Сьогодні о 16:57
Війну потрібно зупинити. З таким закликом до російського диктатора звернувся президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Путін його слова проігнорував.
Пізніше в Кремлі заявили, що припинення бойових дій по нинішній лінії фронту для Москви неприйнятне, оскільки вона має намір досягти своїх військових цілей.
Казахстан закликає до завершення війни
Війну Росії проти України необхідно припинити якнайшвидше, впевнений президент Казахстану. На зустрічі з Путіним в Омську Касим-Жомарт Токаєв заявив: причини російської агресії незрозумілі для багатьох держав, зокрема і для Казахстану. Тому в присутності журналістів Токаєв запропонував російському диктатору заморозити бойові дії.
“Я не буду приховувати, що отримую безліч сигналів, про які я уже повідомляв вам телефоном, — з Європи та Сполучених Штатів Америки щодо нинішнього становища конфліктної ситуації між Україною і Росією. Знаєте, на мою думку, і я говорив про це з самого початку, це міждержавний конфлікт, а не громадянська війна. Ми завжди поважали український народ, його культуру і мову, і ми вважаємо, що природа цього конфлікту не до кінця зрозуміла багатьом, включаючи нас самих”, — сказав Токаєв.
На пропозицію президента Казахстану російський диктатор прямої відповіді не дав. Але пізніше його прессекретар Пєсков заявив, що Росія буде домагатися власних цілей у війні проти України, а бойові дії нібито можуть припинитися в будь-який момент, якщо Київ погодиться на ультиматум Москви.
Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав: Київ неодноразово пропонував зупинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту і перейти до дипломатії. Однак Москва відкидає ці ініціативи. Тому, підкреслив Сибіга, тиск на агресора необхідно посилювати доти, поки Кремль не погодиться розглядати реальні мирні пропозиції.
“Ми високо цінуємо те, що президент Казахстану Токаєв сказав Путіну, що пора припинити війну. Це реалістична, своєчасна і мудра заява. Україна запропонувала зупинити війну на поточній лінії фронту і перейти до дипломатичних переговорів, але Кремль і надалі відкидає цей очевидний шлях до миру. Прессекретар Путіна також уже відкинув пропозицію президента Казахстану”, — написав глава українського зовнішньополітичного відомства в соцмережі Х.
У той час як Астана в рамках Форуму міжрегіонального співробітництва Росії та Казахстану закликала Москву припинити війну проти України, Путін використав зустріч з Токаєвим, щоб виправдати її продовження, зазначають в Інституті вивчення війни. Кремль постійно сигналізує росіянам, що вони повинні бути готові до витрат, пов’язаних з тривалою війною проти України. Переговори в Омську стали приводом, щоб уже вкотре нагадати про це, резюмують аналітики.
“Путін переслідує тільки одну ціль сьогодні — це порятунок своєї шкіри, порятунок своєї влади. Його влада пов’язана з тим, щоб зберігалася Російська імперія. І, розпочавши широкомасштабну агресію проти України, по суті Путін поставив свою владу і Російську імперію на межу найгострішої кризи, яка обов’язково настала б рано чи пізно, але він просто її прискорив. І зараз він розуміє, що якщо зараз закінчить війну, то тоді може бути досить погано все у нього”, — пояснив політолог Гела Васадзе.
Помітно, що відносини Астани та Москви помітно змінилися порівняно з довоєнним періодом. І ця тенденція стосується не тільки Казахстану, а й інших країн, які Кремль ще недавно вважав своїми союзниками. Все частіше їхні лідери відкрито закликають Росію припинити вогонь і відмовитися від продовження війни проти України.
“Президент Алієв, президент Азербайджану… Звісно ж, Азербайджан не є таким близьким партнером Росії, як Казахстан, з усім тим прямо на питання українського журналіста Дмитра Гордона, що б він порадив Путіну, сказав: “Припинити вогонь. Насамперед припинити вогонь”. І це дуже важливо, на мою думку. Уже зрозуміло, уже очевидно, що припинення вогню і припинення воєнних дій, який допоможе не тільки Україні, допоможе Росії насамперед врятуватися”, — висловив думку Гела Васадзе.
У Сполучених Штатів є кілька варіантів завершення агресії Росії проти України, заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, американська сторона планує представити ці ідеї Києву і Москві. За інформацією агентства Reuters, обговорити шляхи завершення війни Росії проти України Володимир Зеленський і Дональд Трамп планують 28 липня у Вашингтоні.
Заклик Токаєва до завершення війни в аналізі експертів
Чому президент Касим-Жомарт Токаєв саме зараз заговорив про завершення війни? Як російська агресія проти України впливає на економіку Казахстану? Наскільки позиція Токаєва відображає настрої в інших державах Центральної Азії? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
- Ельдар Намазов, політолог, радник президента Азербайджану (1993-1999 рр.);
- Руслан Рохов, політтехнолог, керівний партнер компанії PGR Consulting Group LLC, автор Telegram-каналу @ROKHOV;
- Юрій Богданов, консультант зі стратегічних комунікацій, публіцист.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Токаєв узгоджував свою позицію з Китаєм
— Завершення війни у вигляді заморозки без контролю всієї території Донецької та Луганської областей для Путіна загрожує втратою влади. Якщо не одразу, то принаймні на наступних виборах. Його імідж буде підірваний, а ситуація в країні — дестабілізована.
У Путіна практично немає можливості зберегти свої позиції в Росії. Він був і прем’єром, і президентом, і навіть у досить складних ситуаціях завжди зберігав свої керівні позиції. Але в такому випадку він їх просто втратить. Не одразу, неявно, але втратить. Тому погодитися на такий варіант він не може. Він уже сам став заручником цієї ситуації.
Теоретично найближче оточення може змусити його піти на заморозку конфлікту. Але поки я досить слабко уявляю, як це може відбуватися. На мою думку, йому простіше піти у відставку, передати владу чи зробити щось подібне, ніж погодитися на такий сценарій.
Путін просто не очікував, що на його ж території, так би мовити, люди з Центральної Азії почнуть розповідати йому, як жити далі. Для нього це, як я розумію, стало несподіваним і досить шоковим моментом.
Таке стало можливим, якщо згадати події січня 2022 року, коли російські і білоруські війська перебували на території Казахстану. Потім вони були виведені, після чого президент Касим-Жомарт Токаєв став фактично повновладним президентом. Вважається, що цей процес завершився без тривалих серйозних бойових дій багато в чому завдяки Китаю.
Сам президент Казахстану Токаєв має хороші зв’язки з Китаєм. Тому, судячи з усього, він багато в чому узгоджував свою позицію з Пекіном. Принаймні, сьогодні Китай, виглядає, дотримується схожої лінії.
Китай поступово відрізають від європейського ринку, а Європу — від китайського. Очевидно, що китайському керівництву це не може подобатися.
Зараз ми спостерігаємо два різноспрямовані процеси. З одного боку, лунають заяви про те, що потрібно якомога швидше підписати якусь мирну угоду і заморозити конфлікт. З іншого боку, продовжуються обстріли критичної інфраструктури практично всюди: в Червоному морі, в Перській затоці, в Сибіру, в Україні. Тобто по всій зоні дотику Європи й Азії відбувається активізація й ескалація.
Можливо, Китай хоче знизити рівень бойових дій, зменшити загальну напруженість і таким чином запускає своєрідну “пробну кулю”.
Важливо те, що Токаєв озвучив позицію, яка, судячи з усього, знаходить підтримку у керівництва Китаю. Чия саме це була ініціатива — питання окреме.
Зараз Казахстан зіткнувся із серйозною проблемою. Україна завдає ударів по танкерах. Американська компанія видобуває нафту в Казахстані, потім російським трубопроводом вона надходить на Північний Кавказ, у район Новоросійська, де її завантажують на танкери під різними прапорами і відправляють на експорт. Україна атакує ці танкери, нафтоналивні термінали пошкоджені. У результаті Казахстан і американська компанія фактично позбулися можливості експортувати нафту. Це загрожує дуже серйозними соціально-економічними наслідками.
Керівництво американської компанії звернулося до президента США Дональда Трампа, а він, своєю чергою, звертався до керівництва України з проханням не атакувати судна, що перевозять американську нафту.
Казахстан серйозно зацікавлений у припиненні бойових дій, тому що продовження конфлікту уже загрожує країні соціально-економічною кризою. Тому така ініціатива про завершення війни РФ проти України цілком пояснювана — це уже очевидно відповідає національним інтересам.
ЕЛЬДАР НАМАЗОВ: Сусідні з РФ держави почувають себе все менш комфортно через війну
— Ми бачимо, що Кремль не готовий змінити свою позицію, але потрібно розуміти, що ситуація для Путіна змінюється дуже швидко.
Мова йде не просто про те, що ще одна країна — Казахстан — заявила Росії, що війну необхідно припиняти. Річ у тому, що РФ як геополітичний гравець спирається на певні структури. Вона позиціює себе як лідера групи держав. Для цього було створено своє “маленьке НАТО” — ОДКБ (організація договору про колективну безпеку, — ред.), своєрідний “маленький Європейський Союз” — ЄврАзЕС (євразійське економічне товариство, — ред.). Росія представляє себе лідером цих об’єднань.
Всередині цього об’єднання Казахстан — найбільша після РФ країна — заявляє, що не розуміє причин російської агресії проти України. Це серйозний удар по геополітичному самолюбству Росії. Якщо уже найближчий союзник каже, що не розуміє, чому Кремль продовжує цю війну, це дуже показовий сигнал.
Звісно, невипадково така заява прозвучала саме зараз. Річ у тім, що Казахстан уперше почав відчувати серйозні негативні наслідки російської агресії проти України. Це й удари по Новоросійському порту, через який Казахстан експортує свою нафту на світові ринки. Це і проблеми з Каспійським трубопроводом. Це і ситуація з дефіцитом бензину в Росії, через яку Казахстану доводиться вживати заходів, щоб росіяни масово не перетинали кордон і не закуповували паливо у великих обсягах.
Крім економічних причин є й політичні. Недавно на Глобальному медіафорумі в Шуші президент Азербайджану Ільхам Алієв направив дуже чіткий меседж російському керівництву. Він знову заявив, що Азербайджан підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, закликає її не миритися з окупацією своїх територій і виступає за якнайшвидше припинення війни.
Після цього на багатьох центральноазіатських YouTube-каналах широко обговорювалося питання: чому Азербайджан так чітко позначив свою позицію, а лідери країн Центральної Азії досі подібних заяв не робили? Я бачив численні дискусії казахстанських, узбецьких, киргизьких політологів на цю тему.
Той імпульс, який був заданий у Шуші президентом Азербайджану, безумовно, знайшов відгук у Центральній Азії. У результаті найбільша країна регіону і другий за величиною учасник ОДКБ і ЄврАзЕС — Казахстан — фактично заявила Росії, що не розуміє причин продовження цієї війни.
Коли я дивлюся на те, що відбувається всередині самої Росії, стає очевидно: через політику Путіна піднялися такі шовіністичні та націоналістичні настрої, які ми пам’ятаємо ще з історії Російської імперії перед її розпадом. По суті, це гасла на кшталт: “Бий інородців — рятуй Росію”.
Війна РФ проти України запустила дуже серйозні руйнівні та відцентрові процеси. Причому як у зовнішньому оточенні Росії — в рамках ЄврАзЕС і ОДКБ, — так і всередині самої країни, серед національних республік, які все менш комфортно почувають себе в умовах нинішньої політики.
РУСЛАН РОХОВ: Казахстан не хоче ставати заручником путінської війни
— Президент Касим-Жомарт Токаєв уже давно намагається вибудовувати суб’єктну позицію. Казахстан для нього — не просто економічний партнер РФ, і це не ситуація, як з Білоруссю, де існує союзна держава і фактично васальна залежність від Кремля.
Токаєв намагається вибудовувати хай не рівні, але партнерські відносини з Росією. Він не соромиться висловлювати власну думку і відкрито говорити про національні інтереси Казахстану.
Очевидно, що щоразу, коли Україна завдає ударів по об’єктах, пов’язаних з експортом нафти та спільними економічними інтересами Росії та Казахстану, в Астані розуміють: продовження війни означає нові збитки. Казахстан не бачить причин, з яких він повинен зазнавати втрат.
Токаєв прямо заявив, що не розуміє причин продовження війни. По суті, він дав зрозуміти: це війна двох держав, а Казахстан не бачить сенсу ставати її заручником. Він сам розуміє, що подальше продовження бойових дій буде все сильніше бити по економіці Казахстану.
Не розуміє Токаєв і того, навіщо Росії продовжувати війну, якщо уже навіть її умовним союзникам очевидно: чим довше тривають бойові дії, тим більшої економічної шкоди вони завдають як самій Росії, так і державам, які тісно пов’язані з нею торгівельними відносинами.
Президент Казахстану фактично дає зрозуміти, що подібні настрої існують не тільки на Заході, а й серед союзників Росії.
Якщо говорити відверто, то причина війни полягає в тому, що РФ намагається знищити українську ідентичність, культуру, мову і суверенне право самостійно визначати своє майбутнє.
І коли Токаєв послідовно перелічує все те, до чого Казахстан ставиться з повагою, він тим самим фактично ставить себе по іншу сторону барикад. Він немов говорить: так, ми залишаємося партнерами Росії, перебуваємо в спільних інтеграційних об’єднаннях, але все те, проти чого ви воюєте, нам близьке.
По суті, питання президента Казахстану звучить дуже просто: якщо ми поважаємо українську ідентичність і суверенітет, то чому Росія веде проти цього війну?
Путін не міг нічого відповісти з дуже простої причини. Токаєв поставив риторичне питання уже після того, як чітко визначив свою позицію: він фактично висловив повагу до українського народу, української культури та української мови. Після цього він запитав: чому продовжується ця війна?
У цей момент Путін опинився в ситуації, коли будь-яка відповідь була для нього невигідна. Якби він почав сперечатися з Токаєвим, то фактично виступив би проти позиції свого найближчого партнера і дав би зрозуміти, що думка союзників його зовсім не цікавить. Тобто Росія готова конфліктувати навіть з тими країнами, які традиційно вважалися її найближчими партнерами, якщо вони не підтримують продовження війни.
Це важливий сигнал. Азербайджан уже зайняв подібну позицію. Казахстан зробив аналогічну заяву. І цілком можливо, що незабаром ми побачимо ширшу коаліцію нинішніх чи колишніх країн СНД, які будуть говорити про необхідність припинення бойових дій.
Питання Токаєва було адресоване саме Путіну. Жодних претензій до України він не висловлював. Він не говорив, що Україна не повинна завдавати ударів по російській інфраструктурі. Навпаки, Казахстан прекрасно розуміє, що це законні дії держави, яка обороняється, і що сьогодні це один із небагатьох ефективних способів змусити Кремль замислитися про припинення війни.
ЮРІЙ БОГДАНОВ: У світі починають все більше підтримувати тактику примусу РФ до переговорів
— Зараз ми бачимо, що настрої в демократичних державах загалом зводяться до одного: на РФ потрібно посилювати тиск і примусити російського диктатора до серйозних поступок Україні. Якщо ж він не захоче йти на поступки, значить, необхідно ламати російську військову машину, щоб вона просто не змогла продовжувати війну.
Мені здається, зараз цей настрій помітно посилився. Так, процеси йдуть повільно. Якби вони розвивалися швидше, Росія, звісно, раніше втратила б здатність продовжувати агресію. Але, з усім тим, ці процеси тепер розвиваються послідовно. Ні у кого уже немає сумнівів, що це повинно бути доведено до кінця і що, на жаль, іншого способу примусити РФ до миру, крім як перемогти її на полі бою, не існує.
Загалом, як мені здається, зараз складається дуже позитивна динаміка. Інша справа, що занадто багато часу уже втрачено. І, на мою думку, принаймні найближчі пів року Росія збереже здатність продовжувати війну. А значить, продовжиться і російський терор, зокрема проти мирного населення, насамперед проти української столиці.
Тому ми всі повинні зберігати пильність і розуміти, що зараз Київ та інші міста так чи інакше будуть інструментом тиску Путіна на Україну. Нам доведеться це витримати, тому що іншого вибору сьогодні, в цілому, немає.
Але, з іншого боку, цей терор сам по собі зараз не переслідує жодної військової мети. Це насамперед тиск на людей. Виникає питання: невже Путін не розуміє, що після кожної ракетної атаки його починають ненавидіти ще сильніше?
Мені здається, Путін і надалі залишається заручником тих доповідей, які йому кладуть на стіл. Ми уже не раз спостерігали це з самого початку повномасштабного вторгнення. Кремлівський диктатор, безумовно, багато що розуміє, але його головна проблема в тому, що він погано розуміє, як працює демократія і що таке сучасна політична нація.
Так, в українців є претензії до власної влади, є питання до президента, до кадрової політики та багатьох інших аспектів. Але є головне — те, заради чого сьогодні йде боротьба в Україні, — це ефективний опір російському вторгненню.
Путіну так і не вдалося нав’язати активній частині українського суспільства наратив про те, що потрібно капітулювати перед Росією. Мені здається, головний його прорахунок — це нерозуміння того, як в принципі влаштована демократія. Тому він дійсно не усвідомлює, що терор не принесе йому морального ефекту.
Безумовно, економічні наслідки є. Хтось не витримує і виїжджає зі столиці чи інших міст. Таке відбувається. Але це не ті масштаби, які могли б допомогти Путіну виграти війну.
Так, його дії дають певний результат, але стратегічно така політика не може призвести його до перемоги. Історія показує, що подібні тактики ніколи не приносили вирішального ефекту. Вони завжди були насамперед інструментом залякування і спробою зламати моральний дух противника.
Читайте також: Москва вимагає поступок, Вашингтон шукає компроміс: зустріч Рубіо і Лаврова оцінили експерти
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
