Бачать, що мирне населення, і б’ють: як виживає під російськими обстрілами деокупована Макіївка в Луганській області (ВІДЕО)

Російські війська щодня обстрілюють населені пункти Луганської області. Зараз під контролем української влади залишається п’ять відсотків регіону. Села на цій території буквально випалені вогнем російських окупантів. В одному з таких побувала кореспондентка телеканалу FREEДОМ Анастасія Волкова.

У селі Макіївка Луганської області сьогодні мешкають близько 30 мирних жителів, які навідріз відмовляються виїжджати, попри постійні обстріли. Мотивують люди свої вчинки досить просто: у них є господарство, яке вони не можуть кинути на вірну загибель.

У господарстві Олени та її сина Олексія — 25 корів. Нині родина переживає, чим годуватимуть тварин, коли на пасовищах не стане трави. Нещодавно російські окупанти розбили їхню сільськогосподарську техніку. Вручну накосити стільки тюків сіна, щоб прогодувати худобу, буде вкрай непросто, каже чоловік. Та й зараз випас може коштувати життя.

“Дивимося, коли обстріли — тікаємо. Самі пасуться. Потім виловлюємо по селу, по всіх кущах — усе позаростало”, — розповідає житель Макіївки Олексій.

За словами Олени, за останні півтора року вона багато разів потрапляла під обстріли російських окупантів.

“Ой, не те слово: під обстріл: прямо так цілилися. І в кущі, і в воду падала, і повз літали, кулі снайпера свистіли над головою. Бабусі в льохах сидять, а в мене господарство, у мене худоби повний двір, треба всіх випасти”, — ділиться особливістю життя в Макіївці жінка.

З початку липня російські окупанти стали здійснювати більше авіанальотів по селу. Бомби падають просто на житлові будинки. Війна залишила слід у кожному дворі Макіївки.

“У мене он на одному городі — 12 прильотів. І за двором, і біля двору, і по полю. Куди можна влучити — стріляють. Бачать, що мирне населення, і б’ють”, — скаржиться Олена.

Лінія фронту проходить зовсім поруч, позиції російських окупантів — усього за кілька кілометрів від села. Найбільше люди бояться знову опинитися в окупації, як це було з березня по жовтень минулого року.

“Били, мішки на голову надягали. Згадувати не хочеться. Молоді особливо дісталося, хлопцям. Виганяли нас. Казали, ми тут будемо жити. Народ боявся. Приїхали кілька машин і всі з автоматами — і що ти зробиш? Скажеш, щось проти — уб’ють на місці. Слава Богу, українські військові молодці, приїхали та вибили їх. Ми взагалі хлопцям вдячні”, — зазначила Олена.

Жителю Макіївки Анатолію — 70 років, у селі він залишився разом із дружиною. Пенсіонер не хоче евакуюватися — тут у нього господарство і город, а до постійних бойових дій сім’я вже звикла. Під час обстрілів ховаються в тісному погребі.

“Буває, як поруч стріляють, уздовж річки, тоді так, бабусю під пахву — і в льох. І те, який у нас тут льох, ви знаєте? З консервацією. Єдине що: стінки тільки, вікон немає, від осколків допомагає і все. А так, що тут, що в погребі”, — каже Анатолій.

Попри постійні обстріли й на те, що дорога сюди може коштувати життя, луганські поліцейські регулярно навідуються в село з гуманітарною допомогою.

“Сьогодні силами зведеного загону Луганської обласної поліції було доставлено хліб до таких населених пунктів Луганської області, як Невське, Греківка, Новолюбівка та Макіївка. Було доставлено 500 буханок хліба, розкладено “Старлінк” для зв’язку, було евакуйовано одну жінку. Тримаємо стрій. Слава Україні!” — заявив заступник командира автотранспортного взводу батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Луганській області Роман Мазайло.

Сьогодні в деокупованих населених пунктах Луганської області мешкає близько 130 осіб. Поліцейські та волонтери регулярно намагаються доставляти туди предмети першої необхідності, їжу та будматеріали.

Читайте також: Росія вивозить українських дітей до Білорусі не на “оздоровлення”, а краде з додатковою функцією, — правозахисник

Нагадаємо, в деокупованому селі Невське Луганської області зараз проживають близько 60 мирних жителів. Російські окупанти намагаються щодня знову завоювати цей населений пункт, але нічого в них не виходить.