Щоб зупинити війну РФ проти України, Захід має відмовитися від напівзаходів у санкційному тиску, — Бронжуков

Європейський Союз затвердив 21-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на послаблення фінансової системи агресора та обмеження роботи тіньового флоту. Однак компромісний характер ухвалених рішень та винятки в інтересах окремих європейських країн суттєво знижують їхню реальну ефективність. І через нерішучість Заходу Кремль зберігає можливість затягувати війну. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ озвучив політолог-міжнародник Артем Бронжуков.

За його словами, за гучними заявами лідерів ЄС стоїть куди менш однозначна картина.

“21-й пакет міг би бути набагато сильнішим у контексті тиску на Росію. Але через те, що в самому Європейському Союзі немає достатньої єдності, ми кожного разу бачимо якісь обрізані демо-версії того, як насправді має виглядати санкційний тиск на Російську Федерацію”, — зазначив гість ефіру.

У процесі узгодження окремі держави ЄС продовжили лобіювати власні інтереси, що й послабило тиск на РФ у межах цього пакету санкцій.

“Наприклад, Греція попросила викреслити пункт про транспортування скрапленого газу з Російської Федерації. Німеччина та ще інші країни, скандинавські, наприклад, попросили прибрати санкції щодо російського експорту рибних продуктів. Франція та Італія намагалися домогтися того, щоб не забороняти колишнім російським військовим приїжджати до їхніх країн як туристи. Натягнути це на якусь здорову голову взагалі, в принципі, неможливо, враховуючи, з яким пафосом і [президент Франції Еммануель] Макрон та інші європейські лідери постійно говорять про свої санкційні заслуги”, — наголосив Бронжуков.

Схожа логіка поступок простежується і в енергетичному напрямі санкцій, який вважається одним із ключових у 21-му пакеті. Саме тут регулярно фіксуються спроби зберегти для Росії можливості торгівлі.

“Що стосується нафти російської, то там теж дуже часто ми бачимо моменти, коли створюються додаткові люфти, щоб Росія могла свої енергоресурси продавати. Цю історію потрібно припинити на корені, тому що неможливо публічно боротися з агресором, а насправді за спиною України намагатися робити, як кажуть, business as usual. Виходячи з цього, Україна, експертна спільнота, дуже часто критикує нерішучість Європейського Союзу в контексті введення санкцій”, — акцентував політолог.

Показово, що обговорення вже наступного, 22-го пакету санкцій, розпочалося практично одразу після затвердження 21-го.

“21-й пакет — це, в принципі, чудово, але сам факт того, що ми вже обговорюємо наступний, 22-й, в принципі, прямо нам свідчить про те, що європейці недопрацьовують у речах, які, в принципі, могли б бути закриті і поставити хрест на російській економіці ще у 2022-му, 2023-му та 2024 роках”, — зазначив Артем Бронжуков.

Подальший розвиток ситуації напряму залежить від того, наскільки жорстко та консолідовано західний світ готовий протистояти Кремлю.

“Путін кидатиме всі інструменти та ресурси, які у нього є для того, щоб війну продовжувати та ескалювати. І момент її закінчення впирається якраз у можливість консолідовано всьому західному світу сьогодні протистояти російській диктатурі. Якщо тиск відчутно підвищиться, Путін зламається. Якщо знову ж таки будуть ось ці напівзаходи, як, наприклад, із 21-м санкційним пакетом, то Путін зберігатиме можливість війну продовжувати. І так плавно ми ввійдемо вже у шостий рік повномасштабної війни”, — резюмував спікер.

https://youtu.be/kfBL5Huv8lA?si=HWCxV1Kxbp-tXjwP

Читайте також: Чому санкції ЄС працюють не на повну силу: головну проблему Брюсселя назвав економіст

Раніше повідомлялося, що Євросоюз затвердив 21-й пакет санкцій проти Росії. У документі — нові обмеження для банківського сектору, криптовалютних платформ, суден тіньового флоту та компаній, які працюють на російський ВПК. Крім цього, країни ЄС домовилися посилити візовий режим для колишніх російських військових і продовжити на рік чинну граничну ціну на нафту — в Брюсселі розраховують, що це обмежить нафтові доходи Москви в умовах нестабільності енергетичних ринків.