Однією з головних новин із Гааги стало підписання Конвенції про створення міжнародної комісії з компенсації шкоди, завданої Україні Росією в ході війни. Першими документ підписали Україна, Молдова та Нідерланди.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе заявив, що конвенцію про репарації для України готові підтримати 35 країн.
Притягнути Росію до відповідальності
Питання притягнення Росії до відповідальності стало одним з головних під час візиту президента України Володимира Зеленського до Нідерландів. 15 грудня відбулася його спільна зустріч з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом, президенткою Молдови Маєю Санду та генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе.
Під час зустрічі Зеленський наголосив, що справедливість так само важлива, як і мир. Він подякував усім, хто допомагає Україні в обох напрямах.
Окремо президент України зустрівся з колегою з Молдови Маєю Санду. Вони обговорили можливі напрями партнерства та погодили подальші контакти. Зеленський розповів про хід переговорів з американськими та європейськими партнерами, спрямованими на досягнення миру, забезпечення безпеки та відбудову України після завершення війни.
Також Зеленський і Санду обговорили продовження тиску на Росію та протидію всім можливим проявам російських загроз. Окрему увагу сторони приділили спільному шляху до членства в Європейському Союзі. Президент наголосив, що подальший прогрес України та Молдови має бути одночасним і тісно скоординованим.
Пізніше в Гаазі на міжнародній дипломатичній конференції було оголошено про початок дії нової конвенції зі створення Міжнародної комісії з претензій для України. Ця комісія стане другою частиною механізму компенсації за агресію Росії та спиратиметься на вже чинний реєстр шкоди для України. Комісія створюється в межах Ради Європи та буде відкрита для участі інших країн.
Глава Української держави взяв участь у конференції, присвяченій цій події. Перед конференцією він виступив у парламенті Нідерландів, де закликав допомогти притягнути Москву до відповідальності, зокрема із використанням її заморожених активів для відшкодування збитків Україні.
“Путін не вірить у людей. Він вірить лише у владу та в гроші. Він втрачає близько 30 тис. солдатських життів на фронті щомісяця. Не поранених 30 тис. щомісяця, а вбитих. Був місяць, коли було вбито 25 тис. росіян. Інший місяць — 31 тис. Є відео з дронів, які підтверджують ці смерті. Російські штурми завжди божевільно криваві, але Путіну байдуже. Росіяни не рахують своїх убитих, але вони рахують кожен долар, кожне євро, яке втрачають. Ось чому потрібне сильне рішення щодо російських грошей, і ці кошти мають працювати, щоб захищатися від Росії”, — заявив Володимир Зеленський.
Він зазначив, що ця війна та відповідальність Росії за неї мають стати чітким прикладом для інших країн, щоб агресія ніколи не розглядалася як допустимий вибір. Саме тому Москву необхідно карати й притягувати до відповідальності максимально жорстко.
Президент України наголосив, що сьогодні майбутнє Європи залежить від спільних політичних позицій і спільних рішень, а Україна потребує такої ж сильної підтримки, яка була на початку повномасштабного вторгнення. Водночас йшлося не лише про фінансове покарання. Глава держави говорив про категорію справедливості.
Зокрема український лідер зазначив, що Росія залучила на території України майже мільйон своїх військовослужбовців, які беруть участь в окупації країни, і при цьому вимагає від Києва обмежити чисельність власної армії. За його словами, це очевидно несправедливо. Президент закликав Європу зробити все, щоб агресор не відчув, що його дії можуть бути спокутувані чи виправдані.
“Жодна деталь не повинна стати нагородою за агресію Росії. Якщо агресор отримує нагороду, він починає вірити, що війна окупається. І саме тому справедливість має бути в центрі завершення цієї війни. Будь ласка, підтримайте такий підхід. Справедливість не повинна відходити на периферію дипломатії. І такої справедливості було занадто мало для Молдови. Це правда, надто мало. І для Сирії, і для багатьох інших країн — там війни затягнулися. І сьогодні всі ці проблеми дуже складно вирішити. І ми маємо показати через Україну, що Європа та Сполучені Штати здатні досягти реальних результатів у забезпеченні миру”, — акцентував Володимир Зеленський.
Виступаючи на конференції в Гаазі, президент України зазначив, що нарешті створюються базові механізми, які мали з’явитися ще у 2014 році — після окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі, інспірованих Росією. Уже тоді, зазначив він, слід було замислитися про компенсації та запровадження відповідних процедур.
Україна розраховує, що трибунал з російської агресії, елементами якого є комісія, реєстр збитків та інші механізми, справді почне повноцінно працювати. Президент наголосив, що це стане важливим кроком для всіх, хто прагне миру в Європі.
Він додав, що всі компенсаційні механізми, від реєстру збитків і роботи комісії до фактичних виплат, мають бути запущені, щоб люди могли реально відчути, що шкода, завдана війною, може бути відшкодована.
Також Володимир Зеленський зустрівся з королем Нідерландів Віллемом-Олександром. Аудієнція проходила в палаці Гейс-тен-Бос у Гаазі. Президент подякував Нідерландам і особисто королю Віллему-Олександру за підтримку України.
Окрему увагу сторони приділили крокам для забезпечення справедливості та спільним з партнерами зусиллям для досягнення гідного миру. Глава держави відзначив активну участь Нідерландів у “коаліції охочих” і подякував за спільну роботу заради миру в Україні та по всій Європі.
Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схофф повідомив, що держава пришвидшить виділення 700 млн євро допомоги Україні, анонсованої раніше.
“Ми маємо тиснути на Росію, для цього ми пришвидшили виділення 700 млн євро допомоги Україні на наступний рік”, — заявив прем’єр Нідерландів.
Крім того, Нідерланди виділили Україні 250 млн євро на закупівлю у США боєприпасів для F-16.
Результати зустрічей у Нідерландах — аналіз експертів
У чому важливість створення комісії з компенсації шкоди, завданої Росією Україні? Чи вдасться змусити Кремль заплатити за свою агресію? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олеся Яхно, політологиня;
- Ганна Малкіна, докторка політичних наук, професорка КНУ ім. Тараса Шевченка;
- Іон Тебирце, політичний оглядач, виконавчий директор Центру інформації та документації НАТО в Республіці Молдова;
ОЛЕСЯ ЯХНО: Важливо створювати механізми щодо можливого притягнення РФ до відповідальності
— Важлива частина гарантій безпеки при можливому завершенні війни — це ресурси для відновлення України. Вони безпосередньо пов’язані, зокрема, з відповідальністю Росії, яка, за ідеєю, згідно з міжнародним правом, має виплатити компенсації та відшкодувати шкоду, завдану Україні.
Ми знаємо позицію Росії й те, наскільки неохоче вона йде на виконання рішень, і як усіляко ухиляється від відповідальності. Є приклад тієї ж справи Нідерландів — літака рейсу MH17, збитого РФ. Дуже тривалий час Росія вигадувала різні версії та відмовки, не визнаючи власної провини.
Очевидно, що і в питанні України, виходячи з нинішньої риторики, Росія до останнього заперечуватиме будь-які процедури в межах міжнародного права, які передбачають відповідальність сторони-агресора. Але водночас це не означає, що такі механізми не потрібно запроваджувати.
Зараз є саме конвенція, а не рішення суду, яке має зобов’язальний характер для Росії. Але водночас така конвенція, як і будь-які інші кроки, працюватиме в одному напрямку — у напрямку того, що не може бути безвідповідальності країни-агресора.
Ба більше, не може бути ситуації, коли, перевертаючи реальність, Росія розповідає, що це їй потрібні гарантії безпеки.
Тому механізм і допомоги Україні, і водночас відповідальності Росії для того, щоб ці механізми були дієвими, мені здається, дотепер дискутується й обговорюється. Є окремі судові позови, насамперед стосовно гуманітарного аспекту й відповідальності РФ. Але сам фінансовий механізм, як на мене, ще тільки формується. Про це свідчить і та ж ініціатива “репараційного кредиту”.
Будь-який документ, будь-яка позиція на рівні міжнародного права, що фіксує Росію як агресора та необхідність відповідальності, працюватиме саме в напрямку пошуку реального механізму, який у майбутньому забезпечить фінансову компенсацію та відповідальність РФ.
Поки, як на мене, такі ініціативи дуже правильні й важливі — з погляду накопичення практики, пошуку механізмів і руху в логіці того, що відповідальність має бути. Тому що ми бачимо: Росія намагається досягти прямо протилежного.
ГАННА МАЛКІНА: Потрібно вибудувати зрозумілий процес компенсації збитків
— Підписання Конвенції про створення міжнародної комісії з компенсації шкоди — це важливий проміжний механізм, який, дуже сподіваюся, у майбутньому справді стане історичним рішенням і допоможе по справедливості компенсувати хоча б частину тієї шкоди, яку Росія завдала Україні.
Хоча, звісно, жоден компенсаційний механізм, жодні репарації не зможуть відшкодувати збитки, пов’язані з втратою величезної кількості людських життів — і військових, і мирного населення, які становили й становлять генофонд нашої нації. Тому в цьому випадку йдеться насамперед про матеріальні компенсації.
Тепер ключове питання — як саме вибудовуватиметься процес компенсації збитків. Сьогодні було озвучено дуже багато дискусій, оцінок, і з боку прем’єр-міністра Нідерландів також пролунала оцінка того, наскільки Україна готова до переговорів на тлі посилення питання гарантій безпеки.
Кілька разів наголошувалося, що ключовим фактором тут є сильна українська армія. Саме вона залишається вирішальним елементом — і для майбутнього мирного процесу, і для сильної позиції Києва.
ІОН ТЕБИРЦЕ: Молдова — важливий компонент регіональної безпеки
— Зараз украй важливо, щоб на міжнародному рівні існувала чітка позиція: Росія має заплатити за всі руйнування і за всі людські жертви. Важливо, щоб у цьому історичному контексті міжнародне право продовжувало функціонувати. Ми бачимо, що Росія порушила всі норми.
Необхідно, щоб усе, що сталося в Україні, не було забуто. Щоб у межах якогось міжнародного механізму всі ті, хто є винуватцями того, що відбулося, були притягнуті до відповідальності та покарані.
Кремлю не подобається те, що Республіка Молдова зайняла дуже чітку позицію щодо російської агресії в Україні ще до вторгнення в лютому 2022 року. РФ не подобалося, що Молдова брала участь, наприклад, у Кримській платформі.
У нас були й досі є проросійські політичні сили, які стверджували, що економічні ембарго, запроваджені Російською Федерацією проти молдовського експорту, були саме наслідком цієї позиції. І, звичайно, Росія хотіла, щоб Молдова зайняла “правильну”, з погляду Кремля, позицію та не засуджувала агресивні дії щодо України.
Керівництво Молдови має чітку позицію: Росія — агресор, і Україні потрібно допомагати. Молдова — маленька країна, і наші можливості, звичайно, неспівмірні з можливостями держав Європейського Союзу чи США. Ми розуміємо, що Республіка Молдова займає дуже важливе місце в нинішньому геополітичному контексті нашого регіону. РФ зацікавлена в тому, щоб Молдова стала фактором дестабілізації: і щодо України, і щодо всієї регіональної безпеки.
Тому в інтересах і Республіки Молдова, і, звичайно, України, щоб у нашому регіоні зберігалася стабільність, і щоб Росія не використовувала нашу країну у своїх геополітичних інтересах.
Читайте також: Європа готується до війни з Росією: експерти проаналізували основні рішення у сфері безпеки країн НАТО














