Європа, США та Україна: як формується нова архітектура гарантій безпеки

На початку грудня президент України Володимир Зеленський провів низку зустрічей у Франції та Ірландії. Центральними темами стали американський мирний план, координація з ЄС та надання гарантій безпеки, включно з позицією європейських лідерів щодо використання заморожених російських активів. На тлі переговорів експерти акцентують: безпека України стає ключовою умовою стабільності всього Європейського континенту.

Україна посилює дипломатичний фронт у Європі

Після особистої зустрічі Зеленський і Макрон провели відеоконференцію з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, лідерами європейських країн і керівництвом ЄС.

Під час спільної пресконференції Макрон заявив, що робота щодо використання заморожених російських активів має бути завершена до Різдва. Він акцентував, що Україні потрібна довгострокова підтримка армії, а питання територій може вирішувати лише сама Україна.

“Що стосується заморожених російських активів… наша мета — завершити цю роботу до наступного засідання Європейської Ради, тобто до Різдва”, — сказав він.

Французький лідер додав, що гарантії безпеки не можуть обговорюватися без участі Києва і союзників.

“Коли ми говоримо про мир… Україна — єдина країна, яка може говорити про території… про гарантії безпеки не можна говорити або вести переговори, якщо українці не сидять за столом переговорів”, — наголосив Макрон.

Зараз лідер Франції перебуває у Пекіні з триденним державним візитом. Він уже зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.

Макрон закликав КНР працювати над міцним і справедливим миром в Україні, щоб війна нарешті була завершена і не повторилася. Голова Китаю Сі Цзіньпін своєю чергою заявив, що Пекін підтримує мирну угоду щодо України, прийнятну для всіх сторін. Він висловив надію, що Росія й Україна досягнуть справедливого та міцного миру шляхом діалогу і переговорів.

Під час офіційного візиту до Ірландії Володимир і Олена Зеленські зустрілися з президенткою країни Кетрін Конноллі. Як повідомив Зеленський у Telegram, сторони обговорили повернення українських дітей, незаконно вивезених Росією, участь ірландських університетів у Глобальній коаліції українських досліджень, а також інтеграцію України до ЄС.

Додатково йшлося про глобальну продовольчу безпеку, реабілітацію українських захисників і будівництво укриттів у школах.

“Дякуємо Ірландії за підтримку, за фінансову та гуманітарну допомогу… Це дуже важливо для України”, — зазначив глава держави.

У цей же день у Дубліні було затверджено дорожню карту партнерства України та Ірландії щонайменше на найближчі п’ять років. На пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном Зеленський розповів, що обговорювалися енергетична та гуманітарна підтримка, питання членства в ЄС, санкції, використання заморожених російських активів і притягнення Кремля до відповідальності.

Також сторони обговорили гарантії безпеки.

“Якщо ми говоримо про гарантії безпеки… ми повинні чітко розуміти, що це буде, і як це буде… Це люди, наші живі люди. Росіяни почали війну… Вони прийшли з агресією, щоб знищити нас”, — сказав Зеленський.

Прем’єр Мартін заявив, що Ірландія виділить Україні 125 мільйонів євро на військову та енергетичну підтримку і продовжить допомагати стільки, скільки буде потрібно. Він уточнив, що з початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Ірландії 340 мільйонів євро допомоги.

Гарантії безпеки для України та Європи в оцінках експертів

Чи може Європейський Союз надати Києву реальні гарантії, не ризикуючи власним суверенітетом і безпекою? Чи готові США та ЄС координувати свої позиції в умовах тиску Росії? Чи зможе Китай вплинути на переговорний процес і змінити баланс сил? Чи готовий ЄС воювати за Україну, якщо гарантії безпеки стануть зобов’язаннями? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
• Марія Гелетій, кандидатка політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
• Олександр Колесніченко, аналітик міжнародної політики;
• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст”.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Відмова від територій — “червона лінія” і для України, і для Європейського Союзу

— Очевидно, що відбуваються два процеси переговорів щодо надання гарантій безпеки. Це процес переговорів зі США та процес переговорів із низкою європейських країн і з “коаліцією охочих”. Є певні проблеми щодо документа, який має давати ці гарантії. Україна наполягає, що це має бути юридично зобов’язувальний документ. І очевидно, що Україна має на це право.

Так, ми пам’ятаємо багато таких документів, які на папері говорили, що все добре. А насправді, якщо немає жорстких юридичних зобов’язань, то все, що ми собі фантазуємо або що прописується, — це наші мрії. І очевидно, що тепер цю помилку не слід повторювати.

Щодо Європи, то важливий момент полягає в тому, що дискусію про гарантії безпеки для України задав Александер Стубб, президент Фінляндії. Він сказав важливу річ: ті країни, які готові надати гарантії безпеки Україні, повинні розуміти одне — якщо ми гарантуємо безпеку, ми повинні бути готові воювати з Росією, у тому числі на території України. Мені здається, це тектонічний зсув у свідомості європейських лідерів. І важливо, що саме в цьому напрямку відбувається дискусія і фактичні обговорення.

Наскільки я розумію, один із фундаментальних моментів, необхідних для європейських країн, полягає в тому, що вони хотіли, аби Сполучені Штати гарантували безпеку їхнім контингентам, які будуть розміщені на території України. І, до речі, це важливий момент, тому що розміщення військ країн коаліції охочих на території України — це фактор, який стримуватиме можливу російську агресію. І, очевидно, це фактор, який стримуватиме можливу агресію проти однієї з європейських країн.

Зараз іде розмова не про гарантії безпеки та миру тільки для України. Для Європи гарантії безпеки й миру в Україні — це гарантії безпеки та миру для всього Європейського континенту. У межах цієї парадигми відбувається обговорення гарантій безпеки для України, тобто без того, щоб зупинити війну і дати Україні шанс більше ніколи не пережити російську агресію. Це в тому числі гарантія для Європи і шанс на тривалий мир. Без цього очевидно, що російська агресія розширюватиметься і загрожуватиме іншим країнам Європейського Союзу.

Женева була етапом, де Європа повною мірою була присутня на переговорах з американською стороною разом з Україною, і очевидно, що й надалі Європа залишатиметься частиною переговорного процесу. У тому числі отримана з Флориди інформація про те, що окремі треки будуть винесені на окремі обговорення, наприклад питання заморожених російських активів або санкцій проти Росії. Тому що ті 28 пунктів, які принесли з Москви, фактично нарізали завдання для Європи, але зробили це без згоди Європи. І очевидно, для того, щоб мирний процес почав реалізовуватися, без Європи не обійтися.

І цікаво, що цей напрям підтримують не тільки Україна і Європа, але й Китай. Китай наполягає, що частиною мирних переговорів обов’язково мають бути європейці. І це логічно, оскільки Європа говорить про те, що мир і гарантії безпеки для України — це мир і гарантії безпеки для Європи. Плюс той момент, що фактично Європа взяла на себе головне завдання з допомоги Україні грошима і для бюджету.

Саме Європа зараз купує для України американську зброю і передає свою. І очевидно, що усунути Європу неможливо. Щоб усунути Європу, як любить казати американський президент, у нього зараз абсолютно немає карт. Як і немає карт, щоб серйозно тиснути на Україну.

Відмова України від територій — “червона лінія” і для Європейського Союзу. Вони чітко заявляють, що не можуть жодним чином благословити перегляд кордонів, бо розуміють усю небезпеку цього, і що наступна агресія Росії може бути проти однієї з країн Європи. Зараз досить багато говорять про можливу загрозу для країн Балтії. І з цієї думки Україна дійсно наполягає на своєму. Це і Конституція України, яка забороняє внесення змін щодо загрози територіальній цілісності.

Фактично жоден український чиновник не може навіть запитати про внесення таких змін. Це завдання не має правового вирішення. Воно не має правового вирішення і з погляду міжнародного права.

А найсмішніше те, що коли Росія говорить, що внесла окуповані території до своєї конституції, саме тут є предмет для дискусії. Тому що навіть Крим і тимчасово окуповані території кількох областей України внесені до складу Росії з порушенням російської конституції. За конституцією РФ внесення нових територій повинно відбуватися на загальнонаціональному референдумі, а цього не було.

І з цього погляду важливо, щоб американці розуміли, що є правовий вихід із ситуації. Україна цього зробити не може, Європа з цим ніколи не погодиться. І я думаю, що Дональд Трамп не зможе погодитися з визнанням російських територій хоча б тому, що через Конгрес він це рішення провести не зможе.

МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Європа готова посилювати Україну озброєнням і новим пакетом санкцій

— Зараз тривають дуже тісні переговори України та Європейського Союзу, а також України, США і Європейського Союзу. Тобто всі ті позиції, які зараз є в мирному плані, запропонованому Росії, відображають і позицію ЄС. Звісно, у цьому переговорному процесі США шукають якісь точки, які могли б стати дотичними з Росією, щоб вона хоч якимось чином погодилася на цей мир. Бо те, що ми зараз бачимо, — це небажання ані сідати за стіл переговорів, ані зупиняти війну.
Росія робить ті зусилля, які ми спостерігаємо останні тижні та дні. Це бажання просто відвернути увагу від санкцій, тобто трохи тягнути час, коли санкції будуть введені в дію. Але це не бажання справді зупинити війну.

Тому союзники України, включно з ЄС, обговорюють ті гарантії безпеки, які могли б убезпечити і Україну, і Європу. Але також дуже важливий момент полягає в тому, щоб не порушити суверенітет України. Що це означає? Наприклад, коли Росія висуває свої вимоги, вона фактично вимагає зменшити суверенітет України.

Коли йдеться про територіальну цілісність, зменшення армії або, наприклад, про рішення, чи буде Україна в НАТО чи ні, — це вже вплив, це тиск на суверенітет держави. І це дуже небезпечний прецедент для Європейського Союзу, тому що ці питання можуть у майбутньому негативно впливати на безпеку ЄС, якщо зараз погодитися з Росією.

Європейський Союз готовий до нового пакету санкцій. Плюс ті зустрічі, які ми бачимо, візити Зеленського до країн Європи означають, що Європа готова посилювати Україну щодо озброєння. Україна має угоду щодо закупівлі літаків у Франції. Я думаю, це частина того процесу, який ми спостерігаємо.

Усі країни готуються до того, щоб Україна могла протистояти Росії. І тут також є питання: можливо, якщо Україна дуже швидко застосує широкомасштабні акції проти Росії і знищить значну частину її озброєнь. Бо точкові операції, які проводить Україна, дуже добре показують, наскільки позитивно вони впливають на безпеку.

І тут два питання: санкції і широкомасштабна операція зі знищення військових об’єктів на території Росії, як мені здається, могли б стати тим варіантом, який здатен зупинити війну. Бо Росія не змогла б швидко поповнити свої запаси озброєнь. З одного боку, у неї не буде грошей і вона не зможе закуповувати те, що опиниться під санкціями, а з іншого — просто фізично не буде часу, щоб наростити виробництво.

ОЛЕКСАНДР КОЛЕСНІЧЕНКО: Без припинення вогню неможливо говорити про мирне врегулювання

— Загалом історія із зустріччю Макрона і Зеленського передусім була адресована Сполученим Штатам. Але, як мені здається, Європа все ж таки не змогла прийняти пас Трампа, не змогла об’єднатися. Ця історія залишається частково декларативною. Партнерство з Україною було, так би мовити, поодиноким.

Історія з Європою залишається декларативною. Відповідно, Трамп паралельно веде фактичні переговори з Росією через своїх представників.

Європа не змогла об’єднатися, і ми отримали ситуацію, у якій Росія запитує: чому вона має йти на якісь компроміси? Що ви дали Україні, щоб ми мали йти на якісь компроміси? Зустрілися з представниками Трампа — так це, навпаки, наша перемога. Саме так на це дивляться у Кремлі. Вони дивляться на це як на перемогу. Перемогу, яку вони можуть святкувати тільки ще більшим розширенням умов врегулювання конфлікту.

Також тут є ще одна основоположна історія. Росія не хоче припинення вогню. Вона хоче без припинення вогню одразу прийти до якогось сталого, точного врегулювання конфлікту. Це неможлива історія.

Треба просто прийняти реальність: ми повинні спочатку зупинити бойові дії, потім сісти і домовитися про умови. Цього не було зроблено. Відповідно, поки Україна тримає фронт, поки українські солдати — єдина опора безпеки Європи, відбувається тріумфування російської делегації.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Європу не бачать за столом переговорів — Макрон намагається змінити це за допомогою Китаю

— Зараз для Європейського Союзу, для європейської безпеки настає, по суті, той критичний період, коли дійсно Європа готова активно включатися в таке балансування інтересів для забезпечення власного виживання. Тому що є торговельна угода зі США, це очевидно, і вона підписана вигідно для США: там хороші цифри, хороші проценти і так далі. Але досі під загрозами Російської Федерації в Європі до кінця не розуміють, а чи будуть дійсно Сполучені Штати виконувати свої домовленості в межах п’ятої статті. Це питання залишається підвішеним насправді.

Щобільше, Рютте сказав журналістам, що жодного плану Б немає і він навіть думати про такий сценарій не хоче. Тому Макрон зараз є мало не єдиним перемовником з Європейського континенту, який, з одного боку, може мати повноцінний мандат для таких переговорів з лідером Китаю, з Цзіньпінем, а з іншого боку, готовий бачити себе в якійсь більш глобальній ролі.

Зараз на наших очах відбувається дуже цікавий момент. Можливо, відбувається об’єднання Євразії — це навіть дуже символічна історія, її, мені здається, варто запам’ятати. Тому що Європа й Азія, протистояння демократії та автократії завжди розділяли, по суті, наш єдиний континент.

Макрон зараз може взяти на себе об’єднувальну функцію на тлі доволі складної політики США при Трампі, коли вони, по суті, готові більше говорити з РФ, більше говорити з терористом Путіним, ніж вести справедливий діалог з європейцями та з Україною.

І тепер дійсно складається таке враження, що примушують до невигідних завершень умов війни, але точно не до справедливого миру, Україну та Європу разом зі Сполученими Штатами та Російською Федерацією. Але Європа ж прекрасно розуміє, які ризики з цим пов’язані, і вони насправді дуже великі.

Макрон приїхав у Середземномор’я сказати дуже просту річ: що ці ризики глобальні, що це не регіональний конфлікт, і від методології завершення війни РФ проти України залежатиме дуже багато глобальних наслідків — і міграційних, і логістичних, і економічних.

Україна глибоко інтегрована у велику кількість економічних мереж. І, як на мене, Макрон намагається зараз за участю Китаю десь збалансувати вплив Сполучених Штатів Америки в Європі.

Макрон намагається підштовхнути Китай до більш активної участі як у завершенні війни, так і в забезпеченні європейської безпеки.

Макрон прекрасно розуміє: Європу не бачать за столом переговорів щодо завершення війни. До того ж не бачать ні Росія, ні Сполучені Штати. Але Макрон намагається інтегруватися в цей переговорний процес за допомогою Китаю.

Тобто в межах можливого наступного туру переговорів країн-учасниць “коаліції охочих” він хоче, щоб приєднався, наприклад, і Китай. Макрон дійсно хоче позиціювати себе як провідник китайського інтересу та балансир на Європейському континенті між інтересами Китаю та США.

І потрібно додати: слідом за Макроном до Піднебесної відправиться і міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, і, напевно, він також обговорюватиме українське питання.

Читайте також: Потрібна безперервна підтримка: експерти оцінили рішення НАТО щодо допомоги Україні