Європа готується до війни з Росією: експерти проаналізували основні рішення у сфері безпеки країн НАТО​

Генсек НАТО Марк Рютте попередив, що темпи посилення Альянсу все ще недостатні для стримування Росії. Виступаючи на конференції з безпеки в Берліні, він наголосив, що саме країни НАТО можуть стати наступною ціллю Кремля та закликав союзників терміново пришвидшити переозброєння й підтримку Києва.​

За словами Рютте, поведінка Путіна залишається непередбачуваною: російський режим став зухвалим, безрозсудним і безжальним, а сам диктатор намагається побудувати нову імперію, вбачаючи в країнах Заходу головну загрозу своїй владі.​

Посилення оборони в Європі

Країни НАТО — наступна ціль Росії. Диверсії, кіберзагрози, порушення повітряного простору — агресор посилює гібридні атаки на Європу. У керівництві Альянсу побоюються, що будь-які поступки Путіну під час узгодження й підписання мирного плану він сприйме як слабкість. А отже, європейським державам потрібно посилено готуватися до оборони та значно збільшити інвестиції в безпеку.​

Мир можливий лише там, де Росія не насмілиться розпочати нову війну. Під час візиту до Берліна генеральний секретар НАТО вперше представив бачення того, як має діяти Альянс в умовах уже не гіпотетичних, а цілком реальних загроз.​

Перше, на чому акцентував Марк Рютте, — Путін діє не один. Без підтримки Китаю він не зміг би продовжувати криваву війну проти України. Друге — апетити кремлівського диктатора однією Україною не обмежаться. І відмовитися від підтримки Києва зараз — означає впустити російську армію до власного дому. Третє — вірити запевненням кремлівських чиновників, що вони не збираються воювати з НАТО, не можна. Так само на початку 2022 року вони розповідали, що не збираються розпочинати повномасштабну агресію проти України.​

“Ми — наступна ціль Росії. І ми вже перебуваємо в небезпеці. Коли я став генеральним секретарем НАТО минулого року, я попередив — те, що відбувається в Україні, може статися і з союзними країнами. Нам необхідно перейти до мислення воєнного часу. Боюся, що надто багато хто мовчки не діє. Надто багато хто не відчуває небезпеки. І надто багато хто вважає, що час на нашому боці. Це не так. Час діяти настав”, — заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.​

Європейські політики усвідомлюють: Росія, отримавши колосальний досвід у війні проти України, не збирається зупинятися. У бюджет на 2026 рік держава-агресор заклала на військові потреби рекордні 13 трлн рублів. Це 38% усіх федеральних видатків. І, як пише відомий британський оглядач Макс Гастінгс, на цьому тлі ще гостріше постає питання: наскільки стабільною є архітектура західної безпеки? І чи можна повністю покладатися на ключових партнерів? Адже політика Вашингтона щодо союзників по НАТО стає дедалі менш прогнозованою.​

“Майже жоден притомний європеєць зараз не вірить, що якщо Росія розпочне нові агресивні дії, наприклад, проти країн Балтії, адміністрація Трампа виконає свої зобов’язання перед НАТО і відправить військову допомогу. Більшість європейців, а також багато американських аналітиків очікують, що зрештою Вашингтон буде змушений визнати: його нинішня зовнішня політика базується на фантазіях. При цьому очевидно, що Путін не дотримуватиметься жодних угод зі США, які не відповідають його власним інтересам”, — вважає Макс Гастінгс.​

Гібридну війну на території Європи Росія почала давно. Про різке зростання активності іноземних спецслужб на території країни заявили в Службі військової контррозвідки Німеччини. У новому звіті йдеться, що спроби іноземних розвідок отримати дані про чисельність Бундесверу, озброєння, структуру командування й плани розміщення військ помітно почастішали. Водночас удвічі зросла кількість кібератак і диверсій на логістичних маршрутах. Москва — одне з головних джерел загроз. Саме тому, як повідомляє The Wall Street Journal, Німеччина розробляє секретний план на випадок війни з Росією. Серед іншого, він передбачає негайне перекидання до 800 тис. військовослужбовців країн-членів НАТО до лінії фронту.​

“Німецькі чиновники допускають, що Росія може бути готовою до нападу на НАТО вже у 2029 році. Однак серія шпигунських епізодів, диверсій і порушень європейського повітряного простору, які західна розвідка пов’язує з Москвою, вказує: агресія може зрушитися на більш ранній термін”, — пише The Wall Street Journal.​

Найнебезпечнішою гібридною операцією у звітах європейських розвідок називають появу невідомих безпілотників біля стратегічних об’єктів. Через це тимчасово зупиняли роботу аеропорти Копенгагена й Ольборга. Усього у 2025 році невідомі дрони порушили повітряний простір щонайменше дев’яти європейських країн — Фінляндії, Норвегії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Румунії та Молдови. А рекордсменом тут є Німеччина. Там було зафіксовано понад 1 000 інцидентів з невідомими БпЛА.​

“Європа нарешті прокидається через вторгнення російських дронів. Європейські лідери дедалі чіткіше розуміють: загроза — реальна, і її потрібно стримувати системно. Економічна дилема очевидна: збивати дешевий дрон ракетою вартістю в мільйони — неефективно. Тому уряди та приватні компанії шукають доступні рішення — дешеві перехоплювачі, лазери, електронні засоби придушення, дрони-перехоплювачі й інші технології. Якщо європейські країни не пришвидшать виробництво й координацію, загроза ще масовіших атак зросте”, — пише The Telegraph.​

Як пише німецьке видання Bild, Німеччина допоможе Польщі в будівництві оборонних загороджень на кордоні з Калінінградською областю РФ і Білоруссю.​​

Німецькі військові приєднаються до польської операції “Східний щит”: облаштовуватимуть траншеї, встановлюватимуть колючий дріт і протитанкові загородження. Розгортання цих робіт планують розпочати вже у другому кварталі наступного року. Завершення всіх робіт заплановане на 2027 рік.​​

Вже зараз Німеччина бере участь у захисті Польщі — в районі Жешува розгорнуті системи Patriot, а неподалік Калінінграда заступає на чергування німецька авіагрупа.​

Естонія почала будувати бункери на кордоні з Російською Федерацією. Перший етап передбачає встановлення 28 бункерів. Загальна кількість має включати 600 фортифікаційних споруд, які стануть частиною багатошарової системи оборони на східному фланзі НАТО. Про це повідомляє Defense News.​

Бункери спроєктовані таким чином, що зможуть витримати удари артилерійських снарядів калібру 152 мм. У разі загострення ситуації на кордоні їх доповнять колючим дротом і “зубами дракона”, які вже розміщені на складах. Крім того, на південно-східному кордоні Естонії протягом наступних двох років зведуть майже 40-кілометровий протитанковий рів.​

На тлі агресії Кремля, яка зростає, практично всі країни Альянсу пришвидшують модернізацію збройних сил і збільшують оборонні видатки. Так, Латвія наступного року спрямує 200 млн євро на посилення протиповітряної оборони та ще 50 млн на розвиток безпілотних систем. Фінляндія закупила сотні комплексів для виявлення й придушення дронів. А Польща оголосила про запуск найбільшої у своїй історії програми військового вишколу резервістів.​

“Війна дозволила Путіну ухвалити закони про три розширення своєї армії з 2022 року. Він прагне створити другу за величиною армію у світі після Китаю, зі штатною армією в 1,5 млн осіб, довівши її чисельність до 2,38 млн, включно з резервістами. Європа лише зараз починає усвідомлювати свій дефіцит в оборонному секторі, чому сприяє ймовірна загроза на кордоні та небажання адміністрації Білого дому й надалі оплачувати витрати”, — пише The Independent.​

Звісно, європейські столиці дуже хочуть миру й завершення війни Росії проти України. Але при цьому чудово розуміють, що поступки Путіну — це запрошення до нової війни. Будь-яку паузу й перепочинок він використає для перегрупування, нарощування армії та наступного удару — вже по країнах НАТО. Диверсії, кібератаки, провокації на кордонах можуть виявитися лише розминкою. Саме тому країни Європи повинні діяти єдиним фронтом і посилювати підтримку України, щоб не дати агресору шансу на ескалацію.​

На кого ще Росія піде війною — думки

Які загрози для держав-членів НАТО створює Росія? Які існують ризики? Що Європа робить для посилення своєї оборони? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:​

• Пятрас Ауштрявичус, литовський державний діяч і політик, депутат Європейського парламенту;​
• Пйотр Кульпа, польський експерт, колишній член уряду Польщі, екссекретар польської делегації в Парламентській асамблеї НАТО;​​
• Пітер Дікінсон, редактор української служби Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today;​
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Центру “Об’єднана Україна”.​

ПЯТРАС АУШТРЯВИЧУС: РФ повинна розуміти, що буде негайна й асиметрична відповідь

— Загальна геостратегічна ситуація, мабуть, не залишає Європі якихось переваг, щоб думати, що справи йдуть на краще. Ми маємо готуватися до повністю самостійної оборони. Навіть якщо подивитися на останні висловлювання адміністрації Дональда Трампа, складається враження, що США залишають Європу сам на сам із можливими загрозами. Подивимося, як розвиватиметься ця дискусія та відносини між США і Євросоюзом.​

Європа дуже серйозно взялася за свою політику безпеки. Так, три роки були втрачені, не було зроблено того, що потрібно було зробити, і діяти слід було значно швидше.​

Втім, дуже важливими є рішення, ухвалені протягом 2025 року. Йдеться про так званий кредит SAFE обсягом 150 млрд євро. Це дуже серйозна допомога, особливо для тих країн, які й так збільшують свої видатки на оборону.​

Оборонний бюджет Литви на 2026 рік становитиме 4,8 млрд євро. З цього кредиту на 150 млрд вона отримує ще понад 6 млрд. Це суттєве збільшення фінансових внесків в оборону.​

Європа все ж таки визначилась із розвитком своєї оборонної промисловості. Відбувається стандартизація, нарощування потужностей, інвестиції в нові технічні розробки.​

Європа поступово рухається до оборонного союзу. Зараз ми йдемо шляхом його створення або, точніше, відтворення. Тут є і політична частина, і економічна, і військова, і, звичайно, відносини з нашими партнерами.​

Дивлюся на все це, як то кажуть, обережно оптимістично. Багато залежить від конкретних країн, особливо на східному фланзі. І тут ми бачимо хороші приклади: країни Балтії, північні країни, Польща, яка робить дуже помітні кроки вперед.​

Ми повинні ще раз попередити Росію: у разі агресії удари завдаватимуться вглиб — по тих місцях, де розташовані скупчення далекобійного озброєння, і по місцях виробництва зброї нападу. У Кремля не повинно бути жодних запитань у голові щодо того, що наслідки будуть. І ці наслідки будуть асиметричними та пропорційно більш жорсткими.​

Дуже важливо, щоб у Парижі й Лондоні було повне розуміння: якщо станеться російський напад, то відповідь буде. Звісно, це фатальний результат для всіх, але РФ не повинна мати жодних сумнівів, жодних розмірковувань.​

ПЙОТР КУЛЬПА: Європі потрібно готуватися до війни нової формації

— У геополітичному сенсі війна Росії проти НАТО вже триває. Ключове питання — чи буде РФ частиною європейської архітектури безпеки, чи вона буде з неї вигнана. Проблема в тому, що США, а саме президент Дональд Трамп, намагаються рятувати Росію — витягнути її з тієї безнадійності, у яку вона сама себе загнала.​

Суть цих пропозицій — спрямувати кошти на відновлення Росії, а отже, на відновлення загрози для Заходу. Тому що, по суті, агресія спрямована саме проти Європи. На захисті сьогодні стоїть Україна.​​

В Європи сьогодні немає іншого способу зберегти себе, окрім як радикально збільшити підтримку України, у тому числі й людьми.​​

Не може бути так, що українська кров, пролита на захист Європи, залишається справою волонтерів і окремих ініціатив. Потрібне радикальне нарощування сил. Здається, це і є ключовий момент. Тому що годувати терориста, годувати загрозу, яка безумовно прийде до Європи, — це означає впустити війну просто у власні двері.​​

Заплющувати на це очі, помилятися, самозаспокоюватися — ось головна загроза сьогодні. І це загроза не з боку Російської Федерації, а з боку відсутності активності й розуміння в Європі.​​

Здається, що європейські політики сьогодні схожі на дітей у тумані. Вони не розуміють, наскільки сильно змінилася війна. Сьогодні це вже не танки, а дрони. Це буде зовсім інша, фантастична за своєю формою війна.​​

Українська армія цьому вчиться й платить за це кров’ю. Йдеться про необхідність навчити сотні тисяч людей керувати озброєнням, яке стане основною формою ведення війни. І в нас сьогодні навіть немає чітких ідей, як із цим впоратися. Тому вважаю, що пряма присутність людей із Європи на першій лінії фронту — це найпростіша й найпряміша відповідь. Плюс, звичайно, створення системної платформи навчання.​​

ПІТЕР ДІКІНСОН: Європі потрібно навчитися швидко реагувати

— Євросоюз зараз розуміє, що довіряти позиції США або залежати від них уже неможливо. Це загальне розуміння. Реальність кардинально змінилася, особливо у сфері європейської безпеки протягом 2025 року. Так, про це багато говорили й раніше, але, гадаю, особливо після оприлюднення американської стратегії національної безпеки в Європі остаточно зрозуміли: залежати від США й розраховувати на них більше немає сенсу.​

Це означає, що діяти потрібно по-іншому. Усі розуміють: зараз — не ідеальний час, а перехідний період у сфері безпеки. Америка йде в один бік, а Росія, навпаки, стає дедалі амбітнішою й агресивнішою, створюючи дедалі серйозніші загрози. Для Європи це вкрай важливий момент, і реагувати потрібно швидко.​

Ми бачимо, що Євросоюз і окремі країни говорять про це дедалі голосніше. Лунають вимоги підвищувати рівень військової готовності та готувати суспільство до потенційної військової конфронтації, в тому числі з Росією. Суспільству дають зрозуміти, що незабаром, можливо, доведеться захищати себе.​

Загрози відрізняються залежно від географії та близькості до Росії. Ті країни, які розташовані ближче, стикаються з прямою військовою загрозою — загрозою нетрадиційної війни й навіть можливого наступу, як ми бачили в Україні. Це стосується, наприклад, країн Балтії, Фінляндії, можливо, Молдови, а також, не виключено, і країн Центральної Європи.​

У країнах, що перебувають далі від РФ, таких, як Німеччина, скандинавські держави, Велика Британія, — домінують гібридні загрози. Поки що вони можуть здаватися менш гострими, але за своєю суттю залишаються вкрай серйозними. Йдеться про потенційний колапс банківських систем, масштабні удари по цивільній інфраструктурі — відключення води, електрики та інших життєво важливих ресурсів. Це також убивства політичних діячів, втручання у внутрішню політику, диверсійна діяльність та багато іншого.​

Як ми бачимо останніми роками, що слабшою й повільнішою є реакція європейських країн, то вищий рівень напруги підіймає Росія. Сьогодні під загрозою перебуває вся Європа, просто в різних формах і з різним ступенем інтенсивності.​

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Росія вже воює з НАТО

— Відтоді, як Росія у 2014 році оголосила про “приєднання” Криму, фактично зґвалтувала міжнародне право, принципи ООН і Гельсінських угод, для нас стало абсолютно очевидно: війна триватиме й розростатиметься.​

Сьогодні ми бачимо розуміння того, що наступна ціль — це держави-члени НАТО. Але Альянс уже є ціллю — і ціллю насамперед. Питання лише в тому, як саме ця ціль реалізується і на що спрямовані дії. А дії Росії зараз спрямовані на дискредитацію НАТО, щоб показати його неспроможність діяти та захищати своїх членів.​

Війна РФ проти НАТО, по суті, вже триває. Просто вона прикривається такими назвами, як “гібридна війна”, “гібридний спосіб впливу”. Хоча, з іншого боку, російські безпілотники й літаки, які вдираються в повітряний простір Альянсу, — це абсолютно відчутні й конкретні речі. Усе це очевидно.​

Росія готова до фізичного нападу на держави Альянсу. І, найімовірніше, мається на увазі, що, наприклад, країни Балтії можуть стати наступною жертвою.​

Читайте також: Компроміс чи примус: чому територіальне питання залишається глухим кутом у мирних переговорах