Вчора о 22:46
Усі кластери в переговорах про вступ України до ЄС можуть бути відкриті менш ніж за два місяці, а перші транші з кредиту на 90 млрд євро можуть бути відправлені вже наступного тижня. Ці та інші питання обговорювали в Брюсселі на зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу 11 травня.
Що означає відкриття переговорних кластерів
У Брюсселі хочуть якнайшвидше відкрити переговори про вступ України до Європейського Союзу, які раніше блокувала Угорщина. На думку єврочиновників, Україна готова до цього.
“Я наполегливо закликаю всі держави-члени якомога швидше офіційно відкрити всі кластери. Перший кластер може бути відкритий ще під час головування Кіпру — до 1 липня. Що стосується решти п’яти кластерів, ми сподіваємося, що зможемо зробити це в липні. Тобто ми провели велику підготовчу роботу, і тепер усе готове до офіційного відкриття”, — повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Європейський Союз і Україна хочуть посилити роль Європи в мирних переговорах. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга обговорив новий підхід на засіданні Ради із закордонних справ ЄС у Брюсселі.
“У нас тривають основні мирні переговори під керівництвом США. І нам потрібен цей шлях. Нам потрібне лідерство США. Але Європа також могла б відіграти свою нову роль. Я обговорю цей шлях зі своїми колегами. І ми говоримо не про альтернативні мирні переговори, мирний шлях чи дипломатичний шлях, а про взаємодоповнювальні. Тому ми робимо все можливе, щоб наблизити мир. Це наша стратегічна мета”, — розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Європейський Союз хоче бути представленим за столом переговорів, але не в тій ролі, яку йому пропонує Росія. Для Брюсселя неприйнятні переговорники, яких пропонує Кремль, такі як колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.
“Звичайно, після надання Україні кредиту в 90 млрд євро, рекордних втрат Москви на полі бою, глибоких українських ударів по Росії та скорочення масштабу військового параду Кремля, динаміка війни змінилася. Україна перебуває в набагато кращому становищі, ніж рік тому. Але, безумовно, часу на самозаспокоєння немає. І сьогодні ми здійснили кілька кроків”, — зазначила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Міністри ЄС затвердили розширений мандат консультативної місії в Україні. Вона займатиметься протидією гібридним загрозам і підтримкою реінтеграції ветеранів. Євросоюз продовжує роботу над гарантіями безпеки для України на період можливого перемир’я. Зокрема, планується посилити супутниковий центр ЄС для моніторингу припинення вогню та контролю за обходом санкцій.
ЄС також готує нові санкції, спрямовані на скорочення доходів Кремля. Так союзники посилюють тиск на Москву. У цьому допоможуть додаткові санкції та кредит на 90 млрд євро. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вважає, що перші виплати можна буде провести вже наступного тижня.
У Єврокомісії дають більш консервативні оцінки й розраховують, що гроші надійдуть щонайпізніше протягом червня.
“Я дуже рада, що ми домовилися про 20-й пакет санкцій. Але тепер нам потрібно рухатися вперед із 21-м списком обмежень. І я закликаю Єврокомісію зробити це, оскільки очікую повної заборони морських перевезень. Це мало б величезне значення. Я також рада, що ми домовилися про кредит у 90 млрд євро. Але це не може бути виправданням для країн, щоб обмежити їхню конкретну допомогу Україні”, — заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.
У Брюсселі відбулося і засідання Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, викрадених Росією. Рада Європейського Союзу розширила санкції щодо осіб, причетних до цього. До оновлених списків додатково потрапили 16 фізичних осіб і сім організацій. Велика Британія, яка не входить до ЄС, запровадила санкції проти 85 фізичних і юридичних осіб, причетних до примусової депортації, ідеологічної обробки та мілітаризації українських дітей, а також проти тих, хто веде інформаційну війну Росії.
Європейський Союз планує посилити тиск на Росію та активніше брати участь у переговорах про мир. У Брюсселі бачать успіхи України й розраховують, що це зробить Москву більш поступливою.
Шлях України до ЄС в оцінці експертів
Чи справді найближчим часом будуть відкриті переговорні кластери? Чому деякі держави-члени ЄС проти початку переговорів? Чи пришвидшиться процес вступу України до Євросоюзу? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
- Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішньої та внутрішньої політики;
- Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.
ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Сільськогосподарський кластер буде найпроблемнішим
— Офіційно поки продовжує діяти вето колишнього угорського прем’єра Віктора Орбана на відкриття всіх шести кластерів переговорів про вступ України до ЄС. Саме це й загальмувало процес.
Пізніше було ухвалено рішення відкривати їх на технічному рівні, тобто на рівні певних процедур, щоб робота тривала далі. А формальне, юридичне відкриття перенесли на пізніший термін — у розрахунку на зміну політичних обставин.
Перший фактор, який вплине на відкриття кластерів, — це зміна влади в Угорщині та перезавантаження українсько-угорських відносин. Я сподіваюся, що це відбудеться вже в червні, а можливо, і раніше — після зустрічі прем’єр-міністра Угорщини з Володимиром Зеленським і подальшого прогресу у розв’язанні тих болючих питань, які значною мірою штучно накопичилися в порядку денному двох країн.
Другий, дуже важливий компонент — більш неприємний. За інформацією деяких європейських видань, зараз проти відкриття решти п’яти кластерів виступають Польща та Франція. Тому що саме аграрні ринки цих країн найбільше постраждали й ще постраждають унаслідок приєднання України до спільної сільськогосподарської політики Євросоюзу.
Значною мірою позиція Віктора Орбана була дуже зручною для тих країн, які не хотіли прямо висловлювати свої зауваження чи занепокоєння щодо вступу України до ЄС, а використовували Угорщину як зручний таран або бар’єр для виправдання політики стримування швидких ініціатив у просуванні євроінтеграції.
Ми повинні розуміти, що сільськогосподарський кластер буде найпроблемнішим, найважчим і найскладнішим у перспективі. Але це питання найближчих кількох років. Тому що до складу кожного кластера входить кілька глав, і кожна глава окремо відкривається й окремо закривається. За кожною главою і за кожним кластером має бути ухвалене консенсусне рішення всіма 27 країнами ЄС.
Багато країн перебувають у стані економічних шоків — через наслідки війни, внутрішні інфляційні процеси тощо. Тому діалог з Україною щодо деяких кластерів буде доволі складним і проблемним.
Але загалом через подібне проходили всі країни. Наприклад, у 2004 році, коли Польща вступала до Європейського Союзу, це теж був колосальний виклик. Я добре пам’ятаю, які масштабні демонстрації та акції протесту відбувалися тоді, зокрема всередині ЄС. Польща на той час була переважно сільськогосподарською країною, і її інтеграція до Євросоюзу теж сприймалася як серйозна проблема й виклик. Але після узгодження всіх норм, сертифікації та інших процедур цей процес давно вже забутий.
Можливо, Україна повторюватиме польський досвід. І для цього нам знадобляться колосальні зусилля — дипломатичні, комерційні, господарські, а також зусилля у сфері культурної дипломатії. Потрібно пояснювати, наскільки важливо, щоб Україна була частиною ЄС, і наскільки раціонально розв’язувати проблемні питання узгодження спільних політик, зокрема на аграрному ринку, у дусі консенсусу й переговорів.
ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Необхідні реформи всередині Євросоюзу
— Варто особливо відзначити заяви представників Євросоюзу та глав держав, які раніше неодноразово артикулювали, що Угорщина більше не блокуватиме процес вступу України до ЄС. Прем’єр Петер Мадяр дав слово: щодо України вето застосовуватися не буде взагалі.
З огляду на те, що Мадяр уже вступив на посаду і новий уряд прийшов до влади, будемо сподіватися, що з боку Угорщини справді більше не буде жодних блокувань і вдасться хоча б відкрити перший кластер.
Звичайно, заяви про те, що до кінця року будуть відкриті всі кластери, — це дуже оптимістичний сценарій. Ми прекрасно розуміємо, що політична ситуація в кожній країні змінюється. Особливо зараз — у Франції, де вже з’явилися сигнали про те, що Париж не проти відкриття першого кластера, але щодо інших питань “треба дивитися”. Подібні заяви почали звучати і з боку Польщі.
Тому я вважаю: потрібно починати хоча б з перших реальних дій. Важливо, щоб відкриття першого кластера було юридично зафіксоване. Саме ця фіксація і стане справжнім початком процесу.
Сама система кластерів була сформована ще до повномасштабної війни на основі колишніх міжнародних і європейських документів, без урахування нинішньої ситуації, у якій перебуває ЄС, і без урахування сучасних викликів безпеки. Деякі дипломати Європейської комісії говорять про те, що, можливо, технічну частину цих кластерів варто було б переглянути. Тому що більшість країн проходили процес вступу за зовсім іншими процедурами.
Ця кластерна система була затверджена у 2020 році в контексті вступу балканських країн. Ми знаємо приклад Чорногорії: до 2020 року вона пройшла 33 глави з 35, а потім була змушена знову рухатися вже за новою кластерною системою. І зараз Чорногорія розраховує на підписання договору, який, зауважу, ще має бути ратифікований усіма країнами, що відбудеться орієнтовно лише наприкінці 2026 або у 2027 році.
Звичайно, Україні не хотілося б іти тим самим шляхом, з огляду на те, наскільки це тривалий процес. Хотілося б, щоб Європа врахувала як ситуацію України, так і власну ситуацію, адже зараз Євросоюз стикається з абсолютно новими викликами.
Можливо, необхідні реформи не лише з боку країн-кандидатів, а й усередині самого ЄС — у підходах до розширення й прийняття нових членів, а не лише збереження колишніх бюрократичних процедур.
Україні потрібно постійно нагадувати Євросоюзу про те, що процес розширення має відповідати сучасним реаліям, новим викликам і новому геополітичному порядку денному. Бо якщо Європа продовжить діяти виключно за старими правилами, а самі європейці визнають, що базове законодавство блоку практично не змінювалося з моменту його заснування, то швидко реагувати на нові виклики буде вкрай складно.
Хотілося б, щоб, окрім вимог реформ від нас, Європа паралельно проводила реформи й всередині.
Що ближче ми підходитимемо до ключового моменту — до підписання договору, то більше країн передусім виходитимуть із власних національних інтересів і вже сформованих союзницьких відносин. Саме тому дуже важливо, щоб цього року процес справді просувався вперед.
Що ближче ми підходитимемо вже не до технічних кластерів, а до конкретних економічних питань співпраці, то більше дізнаватимемося реальну позицію кожної країни щодо України.
Шлях України до ЄС справді буде складним. І якщо Євросоюз справді налаштований на розширення — а ця тенденція очевидна, то без внутрішніх реформ запустити цей процес безболісно буде вкрай важко.
ІГОР ПОПОВ: Офіційне відкриття кластерів — важливий юридичний момент
— Політичне рішення про максимальну інтеграцію України до Європи було ухвалене вже давно. Але технічні та процедурні моменти значною мірою залежали від позиції колишнього угорського прем’єра Віктора Орбана, який використовував право вето щодо багатьох рішень, пов’язаних з Україною. Зараз, після зміни уряду в Угорщині, нове керівництво заявило, що не зловживатиме правом вето. І це має для України безпосереднє значення.
Якщо щодо кластерів неформальні переговори вже тривають близько пів року і за цей час справді багато вдалося зробити — українські органи влади ухвалюють велику кількість рішень щодо адаптації нашого законодавства до директив ЄС, то формалізація відкриття кластерів однаково вкрай важлива.
Це створює певні зобов’язання вже з боку самого Євросоюзу. Тобто, коли Україна виконає всі прописані дорожні карти, настане момент ухвалювати політичне рішення про членство.
Відкриття кластерів — це не лише символічний крок, а й дуже важливе юридичне питання.
У нас буде два паралельні треки, і обидва однаково важливі.
Перший — це офіційне обговорення кластерів, те, що з європейського боку називається “acquis”. Йдеться про великий перелік вимог: екологічні норми, торгівельні тарифи та безліч інших технічних правил, які Україна має адаптувати всередині своєї системи.
Другий трек — політичний. Готові держави-члени ЄС ухвалювати остаточне рішення про членство України чи йтиметься про якийсь проміжний формат?
Тут уже з’являлася доволі тривожна інформація — поки що неофіційна, у ЗМІ про те, що Україні можуть запропонувати поетапне, гібридне членство. Тобто варіант, за якого на першому етапі Київ не отримає права голосу.
Президент Володимир Зеленський дуже чітко дав зрозуміти, що такий варіант не влаштовує. Якщо Україна виконує всі технічні вимоги, то вона має повне юридичне й політичне право наприкінці цього шляху отримати повноцінне членство в ЄС — з доступом до фондів вирівнювання і з правом голосу нарівні з іншими державами-членами.
Ключове завдання — пов’язати це політичне рішення з побудовою нової архітектури безпеки в Європі. Тому що без України, якщо говорити відверто, нову систему європейської безпеки побудувати неможливо. А політичною платою за участь у цій системі має стати повноцінне членство в ЄС.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Повноцінне членство у найближчій перспективі виглядає малоймовірним
— Щодо самої формальної процедури вступу України до ЄС, то зараз вона ведеться й розглядається відповідно до чинних нормативних документів. Здебільшого правила Євросоюзу поки що залишаються без змін, і змінювати їх найближчим часом, судячи з усього, не планують.
Паралельно розвиваються й інші формати взаємодії — насамперед у сфері безпеки, виробництва військового обладнання та дронів, а також підготовки фахівців із використання безпілотників на полі бою.
Усі ці контакти активно розвиваються одночасно з формальною процедурою вступу, яка, по суті, була розроблена ще в мирний час і для мирних країн. Саме тому в межах чинних процедур може йтися про 2030 рік або навіть про пізніші терміни.
Україна ж розраховує на певне політичне рішення з боку країн Євросоюзу — на ту чи іншу форму включення України до європейського простору вже раніше. Тому що без цього доволі складно уявити й завершення війни, і підписання будь-яких довгострокових угод, і взагалі подальший розвиток країни.
Україна не може залишитися в “сірій зоні”, інакше зусилля Євросоюзу виявляться значною мірою безрезультатними. Тому Київ сподівається, що ЄС зможе консолідуватися й ухвалити відповідне політичне рішення.
Україна зараз справді стає своєрідним щитом Європи. Певний внутрішній консенсус щодо цього в ЄС поступово формується. Але такі процеси потребують часу, величезної кількості узгоджень і серйозних політичних зусиль.
Євросоюз, як і раніше, прагне залишатися простором мирного, комфортного й толерантного життя — з урахуванням інтересів різних меншин, національних і релігійних груп. Але через російську загрозу зберігати цей колишній образ стає дедалі складніше.
Які саме рішення будуть ухвалені далі, поки що сказати важко. Але, найімовірніше, Євросоюз продовжить рухатися шляхом консенсусу — з урахуванням інтересів різних країн, політичних сил і економічних чинників.
Думаю, розширення ЄС і участь України можливі в певному гібридному форматі, який уже частково обговорюється: у сфері безпеки, енергетики та інших напрямів.
Зараз дедалі частіше говорять про так званий кластерний підхід — коли співпраця будується за окремими напрямами. І до цих форматів, імовірно, можуть бути включені не лише Україна, а й, наприклад, Велика Британія чи Норвегія.
А ось повноцінне політичне рішення, за якого Україна вже найближчим часом отримає повноцінне право вето й участь у всіх внутрішніх механізмах ухвалення рішень у Брюсселі, поки що виглядає малоймовірним.
Найімовірніше, Євросоюз і далі рухатиметься через обережні, часткові та компромісні рішення. По суті, саме це ми й спостерігаємо протягом першої половини 2026 року.
Читайте також: Путін не хоче реального діалогу з Європою, а лише затягує час: експерти про можливі переговори ЄС і Росії
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
