Відома фраза “у хокей грають справжні чоловіки” вже давно втратила свою актуальність. На Олімпійських іграх жіночий хокей з’явився 1994 року, а офіційні Чемпіонати світу серед жінок почали проводити за чотири роки до цього.
Українська збірна свої перші кроки на Чемпіонаті світу зробила в січні 2019 року. У Південно-Африканській Республіці українки по черзі обіграли своїх опоненток із Бельгії, Болгарії, Гонконгу й ПАР, вигравши кваліфікаційний турнір.
Віце-капітан збірної України, киянка Юлія Добровольська на цьому ЧС зробила перший великий крок на шляху до своєї спортивної мрії. Юлія нині не тільки грає в хокей, а й закінчує навчання за спеціальністю “тренер з хокею”. Вона настільки любить цей вид спорту, що не уявляє без нього своє життя.
Медаль за кваліфікацією Чемпіонату світу – це перше серйозне досягнення жіночої збірної України з хокею і, зокрема, Юлії на міжнародній арені. До січня 2019 року в подібних змаганнях команда України взагалі участі не брала.
“Це довгоочікувана медаль для мене, це перший найважчий і хвилюючий крок до мого хорошого хокейного майбутнього. Що я відчуваю, тримаючи медаль в руках, я, якщо чесно, ще до кінця не усвідомлюю. Просто минуло ще мало часу. Думаю, одного дня прокинусь і зрозумію, що наступний крок – Чемпіонат світу”, – каже віце-капітан жіночої збірної України з хокею Добровольська.
У тому, що дівчина опинилася в спорті, немає нічого дивного. Її мама займалася волейболом, тато – хокеєм. Але те, що вона теж візьме ключку в руки, ніхто не планував. На ковзани її поставив тато – так, для загального розвитку. Про хокейне майбутнє для доньки він тоді навіть не замислювався.
До семи років Юлю водили на танцювальні гуртки, а потім вона випадково опинилася на ковзанці у київському спорткомплексі “Авангард”, де в дитячій секції “Сокола” тренувався її знайомий. Побачивши на льоду серед хлопчиків дівчинку, Юля теж захотіла на хокей.
Записатися в хокейну школу “Сокола” ніхто їй не дозволив – ані тренер цього віку, ані директор. Їм вистачало експерименту з однією дівчинкою. Але Добровольських це не зупинило. Так Юля опинилася в команді хлопчиків “Крижинка“.
З того дня юна спортсменка затрималася в команді на п’ять років. Із хлопцями тренувалася на рівних. Потім брала участь у чемпіонаті Києва. І, хоч Юля була єдиною дівчинкою в команді, жодних поблажок від наставників не мала.
У 2015 році в Україні розпочався серйозний рух із розвитку жіночого хокею. У Києві було організовано команду “Україночка“, в якій одразу ж опинилася наша героїня. Через рік стартував перший чемпіонат України серед жінок, у ньому брали участь п’ять команд – по одній із Києва, Кременчука, Харкова та дві з Дніпра. Юлія Добровольська закинула історичну першу шайбу в тому чемпіонаті, ставши лідером не тільки свого клубу, а й жіночої збірної України, яка в січні 2019-го уперше взяла участь у кваліфікації Чемпіонату світу. Турнір відбувся в Кейптауні.
“Коли ти дивишся на свою майку і бачиш герб рідної країни, то розумієш, яка на тобі відповідальність, ось і намагаєшся не осоромитися”, – зазначає спортсменка.
У Кейптауні жіноча збірна здобула перемогу у всіх чотирьох матчах, достроково завоювавши путівку до другого дивізіону групи “Б” ще до закінчення турніру. Юлія Добровольська за системою “Гол + Пас” записала на себе чотири очки, відзначилася двома закинутими шайбами й віддала партнерам по команді дві результативні передачі.
Наступним важливим майданчиком для жіночої збірної стане турнір у квітні 2020 року. Українкам доведеться випробувати себе у другому дивізіоні групи “Б”.
Більше випусків програми “Цена победы” дивіться за посиланням.