Сьогодні о 17:49
Касетні боєприпаси — проти мирних людей. Ракети та дрони — начинені готовими уражаючими елементами. Термобаричні дрони, що спалюють усе навколо. Росіяни використовують терористичні методи. Застосовують зброю, яка завдає максимальних втрат цивільному населенню. Як армія Путіна модифікує ракети та безпілотники, щоб убивати якомога більше мирних жителів? І чи допоможе це йому досягти успіхів у війні? Про це — у спеціальному репортажі на телеканалі FREEДOM.
Авторка: Софія Куценко
Убити якомога більше мирних жителів — одна з цілей Росії у війні проти України. Про це свідчить не лише вибір цілей для ударів, а й озброєння, яке російська армія застосовує проти українських міст. Ракети та безпілотники оснащуються касетними боєприпасами, шрапнеллю та термобаричними зарядами. Усе це збільшує площу ураження та кількість жертв серед цивільного населення.
Кривий Ріг: удар по дитячому майданчику
4 квітня 2025 року російські війська завдали удару ракетою “Іскандер-М” по житловому кварталу Кривого Рогу. В епіцентрі атаки опинився дитячий майданчик, де в той момент перебували десятки дорослих і дітей.
Ракета була оснащена осколково-фугасною бойовою частиною. Після вибуху потужна ударна хвиля супроводжується розльотом великої кількості металевих фрагментів на значній території. Саме такі боєприпаси призначені для ураження живої сили на відкритій місцевості.
Унаслідок удару загинула 21 людина, зокрема дев’ять дітей.
Серед жертв був 17-річний Микита Солоніченко.
“Мені зателефонували з поліції. “Прийміть наші співчуття, ваш син загинув”. І все обвалилося, все. Важко, той день був дуже страшним для нас. Ми досі згадуємо нашого синочка”, — розповідає його мати Сніжана Солоніченко.
Микита перебував не в самому епіцентрі вибуху, однак це не врятувало йому життя.
“Яким він був веселим, яким він був життєрадісним. Увесь час прокручуєш той день, думаєш: ну чому він туди пішов? Це страшно, коли ховаєш своїх дітей, дуже страшно. Це просто трагедія для всіх”, — каже жінка.
Серед загиблих був і трирічний Тимофій. Разом з ним на майданчику перебувала бабуся Валентина Цвіток.
“Ми виходили з майданчика, йшли додому, у нас тут під’їзд. Неможливо було нікуди ні сховатися, ні відреагувати”, — згадує вона.
За словами жінки, вони перебували лише за кілька метрів від будинку, коли стався вибух. Уламок ракети влучив їй у шию, а хлопчик отримав смертельні поранення і помер у машині швидкої допомоги.
“Мене ніхто не зрозуміє, окрім тих, хто теж втратив. Для мене це найкраща дитина. Окрім питання, чому це сталося, ти запитуєш, чому ти тут залишився?”, — каже Валентина.
Військові експерти зазначають, що подібні бойові частини розраховані на ураження великої кількості людей.
“Коли йдеться про будь-яке російське озброєння, треба розуміти, що насправді вони не роблять ставку на якусь особливу технологічність. Вони роблять ставку насамперед на масовість”, — пояснює військовий аналітик Іван Киричевський.
Представники ООН кваліфікували удар по Кривому Рогу як воєнний злочин.
Краматорськ: касетний удар по евакуації
8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська, де кілька тисяч людей очікували на евакуаційні потяги.
Для атаки була використана ракета “Точка-У” з касетною бойовою частиною.
Касетний боєприпас розкривається в повітрі та розкидає десятки суббоєприпасів над великою територією. Кожен із них потім вибухає окремо, уражаючи все навколо осколками. Площа ураження може сягати десятків тисяч квадратних метрів.
Унаслідок атаки загинула 61 людина, понад 120 отримали поранення.
“Касетні боєприпаси призначені для того, щоб компенсувати низьку точність великою площею ураження. Призначення касетних боєприпасів — безпосереднє ураження живої сили та легкої техніки на відкритих ділянках”, — каже головний редактор Defense Express Олег Катков.
Сапер Максим Медвідь зазначає, що такі суббоєприпаси можуть мати найрізноманітніший вигляд:
“Касетні боєприпаси бувають найрізноманітніших видів. Вони можуть виглядати як різнокольорові м’ячики для гольфу. Можуть виглядати як шматок металу або як звичайний балончик із фарбою”.
Одеса: удар по місцю відпочинку
29 квітня 2024 року Росія завдала ракетного удару по популярній прогулянковій зоні в Одесі — Трасі здоров’я та району біля Палацу студентів юридичної академії.
Для атаки також використовувалася ракета з касетною бойовою частиною.
Загинули сім людей, серед них — дитина. Понад 30 отримали поранення.
“Мені було дуже страшно. Тому що за пів години до удару я гуляла з дитиною в цьому парку. А потім ми дуже важко переживали смерть Златочки, яка проживала в цих котеджах. Дитину вбив уламок ракети”, — розповідає місцева жителька Анна.
Інший очевидець, Юрій, згадує:
“Звичайний день був. Нічого не було. Люди відпочивали, ходили, дітки тут гралися. І раптом удар був такий. Страшний дим був, пожежа була сильна”.
Касетні боєприпаси як елемент системного терору
Касетні боєприпаси Росія застосовує проти України з 2014 року. Тоді під удари реактивних систем “Смерч” та “Ураган” потрапляли житлові райони Донецької та Луганської областей. Після початку повномасштабного вторгнення практика лише посилилася.
За даними української влади та міжнародних організацій, російські війська використовували касетні боєприпаси сотні разів щонайменше у десяти регіонах України.
У серпні 2024 року над Києвом була збита крилата ракета Х-101. Після її знищення на землю впали близько 60 нерозірваних суббоєприпасів.
Росія також експериментує з комбінованими бойовими частинами.
“У випадку з Х-101 там навіть практикувалося використання здвоєних бойових частин, тобто одна частина касетна на 300 кг, інша — моноблочна фугасна на 400 кг. На якомусь етапі польоту мало відбуватися розкидання цих касетних боєприпасів, а потім ракета із залишковою моноблочною частиною мала уразити ціль”, — каже Іван Киричевський.
17 червня 2025 року Росія знову атакувала Київ ракетами та дронами, частина яких була оснащена касетними боєприпасами. Нерозірвані елементи знаходили навіть усередині житлових квартир.
Шрапнель у дронах: нова зброя проти міст
Восени 2024 року російські війська почали застосовувати проти українських міст ударні безпілотники зі шрапнеллю.
Окрім вибухівки, такі дрони містять готові уражаючі елементи — металеві кульки, гайки, фрагменти металу. Після вибуху вони розлітаються з величезною швидкістю та уражають людей на значній відстані.
Одним із перших міст, де були зафіксовані такі атаки, стали Суми.
“Дуже гучний звук, наче щось летить. Я дуже злякалася і вже не спала. А потім — вибух. І заграва у вікні”, — розповідає мешканка міста Тетяна Лишенко.
“Був вибух, я підійшла до вікна і побачила пожежу. Ще раз щось вибухнуло. Я швидко одяглася і вибігла на вулицю. Там машини горіли”, — каже Аліна Калініченко.
Російські дрони атакували густонаселені райони міста вночі, коли люди перебували вдома.
В одній із квартир проживала родина з чотирма дітьми.
“Удар припав туди, де син спав головою. Я його прикрила, тому всі залишилися живі. Там ще троє дітей було. У їхній кімнаті все вибило. Вони спали на підлозі. Хоч живі залишилися”, — згадує Валентина Зайкіна.
Пізніше подібні безпілотники почали застосовувати і проти Києва.
“В один момент так вибухнуло, що я просто впала з власного ліжка. Я навіть зараз перебуваю в стані афекту”, — розповідає мешканка столиці Анастасія Нікітова.
Подібні удари фіксувалися також у Черкасах та Харкові.
За словами військового експерта Сергія Грабського, мета використання подібних боєприпасів очевидна:
“Щоб завдати максимальної шкоди цивільному населенню або призвести до максимальних людських жертв”.
Термобаричні дрони
Ще одним видом озброєння, яке Росія почала активно використовувати проти українських міст, стали термобаричні безпілотники.
Під час однієї з атак на Київ такий дрон влучив у житлову багатоповерхівку.
“Буквально три секунди, червоний спалах і вибух. Страшно, що все було дуже швидко. Не завжди можна встигнути сховатися”, — розповідає мешканка будинку Ірина.
Унаслідок удару загинула 14-річна дівчинка.
“Дівчинку ніяк не могли врятувати. Там вигоріла вся квартира”, — згадує консьєржка Наталія.
За її словами, вогонь стрімко поширився на кілька поверхів.
“Пожежа почалася на 20-му поверсі і пішла на кілька поверхів нижче. Горіло страшно. Бачили, як із верхніх поверхів падає палаюча мінеральна вата”.
Особливість термобаричного заряду полягає у створенні хмари горючої суміші, яка миттєво заповнює приміщення і спричиняє надзвичайно потужне загоряння.
“Шахед” із термобаричною бойовою частиною призначений для ураження житлових будинків і внутрішніх приміщень. Крім того, по зовнішньому діаметру корпусу він додатково укріплений готовими уражаючими елементами у вигляді кульок, які фактично є шрапнеллю, призначеною для ураження живої сили”, — пояснює Олег Катков.
Фосфорні боєприпаси та термобарична зброя
Доказом використання росіянами фосфорних боєприпасів стали кадри, зняті під час облоги маріупольського заводу “Азовсталь”. Ці заборонені боєприпаси окупанти неодноразово застосовували по території підприємства, де в підвалах, окрім українських військових, перебували сотні мирних громадян — жінки, діти та люди похилого віку.
“Небезпека фосфорної зброї полягає в тому, що загасити її дуже важко. Елемент має повністю згоріти. Його потрібно засипати землею. Нейтралізувати та позбавити доступу до повітря. Фосфорна зброя діє навіть у воді”, — пояснює полковник запасу, військовий експерт Сергій Грабський.
Застосування такої зброї проти мирних жителів, особливо в місцях їхнього скупчення, є воєнним злочином. Воно заборонене міжнародним гуманітарним правом, зокрема Женевськими конвенціями.
“Відповідно до міжнародного гуманітарного права, повністю заборонено застосовувати зброю, матеріали, боєприпаси та методи ведення воєнних дій, які можуть спричиняти надмірні ушкодження або надмірні страждання”, — каже старша юристка Регіонального центру прав людини Ксенія Корнієнко.
Фосфорні боєприпаси та термобаричні дрони росіяни використовують не так часто, оскільки виробляти та застосовувати їх складніше. Путін і його генерали роблять ставку насамперед на масовість — на удари осколково-фугасними боєприпасами, ракетами та безпілотниками.
“Росіяни сильні не тим, яку зброю вони виробляють, а тим, як вони перетворюють її на інструмент терору. За останні два роки загальна кількість “Шахедів” та “Гербер” становить не менше 50 тисяч”, — зазначає військовий аналітик Іван Киричевський.
Удари по цивільних є прямим порушенням правил ведення війни. Правозахисники наголошують: це не лише воєнні злочини, а й злочини проти людяності.
“У правилах війни чітко написано, що існує принцип розрізнення. Цивільні люди та об’єкти не підлягають атаці. Тому, коли вони атакують цивільне населення, це називається воєнний злочин”, — каже адвокат Юрій Білоус.
Будь-який напад на цивільних осіб та цивільні об’єкти заборонений незалежно від того, яка зброя застосовується і який радіус її ураження.
“Це воєнні злочини відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, і вони також розслідуватимуться на національному рівні за статтею 438 Кримінального кодексу України”, — пояснює Ксенія Корнієнко.
Протипіхотні міни як зброя проти мирних людей
Проти мирних людей в Україні Росія широко застосовує і протипіхотні міни. Зокрема заборонені моделі. Це невибіркова зброя, яка перетворює великі території на зону смертельної небезпеки. Люди ризикують підірватися навіть через роки після мінування.
Одна з найнебезпечніших протипіхотних мін — “Пелюстка”. Російські військові розкидають такі міни на великій території, часто дистанційно — за допомогою дронів. Зокрема просто в житлових районах. Міна вибухає тоді, коли людина на неї наступає.
“Вони спрацьовують на кроки людей. Може відірвати як стопу, так і всю ногу, а може призвести до летального наслідку”, — каже сапер Максим Медвідь.
Сьогодні Україна вважається однією з найбільш замінованих країн світу. Масштаби проблеми величезні. За різними оцінками, потенційно замінованими або забрудненими вибухонебезпечними предметами залишаються близько 140 тисяч кв. км. Це понад 20% території країни. На розмінування, за словами експертів, можуть піти десятки років.
“Кількість нових різноманітних розробок РФ зростає у величезних масштабах. Вони зараз використовують більш технологічні рішення. Ти навіть візуально можеш не помітити міну, а вона вже перебуває в бойовому стані та спрацює, коли ти наблизишся до зони ураження”, — каже голова Української національної асоціації з гуманітарного розмінування Олексій Ботнаренко.
Росіяни перетворюють на пастки звичайні речі. Міни знаходять у дитячих візочках і ліжечках, в іграшках і музичних інструментах. Вибухівку ховають у ноутбуках і документах. Замінованим може бути все. І це вже не про війну на полі бою. Це методи, які несуть загрозу насамперед мирним людям.
З початку повномасштабного вторгнення майже півтори тисячі мирних українців постраждали від російських мін. Служба безпеки України збирає докази цих злочинів, щоб передати їх до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Хімічна зброя та порушення міжнародних конвенцій
Крім того, РФ систематично застосовує спеціальні боєприпаси з хімічними речовинами подразнювальної дії. Це є порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї.
Росіяни використовують задушливий хлорпікрин, а також сльозогінні гази, які скидають із дронів у вигляді гранат на позиції ЗСУ. З початку повномасштабного вторгнення вже зафіксовано понад 10 тисяч хімічних атак з боку РФ.
В одному з відео російські військові самі визнають застосування таких боєприпасів: “Тут ось видно протигаз, який висів у кулеметника, цинки з-під патронів, тут ось газова граната, яку скинули ми”.
“Є спецорган у Гаазі, не плутати його із судом, це абсолютно інша структура. Вони вже приїжджали на наш запит в Україну, відбирали зразки ґрунту, опитували солдатів, оглядали фото, відео, залишки боєприпасів і проводили експертизи таким чином, що вони встановлювали: так, газ був застосований — той, який не можна було застосовувати в умовах бойових дій”, — розповідає Юрій Білоус.
Кожна така атака фіксується. Кожен удар по мирних людях документується. Це не просто обстріли, а воєнні злочини, які мають стати предметом розслідувань у міжнародних судах.
“Звісно, за це можна карати і виконавців, і командувачів, і найвище політичне військове керівництво країни”, — акцентує Білоус.
Терор як заміна воєнним перемогам
За чотири роки повномасштабної війни Росія зазнала безлічі поразок. Її просування залишається мінімальним, нерідко їй доводиться відступати, а втрати залишаються величезними. Невдачі на фронті Путін намагається компенсувати ударами по мирних людях. Терор проти цивільних стає заміною воєнним перемогам.
“Для Росії такий стан є типовим. Вони завжди, коли бачили, що не можуть досягти своєї мети, а вони ніколи не досягали якогось значного успіху одразу на полі бою, застосовували весь спектр своєї зброї проти цивільного населення”, — каже Сергій Грабський.
З початку повномасштабної війни, станом на початок 2026 року, загинули 15 тисяч мирних громадян України. Понад 40 тисяч отримали поранення. Такі дані наводить Моніторингова місія ООН з прав людини. Житлові багатоповерхівки фактично стали однією з головних цілей російської армії, і РФ робить усе, щоб кількість жертв лише зростала.
Терористи набивають вибухові пристрої гайками та підшипниками, щоб збільшити радіус ураження, вбити і поранити якомога більше людей. Їхня мета — фізичне знищення випадкових жертв і залякування всіх інших.
Росія діє за тим самим принципом. Нерідко схожість проявляється навіть у деталях: боєприпаси, які вона запускає по житлових кварталах, також набивають гайками, підшипниками та іншими уражаючими елементами.
Читайте також: Росія проти українських дітей: історії, які стали доказами терору і геноциду
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
