Сьогодні о 13:18
Більш ніж 20% російських нафтопереробних потужностей могли бути виведені з ладу внаслідок останніх українських далекобійних ударів. Такого висновку доходять аналітики. Паливну кризу, що розростається, вже називають наймасштабнішою з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На багатьох АЗС пального або немає зовсім, або діють жорсткі обмеження на продаж.
“Пального немає”: наслідки ударів по нафтовій інфраструктурі РФ стають системними
У країні, яка довгі роки вважалася одним із найбільших світових експортерів нафти, бензин поступово перетворюється на дефіцитний товар. У низці російських регіонів фіксується гостра нестача пального. На заправках вишиковуються багатокілометрові черги. У Липецькій області повідомляють про повну відсутність бензину на частині АЗС. Аналогічна ситуація спостерігається також у Ярославській області, Ставропольському краї, Тюмені та Чебоксарах.
За оцінками аналітиків, остання серія ударів могла вивести з ладу понад п’яту частину нафтопереробних потужностей Росії. Міжнародне енергетичне агентство назвало те, що відбувається, найбільшим збоєм у перероблюванні РФ за весь період повномасштабної війни проти України.
Особливо гостро наслідки відчуваються в окупованому Криму, де фактично припинено вільний продаж пального. За заявами окупаційної влади, заправка здійснюється виключно для транспорту оперативних служб.
Федеральна антимонопольна служба вже розпочала перевірки незалежних АЗС, які були змушені підняти ціни вище 100–115 рублів за літр, попри дефіцит пального.
Проблеми із забезпеченням пальним почали виникати навіть у регіонах, які раніше вважалися стабільними. Повідомлення про нестачу бензину надходять із Санкт-Петербурга, Москви, Воронежа та Тули. За даними різних джерел, перебої з постачанням уже зачепили 53 регіони країни. На багатьох заправках запроваджено обмеження: не більше 20 літрів бензину та 40 літрів дизельного пального на один автомобіль.
За інформацією Reuters, на тлі дефіциту, що зростає, російська влада розглядає можливість закупівлі пального за кордоном, зокрема в країнах Азії. Однак, як зазначають джерела агентства, цих обсягів буде недостатньо, якщо криза продовжить поглиблюватися.
The Moscow Times із посиланням на розрахунки Bloomberg і дані ОПЕК пише, що видобуток нафти в Росії знижується шостий місяць поспіль. За оцінками видання, обсяг видобутку вже виявився приблизно на 690 тис. барелів на добу нижчим за встановлену квоту ОПЕК+.
На тлі посилення атак українських безпілотників видобуток нафти в Росії у травні опустився до мінімального рівня з початку року. За даними Reuters, до кінця місяця більшість великих об’єктів нафтової промисловості в центральній частині країни були змушені скоротити виробництво або тимчасово призупинити роботу.
Паливну кризу в Росії оцінили експерти
Про паливні перспективи Росії в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків, член Ради НБУ (2019–2021 рр.);
- Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір і економіст;
- Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
- Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019–2024 рр.), старший радник Американо-Української ділової ради.
ВІТАЛІЙ ШАПРАН: У росіян з’явилися реальні причини бути незадоволеними
— Невдоволення населення відчувається дуже сильно. І якщо Кремль буде ігнорувати факт відсутності пального на російських АЗС, то отримає якщо не жорсткий бунт, то щось дуже схоже.
Обмеження щодо пального зачепили дуже віддалені від України регіони — Татарстан, Томськ та інші міста. Окремо варто згадати Крим. Там ситуація з пальним узагалі катастрофічна.
Я думаю, що зараз ми якраз спостерігаємо, як ламається свідомість росіян, тому що в них з’являються реальні причини для невдоволення. Зараз пік літніх відпусток. Для багатьох регіонів червень, липень і серпень — це єдині місяці, коли люди можуть кудись поїхати і відпочити. Але зробити це стає дедалі складніше і дорожче.
Люди бачать, що бензин подорожчав і вже коштує дорожче, ніж у Сполучених Штатах. І це при тому, що Росія є однією з найбільших нафтовидобувних країн світу.
Практично щомісяця російський уряд виплачує нафтовим компаніям значні компенсації, щоб утримувати ціни на АЗС нижчими за світові. Але зараз ми бачимо зворотну ситуацію — ціни вже вищі за світові.
Спочатку виникають суто практичні проблеми, коли не можна кудись поїхати або доводиться економити на бензині. Наступний етап — зростання інфляції. Тому що подорожчання пального завжди призводить до зростання цін у супермаркетах. Споживчий кошик стане дорожчим. Якщо ситуація затягнеться, реакція населення буде набагато серйознішою, ніж просто скарги та обурення.
Минулого тижня дизельне пальне на Санкт-Петербурзькій товарній біржі подорожчало вище за світові ціни. Для Росії це взагалі дуже незвичне явище.
Дизельне пальне завжди забезпечувало потреби аграріїв. Зараз цього вже немає. Влада розповідає, що сільгоспвиробники отримуватимуть паливно-мастильні матеріали в першу чергу, але на практиці цього не відбувається.
Крім того, додалася ще одна проблема — дефіцит запчастин для сільськогосподарської техніки. Через високу вартість кредитів аграрії віддають перевагу ремонту старої техніки, а не купівлі нової. У результаті попит на запчастини різко зріс.
Накладання цих двох факторів — паливної кризи та проблем із запчастинами — рано чи пізно призведе до зростання цін. Найімовірніше, це станеться вже восени, після збору врожаю. Тоді наслідки проявляться у вигляді інфляції та подорожчання харчових продуктів. Якщо нинішні тенденції збережуться, продукти до кінця року цілком можуть подорожчати на 20–30 відсотків.
Це і буде та сама відкладена інфляція, наслідки якої росіяни відчують дещо пізніше.
ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Інфляція та девальвація “з’їдять” усі додаткові військові витрати РФ
— Реальна ціна нафтопродуктів зростає вже кілька місяців після інтенсифікації ударів по російській нафтовій інфраструктурі.
Завдяки дотаціям із бюджету ціни на пальне в Росії все ще утримуються нижчими за їхню реальну вартість. Раніше ці дотації забезпечувалися високими цінами на нафту, але, грубо кажучи, ця лафа для Путіна закінчується.
Нафта поступово дешевшає, і, за моїм прогнозом, ця тенденція збережеться щонайменше до початку осені.
При цьому всередині Росії вже існує дефіцит пального і розвивається чорний ринок, де нафтопродукти коштують у два-три рази дорожче за офіційні ціни, залежно від регіону. Тому можна сказати, що ціни на пальне в Росії вже практично зрівнялися з європейськими.
І ще один важливий момент. Росія вже купує нафтопродукти за високими цінами. Високі ціни на нафту починають негативно впливати на російський бюджет, тому що країна з продавця нафтопродуктів перетворюється на їхнього покупця.
Після таких ударів, які продемонстрували вразливість навіть московської системи ППО, будь-який інший лідер почав би шукати шляхи припинення вогню або хоча б сигналізував би про готовність до енергетичного перемир’я. Натомість пролунали заяви в дусі: “Будемо бити ще більше”.
Але вже очевидно, що потенціал України для завдання таких ударів зростає. А Росія залишається перед тими самими проблемами, які лише накопичуються. Усі спроби збільшити витрати на війну впираються в інфляцію, девальвацію, дотації та інші витрати. Тому витрати на війну вже не зможуть суттєво перевищити торішній рівень — додаткові ресурси будуть “з’їдатися” економічними проблемами.
Якщо раніше зростання цін на нафту було однозначним плюсом для Росії, то зараз ситуація змінилася. Через дефіцит нафтопродуктів і руйнування переробних потужностей Росія сама змушена платити високу ціну за нафту та нафтопродукти.
Будь-яка країна, яка має достатні обсяги пального, продаватиме його Росії за максимально вигідною для себе ціною. Це закон ринку: хто платить більше, тому й продають.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Якщо імпортні технології в РФ згоріли, замінити їх уже нічим
— Проблема Росії полягає не лише в поточних втратах, а й у тому, що для відновлення пошкоджених нафтопереробних підприємств потрібні інвестиції, час і технології.
Свого часу Росія досить активно модернізувала свої нафтопереробні заводи, і ця модернізація базувалася переважно на імпортних технологіях. Тепер частину цього обладнання знищено, а замінити його вкрай складно. Китай не здатний повністю компенсувати такі втрати. Якщо йдеться про ураження ключових об’єктів нафтоперероблення, то це високотехнологічне обладнання, яке неможливо відновити простими методами. Те саме стосується великих нафтосховищ і спеціалізованих виробничих установок.
Тому виникає питання: що робити далі? Можна купувати імпортне пальне, і, судячи з усього, саме на імпорт зараз робиться ставка. Але швидко замінити втрачені потужності неможливо.
Виникає парадоксальна ситуація, коли Росія з експортера паливно-мастильних матеріалів перетворюється на їхнього імпортера. А міф про країну, яка контролює значну частину світового нафтового ринку, поступово розсипається.
Можливо, частину нафтопродуктів Росія зможе отримувати від великих виробників, таких як Індія або Китай. Але в яких обсягах і на яких умовах здійснюватимуться ці постачання, поки що питання відкрите.
Сьогодні на завтра замінити втрачені потужності та одразу отримати колишні обсяги бензину або авіаційного гасу практично неможливо. Для розв’язання цих проблем знадобляться час, гроші та логістика. Причому питання не лише в постачанні пального, а й у можливостях його транспортування.
Додаткове навантаження лягає і на російські регіони. На них уже сьогодні перекладається значна частина витрат, пов’язаних із війною, а також витрати на відновлення інфраструктури після атак безпілотників. Для багатьох регіонів це означає уповільнення економічної активності та нові витрати.
Особливо чутливими такі проблеми стають для сільськогосподарських регіонів. Дефіцит пального може позначатися як на роботі аграрного сектору, так і на постачанні інших територій. Крім того, якщо люди змушені витрачати більше грошей на бензин, у них залишається менше коштів на інші товари та послуги. Населення починає економити, і цей процес уже триває.
Одночасно формується тіньовий ринок пального. Є люди, які не можуть заправитися за офіційними цінами, і є ті, хто продає бензин значно дорожче. Усе це перетворюється на єдиний негативний процес і порушує нормальне функціонування економіки.
Економіка може здаватися чимось непомітним, але якщо ігнорувати закони її роботи, наслідки виявляються дуже болючими. І сьогодні ми вже спостерігаємо саме таку ситуацію.
ОЛЕГ УСТЕНКО: Бензин — це вже індикатор глибших проблем
— Є дефіцит пального. Раніше це була проблема, пов’язана переважно з логістикою. Але потім ситуація почала змінюватися: із питання доставлення нафтопродуктів з одного регіону в інший вона перетворилася на проблему, коли перевозити стає просто нічого. Це вписується в загальну стратегію ударів по російському нафтовому сектору. Причому цей сектор і без того перебуває під серйозним тиском.
До початку активних ударів по портовій інфраструктурі Росія морським шляхом експортувала близько 5 мільйонів барелів нафти на добу. Зараз цей показник становить приблизно 3–3,5 мільйона барелів.
Раніше зниження обсягів експорту частково компенсувалося високими цінами на нафту. Але після падіння світових цін ця можливість зникає.
У результаті Росія вже не може компенсувати скорочення постачань коштом дорожчої нафти. Коли можливості експорту скорочуються, залишається два варіанти: або переробляти нафту, або зберігати її. Але зберігання та перероблення можливі лише на потужностях нафтопереробних заводів.
Саме ці НПЗ потрапили під постійні удари ЗСУ. Причому географія ударів розширюється.
Є і третя частина — удари по логістичних маршрутах. Коли виникають проблеми з перероблюванням в одному місці, нафту можна перенаправити на інший завод. Але якщо уражаються логістичні зв’язки між об’єктами, зробити це стає значно складніше.
Росія опинилася в ситуації, коли нафту неможливо експортувати в колишніх обсягах, дедалі складніше переробляти і дедалі важче перенаправляти між регіонами. Відповідно, країна отримуватиме все менше доходів від нафти. Але навіть це не найстрашніше для Кремля.
Головне питання — що робити зі свердловинами. Нафтова свердловина працює або практично на повній потужності, або не працює взагалі. Якщо нафту неможливо експортувати і неможливо переробляти всередині країни, залишається лише скорочувати видобуток.
Проблема в тому, що зупинену свердловину не можна просто взяти і знову запустити. Для відновлення знадобиться обладнання. А обладнання немає.
Санкції обмежили можливості закупівлі обладнання для нафтової галузі. Сьогодні такої можливості практично не існує. Тому в Росії будуть проблеми не лише в короткостроковій перспективі через зниження доходів бюджету, а й у середньостроковій, тому що це питання фактично не має розв’язання, поки триває війна і діють санкції. Відповідно, бюджет недоотримуватиме кошти, а дефіцит — збільшуватиметься.
Бензин — це вже індикатор глибших проблем. Практично 9% ВВП Росії перемістилося у військовий сектор. Ці гроші були вилучені із соціальної сфери та економіки загалом. Усі заяви про те, що військовий сектор зможе витягнути економіку, — це розмови ні про що. Військовий сектор не забезпечить навіть мінімального економічного зростання.
Якщо раніше військово-промисловий комплекс демонстрував зростання, то зараз він показує різке уповільнення. Усі інші галузі вже перебувають або у стані серйозного спаду, або входять у фазу падіння. Фактично вся економіка входить у зону зниження. Російська економіка рухається траєкторією стагфляції — поєднання економічного спаду та високої інфляції.
Російська промислова та фінансово-промислова еліта чудово розуміє, що економіка вийшла з-під контролю. Багато в чому повторюється історія пізнього Радянського Союзу.
Росія озброює себе до смерті. Вона збільшує витрати на військову сферу і одночасно змушена скорочувати витрати за всіма іншими напрямами, насамперед соціальними. Еліти розуміють, що ця економічна модель більше не працює. І найстрашніше для них полягає в тому, що виходу з цієї ситуації за збереження нинішнього статус-кво не існує.
Читайте також: Війна прийшла в російський тил: експерти оцінили наслідки українських ударів по заводах у Москві та логістиці окупантів
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
