ЄС готується до довгострокової підтримки України: висновки після зустрічей Зеленського в Європі

Президент України Володимир Зеленський узгодив позиції щодо мирного плану Вашингтона з європейськими союзниками. Це головний підсумок візиту українського лідера до столиці Бельгії. Там він провів зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та керівництвом Європейського Союзу.​

Після цього президент України відправився до Італії, де зустрівся з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні та Папою Римським Левом XIV. Раніше уряд Італії анонсував підтримку української енергетичної інфраструктури обладнанням, яке буде передано найближчим часом.​

Зустрічі Зеленського в Європі

9 грудня президент України Володимир Зеленський зустрівся з Папою Римським Левом XIV у Кастель Гандольфо. Попередньо, їхня зустріч тривала близько 30 хвилин. Про це повідомила пресслужба Святого Престолу.​

Після зустрічі із Зеленським понтифік закликав до справедливого миру в Україні. Крім того, пролунали згадки про питання військовополонених і необхідність забезпечити повернення українських дітей у їхні родини.​

Раніше ввечері 8 грудня в Брюсселі відбулася зустріч президента України з генсеком НАТО Марком Рютте. До Володимира Зеленського та глави Альянсу приєдналися президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської Ради Антоніу Кошта. У центрі обговорень був проєкт мирного плану Вашингтона. Український лідер, за словами журналіста, залишився задоволений підсумками зустрічі.​

“Я поінформував про контакти з Америкою і роботу над усіма пропозиціями, які в нас є на столі. Важливо, щоб над усіма документами ми працювали разом, а це стосується як загальних рамок миру, так і гарантій безпеки, і відновлення України після завершення війни. Координуємось, щоб голос Європи був врахований у всіх питаннях, які стосуються Європи”, — написав президент у Telegram.​

Буквально за кілька годин до цієї зустрічі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн поінформувала про підсумки чергового засідання “коаліції охочих”. У підсумковій заяві йшлося про те, що Європа із союзниками має можливості й волю посилити тиск на Росію і змусити агресора сісти за стіл переговорів.​

Глава Єврокомісії згадала “репараційний кредит”, програму стимулювання військового виробництва в Європі SAFE та санкції.​

“У той час, як Україна докладає реальних дипломатичних зусиль, Росія постійно обманює й тягне час. Знущається з дипломатії та нарощує удари, прикидаючись, що прагне миру. Сьогодні цей фасад міцно тримається на місці. Але ми не піддамося на цю хитрість, адже знаємо, хто насправді агресор, а хто жертва в цій війні”, — заявила фон дер Ляєн за підсумками зустрічі “коаліції охочих”.​

Своєю чергою президент Європейської Ради Антоніу Кошта підтвердив, що за ключовими пунктами майбутньої мирної угоди ЄС повністю на боці України.​

За словами президента України, зараз мирна пропозиція США на фінальній стадії обговорення, але досі залишаються питання щодо територій і гарантій безпеки.​

“У той час, як мирні переговори тривають, ЄС, як і раніше, рішуче підтримує Україну. Ми вже обговорили наші пропозиції щодо фінансування. Мета — сильна Україна як на полі бою, так і за столом переговорів. Ми підтвердили президентові Володимиру Зеленському, що ЄС залишається непохитним і відданим своїм принципам. Суверенітет України необхідно поважати. Безпека України має бути гарантована в довгостроковій перспективі як перша лінія оборони нашого союзу. Ці пріоритети були в центрі наших обговорень із генеральним секретарем НАТО. Європа й надалі робитиме свій внесок у всі зусилля, спрямовані на досягнення справедливого та міцного миру для України”, — написав Кошта в соцмережі Х.​

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також написав за підсумками переговорів про хорошу зустріч і про “рух у напрямку миру”.​

Напередодні президент України Володимир Зеленський відвідав Лондон, де зустрівся з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Лідери обговорили дипломатичну роботу з американською стороною та узгодили спільну позицію і наступні кроки.​

“Є речі, які сьогодні дуже важливі. Я думаю, що це єдність між Європою та Україною, а також єдність між Європою, Україною і Сполученими Штатами”, — наголосив Володимир Зеленський.​

Кір Стармер акцентував на важливості підтримки України та досягнення угоди, яка гарантуватиме справедливий і стійкий мир.​

“Принципи залишаються принципами, які ми підтримуємо вже дуже, дуже давно, а саме: ми разом з Україною. І саме тому так важливо, що ми неодноразово наголошували на принципі, що питання, які стосуються України, вирішує сама Україна”, — сказав прем’єр-міністр Великої Британії.​

Еммануель Макрон висловив підтримку активній роботі на дипломатичному треку і наголосив, що важливо й надалі допомагати Україні.​

“Зараз я думаю, що головним питанням є об’єднання наших спільних позицій — і європейців, і українців, і США, щоб фіналізувати ці мирні переговори та розпочати нову фазу в найкращих можливих умовах для України, для європейців і для нашої спільної безпеки”, — сказав президент Франції.​

Фрідріх Мерц наголосив, що наступні дні можуть бути вирішальними для всіх, і відзначив продовження підтримки України.​

“Ми, як і раніше, твердо стоїмо на боці України й надаємо підтримку вашій державі, адже всі ми знаємо: доля цієї країни — це доля Європи. Саме тому ми тут — щоб зрозуміти, що ми можемо зробити. І ніхто не повинен сумніватися в нашій підтримці України”, — зазначив канцлер Німеччини.​

Лідери наголосили: мирний план має передбачати забезпечення територіальної цілісності та суверенітету України, гарантії безпеки від партнерів і повне припинення вогню.​

Підтримка Європи в аналізі експертів

Який вплив має Європа на процес мирного врегулювання війни РФ проти України? Як союзники готуються до довгострокової військової та фінансової підтримки? Чи може європейська дипломатія вплинути на позицію Білого дому в контексті можливого мирного процесу? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:​

• Олеся Яхно, політологиня;
• Юрій Богданов, консультант зі стратегічних комунікацій, публіцист;
• Антон Кучухідзе, співзасновник аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.​

ОЛЕСЯ ЯХНО: Безпека України — частина безпеки Європи

— Це ціла серія, скажімо так, спілкувань з європейськими політиками та чиновниками, де тема безпеки України та Європи очевидно є ключовою. Власне, окрім треку українсько-російської лінії та узгодження позицій звузилося коло найскладніших питань, щодо яких, очевидно, й надалі відбуватимуться переговори.​

Але крім цього, до теми можливого врегулювання і досягнення перемир’я додається дедалі більше новин і загальний контекст. Ми знаємо, що минулого тижня була презентована стратегія оборони Сполучених Штатів, де є частина, присвячена Європі. Європейські лідери, як і раніше, вважають США головним партнером і союзником, але питання щодо ЄС вони вирішуватимуть самі.​

Загалом ми бачимо за останній тиждень підтвердження того, що війна Росії проти України — це не локальна війна. Це війна, яка так чи інакше зачіпає глобальні правила. І те, яким буде вихід із неї, значною мірою визначить, на яких засадах надалі функціонуватиме міжнародна система.​

Намір Російської Федерації відтіснити Європу від переговорного процесу, розуміючи, що безпека України є життєво важливим інтересом, очевидний. У Європі вже розуміють нюанси, тонкощі та гібридну позицію Росії, зокрема в частині переговорів і бачення виходу з війни.​

Традиційно є два великих пласти питань. Перший стосується поточних потреб України. Було сказано, що значною мірою переговори будуть присвячені системі ППО і всім тим потребам, які Україні життєво необхідні, включно з фінансовими питаннями, наприклад, що відбуватиметься із замороженими активами Росії.​

Другий — довгострокове бачення безпеки й те, на яких засадах і з урахуванням яких ключових чинників має відбуватися рух до миру. Тема активів теж важлива: коли спробували, скажімо так, без Європи ухвалити рішення, була реакція канцлера Німеччини, який заявив, що заморожені російські активи в Європі не можуть бути кудись переміщені, та що ні США, ні хтось інший не може ними розпоряджатися — тільки Європа. Але це своєю чергою вимагає від європейських лідерів більшої визначеності.​

Мені здається, що два комплекси питань — поточні потреби, які критично важливі для проходження зимового періоду і демонстрації стійкості, і довгострокове бачення, включно з “червоними лініями” не лише для України, а й для Європи — формують основу нинішнього порядку денного.​

Європа має розуміти, де вона готова відстоювати свою безпеку і безпеку України як частину власної.​

Не буде так, що Україна чи Європа скажуть: “Для нас повністю неприйнятний американський план” або “неприйнятна пропозиція Росії”. Україна і Європа зайняли правильну позицію: готові обговорювати всі складні питання, але готові пропонувати альтернативи за тими пунктами, які є неприйнятними.​

І Україна, і Європа, як гадаю, максимально намагатимуться складні позиції винести за дужки або запропонувати якісь компромісні варіанти. Але якщо РФ справді не захоче, а поки що ми бачимо, що Москва не демонструє жодної компромісності, то окрім продовження допомоги Україні та спроб спонукати Росію до початку обговорення компромісних варіантів, — жодного іншого шляху не буде.​

У Європі розуміють, чим загрожує нав’язування гібридної схеми в переговорний процес, коли РФ не просто створила проблему війни, а й хоче створити нові проблеми при виході з війни, закладаючи туди складнощі, які загрожують наслідками не лише для України, а й для континенту загалом.​

Якщо Європа справді ухвалить рішення про фінансування — або про розпорядження замороженими активами РФ, або про виділення коштів із бюджету ЄС, включно з позикою на прийнятних умовах, і якщо це фінансування буде схвалено, то воно стане гарантією довготерміновості, можливості закупівлі озброєнь і підтримання стабільності ситуації.​

Завдання Європи — показати готовність надавати допомогу і продемонструвати, що у військовому та фінансовому сенсі вона підтримуватиме Україну, щоб підштовхнути Росію до компромісних позицій за тими пунктами, які є найскладнішими.​

ЮРІЙ БОГДАНОВ: Риторика Європи має бути жорсткішою

— Європейці — справжні дипломати. Очевидно, якщо американська адміністрація налаштована антиєвропейськи, антиліберально-демократично, якщо її риторика свідчить про зневагу до європейської безпеки, то ЄС не має сенсу мовчати.​

Для України найважливіше — бути частиною цього європейського дискурсу. І це поки що вдається. Нас розглядають як частину Європи, як частину спільної системи безпеки. І якщо ми знову станемо умовно нейтральною країною або потрапимо під вплив Росії, ЄС цілком резонно побоюється, що у разі майбутньої війни Україна опиниться в російському таборі.​

Європа зараз намагається змусити президента США Дональда Трампа вести переговори адекватно. Думаю, візит президента Франції Еммануеля Макрона до Китаю відбувся невипадково, тому що всі розуміють: це питання не лише Росії. Це питання складних відносин у трикутнику ЄС — США — Китай.​

Китай зацікавлений у тому, щоб Європа не ставала американським союзником у Тихоокеанському регіоні. А Європа своєю чергою зацікавлена в тому, щоб Китай обмежив агресивну політику РФ і вплинув на неї.​

Очевидно, що США і Китай розглядають Європу як економічну й політичну загрозу. Завдання європейських політиків — збалансувати цей момент. Якщо Америка хоче конфронтації, Європі потрібно балансувати, зокрема й шляхом контактів із Китаєм.​

Я вважаю, що європейська риторика має бути ще більш жорсткою. Ми бачимо, що адміністрація Білого дому все одно змушена стикатися з реальністю. А реальність така, що в американському суспільстві зростає запит на більш активну політику і більш рішуче протидію диктатурі й тиранії. Навіть серед виборців Трампа приходить розуміння, що лише в союзі з демократіями США можуть виглядати гідно.

Ми маємо розуміти, що наша позиція все одно вразлива, тому ми зобов’язані бути максимально делікатними й обережними. А європейські партнери нехай грають роль “поганого поліціянта”, який змушує американську сторону поводитися адекватно.​

АНТОН КУЧУХІДЗЕ: В Україні та Європі розуміють, що зараз неможливий навіть чорновий текст домовленостей

— Жоден впливовий аналітичний центр ні в США, ні в Європі не вірив ні в “28 пунктів”, ні в якісь інші плани. Усі просто сіли й почали аналізувати бюджет Російської Федерації на наступний рік: витрати на війну — 40%. І всім усе стало ясно.​

Є чітке розуміння: росіяни до миру не готуються. Вони готуються до наступу й нових бойових дій, щоб нав’язувати ультиматуми прямо під час переговорного процесу. Будь-яку заминку, будь-яку паузу вони хочуть використати для посилення військового тиску й агресії проти України.​

Європейські партнери та президент України дуже дипломатично дали зрозуміти, що позиції сторін сьогодні різняться. Не з погляду “мильної бульбашки”, коли американці розповідають: “Ми так близькі до миру, як ніколи”. Для Києва цей мир дуже далеко, але у Вашингтоні чомусь він “дуже близько”.​

Прозвучали гідні заяви й в рамках коаліції європейських країн, що підтримують Україну, і на зустрічі квартету — президента України з лідерами Британії, Німеччини, Франції. Вони чітко сказали: бачення у сторін різне, і всі працюють над тим, щоб об’єднати позиції України, Європи та США.​

Тому війна триватиме. І які б вкиди не робили російські пропагандисти, журналісти чи аналітики, що обслуговують “мильну бульбашку” Трампа в США, ми ще дуже далеко навіть від чорнового тексту домовленостей.​

Реальна робота зараз буде спрямована на те, щоб європейські союзники знайшли механізми реалізації ідеї “репараційного кредиту” в межах ЄС. Є впевненість і сильне лобі, що Україні потрібно надати, за різними даними, 100-140 млрд євро для підтримки країни в наступний рік війни. І, як гадаю, цієї мети буде досягнуто.​

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Нинішня позиція США щодо завершення війни невигідна Європі

— Папа Римський — це завжди важлива фігура, особливо в усіх посередницьких заходах. Крім того, Ватикан розглядався як можливе місце для зустрічі й переговорів з російською стороною. Мені здається, що це важливо, тим паче католицька церква як інститут постійно перебуває в позиції миротворчості: обмін полоненими, повернення викрадених дітей. Вони постійно займаються цією проблематикою.​

Зараз, коли йдуть консультації щодо підготовки можливих мирних переговорів, мені здається, що Ватикан може бути одним із центрів впливу на ці процеси.​

Візит президента Володимира Зеленського до Європи й зустріч із союзниками пов’язаний не лише з питаннями виділення коштів на придбання озброєнь у США, а й безпосередньо озброєнь цих країн, а також фінансової підтримки України, кредитування на 2026 рік.​

Зараз Європейський Союз намагається змусити адміністрацію республіканців вести політику демократів, але вони категорично з цим не згодні та критикують керівництво Брюсселя та низки великих країн за їхню позицію.​

Зараз триває великий євроатлантичний дипломатичний конфлікт, і Україна тут виступає одним із приводів.​

Сформувати якийсь узгоджений документ зараз, як видається, буде досить складно. США намагаються перекласти витрати, з одного боку, на Україну, з іншого — на Європейський Союз. У цих пунктах передбачається включення України до ЄС, а також припущення, що Євросоюз фінансуватиме і війну, і мир. Водночас до кінця незрозуміло, що отримає сама Європа.​

Природно, і керівництво України, і керівництво найбагатших країн ЄС виступають проти таких пропозицій США, оскільки розбіжності мають системний і сутнісний характер, а йдеться про великі гроші, яких вільних немає ні в ЄС, ні в США.​

Нинішня позиція американського керівництва вкрай невигідна для країн Європейського Союзу, Великої Британії та України. А як це виглядає з погляду американського народу, бізнесу, національних інтересів США — важко сказати. Вони намагаються мінімізувати витрати, контролювати те, що можуть, і скинути непрофільні збиткові активи там, де не бачать можливості щось виграти.​

У США зараз взагалі змінили пріоритети: Європа в них на третьому місці, чого не було останні 8-10 років. Зрозуміло, що це шок для європейських лідерів. Виходить, якщо Європа хоче, щоб її захищали, вона має платити багато грошей США.​

Читайте також: Який мирний сценарій позбавить Путіна ілюзії безкарності — думки експертів і глядачів FREEДОМ