Ердоган готується до дострокових виборів у Туреччині: якими вони будуть на тлі відносин із Росією, Україною та США, розповіли експерти

Влітку у Туреччині мають відбутися президентські та парламентські вибори — обидва процеси заплановані на 18 червня. Кандидат, що переможе, стане президентом країни на наступні п’ять років. Чинний президент Реджеп Тайіп Ердоган планує йти на третій термін, але його перемога не виглядає очевидною у 2023 році.

На рейтинги майбутніх кандидатів впливає і економічна ситуація в Туреччині, і зміна національних настроїв, і російсько-українська війна, адже Ердоган від початку окреслив свою роль — посередника. Результати виборів вплинуть не лише на внутрішню, а й на зовнішню політику Анкари. На думку експертів, Росія, найімовірніше, втрутиться у президентські вибори.

Поки що неясно, хто представить опозицію на виборах влітку 2023 року, але ідея не допустити третю каденцію Ердогана вже об’єднала шість опозиційних партій з різними поглядами. А тим часом суд ухвалив вирок одному з потенційних суперників Ердогана. Мера Стамбула Екрема Імамоглу засудили майже на 3 роки ув’язнення через те, що він нібито образив держчиновників у 2019 році.

Західні ЗМІ пишуть, що Ердоган 18 січня дав зрозуміти, що має намір призначити наступні загальні вибори на 14 травня. Навіщо Туреччині проводити вибори достроково? Які відносини у Туреччини з Росією та Україною зараз, у розпал війни? Які позиції самого Ердогана? Про це журналісти в ефірі телеканалу FREEДОМ поговорили з політичними аналітиками.

Богдан Ференс, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник

— Туреччина справді відіграла важливу роль, особливо у зернових ініціативах, ми це визнаємо, і у підготовці тих консультацій, які відбувалися частково щодо обміну полоненими. Але справедливого світу нема. Поки що ми не бачимо, як Туреччина, як Ердоган особисто могли б це допомогти реалізувати. Тож це проміжний результат. І насамперед Туреччина та Ердоган особисто отримали максимум вигоди від того, що вони займають таку позицію на двох стільцях.

Зернові угоди є досить важливими. Але не треба думати, що Росія на них погодилася, тому що, наприклад, Ердоган використав свої елементи впливу комунікації та переконав Путіна. Я, швидше за все, бачу в цьому те, що росіяни також мають певну вигоду від зняття деяких санкцій. Це стосується й сільського господарства, добрив. Тому, я припускаю, якщо ситуація не кардинально змінюватиметься, зернові угоди продовжать. Але Кремль використатиме цю тему знову як шантаж глобального світу.

Я не думаю, що Ердоган змінюватиме свою позицію навіть напередодні виборів. Для турків він подається месією, тобто людиною, яка займається медіацією. А ми чудово розуміємо, що в будь-яких конфліктах є чи країни, чи політики, які займаються питаннями медіації та використовують свої прямі канали комунікації, насамперед для себе та також для свого внутрішнього рейтингу та зовнішнього іміджу, але також для пошуку якихось компромісних моментів. Це важливо.

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень

— Для Ердогана вкрай важливим є запуск атомної електростанції та всі інші моменти, пов’язані з його обіцянками. І ми знаємо, що такі грандіозні проекти Ердогана значною мірою підірвали економіку. І дуже багато критиків турецького президента якраз на цьому наголошують. А Путін, навпаки, підіграє Ердогану, у проросійській пресі дуже багато звучить компліментарних слів на адресу Ердогана. І якраз Росія робить все для того, щоб як би позначити свій вплив на цей процес і важливість саме цього союзу Туреччини та Росії у справі перемоги на виборах. Зараз, звичайно, Ердогану потрібні перемоги.

Турецьким політикам закрутило голову відчуття, що можна грати і вигравати на цьому полі, і що можна скористатися унікальністю свого становища для того, щоб, з одного боку, продовжувати перебувати в компанії джентльменів, але з іншого боку, отримувати чималі бариші на торгівлі з Росією . Тож турецькі політики намагаються повернути відчуття такої слави. І зараз це виглядає дещо в минулому часі, тому що нічого подібного вже, звичайно, Ердоган запропонувати не може. Тому що у будь-якому разі ми показали, що ця вся історія закінчиться українською перемогою, закінчиться відродженням та відновленням України великими контрактами. А Туреччина вкрай зацікавлена у цьому, і якщо вона хоче брати участь у відновленні України, то має відповідним чином реагувати.

Туреччині вигідно не приєднуватись до санкцій, отримувати російську нафту досить дешево і зрештою служити таким своєрідним хабом для росіян. А з іншого боку, сама функція Туреччини як посередника, звичайно, дозволяє їм виглядати у міжнародному співтоваристві досить успішною країною.

Очевидно, що Туреччина посилює свої позиції на Кавказькому та Центрально-Азіатському напрямках. І це посилення позицій паралельно з ослабленням позицій самої Росії. Тобто, іншими словами, Анкара досить успішно користується невдачами Росії. З іншого боку, вона робить це вкрай акуратно для того, щоб не викликати додаткових підозр у Москви і не викликати реакції у відповідь.

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень

— Основний виборець Ердогана — це підприємець. Це люди, які заробляють гроші, продають, виробляють, торгують. І саме вони завжди приносили йому вирішальну перевагу на виборах. Ердоган забезпечив їм 10-річчя процвітання. Туреччина насправді за Ердогана дуже сильно змінилася. Вона стала багатшою, вона стала заможнішою. Нині саме цей середній клас, саме ці люди, котрі заробляють гроші, вони зіткнулися з проблемами. Не всі, частина з них, хто орієнтований на експорт, на європейські ринки, насамперед, вони навіть трохи виграли, бо за дуже слабку національну валюту експорт став дуже вигідним. І деякі підприємства не встигають справлятися із замовленнями на європейських ринках та наймають нових робітників. Однак це лише частина.

Ердоган представляє внутрішньому споживачеві ситуацію таким чином, що завдяки йому, на відміну від Європи, Туреччина не замерзає, там дешевші ресурси. Але насправді це також не буде вирішальним. Туреччина зараз вичавлює із співпраці з Росією максимум, працює американська комісія, зокрема, щодо санкцій.

Наразі чимало звинувачень пролунало на інших важливих майданчиках про те, що Туреччина допомагає обходити санкції Росії та Ірану. Така допомога є небезпечною для самої Туреччини, бо вона потрапить під точкові американські санкції, чого вона дуже не хоче. І коли доходить справа до прямих звинувачень, доведених фактів, турецька сторона завжди робила крок назад без зайвого галасу, погоджуючись із аргументами та фактами. Тому російсько-турецький потенціал не безмежний і вирішальну допомогу Ердогану він також не принесе.

Ердоган став слабшим. Пішли розмови про відновлення відносин із президентом Сирії Башаром Асадом. Ердоган став однією із сторін внутрішнього конфлікту в Сирії. І зараз ми бачимо безпрецедентні кроки між сирійцями та турками за посередництва Росії. Йдуть уже прямі контакти між спецслужбами Туреччини та Сирії. Це один з індикаторів того, що Ердоган стає слабкішим і йде на ті кроки, на які він ніколи не пішов би в іншій ситуації. Ердоган насправді може зірвати планку. І якщо вибори пройдуть не за планом, країна може опинитися на межі дуже гострої внутрішньополітичної кризи. Цього дуже не хотілося б, тому що Туреччина наш дуже важливий партнер у Чорноморському регіоні.

Юлія Осмоловська, старша дослідниця програми “Україна та Східна Європа” Globsec

— Туреччина виходить із того, що для США критично важливо отримати Швецію та Фінляндію до НАТО, а зі стратегічних міркувань це справді так. У такому разі Туреччина ще має люфт для маневру і торгівлі своїх речей, поки документ проходитиме ратифікацію її національним парламентом. Тому тут немає жодної суперечності. Ердоган може продовжувати дотримуватись вимог щодо екстрадиції курдів або інших питань, які були поставлені Швеції в обмін на згоду Туреччини позитивно розглянути заявку. Ердоган завжди може пояснювати внутрішньому електорату так, ніби йому пообіцяли, а він повірив. А тепер, мовляв, ситуація не розвивається, і Туреччина блокує це вже на етапі ратифікації документа. Тобто тут дуже багато інструментів для гри із цим політичним рішенням.

Читайте також: Ердоган сидить на двох стільцях щодо позиції до України та РФ, — експерт-міжнародник