Сьогодні о 18:20
Не послаблювати санкційний тиск на Росію і підтримати ухвалення 21-го пакета санкцій ЄС закликав європейських партнерів президент України Володимир Зеленський під час п’ятого саміту Україна — Південно-Східна Європа в Києві. Він акцентував на необхідності перекрити можливості РФ в обході чинних обмежень і посилити тиск на джерела фінансування російської агресії.
Разом з представниками країн регіону глава держави також обговорив гуманітарну і фінансову підтримку Києва, а також посилення українських позицій на мирних переговорах.
Спільні рішення десяти європейських країн
Щоб подолати російські загрози, європейським країнам потрібно співпрацювати на всіх рівнях. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час засідання саміту Україна — Південно-Східна Європа в Києві. За його словами, Україна зможе виробляти ракети для ключових систем протиповітряної оборони уже до кінця року.
Політичні домовленості досягнуто. Зокрема, є окрема угода з Францією та Італією на виробництво комплексів SAMP/T, ракет SCALP і Aster. Є позитивне рішення щодо ліцензії на керовані бомби до американських артилерійських ракетних систем HIMARS, і угода зі Сполученими Штатами на виробництво ракет для Patriot.
“Ми до кінця 2026 року розраховуємо отримати можливість самостійно виробляти ракети українською командою — тобто американські ракети українськими силами. Ми працюємо над ліцензіями Patriot. У нас була політична домовленість”, — зазначив президент України.
Раніше міністр закордонних і європейських справ Словенії Тоне Кайзер оголосив про виділення 50 млн доларів на закупівлю зброї для Києва в рамках ініціативи PURL. Україна є єдиною країною у всьому світі, яка готова вести подібну війну. І Любляна буде допомагати Києву посилювати свою переговорну позицію.
“Ми хочемо зупинити війну, але розуміємо, що Росія прагнутиме переговорів тільки тоді, коли опиниться в набагато слабшій позиції, ніж Україна. Зараз я бачу багато оптимізму: наша дискусія стосувалася не тільки певних військових можливостей і військового періоду — ми ще говорили про процес відновлення і реконструкції України”, — зазначив прем’єр-міністр Словенії Янез Янша.
Президент Сербії Александр Вучич, який також був присутній на саміті, заявив, що хоча Белград не приєднався до санкцій щодо Росії, це не означає, що уряд виступає на боці Кремля. Сербія зацікавлена розвивати торгівельні та логістичні зв’язки з Україною.
“Я хотів би подякувати за гостинність і за прекрасний захід, наданий усім нам. Ми виступаємо за дотримання Статуту ООН і резолюцій ООН, а це означає, що ми підтримуємо територіальну цілісність і суверенітет України. Дякуємо Києву за аналогічні дії. Також важливий пункт — гуманітарна допомога: як фінансова, так і допомога у сфері енергетики. Я поки не повністю задоволений, оскільки ми не надали всього, що обіцяли. Але максимально швидко виправимо це”, — підкреслив президент Сербії.
Представники Молдови, Північної Македонії, Албанії та Чорногорії, як країн, які узгоджують вступ до ЄС, домовилися спільно координувати дії щодо євроінтеграції. Україна провела велику роботу над вступом до Євросоюзу, і Загреб буде підтримувати прагнення Києва, заявив прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович.
“Хорватія та Україна уклали двосторонню угоду, яку ми підписали в грудні, про сприяння вступу Києва до ЄС. Зараз політичні обставини дозволили почати переговори щодо кластерів. Ми вважаємо, що процес інтеграції піде набагато швидше, а також, що підхід, заснований на здатностях, повинен зберегтися, і що ті країни, які готові приєднатися до ЄС, повинні це зробити”, — зазначив Андрій Пленкович.
Також глава уряду Хорватії відзначив розширення інтересу приватного оборонного сектору країни до дронових технологій України, раніше Загреб приєднався до “коаліції дронів”. Про важливість оборонної кооперації з Україною також заявив і президент Румунії Нікушор Дан. У березні Київ і Бухарест підписали угоду про спільне виробництво військових БпЛА. У сучасних умовах країні буде дуже корисний досвід протистояння російським загрозам, заявив глава держави.
“Румунія — суверенна країна, вона не піддасться жодним спробам залякування. У всіх форматах, у яких ми брали участь минулого тижня — чи то саміт НАТО, чи “коаліція охочих” — ми підтвердили, що Росія є агресором. У результаті цієї війни Україна здобула потужні військові технології — це наслідок тих реалій, які склалися в ході війни. Завдяки партнерству з Україною і взаємній довірі, ми хотіли б спільно розвивати наші оборонні можливості”, — підкреслив президент Румунії.
За підсумками саміту представники України, Албанії, Греції, Молдови, Румунії, Хорватії, Словенії, Північної Македонії, Чорногорії та Болгарії підписали спільну декларацію. У ній країни засуджують російську агресію і терор мирних жителів. Учасники зобов’язалися зміцнювати українську обороноздатність, зокрема через міжнародні формати, посилювати тиск на Росію і сприяти євроінтеграції Києва.
Навіщо Україні регіональні саміти — думки експертів
Як розширюється співробітництво у сфері оборони між Україною і державами Європи? Ліцензії на виробництво яких ракет отримує Київ? Наскільки потрібний бойовий досвід України в європейських країнах? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
- Олексій Буряченко, президент “Міжнародного інституту дослідження безпеки”, професор КАІ;
- Валерій Романенко, авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. О. К. Антонова.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Держави Європи в рамках діалогу розв’язують свої регіональні питання
— Саміт Україна — Південно-Східна Європа проходить уже вп’яте. Ініціатива України з проведення цих самітів пов’язана не з бажанням створити якісь альтернативні об’єднання, а з життєвою необхідністю для багатьох країн сформувати нову, більш ефективну систему взаємодії.
Євросоюз і НАТО — це альянси, які мають свої завдання і напрямки діяльності.
В умовах, коли країни перебувають на різному рівні інтеграції й при цьому мають спільні регіональні запити, абсолютно логічно, що з’являються нові формати співробітництва і взаємодії.
До того, саме таким чином відбувається більш ефективне втілення в життя тих рішень, які насамперед стосуються оборони й пов’язані з уже наявними альянсами, зокрема з НАТО.
Такі регіональні саміти — це саме те, що необхідно для того, щоб Європа, по-перше, зберігала своє різноманіття, по-друге, щоб проблеми, що виникають у процесі інтеграції, вирішувалися на регіональному рівні шляхом взаємодії сусідніх країн. І, по-третє, щоб зміцнювалися оборона й оборонні технології, про що постійно говорить Україна і президент Зеленський.
Я думаю, це абсолютно природний шлях, де Україна цілком логічно лідирує і навіть виступає ініціатором цих процесів. Це в жодному разі не заміна НАТО чи Євросоюзу, а скоріше зміцнення одного з регіональних флангів.
Україна як країна, яка воює з Росією і сьогодні фактично є центром європейської оборони, абсолютно логічно стає ініціатором подібних процесів.
Участь у саміті президента Сербії більш ніж показова. Сербія прагне вступити до Євросоюзу, хоча вплив Росії там і надалі залишається значним. З усім тим вона бере участь у цьому саміті. Так, президент Сербії не підписує підсумкову декларацію, але сам факт його присутності дуже показовий.
Дуже показова, наприклад, присутність прем’єр-міністра Словенії. До цього багато хто говорив, що в країні нібито прийшли до влади проросійські сили. Однак участь словенського керівництва в подібних заходах спростовує ці російські та проросійські вигадки.
Якраз сам по собі цей формат, постійна робота і постійне спілкування створюють майданчик для регулярного і предметного діалогу. Це можливість знову і знову вказувати на абсолютну неприйнятність окремих позицій деяких країн.
Якщо говорити, наприклад, про Болгарію, то це питання, пов’язані з позицією щодо російського патріарха Кирила і санкційною політикою. Якщо говорити про Грецію, то залишаються проблеми, пов’язані з перевантаженням російської тіньової нафти в її територіальних водах і фактичним перетворенням цієї нафти на “чисту”, тобто таку, що не підпадає під санкції.
У політичному плані спільні заяви та декларації поступово вибивають ґрунт з-під ніг Москви. Це один з елементів постійної роботи, яка особливо необхідна на фоні ослаблення Росії й повинна тривати.
Так, іноді цей процес здається занадто довгим, іноді — безнадійним. Але, як ми бачимо, насправді він не безнадійний.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Україна може успішно експортувати свій бойовий досвід у Європу
— Глобальна ініціатива Києва з експорту в Європу передових технологій безпілотників і обміну бойовим досвідом, який Україна набула в цій війні, — надзвичайно важливий крок. Але я б одразу зазначив, що тут простежується дорога з двостороннім рухом, тому що цей проєкт цікавий не тільки Україні.
Як ініціатива президента України Володимира Зеленського, так і позиція президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн абсолютно зрозумілі. Урсула фон дер Ляєн не раз говорила про те, що Європа повинна зменшити свою залежність від Сполучених Штатів Америки та більш предметно займатися питаннями власної безпеки.
Саме в України сьогодні найбільший досвід роботи з безпілотними системами, що обумовлено активними бойовими діями. Тому без бойового і технологічного досвіду, який є у нас, Європі зараз просто не обійтися.
Саме тому я прекрасно розумію Урсулу фон дер Ляєн, яка демонструє, що сьогодні європейські країни й Україна досягли угоди щодо розширення співробітництва. Вона представляє це як великий політичний успіх для України. І це дійсно так.
Мова не йде про передачу українських технологій, а про контрольований експорт і створення спільного з європейцями військово-промислового комплексу на паритетних засадах. Частина виробництва залишається в Україні, а частина — ще раз підкреслю, контрольовано і під наглядом держави — буде розміщуватися спільно уже на території Євросоюзу.
Це, звісно ж, дозволить залучати значно більші європейські ресурси для розвитку нових технологічних рішень у сфері безпілотних систем, здешевлювати їхнє виробництво, робити ці розробки більш привабливими для продажу на зовнішніх ринках і, звісно, знижувати їхню вартість для закупівель як Європою, так і самою Україною.
ВАЛЕРІЙ РОМАНЕНКО: Україна буде виробляти європейські ракети
— Ліцензія для України на виробництво ракет Aster для систем SAMP/T — це, по суті, викруткова збірка. Річ у тому, що французькі підприємства мають обмежені виробничі потужності. Як правило, заводи, що випускають готову продукцію — літаки, ракети, зенітні комплекси, — спочатку не були розраховані на ситуацію, коли в Європі почнеться повномасштабна війна. Вони створювалися для забезпечення власних збройних сил і виконання певного обсягу експортних постачань.
Зараз, коли Європа зіткнулася з реальною війною, виявилося, що наявних виробничих потужностей недостатньо. Тому доводиться шукати нові майданчики. І Україна в цьому плані дуже до речі, тому що, отримуючи компоненти від постачальників, ми можемо організувати лінію викруткової збірки безпосередньо на своїй території.
Це дозволить виключити транспортування складних готових виробів, яке може відстежувати ворожа розвідка, і одночасно збільшити обсяг виробництва. Тобто процес буде йти паралельно: частина ракет буде вироблятися у Франції, а частина — в Україні, залежно від темпів постачань компонентів.
Зараз ми робимо ставку як на активні способи боротьби з російською ракетною загрозою, так і на пасивний захист від уже запущених російських ракет.
Був період, коли протягом приблизно двох тижнів ми не збивали жодної російської балістичної ракети. Однак під час останнього масованого удару частина таких ракет уже була перехоплена.
Тепер необхідно зробити все, щоб російська балістична загроза була максимально нівельована. Для цього зараз активно розширюються постачання ракет до комплексів Patriot. Крім того, ми отримаємо два аналогічні, але більш сучасні комплекси нового покоління, а також ліцензію на виробництво ракет до них.
Тобто Україна буде отримувати як ракети французького виробництва, так і ракети власного виробництва.
Крім того, не варто забувати, що Франція також надала нам ліцензію на виробництво крилатих ракет SCALP. Це означає, що ми зможемо завдавати ударів по позиціях російських ракетних дивізіонів і бригад, які запускають ракети по території України.
Таким чином, ми отримаємо можливість вражати не тільки заводи, а й склади, гарнізони, де розміщуються ці підрозділи, а також пускові установки російської балістики. Тобто йдеться про комплексний підхід до нейтралізації ракетної загрози.
Freyja — це один з компонентів загальноєвропейської системи протиракетної оборони. Її завдання — забезпечувати захист від оперативно-тактичних ракет типу “Іскандер”.
Загалом європейська коаліція зараз готується розробляти протиракети, які будуть захищати територію Європи практично від будь-яких типів ракет, включаючи міжконтинентальні балістичні.
Якщо система Freyja розрахована на перехоплення цілей на висотах приблизно до 40 кілометрів, то перспективна європейська система повинна буде знищувати ракети уже в космосі — на висоті до 200 кілометрів. Тобто йдеться про захист практично від усіх наявних типів ракет.
Завдання України в цьому проєкті — розробка самої ракети. Всі інші основні компоненти комплексу Freyja будуть європейського виробництва — французького чи італійського.
Що стосується радіолокаційних станцій, то це можуть бути французькі Ground Master, німецькі розробки чи шведські Giraffe. Станція управління зенітним комплексом, найімовірніше, також буде італійською — виробництва Leonardo, оскільки вона уже добре себе зарекомендувала у складі комплексу SAMP/T.
Головне завдання України — створити власну дешеву ракету. Не таку, яка десятиліттями зберігається на складах, а таку, яка виробляється, має відносно короткий термін зберігання — умовно до пів року, — надходить на пускову установку, використовується, після чого на її місце одразу надходить нова ракета. Саме такий підхід сьогодні є найбільш раціональним.
Читайте також: Франція будує ядерний щит Європи перед російською загрозою: експерти оцінили безпеку континенту
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
