Путін знав, що Ердоган не домовиться із Зеленським, але все одно дав себе обдурити — політолог

Переговори президента України Володимира Зеленського з президентом Туреччини Ердоганом та головою ООН Гуттерішем завершилися нічим. Україна, як і раніше, готова до переговорів із Росією, лише якщо агресор відведе війська на кордони 1991 року. Для Путіна це черговий дипломатичний провал, вважає російський опозиційний політолог та публіцист Андрій Піонтковський.

За його словами, попереднім провалом такого масштабу був візит до України італійського прем’єра Драгі, президента Франції Макрона та німецького канцлера Шольца, які приїжджали з такою самою метою: посадити Україну за стіл переговорів на умовах Росії. Щоправда, на відміну від них Ердоган спочатку знав, якою буде реакція України, але скористався нагодою, щоб отримати у своє повне розпорядження Карабах та Сирію, виключивши з рівняння РФ. Детальніше в інтерв’ю на телеканалі FREEДОМ.

— У Європі настає певний період побоювання, що вони можуть залишитися непідготовленими перед російською агресією в контексті озброєнь. Виходить, що на Сполучені Штати з Великою Британією знову лягає найбільша відповідальність за постачання озброєнь в Україну. Як вони пройдуть ці випробування, на Вашу думку?

— Про Велику Британію говорити нічого, вона всім серцем підтримає Україну. Це не лише особиста підтримка від Бориса Джонсона, а й від усього британського політичного класу. Там немає таких міркувань, як у Сполучених Штатах — постачати чи не постачати, а чи не скривдимо ми Путіна і так далі. Для британців Україна-2022, яка бореться віч-на-віч з Путіним, це Велика Британія, яка боролася у 1940 році з Гітлером. Тому вони порівнюють Зеленського із Черчиллем. Це дуже приємне порівняння для українського президента, але він поки що робить все, щоб відповідати йому.

— Президент Зеленський озвучив умови, за яких він готовий сісти за стіл переговорів із Путіним: Росія виводить свої війська, а після цього починається діалог. Експерти висловлюють побоювання, що президент Туреччини Ердоган здійснив візит до України в ці дні для того, щоб схилити українського лідера до переговорів на інших умовах. Як Ви оцінюєте цю зустріч?

— Якщо Ердоган приніс якусь пропозицію від Путіна, то главу Кремля послали за відомою адресою, куди й російський корабель. Але я звернув би вашу увагу, що найбільший бенефіціар цієї зустрічі — це Ердоган. Після зустрічі 5 серпня в Сочі з Путіним він отримав два гігантські геополітичні призи. І це все за порожню 20-хвилинну розмову із Зеленським. Ердоган отримав Карабах, майже всю Вірменію, і Сирію — провінцію Ідліб і знамените місто Османської імперії Алеппо, зруйноване російськими військовими злочинцями. Ви уявляєте, в якому становищі перебуває Путін? Все це за порожні обіцянки. Вони ж обоє недурні люди — і Ердоган, і Путін, який розумів, що це марна обіцянка, але йому так хотілося цього. Путін був радий обдуритись. А Ердоган спокійно здійснив сьогодні свій ритуал.

— На думку Ердогана, треба повернутися до переговорів на основі параметрів, що сформувалися у березневій зустрічі у Стамбулі. Нібито ця платформа може працювати далі.

— Це повідомлення турецької преси, звіт перед Путіним. Ердоган, задоволений, отримавши під пахву Вірменію та Сирію, викрутився від Путіна ось таким папірцем.

— Чому зустріч в Україні Ердогана та Зеленського тривала лише 40 хвилин? Тому що є консенсус з усіх основних питань чи тому, що є консенсус щодо дуже вузької кількості питань?

— Ні, мабуть, вони обговорювали зерно та якісь технічні питання. Але Зеленський чудово розумів, що Ердоган виконує необхідний ритуал своєї угоди з Путіним. Він повинен йому послати ось цей папірець. Тепер Путін може ним радісно втертись.

— Обговорювали ще тему Запорізької атомної електростанції. І Ердоган дав достатньо зрозуміти, що в цьому випадку він повністю підтримує українську сторону. Які його інтереси у цій грі?

— Інтерес у тому, щоб не виглядати стовідсотковим прихильником Путіна. Він маневрує, і поки що йому це вдається. Треба сказати, що він поводиться гідніше, ніж так звана світова громадськість. Навіть ООН. Адже Путіну вдалося нав’язати наратив: росіяни та українці звинувачують один одного в обстрілах Запорізької АЕС, ООН закликає обидві сторони… Це те, що потрібно Путіну. Цього він і добивався.

— Якщо Ердоган отримав Сирію та Азербайджан за 20 хвилин розмови із Зеленським, то що Антоніо Гутерріш отримає від Путіна за ці декларації?

— Нічого не отримає, бо демілітаризована зона — це рішення на користь України. Це означає відхід російських військових.

— Але ж вони не підуть.

— А ми давно розуміємо, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста, ООН, МАГАТЕ це абсолютно порожні організації?

— Заява Ердогана матиме якийсь вплив на ситуацію навколо Запорізької атомної електростанції. Як ви вважаєте?

— Ердоган водив за носа Путіна з мирними пропозиціями. Для Путіна це вже другий провал. Спочатку поїхали з тією самою пропозицією президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц. Їх послали за відомою адресою.

Зрештою після ядерного шантажу Росія просто перепідключить Запорізьку АЕС на Ростов чи Крим. Це досить складна технічна операція, це за день не зробиш. Але відключити її від української електромережі можна за кілька хвилин. З таким втішним призом Путін вийде із цієї історії.

— США мають конкретні сигнали про те, що вони знають, що відбувається на Запорізькій атомній електростанції. Офіційний представник Держдепу Нед Прайс заявив, що в США обізнані про примус та знущання російських окупантів над співробітниками Запорізької атомної електростанції. Отже, нібито всіляка підтримка йде до того, щоб деокупувати хоча б цей об’єкт. Як Ви вважаєте, що буде далі?

— Європа навіть полегшено зітхне: “Ми думали, що він радіоактивну хмару на Польщу направить, а він всього електростанцію вкрав, ну, бог з ним”.

Але для США все, що відбувається навколо електростанції, — це додатковий аргумент, щоб оголосити Росію спонсором тероризму. Я думаю, ця година наближається.

Читайте також: Десятки тисяч українців допомагають окупантам якнайшвидше забратися з України: експерт — про партизанський рух

Візити президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та генсека ООН Антоніу Гутерріша до Львова — політичний акт підтримки України. Такою думкою поділився в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.