Вейкбординг: Анастасія Пономаренко розповіла, як підкорити хвилі з нуля (ВІДЕО)

Екстрім, драйв, адреналін – її незмінні супутники у житті. Професійна вейкбордистка, чемпіонка світу серед юніорів, багаторазова призерка та переможниця чемпіонатів України в категорії Pro Women в катерній і канатній версії, засновниця вейкбордичної школи “Wakespace“, віце-президент Української федерації вейкбордингу. А ще – дипломована тренерка та спортивна журналістка.

І цього всього киянка Анастасія Пономаренко встигла досягти у свої 23 роки. Про те, як їй це вдалося та які ще висоти планує підкорити юна спортсменка, дивіться в новому випуску програми UATV “Ціна перемоги”.

Спорт для Насті – рідна стихія з самого раннього дитинства.

“Коли мені було всього 4-5 років, то постійно на гірках по сто разів їздила, то на перекладині переверталася. І коли постало питання, який же вид спорту вибрати, моя мама все-таки зупинилася на стрибках у воду, – розповіла Анастасія. – Вирішили, що цей вид спорту цікавіший, ніж плавання, і в 6 років я почала професійно займатися стрибками у воду”.

Спеціалізувалася Анастасія Пономаренко на стрибках із метрового й триметрового трампліна, також стрибала синхрон. Брала участь у всеукраїнських та міських змаганнях. Але до 12 років стало зрозуміло, що високих результатів у цьому виді спорту їй не досягти. Та й тренер перестав приділяти дівчинці належну увагу, її ентузіазм поступово згасав. У 15 років Анастасія Пономаренко вирішила змінити вид спорту: захотілося встати на борд.

Спочатку батьки віддали її в дитячу школу з вейкбордингу, потім вона стала займатися у професійного тренера. У 16 років вона посіла 2-ге місце в категорії “юніори” на Чемпіонаті світу в Абу-Дабі, а через 2 роки там же, в ОАЕ, вже святкувала перемогу.

Вейкбординг (в перекладі з англійської – “будити дошку”) об’єднав у собі елементи відразу декількох екстремальних видів спорту: серфінгу, сноуборду, скейтбордингу і водних лиж. Є катерна версія вейкбордингу, коли він буксирує райдера, котрий стоїть на короткій широкій дошці у прикріплених до неї черевиках. Катер рухається зі швидкістю 30-40 кілометрів на годину з додатковим баластом на борту й залишає за собою хвилю. Її спортсмен використовує як трамплін для різних трюків.

Насті більше до душі канатна кільцева версія вейкбордингу. Вона відрізняється від катерної способом буксирування. Тут прискорення спортсменам надає канатно-буксирувальна установка, яка забезпечує рух спортсменів по колу.

Офіційне відкриття вейкбордного сезону в Києві стартує 1 травня. Наприкінці серпня проводять останні змагання, але катаються спортсмени, скільки дозволяє погода: як правило, до жовтня, використовуючи гідрокостюм. Найкраще кататися в спокійну, сонячну погоду, коли немає хвиль на воді, тоді легше вдаються різні види трюків.

Професіонали в цій справі відзначають: за красивою картинкою видовищного виступу – роки виснажливих тренувань, численні травми й сумніви.

“Був період, коли хотілося все кинути – не було прогресу, підтримки тренера, не виходило освоїти нові трюки, – зізнається Настя. – У нас є таке поняття, як “швабра”, коли ти постійно падаєш пластом на воду, і це дуже боляче . І коли ти один раз впав, то ще нормально, коли тобі кажуть: іди ще раз, ще раз, ще раз робити – це ну дуже важко витримати. Щодня йшла з тренування зі сльозами на очах, вже не знала, що робити” .

У прагненнях до перемоги Анастасію дуже підтримує її родина. Є в житті спортсменки місце і для неспортивних захоплень. Вона закінчила музичну школу за класом фортепіано, займалася вокалом. Дуже любить співати і грати.

У 2019 Анастасія Пономаренко отримала відразу два дипломи магістра: в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, де заочно вивчала методику спортивної підготовки в олімпійських видах спорту, а також у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Там вона отримала професію спортивного журналіста. Дипломну роботу писала на тему улюбленого виду спорту.

У 2017 році спортсменка заснувала в Києві власну вейкбордичну школу “Вейк-спейс”. Анастасія тренує дорослих і дітей. Найстаршим її учням близько 60 років, наймолодшому – всього чотири роки.

У планах Насті – завоювати медаль Чемпіонату світу у відкритій категорії “Professional”.

Досягти вона планує ще багато чого. Дівчина не просто вірить в майбутнє вейкбордингу в Україні, а й докладає всіх зусиль для його популяризації як спортсмен, тренер і спортивний журналіст, адже її життєвий девіз – “Все можливо, якщо ти в це віриш!”.

Більше випусків програми “Ціна перемоги” дивіться за посиланням.