Перша зустріч у Варшаві: що змінить діалог Зеленського і Навроцького

Президент України Володимир Зеленський 19 грудня у Варшаві провів зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким. Це перша особиста зустріч лідерів після інавгурації глави Польської держави. Польський президент назвав візит Зеленського до Варшави поганою новиною для Москви, тоді як президент України запропонував Польщі співпрацю у сфері захисту від дронів.

Перша зустріч Зеленського і Навроцького після інавгурації президента Польщі

Під час зустрічі Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається посварити Україну і Польщу, однак без незалежної України Москва стане загрозою і для Польщі. Він також закликав політиків уникати різких заяв, здатних підірвати єдність українського та польського суспільств, і запросив Кароля Навроцького відвідати Україну.

“Дуже сподіваюся, що цей візит відкриває нову й ще більш вагому сторінку в наших відносинах України і Польщі, не просто сусідів, а й двох європейських елементів, без яких у всій нашій частині Європи просто не буде свободи, якщо не буде безпеки. Українська і польська незалежність — це фундамент, який дозволяє кожній нації нашої частини Європи жити вільно, так, як треба, без влади Москви. Тому важливо, щоб ми з вами співпрацювали, щоб підтримували одне одного”, — зазначив президент України.

Кароль Навроцький зі свого боку наголосив, що візит Зеленського підтверджує єдність двох країн у стратегічних питаннях і співпраці у сфері безпеки. За його словами, Варшава послідовно підтримує санкції проти Росії на всіх міжнародних майданчиках і вказує на багаторічне підривання Москвою міжнародного порядку. Він також заявив, що Польща, як і інші європейські держави, є ціллю гібридних атак, зокрема ударів безпілотниками та атак на інфраструктуру.

“Ми щодня фіксуємо гібридні дії, порушення повітряного простору, атаки на польську інфраструктуру за допомогою агентів Російської Федерації. Ми це відчуваємо в Польщі і по всій Європі. Ми стоїмо перед президентом Зеленським з усвідомленням того, як виглядають наші стратегічні поняття безпеки. Ми сприймаємо Росію як неоімперську пострадянську країну, що загрожує всій Європі, Польщі та Україні. Ми свідомо підтримуємо Україну — це не викликає жодних сумнівів”, — наголосив він.

Зеленський також зазначив готовність України продовжувати діалог із Польщею у сфері безпеки, зокрема щодо захисту від усіх типів безпілотників, які використовує Росія. За словами президента, Україна прагне до солідарності в зміцненні безпеки обох країн, регіону та Європи загалом.

“Сьогодні Україна володіє найпередовішими технологіями захисту життя людей і найсильнішими можливостями виробництва зброї. Зброї, яка є сучасною, ефективною. І я пропоную Польщі весь цей досвід, ми сьогодні про це говорили з президентом, будемо далі продовжувати ці контакти… Україна пропонує Польщі консультації щодо захисту від дронів”, — повідомив Зеленський.

У відповідь Кароль Навроцький не виключив можливості передачі Україні винищувачів МіГ-29 у межах такої співпраці.

“Ця зустріч є доказом цього, ми шукаємо симетричне стратегічне партнерство. Цей обмін МіГ на антидронові системи не суперечить нашій політиці. Отже, після вирішення формальних питань, думаю, що це питання буде розв’язане”, — заявив він.

Раніше Збройні сили Польщі повідомляли про переговори з Україною, які тривають, щодо передачі винищувачів. Посол України у Варшаві Василь Боднар підтвердив, що Київ зацікавлений у тісному контакті з новим польським керівництвом для обговорення оборонної співпраці та підтримки мирних ініціатив.

“Добре відомо, що в державному інтересі Польщі — щоб Україна була із західним блоком. Україна зараз захищає Європу, зокрема і Польщу, від російської агресії. Багато поляків розуміють: українська оборона — це одночасно і захист їхньої країни”, — зауважив Боднар.

Окрему увагу під час переговорів було приділено питанням національної пам’яті. Кароль Навроцький висловив надію на їх швидке вирішення, а Володимир Зеленський підтвердив, що Україна поважає історичну пам’ять Польщі та очікує взаємної поваги до власної.

Між історичною пам’яттю та спільною загрозою: що стоїть за польсько-українським діалогом

Як перша особиста зустріч Володимира Зеленського і Кароля Навроцького у Варшаві вплине на відносини України та Польщі? Чому цей візит виявився важливим сигналом не лише для Києва і Варшави, а й для Москви? Як Росія намагається посварити українське і польське суспільства і яку роль у цьому відіграє пропаганда? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Мирослав Чех, депутат Сейму Республіки Польща II, III каденцій;
• Маріуш Ковальчик, журналіст видання PRESS;
• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст”.

МИРОСЛАВ ЧЕХ: Якщо Україна впаде, Росія не зупиниться на її кордонах

— Мені здалося, що президент Карл Навроцький, який багато розповідав протягом чотирьох місяців про те, як він буде “по-чоловічому” говорити з президентом Зеленським, як це формулювали його співробітники, насправді зустрів його дуже тепло. Їхня розмова, як я думаю, тривала близько години — це більш як удвічі довше, ніж було передбачено протоколом. Розмова була тривалою і, очевидно, змістовною.

Президенти не розмовляють між собою годину, коли зустрічаються вперше, про погоду чи про сімейне життя. Це була розмова по суті, і це добрий знак того, що президент Польщі з повагою ставиться до президента Зеленського, який приїхав після великої перемоги на засіданні Європейської Ради, коли Європейський Союз надав Україні 90 млрд євро на наступні два роки для підтримки протистояння російській агресії. Це дуже добрий знак і дуже серйозне досягнення президента Зеленського та ЄС.

Потрібно сказати, що ключовим словом, навколо якого точилася дуже жорстка боротьба між Європою, Сполученими Штатами та Росією, були репарації. У так званому мирному плані з 28 пунктів, який Дмитрієв привіз Стіву Віткоффу у Маямі, де вони його обговорювали, було зазначено, що жодних репарацій Росія платити не буде. Але сьогодні ми розуміємо, що не лише буде платити, а й під ці репарації Україна вже отримала дуже серйозні кошти — 90 мільярдів євро. І не лише.

Таким чином, можна сказати, що процес отримання репарацій з боку Росії за вторгнення в Україну і за цю жорстоку війну вже розпочався. І це, на мій погляд, є абсолютно великою перемогою.

Мета Росії — розпалювання антиєвропейських настроїв у польському суспільстві. Це працює досить успішно. Їй вдалося згуртувати навколо антиукраїнських настроїв частину польського суспільства та політичних сил, які спекулюють на цій темі. Це перша і найголовніша загроза, тому що політика польського уряду Дональда Туска є дуже проукраїнською. Проукраїнською в тому сенсі, що Польща підтримує всі кроки, які ведуть до справедливого миру в Україні та до перемоги України у війні з Росією. Це потужна позиція.

Акцент, зроблений під час візиту президента Зеленського на парламентську дипломатію, я сприймаю як сильний крок з боку обох держав, тому що в парламенті представлені політичні сили з різними позиціями — як проукраїнськими, так і антиукраїнськими.

Президент Зеленський після зустрічі з президентом Навроцьким зустрівся зі спікерами Сейму та Сенату — двох палат парламенту, а потім відбулася зустріч із прем’єр-міністром Дональдом Туском, особистим другом президента Зеленського. Це дуже важливо. Це показує, що Польща залишається серйозним союзником України і що до цього союзницького співробітництва долучається і президент Кароль Навроцький.

Візит демонструє, що польські політики та державні інститути підтримують союзницькі відносини з Україною.

Польща сьогодні є ключовим елементом східного флангу НАТО і східним кордоном Європейського Союзу. Це означає, по-перше, що політика Польщі є частиною політики НАТО і ЄС. По-друге, загрози для Польщі вже існують. Вони проявляються не лише у віртуальному просторі та соціальних мережах, а й у так званій кінетичній формі.

У ніч із 9 на 10 вересня до Польщі залетів 21 дрон. Це були бойові дрони без бойової частини. Президент Зеленський говорив, що тієї ночі на Польщу летіло близько 90 дронів, з них 70 Україна збила над своєю територією. Після цього значна частина польського суспільства усвідомила, що загроза з боку Росії є фізичною, а не віртуальною.

Крім того, у листопаді російські диверсанти здійснили теракт на залізниці між Варшавою та Любліном. Це стратегічна залізнична лінія для української фронтової логістики. Росія діє агресивно вже безпосередньо біля кордонів Польщі, і польські спецслужби та державні інститути це усвідомлюють і активно протидіють.

Співпраця у сфері безпеки має і практичний вимір. Польща готує постачання Україні 14 винищувачів МіГ-29. У відповідь Україна зобов’язалася поділитися технологіями у сфері дронів, ракет і засобів радіоелектронної боротьби. Ця співпраця вже налагоджена і буде лише розвиватися.

Поляки поступово усвідомлюють, що війна — це реальність не лише для України. Чотири роки триває повномасштабна війна Росії проти України, але частина суспільства все ще думає, що якщо не звертати на це уваги, війна не прийде в їхній двір. Однак існує і значна частина суспільства, яка усвідомлює небезпеку РФ і розуміє, що Росія готується до агресії проти Польщі.

Це не абстрактна формула. Якби Україна капітулювала або якби Америка і Росія домовилися про капітуляцію України, наступним кроком стала б агресія Росії проти Польщі, країн Балтії або Фінляндії. Це усвідомлення існує на суспільному рівні. І слова прем’єр-міністра Дональда Туска — це не залякування, а констатація факту.

Якщо Україні викрутити руки і змусити здатися, Росія не зупиниться на українських кордонах. Про це говорять західні військові експерти та міністри оборони. Існує військове угруповання, яке за рік, два або три може піти проти країн Європейського Союзу і НАТО. Це даність.

І коли Дональд Туск після засідання Європейської Ради виступав уночі з твердим і драматичним голосом, звертаючись до таких країн, як Бельгія, Німеччина, Франція та інших, він говорив про те, що вони обговорюють свої інтереси, бояться судових позовів і думають про банківські угоди. А для Польщі й України це питання життя, незалежності та безпеки.

МАРІУШ КОВАЛЬЧИК: У відносинах України та Польщі необхідний політичний баланс

— Важливо наголосити, що це не була зустріч, на якій підписувалися якісь угоди чи документи. Це принципово. Але мені здається, дуже добре, що вони просто познайомилися особисто. І я сподіваюся, що тепер відносини між польським і українським президентами лише поліпшуватимуться.

Сам по собі цей візит не вирішує жодних проблем, але він може стати початком, своєрідним перезавантаженням у відносинах між Польщею та Україною. Тут важливо зазначити, що відносини з Україною і міжнародна політика загалом у Польщі є фактором внутрішньої політики.

Як відомо, у Польщі триває серйозна політична боротьба між президентом і прем’єр-міністром Дональдом Туском.

Існують чинники, які політики використовують у своїх цілях. Наприклад, виявилося, що на проросійській риториці в Польщі неможливо заробити політичні бали. А от на антиукраїнській риториці — можна.

І тут президент Навроцький досі, умовно кажучи, загравав із людьми, у яких є претензії до українців з історичних та інших питань. У них існує думка, що Польща не повинна так безумовно допомагати Україні і потрібно говорити з українцями жорсткіше і, як їм здається, гідно. Цей електорат президент Навроцький хотів задовольнити.

Зараз між президентами може з’явитися пряма лінія спілкування. Якщо виникатимуть якісь питання, вони зможуть просто зателефонувати один одному і обговорити їх безпосередньо.

Дуже добре видно, що Кремль хоче, щоб Польща й Україна стали ворогами. Я щодня бачу російських ботів, які пишуть коментарі. Вони не працюють з аргументами, вони працюють з емоціями. А де найпростіше працювати на емоціях, якщо не на складній польсько-українській історії.

Вони використовують тонкі моменти наших емоцій — українських і польських, і, на жаль, у деяких сферах досягають своєї мети. Йдеться не лише про історичні питання. Наприклад, у Польщі живе дуже багато українців. У соціальних мережах можна прочитати величезну кількість дописів про те, що українці нібито забирають гроші, що неможливо потрапити до лікаря, бо українці займають усі місця, і так далі. На жаль, для певної частини людей це стає аргументами. Навіть якщо в цих людей раніше не було негативного ставлення до українців, вони починають у це вірити.

У політиці між Україною та Польщею необхідний баланс. Щоб деякі польські політики не могли говорити, що Польща безумовно підтримує Україну, а Україна нібито цього не помічає і не цінує. У частини польських політиків існує претензія до українців і до української влади в тому, що Польща не була залучена до переговорів між США, Європою та іншими країнами.

Хтось говорить, що там беруть участь Велика Британія, Німеччина, Італія, а Польщі немає, хоча Польща перебуває поруч і вважає себе важливим учасником цих процесів.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Польща і Україна повинні поставити на чільне місце безпеку і взаємну підтримку

— Президент України вчинив правильно, прийнявши пропозицію відвідати Польщу, попри колосальну дипломатичну динаміку останніх днів.

Мені не хотілося б, щоб цей візит був надмірно політизований усередині Польщі, хоча під час виборчої кампанії ми справді бачили чимало контроверсійних моментів. Зараз для наших двох країн існує реальна можливість об’єднатися навколо спільної загрози і спільного ворога. Тому що за відсутності належного об’єднання, про що говорив Туск, Європа справді платитиме кров’ю.

Я не думаю, що Польща сьогодні готова до прямого військового протистояння з Російською Федерацією. Водночас потенціал об’єднання інтересів і ресурсів Польщі та України є колосальним. Це може стати базою для широкого спектра геополітичних і геоекономічних союзів.

Потенціал того, що об’єднує Україну і Польщу, значно перевищує те, що нас роз’єднує в історичних ретроспективах. Тому, якщо польська сторона проявить політичну зрілість і мудрість, два лідери — президент України і президент Польщі — зможуть поставити на чільне місце інтереси безпеки двох країн, а не логіку внутрішньої політичної конкуренції.

Читайте також: Підтримка України та тиск Кремля: чи витримає Євросоюз власні принципи перед загрозою війни