Білоруський диктатор Олександр Лукашенко перепросив перед главою Української держави й визнав уразливість Білорусі перед можливими ударами України. Наприкінці травня командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді натякнув, що в України готовий план завдання ударів по Білорусі, якщо країна все ж вирішить вступити у війну проти України. Йдеться про першу півсотню цілей.
Лукашенко перепросив
Останнім часом білоруський диктатор Олександр Лукашенко різко змінив риторику. Заявив, що не варто чекати воєнних дій з боку Білорусі, і перепросив перед президентом України Володимиром Зеленським за різкі слова. Лукашенко визнав також уразливість Білорусі перед Збройними силами України.
Він публічно заявив, що українська армія здатна завдавати “разючих ударів” і успішно протистояти силам, що переважають. На думку експертів, Лукашенко бачить, що Москва втрачає позиції на полі бою, і розуміє, що йому не вдасться уникнути покарання за участь у війні, яку веде Путін. Білоруський диктатор вживає спроб повернутися на міжнародну арену і дистанціюватися від Росії.
Також Лукашенко заявив, що Росія та Україна мають піти на компроміс, щоб покласти край повномасштабній війні, яка триває п’ятий рік і закінчення якої не видно.
Однак співпраця між військово-промисловими комплексами Росії й Білорусі за останні кілька років зросла у рази. Лукашенко заробляє величезні гроші на постачанні снарядів РФ, якими потім путінська армія вбиває українців, кажуть експерти.
Попри те, що офіційно Білорусь війська на територію України не вводить, Мінськ відіграє основну роль у підтримці воєнних зусиль Москви. Півтисячі білоруських підприємств залучені до виробництва озброєння, ремонту військової техніки та забезпечення російської армії.
Білорусь все глибше інтегрується у військові плани Москви. Пособництво Кремлю режимом Лукашенка охоплює різні сфери — від роботи оборонних підприємств до створення військової інфраструктури.
Наразі збройні сили Білорусі проводять навчання ядерних сил. Зокрема, білоруські війська виконували запуск балістичної ракети з оперативно-тактичного ракетного комплексу “Іскандер-М” з полігону “Капустин Яр”. Міноборони Білорусі заявило, що Росія в рамках навчань доставила до польових пунктів зберігання на території Білорусі і ядерні боєприпаси.
“Ми нікому абсолютно не погрожуємо, але ми готові всіляко захищати нашу вітчизну від Бреста до Владивостока, нашу спільну вітчизну”, — раніше заявляв Олександр Лукашенко.
Міністерство закордонних справ (МЗС) України, зі свого боку, назвало розміщення російської тактичної ядерної зброї в Білорусі та спільні ядерні навчання з Росією безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки.
“Перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль де-факто легітимізує поширення ядерних озброєнь у світі і створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів. Такі дії мають отримати однозначне і жорстке засудження з боку всіх держав, які поважають режим нерозповсюдження ядерної зброї. Мілітаризація Білорусі не лише підриває довіру до міжнародного права, але й остаточно перетворює Мінськ на співучасника російського ядерного шантажу”, — йдеться у заяві українського МЗС.
Тим часом російські пропагандисти заявили, що ЗСУ нібито атакували безпілотником автобус із дитячою футбольною командою з Білорусі в Брянській області РФ. В українському Генштабі вже спростували цю інформацію.
“Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою і зазнаючи значних втрат, Російська Федерація все частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України. Водночас саме Росія систематично порушує норми міжнародного гуманітарного права, завдаючи ударів по українських містах, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших цивільних об’єктах. Унаслідок останніх ракетних ударів по території України, зокрема по Києву, загинули десятки мирних жителів, серед яких є діти”, — наголосили в Генеральному штабі ЗСУ.
Міністерство закордонних справ Білорусі назвало це “актом тероризму проти мирного населення”. Водночас білоруське МЗС звернулося до громадян із закликом суворо дотримуватися встановленого порядку організації закордонних поїздок, особливо дитячих груп. Там також підкреслили необхідність виключити маршрути через зони бойових дій і прилеглі до них території.
Також російський фейк прокоментував керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки та оборони України, офіцер Сил оборони Андрій Коваленко. Він зазначив, що ця операція ворога має на меті вплинути на суспільну думку в Білорусі.
“Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і вигадали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині” в надії користуючись з цієї інформаційної провокації підбурити білоруське населення на підтримку агресивних дій проти України. Сама провокація жалюгідна і має всі ознаки скоординованої операції без жодних фактичних доказів. Типово для пропагандистів РФ”, — наголосив Коваленко.
Україна офіційно вважає режим Лукашенка пособником тероризму, а сам диктатор і його оточення перебувають під масштабними санкціями західних країн за співучасть в агресії. На початку 2022 року з території Білорусі здійснювався наступ на північ України, включно з Київською областю, а також здійснювалися запуски балістичних і крилатих ракет.
Режим Лукашенка активно придушує антивоєнні настрої всередині Білорусі. Будь-яка підтримка України або опір діям російських військ караються реальними кримінальними строками. Лукашенко фактично виступає одним із головних рупорів Кремля, регулярно озвучуючи жорсткі погрози на адресу Заходу і транслюючи офіційні наративи російської пропаганди. Його риторика щільно синхронізована із зовнішньополітичним курсом Москви, кажуть експерти.
Зміна риторики Лукашенка в оцінці експертів
Чому Лукашенко раптово змінив риторику і заявив, що Білорусь не готова до війни? Як РФ продовжує використовувати територію Білорусі у війні проти України? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Артем Брухан, заступник керівника Народного антикризового управління, аналітик;
- Павло Лакійчук, керівник військових програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”;
- Юрій Губаревич, голова руху “За Свабоду”.
АРТЕМ БРУХАН: Лукашенко бачить, що у РФ ситуація стає критичною
— Олександр Лукашенко сам по собі досить хитра людина, але, як то кажуть, семи п’ядей у чолі не треба мати для того, щоб розуміти: РФ зараз перебуває у дуже складному становищі. Коли палають заводи по всій території Росії, то, звичайно ж, дуже складно знову заявляти про те, що Київ “візьмуть за три дні”, обзивати якимись словами Володимира Зеленського.
Уся завзятість Лукашенка, усі його заяви й сміливість від початку війни тепер перетворилися на банальне бажання дистанціюватися від Росії, сказати, як він хоче швидше миру, як він хоче бути якомога далі від воєнних дій. Але ніякий він не миротворець.
Якби Лукашенко був справді настільки продуманим і настільки далекоглядним політиком, то він би не надав територію Республіки Білорусь для повномасштабної агресії щодо України у 2022 році. Уся ця його далекоглядність і продуманість, на жаль, веде до того, що Білорусь стала агресором. І відповідальність за це він має нести нарівні з Путіним.
Лукашенко прекрасно розуміє, що на нього чекає відповідальність. Звідси й такі заяви, що Білорусь як на долоні. Йому просто стає страшно.
Ми бачимо спробу продемонструвати, що, дивіться, ось Росія падає, руйнується, я не хочу з нею йти, я не хочу, щоб мене завалило. І, звичайно ж, Лукашенко намагається робити такі заяви, щоб сподобатися й українській стороні, і західній — Європейському Союзу насамперед.
Лукашенко хоче налагодити відносини з Євросоюзом, але для цього потрібно, як мінімум, здійснити низку дій: припинити внутрішню репресивну політику, звільнити всіх політичних в’язнів і почати суспільний діалог у Білорусі. У зовнішній політиці — припинити міграційну кризу і транскордонні репресії на території ЄС.
Щодо взаємодії з Росією у військовій сфері — тут ситуація набагато складніша. Лукашенко підписував різні договори, зокрема про стратегічну безпеку. Це якраз договір, який дозволяє РФ заходити на територію Білорусі у разі будь-якої військової загрози або загрози протестів.
Риторично білоруський диктатор зараз намагатиметься посилати меседжі й для України, і для ЄС про те, що він не хоче війни та хоче дистанціюватися від Росії. І якщо послухати, то його меседжі дуже близько збігаються, до речі, із заявами того ж президента США Дональда Трампа: що треба просто сісти та почати розмову, щоб люди не гинули.
Білорусь використовується як хаб для військово-промислового комплексу РФ. ВПК практично на 95% працює на Росію. Звичайно, територія Білорусі використовується для прольоту російських дронів, які атакують територію України. Це ті дві речі, які на сьогоднішній момент Лукашенко дозволяє робити вільно Путіну.
Потенційно ми можемо розглядати використання території Білорусі для агресії — у плані запуску звідти дронів або ракетних ударів. Я не думаю, що звідти знову входитимуть російські війська наразі, оскільки їх там не перебуває у великій кількості, а білоруська армія самостійно на це не готова.
Лукашенко сам визнав: “навіщо нам вступати у війну з території Білорусі, адже ми тут як на долоні, і армія у мене не готова, і суспільство не готове”. Білоруське суспільство справді не хоче брати участі у війні. Диктатор прекрасно розуміє: якщо він ухвалить таке рішення, то його влада дуже швидко закінчиться.
У самій армії може виникнути серйозний розкол — частина офіцерів і військовослужбовців просто не виконуватиме такі накази, а в крайньому разі може й зовсім повернути зброю проти нього. І це — кінець його влади.
ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Лукашенко допомагає РФ запускати дрони по території України
— Вежі-ретранслятори на території Білорусі — це серйозний фактор, який забезпечує роботу російських дронів.
Якщо на інших напрямках є хвалена супутникова система управління, то вона насправді на поточний моментпринаймні абсолютно неефективна. Кількість супутників на орбіті достатня і може забезпечити супровід управління і зв’язку на локальних ділянках протягом від кількох десятків хвилин до кількох годин — залежно від типу супутника і його орбіти, наземної підтримки. Просто вони не можуть бути основою для дальніх рейдів російських дронів на нашу територію.
Використання системи ретрансляції дозволяє росіянам з території Білорусі створити такий коридор “Захід — Схід”, “Схід — Захід” для онлайн-керованих ударів російськими дронами по українських віддалених від лінії фронту районах. І це серйозна перевага, яку дає Лукашенко Путіну.
Очевидно, Путін хоче більшого, але поки Лукашенко знаходить якісь аргументи, щоб не допустити прямого використання території Білорусі як повноцінної військової бази та плацдарму для майбутнього наступу.
ЮРІЙ ГУБАРЕВИЧ: Можливо, Лукашенко озвучує те, про що бояться заявляти в Кремлі
— Це безпрецедентна ситуація, тому що за всі 30 років правління Олександр Лукашенко ні перед ким ніколи не перепрошував. Справді якісь серйозні причини спричинили те, що сталася така ситуація.
Але не варто обманюватися: Лукашенко говорить завжди одне, а робить інше. Наприклад, у 2022 році, у період початку російського вторгнення, він публічно заявляв, що ніколи з території Білорусі жодні війська в Україну не підуть. Але це сталося. Те саме може відбуватися і зараз, коли він говорить, що Білорусь не готова до війни, перебуває в уразливому становищі й не братиме в цьому участі. За цим може ховатися щось більше.
Тема можливого вторгнення також звучить у його виступах — і це невипадково. Останнім часом українське політичне і військове керівництво говорило про можливі контрзаходи у разі вторгнення з боку Білорусі. Тому Олександр Лукашенко та обрав таку риторику.
Лукашенко розуміє, що внутрішня ситуація в Білорусі не дозволяє йому бути повноцінним співучасником російської воєнної агресії.
Ці заяви з вибаченнями також пролунали на тлі візиту глави МЗС РФ Сергія Лаврова до Мінська і його зустрічі з Лукашенком. Лавров, зі свого боку, також підтвердив, що Білорусь не готова до участі в російській воєнній агресії. Усі ці фактори варто враховувати.
Територія Білорусі використовувалася й у 2022 році для запуску ракет по Україні. І зараз вона використовується для транзитного прольоту російських “Шахедів” та інших безпілотних засобів, причому за сприяння навігаційних систем. Усе це може продовжуватися і в майбутньому. Тому заяви варто розглядати двояко. Можливе використання майданчиків відносно недалеко від території Білорусі, але знову ж таки — за сприяння Лукашенка і білоруської армії.
Співучасть Лукашенка в російській воєнній агресії досить глибока: це стосується не лише повітряних засобів ураження, а й участі в навчанні російських військових, лікуванні поранених, а також гібридних аспектів — включно з погрозами розміщення можливого ядерного озброєння та інших засобів ураження на території Білорусі.
Олександр Лукашенко — майстер сидіти на двох стільцях. Він завжди продумує запасний варіант, тому що його головна мотивація — утримання влади в Білорусі. І якщо він у якийсь момент бачить, що Росія, його головний союзник, має успіхи в тих чи інших діях — у цьому випадку у воєнній агресії проти України — то відповідна риторика починає звучати з його вуст.
Ще недавно він заявляв, що готовий до відбиття будь-яких атак і що білоруська армія може повноцінно вступити у воєнні дії у разі так званих “провокацій” проти Білорусі. Але тепер риторика змінилася.
Можливо, Лукашенко біжить попереду паротяга. Відносини з Росією і Кремлем у нього глибокі, він розуміє поточний порядок денний і часто озвучує ті речі, які ще не готові публічно озвучити у РФ.
Можливо, ситуація змінюється. Можливо, в Кремлі також розглядають ідею завершення війни. І, можливо, з Лукашенком це обговорювалося, тому він поспішив заявити, що Білорусь не має агресивних планів і в разі певного розвитку ситуації може дистанціюватися. Він виступає таким чином як “миротворець”, готовий відмовитися від усієї історії співучасті й, у разі укладення мирної угоди, позиціювати Білорусь як нейтральну сторону.
Вже минуло багато років з початку повномасштабного російського вторгнення на територію України, і Лукашенко залишається головним союзником Кремля у цьому конфлікті. Можливості Росії використовувати Білорусь для підтримки свого військового апарату і фінансових схем досить серйозні, і Лукашенко на цьому сам заробляє.
Читайте також: Соціальний вибух чи нова хвиля репресій: до чого Путін веде Росію














