Вбивці та ґвалтівники після участі у війні проти України отримують помилування — експерти розповіли, навіщо це Кремлю  

Практика вихваляння злочинців стає в Росії постійною нормою — їх звільняють із в’язниць для участі в так званій “спеціальній військовій операції”, а також заплющують очі на звірства російських солдатів стосовно мешканців тимчасово окупованих територій України, де вбивства, тортури та зґвалтування стали щоденними реаліями.

Крім того, колишні ув’язнені воюють по півроку, тоді як у мобілізованих — безстроковий контракт. Головне — вижити, а далі Путін підпише помилування. 

Жорстокі вбивці на службі в Кремля

Сергій Хаджикурбанов, організатор вбивства російської опозиційної журналістки Ганни Політковської у 2009 році, отримав нагороду за свою участь у війні проти України. 

Сергія Хаджикурбанова було засуджено російським судом у 2010 році. У 2014 році він отримав додаткові 20 років ув’язнення. Проте, за добровільну участь у війні проти України 14 листопада 2023 року він отримав помилування. Ця історія стала в один ряд з іншими випадками помилування жорстоких вбивць і ґвалтівників після їхньої участі у війні проти України. 

У 2021 році п’яний мешканець Архангельської області вбив свою співмешканку, розчленував її тіло ножівкою та сховав фрагменти тіла у різних місцях. Після трьох місяців перебування на фронті він опинився на волі. Подібний злочин скоїв і мешканець Чити. Він розчленував тіло своєї дружини і викинув у річку. А голову жертви згодом знайшли діти в одному з дворів. 

Житель Пермського краю Артем Бучин зґвалтував та жорстоко вбив 23-річну дівчину у лютому 2023 року. Він отримав 20 років колонії, хоча прокурор просив про довічне. Вже у серпні 2023 року він поїхав на війну проти України, а до листопада повернувся до рідного міста.  

Двоє мешканців Пермського краю вбили двох ветеранів Другої світової війни, забрали у них гроші та медалі. З фронту обоє повернулися додому з так званими нагородами “за заслуги перед Батьківщиною”. 

Родичі жертв із жахом дізнаються про те, що вбивці та ґвалтівники помилувані і тепер вважають законослухняними громадянами, всі звинувачення з них знято.  

Прокремлівські ЗМІ отримали вказівки не писати про злочини, скоєні учасниками війни проти України. Про це повідомило російське видання “Медуза”, посилаючись на джерела. Мовляв, нові обмеження були потрібні для того, щоб “росіяни не вважали бійців потенційними злочинцями, не боялися їхнього повернення”. Насправді історій про те, що російський військовий, який повернувся додому, вчинив злочин, стає все більше. 

Подібних випадків у Росії чимало. У середині жовтня колишній “вагнеровець”, повернувшись із фронту, зарізав бабусю з інвалідністю через гроші. А в Ростовському гарнізонному військовому суді розглядатимуть першу в Росії кримінальну справу про мародерство в особливо великому розмірі. Обвинувачений — військовослужбовець Руслан Качлав.

Незважаючи на те, що злочинцями виявляються так звані “герої СВО”, як у Росії називають агресивну війну проти України, їхні злочини оприлюднювали не лише опозиційні ЗМІ, а й прокремлівські. Тепер ситуація може змінитися. В адміністрації президента Путіна заборонили пропагандистам говорити про злочини російських військових.

“Обмеження на такі новини назріли, щоб росіяни не вважали бійців потенційними злочинцями, не боялися їхнього повернення. Є бажання показати, що з фронту повертаються реально ввічливі, чуйні та дбайливі люди”, — цитує “Медуза” джерело, близьке до адміністрації президента РФ.

У 2022 році в Росії кількість вбивств та замахів на вбивство майже на 300 випадків перевищила показник попереднього року, йдеться у доповіді “Закономірності зростання насильства у країнах, які брали участь у збройних конфліктах”.

Читати також: “Коли вбивав бабусю — реготав”: Кремль наказав замовчувати злочини “героїв СВО” (ВІДЕО)

Думки експертів

Чому російська влада вербує на війну злочинців і дає їм привілеї у вигляді чітко встановленого терміну служби та помилування? Як зростає соціальна напруга у містах, куди повертаються колишні в’язні? Для чого Кремлю вбивці та ґвалтівники на волі? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:  

• Ольга Романова, директорка російського фонду “Русь сидящая”;
• Олександр Подрабінек, російський правозахисник; 
• Ілля Давлятчин, журналіст Telegram-каналу “Можемо пояснити”;
• Ілля Пономарьов, колишній депутат Держдуми РФ;
• Олександр Черкасов, російський правозахисник та журналіст;
• Іван Чувіляєв, прес-секретар російського фонду “Идите лесом”.

ОЛЬГА РОМАНОВА: Колишні ув’язнені — тепер вірні пси Путіна

— Ні для кого не сюрприз, що колишні в’язні, завербовані Міноборони повертаються до Росії та скоюють злочини. Їм не надають жодної психологічної та соціальної допомоги. 

Здивування викликає те, що злочинці після укладання контракту сидять в окопах лише півроку. Це чудово бачать родичі мобілізованих, які мають безстрокові зобов’язання і не мають і не будуть ніякої ротації. 

Ось ця річ, звісно, викликає дуже серйозне роздратування. Я думаю, що найближчим часом усі будуть зрівняні. А то виходить, що держава і Путін мають колишніх вбивць соціально близькими і на перших позиціях. А решта, значить, не люди. 

Це причина невдоволення, а не те, що йде війна, Росія напала на Україну і російські чоловіки мають стріляти в українців, гинути чи ставати військовими злочинцями. Невдоволення в тому, чому одним — більше, іншим — менше. Чому одні служать безстроково, інші лише півроку й надалі гуляють. 

Є законодавчим чином закріплена процедура помилування і вона не має жодного відношення до того, що відбувається останні півтора роки. Ця процедура насамперед передбачає примирення з потерпілими. Наразі потерпілих взагалі ніхто не питає. 

Спочатку примирення з потерпілими, потім — характеристики місця позбавлення волі від начальника. Потім усе це надходить до регіональної громадської палати, там усе це розглядають і за позитивного рішення вирушає до Кремля до комісії з помилування. І лише потім уже підписує президент. 

За самим скромними підрахунками, зараз звільнилося близько 60 тисяч колишніх ув’язнених, які скоїли злочин, відбували свої терміни, потім пройшли фронт і тепер випущені на волю. На радість дружинам мобілізованих. 

У провладних газетах з’являються матеріали про те, як виправилися фронті ув’язнені. І тепер вони навіть займаються патріотичним вихованням у школах. Я в шоці. 

Уславився черговий герой, який повернувся з передової. Він провів зі школярами урок “розмови про важливе”, вийшов зі школи та жорстоко побив сімейну пару. Йому здалося, що з ним розмовляли без належної поваги. 

Прославляють людей, яких мають прославляти за статусом. Вони герої так званої “спеціальної військової операції”. А те, що насправді це головорізи та мерзотники — про це говорити небезпечно. Тому що за це дают тюремний срок. 

Цих людей було небезпечно випускати і мені незрозуміло, що заважає російській армії далі тримати їх в окопах, а не давати термін у півроку. 

Злочинці помилувані Путіним, і вони це пам’ятають, вони за це воювали. Вони півроку про це думали щодня. І ось ця подія сталася — їх не обдурили, вони вижили. Тобто колишні ув’язнені тепер дуже вірні пси. 

Росгвардія — це така політична поліція, політично головорізи, які зазвичай працювали з розгону мітингів, демонстрацій та всіх незадоволених. І туди зараз беруть ув’язнених. 

ОЛЕКСАНДР ПОДРАБІНЕК: У Кремля кримінальна психологія

— Розмови про спокуту — це для дітей. Жодної спокути тут немає. І російські табори не сприяють викоріненню злочинності. Щодо заклику на війну, заклику до активного суспільного життя людей, які вчинили тяжкі злочини, вбивства, насильство —  дуже природна позиція для сьогоднішньої російської влади. 

Політика Кремля зводиться до широкого застосування насильства як у країні, так і за її межами. 

Вони потребують людей, які легко готові застосовувати насильство. У суспільстві таких людей не так багато, для них їх не вистачає. Тому вони рекрутують людей із важким кримінальним минулим. Це дуже природний процес. 

Люди скоюють тяжкі злочини, їх повертають на волю іноді після скоєння нових злочинів вже в Україні. І вони шануються владою як герої. 

Існує прірва між тим, як вони шануються владою і як до них ставиться суспільство. Тому що цих людей цураються місць де вони жили. А влада робить із них героїв, називає їх іменами школи. Можливо, вулиці почнуть називати. Ці люди отримують державні нагороди, ніби стають почесними членами суспільства. 

Це насильство над суспільством у Росії. 

Процедуру помилування погано регламентовано, вона практично завжди цілком перебуває в руках президента. Як він вирішить, кого помилувати, того помилують. Потрібне прохання про помилування. Але я думаю, що люди, які звільнилися з в’язниці через участь у війні, для них не важко написати таке прохання. І його задовольняють. 

У Росії немає процедури оповіщення жертв злочину. Іноді родичі вбитих та постраждалих живуть в одному будинку з людиною, яку помилували після участі у війні в Україні. 

Родичі та жертви злочину можуть звернутися до влади, але це абсолютно не означає, що влада на це реагуватиме. Російська влада дуже мало переймається тим, що відбувається з людьми, як вони живуть, чого вони бояться і що їм необхідно. 

Вони можуть звернутися і їм скажуть, що людина помилована державною владою. Місцева влада справді нічого не може зробити. 

Повернення цих людей до звичайного життя серед тих людей, які знають, що вони вчинили злочин, викликає напруженість у суспільстві. Я думаю, що якщо не буде справедливості згідно із законом — буде стихійна відплата. 

Якщо вони піднімають на п’єдестал людей із важким кримінальним минулим — це поділяє російське суспільство. Російська влада все життя займається тим, що поділяє суспільство та маніпулює людьми. 

Кремль має кримінальну психологію. Для них це свої люди, той контингент, яким легко керувати, з яким можна домовитись. 

Люди, які були засуджені за насильство та вбивства, — не найпочесніший контингент у тюремному житті, але він якраз годиться для тих цілей, які має російська влада в Україні.  

ІЛЛЯ ДАВЛЯТЧИН: Армія РФ — це армія вбивць та ґвалтівників

— Часто кажуть, що російська армія — це армія вбивць та ґвалтівників. Спочатку ми дивувалися цим словосполученням, а тепер це справді відповідає реальності. 

Завдяки таємним указам Володимира Путіна, на волю справді виходять вбивці, ґвалтівники, педофіли, маніяки, грабіжники, розбійники. Ці люди, не відсидівши й половини свого терміну, йдуть на фронт України. 

Не забудемо про пана Конюхова, якого помилував Володимир Путін. Він жорстоко вбивав свою дівчину Віру Пехтін кілька годин. Сусіди довго дзвонили до поліції. У результаті поліція приїхала лише коли ця людина вже вбила свою дівчину. Ось його помилував Володимир Путін, він вийшов на волю, відвоював і повернувся до свого рідного міста. Місцеві жителі, м’яко кажучи, шоковані тим, що така людина, яка чинила всі ці злочини, навіть ще не будучи повнолітньою, тепер на волі і може робити все, що хоче. 

Не забудемо про Сергія Хаджикурбанова. Це один із замовників вбивства журналістки Ганни Політковської. Він теж не відсидів до кінця свого терміну, помилував Володимир Путін. Причому це було зроблено потай. Він вийшов на волю ще 2022 року. І лише зараз ми про це дізналися. 

Ці люди вбивали мирних жителів в Україні та тепер повертаються додому до Росії. 

Потерпілі від злочинців не можу скаржитися до вищих інстанцій, бо найвища інстанція — Путін, який помилував цих убивць. 

Мене в цій історії дивує діяльність Федеральної системи виконання покарань (ФСІН), яка стежить за маніяками, ґвалтівниками, педофілами, яких зараз звільняє Володимир Путін. ФСВП, по суті, має протидіяти цьому. Але вони повністю погоджується для того, щоб убивць випускали на волю. 

Давайте назвемо людину, яка відповідальна за це — Аркадій Олександрович Гостев, начальник Федеральної системи виконання покарань Російської Федерації.

Я не здивуюсь, якщо засуджений за вбивство російського опозиційного політика Бориса Нємцова теж перебуває на волі. І це тримається у секреті.

17 злочинців помилували — це ті, про які ми точно знаємо. Деякі з них, до речі, вже скоїли нові злочини. Людей із в’язниць набирають як гарматне м’ясо для війни з Україною. 

У Росії вже зросла кількість вбивств, пограбувань та інших насильницьких злочинів. 

ФСІН приховує скільки людей перебуває у в’язницях. Тому ми не можемо зробити висновок, скільки їх конкретно було завербовано фронт і скільки повернулося з війни. 

ІЛЛЯ ПОНОМАРЬОВ: Ймовірність загинути у російських зеків на фронті — 90%

— Путін чудово усвідомлює, що ймовірність загинути у в’язнів — 90%. Відповідно, для нього це процес утилізації. І з бюджету можна зняти утримання цих людей у в’язницях. І заразом можна їхніми руками вбивати українців. 

Є якийсь невеликий відсоток, коли люди мають можливість повернутися додому. Влада тоді чекатиме, коли вони вб’ють ще когось, і потім їх посадить знову. 

Росія — країна зеків. Через табори пройшла значна кількість населення. За різними оцінками, від 1/5 до 1/4 населення РФ однак мали проблеми із законом. 

Путін робить піар: нібито злочинці борються “за Батьківщину”, викуповують свої злочини кров’ю. Насправді, дуже мало росіян виступають проти того, щоб на фронт йшли в’язні. Вони навпаки вважають, що нехай краще вони вмирають на війні, аніж прості громадяни. 

А от коли вони повертаються додому та до попередніх видів своєї діяльності — вже виникають питання.  

ОЛЕКСАНДР ЧЕРКАСОВ: Росія не думає про своїх громадян

— Держава має захищати громадян від злочинців. Зрозумілі емоції родичів жертв, які не просто бачать убивць на волі, а й раптом дізнаються, що вбивця звільнено від виплати компенсації за завдану шкоду. 

Викупивши кров’ю, злочинці звільняються від усіх зобов’язань. Після фронту ти не злочинець, а добропорядний громадянин. 

Поліцейські, слідчі, прокурори, судді, тюремники, які охороняли цих персонажів, отримують сигнал про те, що їхня робота особливо не потрібна. Тобто держава не те що проти громадян, держава проти своїх засад. 

Адже значна частина завербованих на війну — це жителі малих міст, депресивних регіонів. І коли вони повертаються додому — місцеві жителі, м’яко кажучи, не почуваються у безпеці. Адже всі в курсі когось за що посадили до в’язниці. 

Кремль розпочав війну, але не хоче проводити мобілізацію. Логіки у цьому немає. Тому використовують ув’язнених. А може, у них були міркування в дусі людоїдської соціальної інженерії, що злочинці — люди третього сорту і буде краще, якщо вони згинуть на фронті. 

Це логіка держави, яка не думає про своїх громадян та правопорядок. 

Запустивши механізм звільнення людей, які вбивали до війни і потім на війні, Путін створює для Росії велику проблему і надовго. І абсолютно незрозуміло, як її вирішувати. 

Навряд чи народна підтримка війни чи народна байдужість до війни збережеться у тому вигляді. Якщо ця тенденція повернення з війни людей, які мають досвід безкарного насильства та отримали індульгенцію, продовжиться. 

Зараз ми знаємо про окремі епізоди, жодної статистики немає. Це поки що перша хвиля, і згодом таких випадків буде більше. 

ІВАН ЧУВІЛЯЄВ: Міноборони байдуже, за що людина сиділа у в’язниці

— У будь-якій тоталітарній державі єдиний спосіб боротьби — це розголос. Все, що ми можемо зробити — це говорити і нагадувати, як з самого початку ще рік тому з’явилися перші повідомлення про те, що відбувається чи вербування, чи то примусове відправлення на фронт ув’язнених. 

Ми вже попереджали, що в Росії буде, очевидно, сплеск злочинності. Ці люди повертаються додому, маючи за плечима досвід злочинного життя, уміння вбивати, досвід поводження зі зброєю. І це мало призвести до страшних кривавих наслідків. Зрештою, це те, що ми маємо на сьогоднішній день. 

Ці злочинці абсолютно відвикли від життя у нормальному цивілізованому суспільстві. Вони несуть разом із собою у свої рідні невеликі населені пункти хаос, смерть, насильство та жорстокість.  

Місцеві жителі не можуть впоратися з ними, місцеві співробітники поліції не можуть з ними впоратися. Вони — помилувані. 

Кремль, ймовірно, мав надію, що ці злочинці загинуть на фронті в Україні і не повернуться. Це дуже безвідповідальна позиція. І в результаті 17 жорстоких вбивць, про яких нам відомо, повернулися живими та отримали помилування. 

Міноборони РФ зараз начхати, кого вербувати і відправляти на штурми, вони у справи не вчитуються. Так само, я думаю, було, коли вербуванням займалася приватна військова компанія “Вагнер”. Вони просто беруть усіх без розбору, не звертаючи уваги хтось за що сидить у в’язниці. 

Читайте також: Вбивства і грабежі: росіяни, які повернулися з війни, творять свавілля (ВІДЕО)