Україна і Європейський Союз розвивають кілька масштабних оборонних програм, спрямованих на інтеграцію українського оборонно-промислового комплексу (ОПК) в європейську промислову базу. Основний акцент робиться на спільних розробках, розширенні виробництва і впровадженні передових військових технологій.
Безпека на континенті неможлива без України, вважають у європейських столицях.
Європа готується до оборони
Днями ЄС узгодив нову інвестиційну програму оборонних інновацій AGILE на суму 115 млн євро, в якій на правах асоційованого учасника без сплати внесків буде залучена Україна.
“Сума невелика, але йдеться про нові технології, стартапи, які можуть використовуватися в обороні. У цих програмах я гарантував участь України, щоб українські партнери уже зараз були вбудовані у військово-промисловий комплекс, включаючи інноваційну частину. Це важливо, як зазначають усі, включаючи Бундесвер. Зараз є унікальна, хоч і трагічна можливість. На континенті дві країни стали лабораторіями військового досвіду. Ми хочемо вчитися в українських партнерів, а не в російських убивць”, — заявив депутат Європарламенту Сергій Лагодинський.
Він упевнений, що Україна відіграє ключову роль у створенні нової європейської системи оборони, а країни ЄС переймають унікальний бойовий досвід Києва.
“Важливо підкреслювати наш інтерес до досвіду і подвигу України. Вона стала між нами та Росією, і це розуміють і Польща, і балтійські країни, попри проблеми. Є й зворотний потік: багато систем, наприклад “Фрея” (Freyja), засновані на західноєвропейських розробках. Йде обмін досвідом. Передача технологій показує, що Захід готовий ділитися класичними секторами, а натомість вчитися в України новим технологіям, особливо дроновим, на які західна оборона поки не налаштована”, — пояснив депутат Європарламенту.
Європа досліджує бойовий досвід України та готується до самостійної оборони на випадок ескалації з боку Росії.
Велика Британія офіційно оголосила про збільшення свого військового контингенту в Естонії з 800 до 1 200 військовослужбовців. Оновлену дорожню карту оборонного співробітництва підписали в Таллінні міністри оборони двох країн Ден Джарвіс і Ханно Певкур. Це рішення спрямоване на зміцнення східного флангу НАТО і стримування російської агресії.
Британський контингент, як і раніше, буде розміщений на естонській військовій базі в Тапа. Підрозділ отримає високомобільну техніку, найновіші протитанкові комплекси та далекобійні безпілотники. Крім того, Велика Британія та Естонія домовилися, що надалі будуть закуповувати один в одного технології у сфері оборони.
“Немає сумнівів, що способи ведення війни змінюються, і наша реакція повинна змінюватися разом з ними. Ми знаємо, що більш мобільний і швидкий підрозділ ефективніший проти Росії, ніж старі підрозділи. Наш новий підрозділ спеціально сформований саме для Естонії”, — заявив міністр оборони Великої Британії Ден Джарвіс.
Більша частина американських військ, дислокованих в Естонії, покинула країну на фоні запланованого перегляду військової присутності США в Європі. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур, готуючись до вильоту на саміт НАТО в Анкарі цього місяця, повідомив журналістам, що кілька сотень американських військовослужбовців були виведені, і немає жодних чітких вказівок на те, коли вони повернуться, і чи повернуться взагалі. Аналітики констатують: країни Балтії і Польща більше не можуть сліпо покладатися на постійний захист з боку США.
“На самій зустрічі в Анкарі делегати з країн Балтії і Польщі з гордістю носили значки, що проголошують їх членами “клубу 5%” — єдиних держав у НАТО, які уже досягли цільового показника видатків, встановленого на торішній зустрічі в Гаазі. Це статус, який, як вони вважали до недавнього часу, забезпечить їм довгострокову військову підтримку з боку США”, — пише Reuters.
Крім того, НАТО зможе оперативно посилити протиповітряну оборону Литви у випадку російських провокацій, заявив головний радник президента з питань національної безпеки Дейвідас Матуленіс. За його словами, Альянс серйозно ставиться до застережень про зрослий ризик диверсій у Балтійському регіоні та інших частинах Європи. У цьому випадку командування НАТО має намір негайно наростити авіаційне угруповання.
“Насамперед основною функцією літаків, що прибувають, стане протиповітряна оборона. Місія повітряної поліції при цьому зберігається. Якщо будуть здійснюватися незаконні вторгнення з боку Росії, літаки продовжать реагувати. Однак головне — командувач силами Альянсу отримає додаткові повноваження. Сьогодні у нас можуть перебувати чотири літаки, а уже завтра може бути ухвалено рішення направити ще чотири, вісім чи 12 бортів для забезпечення протиповітряної оборони”, — сказав Дейвідас Матуленіс.
Раніше в рамках процесу євроінтеграції для України було відкрито новий переговорний кластер — “Зовнішні відносини”. Зараз головна вигода Євросоюзу від України — це співробітництво у сфері безпеки. Саме ці питання входять до нового кластера переговорів.
“За час війни Україна пройшла великий шлях. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ми були отримувачем військової допомоги — спочатку касок і бронежилетів, потім танків і винищувачів, то сьогодні Україна уже стала, можна сказати, старшим партнером у сфері безпеки. Всі бачать, що в України сьогодні — найпотужніша і найдосвідченіша армія в Європі, а також один із найінноваційніших військово-промислових комплексів. Тому, будемо відверті, дуже важливо, щоб Україна стала частиною ЄС”, — говорить експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Ігор Попов.
Роль України для безпеки Європи в оцінці експертів
Як європейські держави посилюють свою власну оборону? Як євроінтеграційні процеси вплинуть на роль України у побудові нової архітектури безпеки на континенті? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Петар Танев, болгарський політик, радник у Європарламенті;
- Ілля Котов, кандидат наук державного управління, керівник Центру розвитку державної стратегії та публічної політики;
- Ярослав Макітра, керівник політичних програм дослідницької компанії “Соціополіс”.
ПЕТАР ТАНЕВ: Україна стане повноцінною частиною майбутнього Європейського оборонного союзу
— Євроінтеграція України — це, зокрема, гарантія безпеки для країни. Причому це реальна гарантія безпеки, яка відповідає й інтересам самого Євросоюзу. У цьому питанні в України є дуже серйозний союзник — Європейський парламент.
Я вважаю, що ми уже перебуваємо в процесі створення Європейського оборонного союзу в рамках ЄС. Такий висновок я роблю виходячи з тих законодавчих ініціатив, над якими ми зараз працюємо.
Наприклад, минулого тижня відбулися тристоронні переговори між Європейською комісією, Радою ЄС і Європейським парламентом щодо дуже важливої програми, яка називається CAIL. Суть цієї програми полягає у створенні спеціального фонду, з якого будуть фінансуватися малі та середні підприємства, що займаються виробництвом дронів і критично важливих технологій нового покоління для ведення сучасної війни. Доповідачі Європарламенту запропонували інтегрувати Україну в цей фонд на безоплатній основі.
Україна фактично отримує можливість залучати європейське фінансування, зокрема для своїх приватних підприємств, які, як ми бачимо, дуже ефективно виконують свою роботу. Це підтверджують атаки українських дронів по російських нафтопереробних заводах та інших стратегічних об’єктах.
По суті, це прекрасний приклад того, як Україна уже інтегрується в Євросоюз у сфері оборонної політики.
Я знаю позицію деяких чиновників у Брюсселі, які скептично ставляться до ідеї можливого дублювання функцій ЄС і НАТО. Однак я дотримуюся іншої думки.
Європейському Союзу необхідна власна суверенна оборона. Я переконаний, що колись у ЄС з’являться власні збройні сили, і Україна в цій системі буде відігравати дійсно одну з провідних ролей.
ІЛЛЯ КОТОВ: У Європі уже не розглядають варіант поразки України
— Зараз оборонна сфера сьогодні вимагає значних витрат. Європейці прекрасно розуміють, що в майбутньому можуть зіткнутися з новою агресією, тому безпека стає однією з найвитратніших статей бюджетів європейських держав. Але, з іншого боку, краще вкладати кошти у власну безпеку, ніж будувати щось, що згодом може бути знищене ворогом. А ворог сьогодні абсолютно очевидний — це Росія.
До того, якщо згадати недавню зустріч “коаліції рішучих” у Парижі, там також обговорювалося безліч подібних ініціатив. Зокрема, проєкт Freyja, який європейські держави мають намір фінансувати не через НАТО, а на рівні окремих країн, вкладаючись в український проєкт.
По суті, Україна вийшла на європейський рівень зі своєю власною експертизою. Ми розуміємо, чого очікувати від Росії, і європейці уже визнають, що український досвід вкрай необхідний і його потрібно використовувати.
У Європі бачать: якщо Україна, перебуваючи в стані повномасштабної війни й під постійними ударами російських ракет і дронів, змогла домогтися такого колосального прогресу у створенні власних оборонних систем, то виникає закономірне питання — яких результатів вона зможе досягти в мирний час? Саме тому європейці роблять ставку на Україну.
Проєкт Freyja, по-перше, значно дешевший, ніж система Patriot. По-друге, він забезпечує більшу незалежність від США. Крім того, сама концепція проєкту передбачає розподіл обов’язків між учасниками. Одна держава може надати ракети, інша — радіолокаційні системи, Україна — власні технології та досвід. Все це об’єднується в єдину систему.
Тому можна констатувати одне: сьогодні в Європі уже практично ніхто не розглядає варіант поразки України у війні. Ба більше, саме на Україну роблять колосальну ставку як на ключового учасника подальшого розвитку європейських оборонних технологій і системи стримування спільного ворога.
Ми поступово приходимо до того, що Європейський Союз перестає бути виключно економіко-політичним об’єднанням. ЄС фактично виходить за рамки виключно економічної та політичної інтеграції й все більше усвідомлює необхідність займатися питаннями безпеки. При цьому я не думаю, що майбутня архітектура безпеки буде побудована виключно в рамках Євросоюзу.
Всередині Європи, вірогідно, виникне окрема система колективної безпеки, яка багато в чому буде будуватися навколо України й формуватися з урахуванням українського досвіду.
Європейські держави ніколи раніше не стикалися з таким рівнем військової агресії з боку Росії, тому вони орієнтуються на наші розробки, наші технології та наш практичний досвід протидії.
Саме на цій основі, як мені здається, буде формуватися нова концепція безпеки європейського континенту — насамперед на землі: у сфері протиракетної оборони, відбиття можливих атак, розвитку збройних сил і впровадження нових військових технологій.
ЯРОСЛАВ МАКІТРА: В Євросоюзі розуміють, що потрібно по-серйозному готуватися до можливої агресії
— Російська агресія змусила багатьох в Європі задуматися про те, що необхідно готуватися до можливої війни. Раніше подібних планів, звісно, не було. Крім того, до останнього часу фактично діяв принцип, при якому НАТО було своєрідною американською парасолькою безпеки над Європою, але зараз ця модель починає змінюватися.
Тому Франція, Німеччина, інші європейські країни, а також Велика Британія розуміють: якщо виникне загроза війни, розраховувати насамперед доведеться на власні сили.
Уже зараз можна зробити висновок: якщо хтось у Росії розраховував, що у випадку можливої сухопутної операції російські війська зможуть за два-три дні глибоко просунутися на територію Європи, то тепер очевидно, що війна буде виглядати зовсім інакше.
Практично одразу будуть наноситися удари по дальньому тилу, по російських військах, що наступають, з використанням далекобійних засобів ураження. Це уже не буде схоже навіть на те, як виглядав початок повномасштабної війни в Україні у 2022 році. Саме над цим сьогодні працюють європейські держави — щоб мати можливість дати відсіч.
Сам факт зміни всієї системи безпеки повинен стати для Росії додатковим фактором стримування і змусити її відмовитися від ідеї нової агресії.
Якщо говорити про гіпотетичний сценарій, при якому Росія спробувала б провести військову операцію проти однієї з європейських країн — наприклад, держав Балтії чи Польщі, — з подальшою спробою використати захоплену територію як предмет торгу, мовляв, “ми зупинимо агресію, якщо ви припините підтримку України”, то такий сценарій, можливо, міг би виглядати реалістичнішим раніше.
Зараз створюються різні формати співробітництва між Францією, Німеччиною, Великою Британією, Україною та іншими державами. Вони розробляють різні сценарії реагування. Важливо, скільки країн готові об’єднатися і яким чином вони будуть захищати Європу і протидіяти Росії.
Саме тому сьогодні укладаються оборонні угоди, зокрема з Україною, створюються нові механізми взаємодії та проводяться спільні військові навчання. Цілком може виявитися, що Путін буде очікувати ослаблення чи навіть розпаду НАТО, тоді як вирішальну роль зіграють зовсім інші коаліції.
Фактично закінчилася та система міжнародної безпеки й ті відносини в Європі та світі, які існували досі. Якою буде нова архітектура безпеки, стане зрозуміло тільки з часом. По-перше, в тій чи іншій формі повинна завершитися або хоча б бути зупиненою війна між Україною і Росією. По-друге, багато що буде залежати від того, чи зможуть європейські держави домовитися між собою і вибудувати нову систему співробітництва.
Колишня система міжнародної безпеки більше не існує, сьогодні розуміють практично всі.
Україна показала, що міжнародні договори, гарантії та зобов’язання самі по собі не здатні захистити державу. Тому й інші країни роблять відповідні висновки.
Чому, наприклад, Швейцарія повинна бути впевнена, що її нейтральний статус автоматично захистить її у випадку великої війни? Ніхто уже не може гарантувати, що конфлікт її обійде стороною.
Проблема лише в тому, що більшість європейських держав тривалий час не готувалися до війни. Тому сьогодні вони об’єднуються, шукають нові формати співробітництва і способи створити єдиний оборонний потенціал. Це процеси не на один рік, а, скоріше, на десятиліття.
Путін довго розповідав, що Європа нібито уже “озброєна до зубів” і готується до війни. Насправді саме зараз цей процес по-справжньому починається. Те, що відбувається сьогодні, багато в чому можна назвати історичним.
Читайте також: Кремль хоче поквитатися з Європою і домогтися переговорів на своїх умовах: про ризики російських провокацій розповіли експерти














