачимо в Російській Федерації кілька гарячих точок, які рано чи пізно, а радше рано, перетворяться на осередки кризи.
Перша точка — це криза будівництва. Компанії, які займаються будівництвом, сьогодні скаржаться уряду РФ на те, що в них немає грошей для завершення об’єктів. А якщо немає грошей на добудову, то це криза неплатежів в економіці з усіма наслідками, що випливають звідси.
Другий момент полягає в тому, що неплатежі сьогодні охоплюють не лише цивільні сектори економіки Російської Федерації, а вже й військову сферу. Виробники військової техніки не завжди можуть своєчасно розрахуватися зі своїми контрагентами.
Третя точка пов’язана з тим, що в РФ дуже активно розвивалася система різного роду фінансування. Наприклад, діяли пільгова іпотека та інші пільгові програми для бізнесу. Сьогодні всі вони закриті. Бо просто немає грошей для того, щоб якимось чином їх реалізовувати.
Як свідчить світова практика, і це вже не стосується виключно Росії, коли фінансовий ринок дуже бурхливо розвивається, на першому етапі можна говорити про його підйом. Якщо порівнювати з міжнародними фінансовими ринками, наприклад, Великої Британії та США, то такий підйом завжди рано чи пізно закінчується кризою.
Ми бачимо, що цю кризу, очевидно, відчують на собі й банки. У них постійно зростає питома вага поганих кредитів. До того ж, про що делікатно замовчує МВФ, це не лише погані мікрокредити, які люди беруть від безвиході, або інші кредити населенню.
Щодо втечі вкладників із банків, то на певному етапі, я думаю, цей процес посилиться. Це найстрашніше, що може статися з банківською системою: коли люди починають масово забирати гроші з банків, банківська система руйнується.
Чому? Бо сама ідея банку полягає в тому, що він не може за 20 хвилин віддати всі гроші, які перебувають на депозитах. Ці кошти перебувають в обігу.
Існують різні способи використання поточних грошей для довгострокових цілей, а довгострокових коштів — для середньострокових проєктів. На цьому й базується банківська система.
Ну а “вишенька на торті” — це криза державних фінансів. Дефіцит у 1,1 трлн рублів за перші п’ять місяців нікуди не зник.
У новому бюджеті РФ військові витрати практично не зростають і залишаються приблизно на рівні 2025 року, тут є одна невелика хитрість. Не так давно Державна дума РФ дозволила уряду в разі критичних обставин, не погоджуючи рішення із законодавчим органом, тобто фактично із самою собою, у режимі ручного управління перекидати гроші з одних статей на інші. Вгадайте, куди перекидатимуть гроші? Звісно, на військові витрати.
ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Формальний підхід до санкцій призводить до нових російських злочинів
— Залишмо один або два банки, через які можуть проходити транзакції, і попередимо: якщо РФ продовжить завдавати ударів по мирному населенню, то й ці два банки буде відключено від SWIFT. Тобто невідворотність покарання та розуміння того, яким саме воно буде, дадуть як довгостроковий, так і оперативний ефект.
Якщо ми візьмемо “Росатом”, то це дуже потужна структура, через яку Росія впливає на економіку та уряди тих країн, де будує атомні станції коштом власних кредитів і технологій.
У “Росатома” дуже довгі руки. Йдеться не лише про країни колишнього Радянського Союзу, наприклад Вірменію, а й про Туреччину, Болгарію, яка перебувала під сильним російським впливом, і Угорщину.
Тому, звісно, це правильний захід, але запровадити його буде дуже важко. Я б радив поступово вводити санкції проти “Росатома”. Наприклад, заборонити всі нові проєкти, які розглядаються та перебувають у портфелі цієї компанії.
А такі проєкти є. У “Росатома” є перспективи відкривати свої станції де завгодно, до того ж за власні гроші. Потім вони підкуповують чиновників, ставлять країни в залежність, створюють загрози для екології, а потім пропонують послуги з утилізації палива. Тобто це довгограюча платівка.
У перспективі це, звісно, має бути першим кроком. Потім можна перейти до другого кроку — анулювати візи всіх співробітників “Росатома” і видавати їх лише у виняткових випадках.
Для чого це робиться? Для того, щоб російські громадяни навчили місцевий персонал працювати на цих станціях — тих самих угорців і вірмен. Це дасть змогу в момент Х повністю розірвати відносини з цією структурою, як це зробила Україна.
Потім необхідно замінити російське паливо американським, канадським або казахстанським, після чого модернізувати технологічні процеси й повністю відмовитися від послуг “Росатома”.
Це правильний захід, але ми пропонуємо діяти крок за кроком. Я думаю, протягом двох-трьох років цю структуру можна поставити на коліна, і в неї не залишиться роботи ніде, крім власної країни.
Щодо “Роскосмосу”, то тут необхідні фундаментальні та глобальні заходи. Їх можна вживати миттєво, комплексно й в інтересах усіх сторін. Можна навіть залучити Маска. Тому що за допомогою своїх технологій вони хочуть знищити дітище Маска, яке приносить йому значний дохід, — Starlink. І тут, я думаю, ініціативи України та Європейського Союзу знайдуть підтримку як у Міністерстві закордонних справ, так і, найголовніше, у Сполучених Штатах, а можливо, навіть у Китаї.
Китай також зацікавлений в ослабленні космічної програми Росії, щоб вона користувалася, наприклад, китайськими послугами. Тому це абсолютно правильне рішення.
Проти “Роскосмосу” можна миттєво запроваджувати найжорсткіші санкції: анулювати візи й заборонити співпрацю з будь-якими організаціями, пов’язаними з цією структурою.
Тим паче від нинішніх і колишніх керівників “Роскосмосу” лунають заклики знищити Starlink. Це, звісно, виклик, і на нього необхідно відповісти. Не можна ховати голову в пісок, як це вже неодноразово відбувалося раніше.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: У Росії зберігається можливість виробляти нові озброєння буквально з коліс
— Якби тоді Захід відповідно до міжнародного права правильно відреагував на захоплення Криму у 2014 році та на російський злочин зі збиттям рейсу MH17, річниця якого була зовсім недавно, то не було б і 2022 року.
Саме ця непослідовність, про яку говорить Україна, а тепер ще й недостатність санкційного режиму призводять до того, що в Росії, по-перше, зберігається політична можливість щось робити, оскільки “не все так однозначно”. Росія продовжує розширювати агресію, і вона вийде за межі України, якщо так триватиме й надалі.
Крім того, у Росії зберігається можливість виробляти нові озброєння буквально з коліс і одразу ж їх запускати. Саме тому Зеленський постійно говорить про необхідність санкційного тиску та дотримання санкційного режиму. Адже очевидно, що якийсь Киргизстан, який закуповує величезну кількість електроніки, не є технологічним монстром, якому справді потрібно стільки електронних компонентів.
Формальний підхід до дотримання санкційного режиму і призводить до нових російських злочинів. Тому те, про що говорить Україна, абсолютно логічно. Необхідно дати Україні можливість відповідним чином бити по ворогу. Саме тому Україні потрібні балістичні ракети.
Другий момент полягає в тому, що санкційний режим має бути справді санкційним.
Україна певним чином переформатувала “коаліцію рішучих”, яка спочатку планувалася як коаліція для контролю за дотриманням миру та режиму припинення вогню. Однак оскільки досягнення миру постійно відкладається, зустріч у межах цієї коаліції була присвячена вже іншим питанням.
Читайте також: Україна стає центром європейської оборони: ліцензії на виробництво ракет і експорт бойового досвіду обговорили експерти
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
