Реальні механізми отримання Україною заморожених активів РФ: інтерв’ю з бельгійським адвокатом Володимиром Лінкаутаном

Володимир Лінкаутан — адвокат Брюссельської колегії адвокатів (Бельгія), фахівець у галузі корпоративного та комерційного права, права міжнародної торгівлі, злиттів і поглинань.

Лінкаутан часто бере участь у складних корпоративних і міжнародних торговельних угодах і має великий досвід ведення багатосторонніх і багатоюрисдикційних спорів у юрисдикціях країн СНД і ЄС.

В інтерв’ю телеканалу FREEДOM Володимир Лінкаутан детально розповів, як у Європі відбувається процес заморожування російських активів і які наразі є реальні механізми їх стягнути на користь України.

Ведучий — Віталій Сизов.

Процес заморожування і розморожування активів

— Щодо санкцій. Відомо, що Бельгія заморозила російські активи на суму 180 млрд євро. Це активи й Центробанку РФ, і 58 млрд євро російських фізичних і юридичних осіб. Який це має вигляд? Це гори грошей, або якісь цінні папери?

— По-перше, існує велика різниця між арештом і заморожуванням коштів.

Арешт — це юридична операція, яка проводиться на підставі рішення суду. Санкційне законодавство передбачає заморозку активів. Тобто там уже є юридична різниця (наприклад, замороження активів може відбуватися не судовим, а адміністративним шляхом — рішенням органу юстиції або президента, — ред.).

Що стосується самих активів. Це, звичайно, не гори грошей. Це можуть бути векселі, акції. У Бельгії присутній Euroclear — один з учасників банківського сектору і контролю акції. Через нього проходила реєстрація цих акцій по всьому світу.

Там багато активів, які не тільки належать російській державі, як власнику. Є активи приватних інвесторів, які намагаються їх зараз повернути.

— Наскільки успішними є спроби окремих росіян вивести свої активи зі списку заморожених?

— У тих, хто перебуває в санкційних списках, напевно, не буде якихось позитивних рішень щодо розморожування цих коштів.

Але є люди, які невинно потрапили під цей процес, вони просто інвестували через російський депозитарій. Вони звертаються, їх багато. Минулого року було близько 60 тисяч таких запитів. За моїми даними, зараз звільнено [з-під санкцій] лише десятки.

Тобто це поодинокі рішення. Найбільше рішення було щодо банку “СПБ” (банк “Санкт-Петербург”, — ред.). Вони звільнили, якщо я не помиляюся, 100 млн [євро]. Для цього вони зверталися, як і до суду в Росії, так і до суду в Бельгії. Це не національні цінні папери, це певні кошти, на які вони отримали ліцензію на розморожування. Чи отримали вони їх назад, ще невідомо.

— Як вони обґрунтовували необхідність розморожування коштів?

— У мене немає такої інформації. Я знаю, що вони тільки отримали ліцензію на розмороження цих активів. Наскільки я розумію, це був тиск через суди. У них було російське [судове] рішення. Але я не думаю, що в Бельгії б його автоматично визнали. Я знаю від колег, що вони вели процесуальні дії проти бельгійської держави та проти Euroclear, щоб розморозити ці кошти.

— Як повномасштабне вторгнення РФ в Україну вплинуло на позиції Росії на міжнародному юридичному полі?

— Однозначно вплинуло, оскільки довіру до Росії, як до країни, яка може виконувати мінімальні правові вимоги, вже повністю втрачено.

Раніше Росія могла собі дозволити через команди хороших адвокатів ставити під сумнів якісь моменти, вести дискусію. Наприклад, у “справі ЮКОСа” була така можливість, тому вона так на довго затягнулася.

Зараз уже всі розуміють, з ким мають справу. Тому, гадаю, рішення ухвалюватимуться швидше.

Росія стає країною-ізгоєм. І якщо раніше до якихось її юридичних заяв дослухалися, то наразі до неї дослухатися фактично не будуть.

Гадаю, що санкції зіграли дуже важливу роль, оскільки було заморожено дуже багато коштів, на які, маючи рішення суду, можна розраховувати.

Реальні механізми отримання заморожених коштів

— Низка експертів каже, що заморожені активи мають бути витрачені на допомогу Україні, на відновлення країни. Як Україні можна отримати ці кошти? Чи є реальні механізми?

— Механізмів багато.

Що стосується міжнародного права, то після перемоги над Росією сторони ухвалять рішення про репарації. Як це буде працювати, на зараз про це говорити складно. Тому що поки що Росія є постійним членом Ради безпеки ООН і може накласти вето на якісь міжнародні інструменти, які могли б автоматично це все передбачити.

Але з певним тиском з різних боків (зокрема через санкції), гадаю, Росію зрештою змусять виплачувати репарації.

Що стосується можливостей на цей момент — це судове або арбітражне рішення в межах існуючого європейського законодавства.

Що ми наразі робимо в межах нашої організації. Ми ідентифікуємо, наприклад, потенційні позови до Росії. У нас є вже два рішення українських судів щодо Росії. Ми будемо намагатися визнавати ці рішення в європейській юрисдикції та виконувати.

Також ми готуємо позов щодо Росії до бельгійського суду. Це буде перший прецедент.

Бельгійське законодавство передбачає можливість судитися щодо інших країн у конфлікті, який не відбувався на юрисдикції Бельгії.

Чому ми обрали Бельгію? По-перше, тут ця можливість передбачена. По-друге, потрібно судитися там, де є гроші. Гроші Російської Федерації все-таки тут заморожені.

Цим ми також хочемо показати, що не будемо чекати якихось великих репараційних законодавств чи договорів (бо це може бути довго), а спробувати домогтися справедливості для певних потерпілих осіб у межах наявних інструментів.

— Мова про конкретних фізичних осіб чи про якийсь бізнес?

— У цьому випадку ми говоримо про бізнес.

— Тобто це українські бізнеси, які втратили активи внаслідок окупації. І тепер вони в індивідуальному порядку можуть звернутися, щоб отримати російські державні гроші?

— Так, усе правильно.

Однозначно, що держава Росія буде цьому перешкоджати. Але оскільки наразі нормальні, досвідчені адвокатські контори відмовляються представляти Росію, гадаю, їй буде складніше захищатися і ставити палиці в колеса. І це може сприяти тому, що рішення суду буде ухвалено швидко і швидко виконано.

У межах існуючого законодавства, отримавши рішення, його можна виконати на кошти, які є замороженими.

Росія в процесі виконання може відповісти, що ці кошти належать російській державі та скористатися державним імунітетом. Але є прецеденти, як і Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), таких і бельгійських судів, які можуть визнати ці кошти незахищеними імунітетом.

Тобто це буде точкова робота. Поки що ніхто не знає, чи буде рішення ухвалено і чи буде воно виконано. Але це єдиний юридичний варіант, який існує на цей момент.

— Скільки за часом це може зайняти?

— Залежить від дій Росії. Це може зайняти пів року, це може зайняти рік. Якщо Росія буде доводити це все до касаційних судів, то це може зайняти довгий час. Але це не десятиліття.

Просто попри що РФ не підготувалася добре до війни, але з юридичної точки зору вони вже були готові до можливих арештів. Їх навчила “справа ЮКОСа” (ідеться про кримінальне переслідування в РФ співвласників ВАТ “Нафтова компанія ЮКОС”, яке було оскаржене в ЄСПЛ і Міжнародному арбітражі в Гаазі, — ред.).

Вони тоді змінювали права власників, це дуже добре у них виходило. У “справі ЮКОСа” у них є цілий орган, який курирує виконання і можливий захист у різних юрисдикціях. Вони переводили власність, можливо, на свої компанії. Це можна буде, напевно, довести в межах нинішнього виконання.

Інша можливість — заарештовувати акції компаній, у яких Російська Федерація є акціонером.

Найперспективніша можливість — заарештовувати виплати за контрактами за газ, за нафту, які належать компаніям, у яких присутня РФ (тобто заарештувати борги європейських компаній перед держпідприємствами, держкорпораціями Росії, — ред.).

— Це вже зараз можливо?

— Якщо є рішення суду — так.

— А чому цей шлях широко не висвітлюється в медіа?

— Тому що він складний. Не кожен може дозволити собі фінансування юридичного процесу. І він розумово складний, потрібна дуже серйозна команда юристів, і ви маєте ідентифікувати місця, де зможете виконати це рішення.

При цьому, якщо раніше у Росії була можливість підключити найкращих адвокатів для захисту виконання, то наразі вона відсутня. А це полегшує процес дістатися до активів.

Але одна справа виграти суд, отримати остаточне рішення. Друга стадія — етап виконання цього рішення.

Наприклад, у “справі ЮКОСа” були дані, де знаходяться кошти, на які спробували виконати це рішення. Але досі так це і не вийшло. Це виявився дуже довгий процес,

Хоча зараз їхнє судове рішення назад набуло можливості виконання. Тому, гадаю, вони активізуються і, можливо, навіть отримають швидше кошти, ніж, наприклад, Україна. Тому що в них є судова історія, є арбітражне рішення, що полегшує його визнання в різних юрисдикціях.

Наприклад, рішення суду може бути визнано в Європі на підставі європейських домовленостей. А арбітражне рішення виконується дуже швидко на підставі Нью-Йоркської конвенції (Конвенція про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, — ред.), підписантами якої є 170 країн.

І є нове явище, яке може допомогти Україні виконувати рішення в Європейському Союзі. Україна вступила до Гаазької конвенції з визнання юридичних рішень (2022 року Верховна Рада України ратифікувала цю конвенцію, 24 квітня 2023 року Рада ЄС ухвалила рішення в її рамках встановити договірні відносини з Україною, — ред.). Це дає можливість, що з вересня цього року рішення будуть визнаватися автоматично в Європі. Це теж напевно полегшить виконання українських рішень на активи, які заморожені в ЄС.

Крім того, є ідея визнати Російську Федерацію режимом терору. І це безпосередньо вплине на держактиви, на гроші, які були зароблені олігархами через режим.

З точки зору міжнародного права, імунітет держави не поширюється на режим терору.

У цьому напрямку ведеться багато наукових досліджень, дискусій, зокрема щодо можливості використання заморожених активів саме на користь України.

Зараз є тенденція, домовленість, що для компенсації Україні використовувати відсотки від прибутку [від заморожених активів]. А в межах майбутніх репарацій розглядається питання стягнення додаткового податку на репарації від Росії.

Отримання коштів через заморожені борги

— Чи можна висувати претензії до російських державних компаній? Наприклад, таких, як “Росатом”. Чи можуть постраждалі від війни претендувати на кошти цієї російської компанії?

— Потрібно дивитися, щоб компанія на 100% належала Російській Федерації, тоді можна заморозити її активи.

Наприклад, якщо є сума боргу, яка має бути виплачена “Росатому”, то можна заарештувати цю суму, оскільки вона призначена для Російської Федерації. Якщо у вас є судове рішення, то ви можете заарештувати будь-яку заборгованість третіх осіб перед Російською Федерацією. Що, найімовірніше, і відбуватиметься.

— Тобто якщо хтось винен гроші “Росатому”, то ці гроші можна заарештувати та використовувати?

— Так. Наприклад, якась французька компанія має заплатити “Росатому” 1 мільйон євро за певні енергетичні послуги. Ви приходите в цю французьку компанію арештовувати ці кошти, тобто підписуєте виконавчий лист європейського рішення. Вони мають вам повідомити, чи винні вони щось Російській Федерації, якщо вони не повідомляють і потім виплачують [свій борг “Росатому”], вони стають самі боржниками стосовно вас.

Тому в Європі всі будуть виконувати ці вимоги. І тут фактично відбудеться те, що перестануть виплачувати борги Російській Федерації.