Вчора о 21:57
Сто днів тому лідер країни-агресора РФ Володимир Путін розпочав повномаштабне вторгнення до України із застереженням про ядерний удар. Він погрожував країнам, які захочуть втрутитися, наслідками, яких ви ніколи не бачили за всю свою історію. Про це пише The Economist у випуску, присвяченому “Новій ядерній ері”.
Путін уже порушив чинний міжнародний ядерний порядок, навіть якщо він ніколи не застосує атомної зброї в Україні. Після таких погроз НАТО обмежило підтримку, яку воно було готове запропонувати, з двома наслідками, що з цього випливають. По-перше, вразливі держави, які дивляться на світ очима України, відчують, що найкращий захист від ядерного агресора – мати власну зброю. По-друге, інші ядерні держави повірять, що можуть виграти, копіюючи тактику Путіна.
Ядерна небезпека наростала ще до вторгнення Росії в Україну.
Північна Корея має десятки боєголовок. Іран має достатньо збагаченого урану для створення своєї першої бомби. Пакистан швидко поповнює свій арсенал. Китай модернізує свої ядерні сили та, за словами Пентагону, розширює їх.
У міру того, як стираються спогади про Хіросіму та Нагасакі, люди не можуть зрозуміти, як детонація ядерного заряду малої потужності на зразок того, що може запустити Путін, може перерости в знищення цілих міст.
Навіть якщо Путін блефує, його погрози роз’їдають гарантії безпеки, надані неядерним державам.
1994 року Україна здала колишню радянську ядерну зброю на своїй території в обмін на гарантії Росії, Америки та Великої Британії, що її не буде атаковано. Захопивши Крим та підтримавши сепаратистів у регіонах Донбасу у 2014 році, Росія грубо порушила цю обіцянку. Америка і Велика Британія, які значною мірою залишилися осторонь, також порушили свої обіцянки.
Це дає вразливим державам додатковий привід стати ядерними.
Упродовж десятиліть після Другої світової війни ядерні держави розглядали можливість використання атомної зброї у бою. Але за останні півстоліття такі попередження робили тільки в такі країни, як Ірак та Північна Корея.
Путін шантажує ядерним ударом, щоб допомогти своїм силам вторгнення виграти війну із застосуванням звичайного озброєння.
Підтримка України з боку НАТО виявилася сильнішою, ніж очікувалося. Але Альянс не наважується відправити «наступальну» зброю, наприклад, літаки. Хоча президент США Джо Байден і відправив величезну кількість зброї, на цьому тижні він утримався від надання ракет, здатних завдати удару вглиб Росії.
Інші країни НАТО, схоже, вважають, що Україна має врегулювати питання з Росією, тому що поразка Путіна може загнати її в глухий кут із жахливими наслідками. Ця логіка створює небезпечний прецедент.
Аналогічно міг би діяти і Китай, якби напав на Тайвань, стверджуючи, що острів є територією Китаю.
Таким чином, держави можуть почати накопичувати бойовий ядерний потенціал та зброю. Це було би порушенням Договору про непоширення ядерної зброї, згідно з яким країни зобов’язуються працювати на користь роззброєння.
Збитки, завдані Путіним, важко виправити. Договір про заборону ядерної зброї, який набув чинності минулого року, який підтримали 86 держав, закликає до скорочення ядерного озброєння. Проте країни, які мають таку зброю, бояться стати вразливими, навіть якщо колективне роззброєння може мати сенс.
Ретельна перевірка і контроль над ядерним озброєнням заслуговує на увагу і потребує реалізації. Ресурси Росії для виконання цих завдань зменшуються.
Америка могла би відмовитися від своїх ракет наземного базування, не ставлячи під загрозу безпеку в обмін на скорочення з боку Росії. Зрештою, мета повинна полягати в тому, щоб залучити до цих переговорів і Китай. Ці переговори будуть легшими, починаючи з гарантії того, що Путін не завдасть удару по Україні.
Цього тижня Байден повідомив, що Америка не бачить жодних приготувань з боку Росії. Такі країни, як Китай, Індія, Ізраїль та Туреччина, які мають доступ до Кремля, повинні попередити Путіна про свою лють, яку вони спрямують на Росію, якщо, не дай Боже, він справді застосує ядерну зброю.
Врятувати Україну від ядерної атаки потрібно, але цього замало.
Світ також має переконатися, що Путін не досягне успіху сьогодні у своїй агресії, як у 2014 році. Якщо він побачить, що його тактика спрацювала, то в майбутньому він ще більше погрожуватиме ядерною зброєю. Це станеться, якщо він вирішить, що НАТО можна залякати. А переконати його в тому, що він має відступити, буде найважче. Інші країни та автократи навчатимуться на його прикладі.
Тому Україна потребує передового озброєння, економічної допомоги та санкцій проти Росії, щоб змусити армію Путіна відступити. Ті країни, які бачать у цьому лише швидкоплинну європейську боротьбу, нехтують власною безпекою.
Пограбування державного масштабу — чим для Росії може обернутися вивезення з України зерна та металу
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
