Не лише допомога, а й інтеграція: як змінюється роль України в системі безпеки Заходу

Володимир Зеленський та Марк Рютте в Брюсселі. Фото: president.gov.ua

У Брюсселі 18 червня відбулося 35-те засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”. Одним із ключових підсумків зустрічі стала домовленість України та Німеччини щодо розвитку антибалістичної оборони, спільного виробництва наземних роботизованих комплексів і розробки ракет-перехоплювачів.

Партнери України також оголосили про масштабний пакет підтримки на суму близько 4 млрд доларів.

Від Patriot до дронів: партнери України оголосили про нові пакети допомоги

Серед головних тем засідання були розширення ініціативи PURL, посилення української протиповітряної оборони, постачання додаткових систем Patriot і створення європейської антибалістичної системи.

За словами президента України Володимира Зеленського, близько десяти держав оголосили про нові внески до програми PURL. Він зауважив, що посилення військової підтримки здатне змусити Росію відмовитися від війни та перейти до дипломатії.

“У нас є інструменти, і ми достатньо сильні, щоб поставити Росію на шлях, коли дипломатія стане єдиним вибором. Ми всі бачимо, як Путін зараз розраховує на одну-єдину річ — постійні ракетні удари. У нього є балістичні ракети, тому нам потрібні антибалістичні можливості. Ми багато зробили, щоб захиститися від дронів, і наш результат перехоплення — понад 90%. Це дуже серйозне досягнення. Ми також захищаємося від крилатих ракет, але російська балістика залишається проблемою, і нам потрібна відповідь на цей виклик”, — заявив президент України.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що союзники готові збільшувати підтримку Києва і вже бачать результати як на фронті, так і в розвитку українських далекобійних можливостей.

“Україна змінює динаміку на полі бою і завдає Росії величезних втрат. Але все це можливо лише в тому разі, якщо ми посилимо нашу підтримку не тільки в задоволенні невідкладних потреб, таких як протиповітряна оборона, а й в оцінці того, як ми можемо працювати разом у довгостроковій перспективі, щоб забезпечити суверенітет, свободу і безпеку України. Тому що безпека України важлива для нашої власної безпеки”, — акцентував Рютте.

Про нові пакети допомоги оголосили одразу кілька країн. Велика Британія виділить понад 800 млн євро на постачання Україні 150 тис. безпілотників, понад 350 ракет і радарів ППО до кінця року.

Німеччина знову приєдналася до програми PURL і спрямує додаткові кошти на закупівлю американських озброєнь і боєприпасів для України.

“Ми знову, вчетверте, візьмемо участь у пакеті PURL. У межах цієї програми ми фінансуємо американські системи озброєння і боєприпаси, які вкрай необхідні Україні, що є пріоритетом, але які не виробляються в Європі. У цьому випадку йдеться знову про вкрай необхідні боєприпаси для систем ППО. Таким чином, ми буквально рятуємо життя щоночі й щодня. Цього разу ми внесемо 200 млн доларів”, — повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен повідомив, що у 2026 році Україна отримає сім винищувачів F-16. Три літаки використовуватимуться для виконання бойових завдань, ще чотири стануть донорами запчастин. За його словами, Брюссель готовий передати Києву більше літаків, ніж планувалося раніше, а в перспективі — увесь бельгійський парк F-16.

За підсумками засідання були погоджені нові пакети підтримки на суму близько 4 млрд доларів. В Офісі президента України уточнили, що допомога буде спрямована за трьома основними напрямами.

Понад 1 млрд доларів виділять на програму PURL.

“Це найбільша сума підтримки PURL, оголошена в межах засідань контактної групи. Дякуємо Норвегії, Нідерландам, Німеччині, Швеції, Люксембургу, Литві, Латвії, Ісландії та Австралії”, — повідомили в ОПУ.

Ще понад 500 млн доларів спрямують на підтримку чеської ініціативи з постачання далекобійних боєприпасів.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Німеччина додатково виділяє 200 млн доларів через механізм JUMPSTART для довгострокових закупівель ракет до систем Patriot. Також союзники продовжують інвестувати в розвиток української ППО, засобів радіоелектронної боротьби, бронетехніки, навчальних центрів та інших критично важливих напрямів оборони.

Президент Володимир Зеленський назвав продуктивними переговори, що відбулися на саміті G7, засіданні “Рамштайн” і зустрічах з європейськими партнерами.

“Цього тижня була продуктивна робота на саміті “Групи семи”, на засіданнях Контактної групи з питань оборони України та Європейської Ради, у двосторонніх зустрічах з партнерами. Кожна розмова — про те, як дати більше захисту нашим людям, як підтримати воїнів і як наблизити кінець війни”, — сказав глава держави.

Крім того, Україна до кінця місяця має отримати перший транш із кредиту в розмірі 90 млрд євро. ЄС також закликав міжнародних партнерів активізувати зусилля з відновлення країни, підготовки енергетичної системи до зими та ремонту захисного укриття Чорнобильської АЕС.

Європейські лідери знову зазначили, що кордони України не можуть змінюватися силою, а будь-які рішення щодо миру мають ухвалюватися за безпосередньої участі Києва.

“Україна сильна, усі це визнають, абсолютно. Путін не хоче зупинятися, і всі його розмови про те, що він хоче миру, — це брехня. Усі партнери, усі європейці це відчувають, але всі впевнені, що разом ми його зупинимо. Головне — разом ми його зупинимо”, — заявив Володимир Зеленський.

https://www.youtube.com/watch?v=fEUtAXumGWk

Нові мільярди для оборони України: підсумки засідання “Рамштайн” в оцінках експертів

Чи може новий пакет допомоги наблизити закінчення війни та посилити позиції України на шляху до ЄС і НАТО — на цю тему в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

  • Вайдотас Малініоніс, полковник запасу, член Асоціації полковників Литви;
  • Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”;
  • Олексій Буряченко, професор КАІ, президент “Міжнародного інституту дослідження безпеки”.

ВАЙДОТАС МАЛІНІОНІС: Україна має унікальний бойовий досвід, якого немає ні в кого в Європі

— Якщо Україна реалізує оборонний проєкт разом із Німеччиною, то Німеччина має дуже хороший організаційний і технологічний досвід. Україна, своєю чергою, має бойовий досвід. Тому така синергія надзвичайно сильна. І, звісно, з часом це цілком може замінити ті системи, які зараз перебувають у розпорядженні Сполучених Штатів. Тож ідеться про справді серйозний проєкт.

А поки ці кроки лише реалізуються, необхідно докладати всіх зусиль для того, щоб Україна могла захищати своє небо тими засобами, які зараз перебувають в арсеналі НАТО.

Україна не умовно, а реально стає частиною Заходу, частиною західної цивілізації. Якщо ці ліцензії передаються і Україна отримує можливість виробляти зброю, то це має величезне значення. Причому навіть після закінчення війни ця зброя буде необхідна не лише Україні, а й її союзникам по НАТО та Європейському Союзу.

Тому я вважаю, що це практичні кроки на шляху до НАТО. Це вже не просто слова, а дуже серйозні дії, спрямовані на зміцнення та інтеграцію України в цю спільноту.

https://www.youtube.com/watch?v=yUdHMzBEXns

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: “Рамштайн” продовжує функціонувати саме так, як і мав би

— Багато говорилося про те, що нібито “Рамштайн” вичерпав себе, що його існування перебуває під великим питанням. Але він продовжує функціонувати саме так, як і мав би функціонувати.

Тобто робота ведеться за конкретними напрямами, необхідними для України. Це система протиповітряної оборони, далекобійна артилерія, згадана чеська ініціатива та українські дрони. Ми також бачимо виділення значних коштів на закупівлю українських дронів, зокрема з боку Великої Британії для Сил оборони України.

“Рамштайн” переживав різні періоди. На мою думку, він допоміг Україні вистояти. Були сумніви, особливо коли американська сторона минулого року скоротила свою участь.

Зараз ми справді спостерігаємо нову тенденцію. Це надання 1 млрд доларів на українські дрони, фінансування Великою Британією закупівлі 150 тисяч українських дронів, а також фінансування Нідерландами крилатих ракет, які за окремими класифікаціями також проходять як безпілотні системи.

Здавалося б, саме ця тенденція дає змогу говорити про те, що відбувся відхід від попередніх підходів. Але, думаю, має сенс подивитися, як ситуація розвиватиметься далі.

Виходячи з того, як Україна будує свою політику розміщення виробництв і втілює в життя данську модель, можна сказати, що фінансування закупівель в українських виробників — це саме те, що зараз робить Велика Британія.

На мій погляд, усе це спрямовує процес у річище, після якого відхід від реактивності, від постійного реагування на виклики стане неминучим. І “Рамштайн”, і інші механізми розвиватимуться саме для досягнення перемоги України над Росією, над агресором.

Стало очевидним, що для Європи існує абсолютна необхідність мати власну систему протиповітряної оборони і загалом посилювати свою континентальну систему безпеки.

Сумніви щодо оперативності реакції НАТО, а також окремі питання, пов’язані з військовою присутністю США, якраз і призводять до пошуку та формування нової моделі безпеки. Одночасно відбувається відхід від фактичної монополії Сполучених Штатів у питаннях забезпечення озброєннями. І кому, як не Україні, співпрацювати тут із Європою?

З одного боку, Україна вже має певні напрацювання в ракетних технологіях. З іншого боку, у німецьких зброярів, які мають серйозну наукову базу, є технології та рішення, які можна інтегрувати.

Саме Україна, яка сьогодні має найбільшу армію в Європі та найбоєздатнішу, оскільки веде війну з РФ, є найважливішим елементом майбутньої системи безпеки. За чотири роки Росія не змогла розгромити українську армію і захопити Україну. Тому саме тут лежить основа безпеки Європи — у поєднанні українського оборонно-промислового комплексу з європейським, а також в інтеграції Збройних сил України в систему безпеки й оборони Європи. Іншого шляху немає.

https://www.youtube.com/watch?v=HexBqrTp9w4

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Україна вже не лише споживає безпеку, а починає її експортувати

— Червень і липень будуть надзвичайно важливими. Ми ж пам’ятаємо, що саміт НАТО в Анкарі запланований на середину липня. І навіть я певною мірою сприймала б, наприклад, зустріч у форматі “Рамштайн” як частину пазла підготовки до саміту НАТО в Анкарі. На тлі складних взаємин Європи та Сполучених Штатів Америки розмова там точно буде непростою.

Я думаю, що президент США Дональд Трамп піде значно далі, ніж просто примушення європейських країн НАТО до обіцяних витрат на оборону в розмірі 5%. Це перспективи найближчого часу, які ми можемо констатувати вже зараз.

Єдність виникає не на рівні політичних заяв, а на рівні конкретних дій наших західних партнерів. Вона з’являється тоді, коли Україна демонструє силу, коли Україна показує свою корисність для європейських партнерів і загалом для Америки, для західного світу, а також свою стійкість у протистоянні російській агресії.

Тобто ця єдність — не лише добра воля Заходу. Більшою мірою це результат роботи самої України на міжнародній арені, її активної позиції, прагнення посилювати себе в тих напрямах, де ми справді можемо це зробити.

Наприклад, ініціативи, які просуває Володимир Зеленський щодо протиракетної оборони, щодо створення власної балістики, безумовно, виводять Україну в значно вищу лігу, ніж та, в якій вона перебуває зараз. Усе це зчитується нашими західними партнерами. І взаємодія з Україною також переходить на якісно новий рівень. Тому що Україна вже не лише споживає компоненти безпеки, вона поступово переходить у статус їхнього постачальника. Тобто вже передає ці компоненти світу, враховуючи наш унікальний досвід.

Не випадково з’являються домовленості про спільний розвиток військово-промислового комплексу з країнами Європи, Близького Сходу та Перської затоки. Це вже контури не просто європейської безпеки. Це вже не той шлях, який ми раніше сприймали виключно як рух до Європи у двосторонньому форматі. Зараз на наших очах формуються нові контури міжрегіональної безпеки, де Україна стає важливим, якщо не ключовим, то фундаментальним елементом.

Якщо говорити про конкретні рішення, то відкриття першого переговорного кластера — це важливий політичний сигнал з боку Європи про те, що Україну бачать на шляху до Європейського Союзу. Водночас це важливий сигнал і для РФ. Він свідчить про те, що підтримка України не зупиниться, а лише зростатиме. Причому як підтримка України, так і санкційний тиск на РФ.

Якщо говорити про пролонгацію санкцій на наступний період, то європейські лідери сприймають їх як один зі своїх аргументів у переговорах із Російською Федерацією. Після зустрічі Володимира Зеленського з лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії в Лондоні — Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцом і Кіром Стармером — паралельно з американським напрямом запускається і європейський переговорний трек із РФ.

Безумовно, європейські лідери хочуть до кінця зберігати цю карту в рукаві. Таким чином вони одночасно вирішують два завдання: чинять тиск на Російську Федерацію, примушуючи її до переговорів, і при цьому зберігають простір для маневру.

Якщо Росія справді продемонструє конструктивний підхід, то в окремих питаннях санкційної політики європейці зможуть рухатися назустріч, а можливо, в майбутньому навіть частково знімати деякі обмеження.

Рішення про підтримку України та пролонгацію санкцій проти РФ, які ухвалюються на рівні Європейського Союзу, спрямовані не лише на підтримку України. Вони також орієнтовані на забезпечення європейської безпеки, а можливо, насамперед саме на неї.

Сильна суб’єктна позиція України справді є тим фактором, який наближає нас до Європейського Союзу та до членства в НАТО — наших стратегічних пріоритетів.

Зараз розрахунки будуються виходячи з того, що навіть якщо США за Дональда Трампа залишаться частиною цих контурів безпеки, їхня роль буде значно меншою.

Тому однією з найцікавіших і найрезонансніших заяв Володимира Зеленського стала інформація про можливу співпрацю між Німеччиною та Україною у створенні систем протиракетної оборони. Це вже справді крок до більшої автономності Європи та додаткового зближення України з європейськими державами.

Тому однією з найцікавіших і найрезонансніших заяв Володимира Зеленського стала інформація про можливу співпрацю між Німеччиною та Україною у створенні систем протиракетної оборони. Це вже справді крок до більшої автономності Європи та додаткового зближення України з європейськими державами.

https://www.youtube.com/watch?v=WA0ZBjzBMY4

Читайте також: Європа і США готові посилити тиск на РФ і примусити її до миру: експерти про підсумки саміту G7

Прямий ефір