Потрібна безперервна підтримка: експерти оцінили рішення НАТО щодо допомоги Україні

У НАТО знову підтвердили готовність нарощувати допомогу Києву, щоб досягти справедливого миру, який гарантував би безпеку як самій Україні, так і всій Європі. Це передбачає збереження суверенітету та територіальної цілісності України: її кордони не можуть бути змінені силою.

Партнери нададуть Україні озброєння за програмою PURL орієнтовно на 1 млрд доларів. Про це стало відомо за підсумками засідання Ради Україна — НАТО, яке 3 грудня відбулося у Брюсселі. 

Пауза неприпустима: чому НАТО пришвидшує військову допомогу Києву

Союзники України в НАТО зобов’язалися надати рекордний обсяг військової допомоги Україні в межах програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає, зокрема, закупівлю американського озброєння. До цієї ініціативи долучилися також держави, що не входять до Альянсу, це суттєво розширило коло учасників. Про це було оголошено за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі 3 грудня, у якій узяв участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

“Якщо порівнювати з попередніми роками, принаймні тими засіданнями, в яких я брав участь, сьогоднішнє — найрезультативніше з погляду внесків і рішень країн-учасниць для нашої оборони. Те, що ми дорогою сюди підрахували, — це близько мільярда доларів додаткового фінансування від наших союзників на підтримку нашої армії, завдяки програмі PURL. Для мене, як міністра закордонних справ України, країни, що воює, було справді важливо відчувати цю єдність і рішучість у підтримці саме зараз. Розмова була дуже предметною. У кожному виступі звучали конкретні речі, які потрібно зробити”, — заявив глава українського МЗС.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що його країна приєднується до ініціативи PURL і виділяє 100 млн доларів на закупівлю американського озброєння для України. За його словами, ці кошти підуть, зокрема, на придбання зенітних ракет для систем Patriot, які захищатимуть українські міста та об’єкти енергетичної інфраструктури.

Керівниця шведського зовнішньополітичного відомства, зі свого боку, закликала нарощувати тиск на Росію, надаючи Україні дедалі суттєвішу підтримку.

“Північні держави забезпечують третину всієї військової допомоги, наданої Україні країнами НАТО цього року. Це багато про що говорить щодо наших п’яти держав із населенням менш як 30 мільйонів осіб. Але це також багато говорить про те, що могли б зробити інші країни. І якщо ми не зробимо цього зараз, то в майбутньому це обійдеться нам значно дорожче”, — зазначила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.

Союзники України в НАТО знову підтвердили готовність нарощувати допомогу Києву, щоб досягти справедливого миру. У межах цих зобов’язань Норвегія оголосила про новий внесок у розмірі 500 млн доларів.

“Нам потрібна сильна і добре озброєна Україна. Саме тому ми дуже пишаємося тим, що приєднуємося до цієї спільної польсько-німецько-норвезької ініціативи з виділення пакету PURL у розмірі 500 мільйонів доларів США. Цей пакет підлягає негайному виділенню і, як вам відомо, призначений для закупівлі американської зброї, яка буде використовуватися Україною і посилить її обороноздатність у цей критично важливий момент. Тому що на кону безпека Європи”, — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.  

Окрім зобов’язання країн-союзниць надати Україні допомогу в розмірі 1 млрд доларів для закупівлі американського озброєння під егідою НАТО, одним із важливих елементів зустрічі було обговорення санкцій і необхідності синхронізації санкційних пакетів. Зараз санкції щодо Росії застосовують одразу кілька країн і державних об’єднань, зокрема Японія, Канада, Нова Зеландія, Австралія, Велика Британія, США та Європейський Союз. За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, деякі країни внесли до своїх санкційних списків 600 суден тіньового флоту РФ, інші — менш як 200, тому обмеження не завжди працюють ефективно.

“Близько 1 млрд доларів додатково підтверджено від наших союзників на підтримку нашої армії за допомогою програми PURL. П’ять країн додатково це озвучили. Згодом це стане публічним. Але для мене, як міністра закордонних справ України, країни, яка воює, було справді важливо відчувати цю єдність і рішучість саме зараз”, — заявив Сибіга.

Глава Міністерства закордонних справ також закликав союзників до нарощування тиску на Росію, до контактів зі спецпосланцем президента США Стівеном Віткоффом щодо переговорів про завершення війни в Україні.

“Був контакт керівника української делегації з паном Віткоффом. Тривають консультації з партнерами із Великої Британії, Німеччини та Франції для подальшої координації наших зусиль і оцінки досягнутого прогресу. А в нас дійсно є прогрес від Женеви та Маямі. Зараз ми відштовхуємося від документа з 20 пунктів, напрацьованого в Женеві”, — повідомив міністр закордонних справ України.

Союзники України з-поміж країн-членів НАТО заявили, що й надалі готові підтримувати Київ для досягнення справедливого миру, який би гарантував безпеку не лише України, а й всієї Європи.

Окремо на зустрічі обговорили так званий репараційний кредит. Це ініціатива Європейського Союзу щодо надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Основна частина цієї суми утримується в Бельгії — близько 180 млрд євро, але загалом на рахунках європейських країн — понад 200 млрд євро росактивів. Міністр закордонних справ України провів зустріч зі своїм бельгійським колегою Максимом Прево. Сибіга оцінив розмову як корисну, хоча Бельгія поки заявляє про неготовність використовувати ці кошти для кредиту Україні.

“У Бельгії зосереджено найбільшу кількість заморожених активів агресора. І позиція Брюсселя — надзвичайно важлива. Ми бачимо суттєвий прогрес. Наша позиція в тому, що ми дуже сподіваємося на рішення щодо використання заморожених активів до кінця цього року. І всі наші зусилля зовнішньополітичної діяльності спрямовані на забезпечення цього рішення”, — зазначив Сибіга.

Допомога НАТО Україні в оцінці експертів

Чи можуть західні союзники посилити свою допомогу Україні? Як можна розширювати співпрацю з країнами НАТО? Як санкції та конфіскація заморожених активів РФ можуть допомогти Україні? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”; 
• Олеся Яхно, політологиня;
• Петро Олещук, політолог, доктор політичних наук; 
• Гліб Остапенко, політичний консультант, експерт із зовнішньої політики.

ІГОР ПОПОВ: 1 млрд доларів — це місячні потреби України

— Коли американці припинили надавати Україні пряму військову допомогу, було вирішено створити спеціальний інструмент: інші члени НАТО роблять внески для закупівлі американського озброєння. 

Існує перелік пріоритетних потреб для України. Ми подаємо заявку на найбільш актуальні позиції, і потім здійснюється закупівля озброєння США, але за неамериканські гроші.

На жаль, цих коштів не вистачає навіть на покриття першочергових потреб України в озброєнні. Ми дуже вдячні країнам, які зробили свої внески. Справді пролунали важливі оголошення на засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО: було анонсовано надання ще 1 млрд доларів.

1 млрд доларів — це місячні потреби України в постачанні озброєння і боєприпасів. Тобто нас забезпечили ще на один місяць війни. Але наступна зустріч цих міністрів відбудеться не за місяць, тому треба залучати інші інструменти, щоб Україна отримувала все необхідне для оборони.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Допомога Україні має надходити безперебійно

— Європейці розуміють, що не можна не допомагати Україні, тим більше зараз звучать доволі агресивні заяви з боку Кремля. Це все спроба шантажу, “взяти на переляк”, щоб показати: Росія й надалі використовуватиме фактор психологічного тиску на Європу.

Залишається варіант виділення двосторонньої допомоги з боку європейських країн, що, безумовно, триватиме. Однак це залежить, зокрема, і від внутрішньополітичної ситуації. Набагато надійніше домовитися про забезпечення ресурсів на рівні всього блоку, якщо ми говоримо про Європейський Союз. Тим більше, рішення про “репараційний кредит” не вимагає одностайності, але потребує більшості голосів на підтримку.

Обговорюються два варіанти. Перший — кредит, який нікуди не зникає з дискусії, але справді потребує погодження. Йдеться насамперед про Бельгію. І якщо рішення не буде знайдено прямо зараз, упевнена, що діалог і погодження позицій триватимуть.

А поки це погодження триває, пропонується ще один варіант, який озвучила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн: гроші або ресурси в межах бюджету самого Євросоюзу для того, щоб забезпечити безперервне фінансування України і щоб не виникла пауза. 

Будь-якою паузою у фінансах або військовій допомозі Україні користується Російська Федерація. Це в Європі дуже чітко розуміють.

З огляду на те, що РФ і далі відтягує момент, коли потрібно починати реальні переговори, це тим більше змушує Європу бути активнішою у допомозі Україні. Розуміючи, наскільки значущим є цей період і наскільки важливо, з яких позицій Київ вийде на можливі переговори, якщо вони справді відбудуться. 

Другий напрям — санкційний. Про це теж багато говорять з боку Європи, але разом з тим справді важливо поєднувати два напрями: не лише санкції, а й безперервність допомоги Україні.

ПЕТРО ОЛЕЩУК: Сильні ЗСУ — головна гарантія безпеки

— Найбільша проблема, на жаль, у тому, що країни НАТО досі живуть в ілюзіях: начебто вони захищені якимись старими договорами, і начебто цих договорів буде достатньо, аби з ними “нічого не сталося” і надалі. Але реальність показує, що старі договори дуже швидко можуть припиняти свою дію з об’єктивних причин. І тоді можна залишитися сам на сам із відповідними проблемами.

Стратегія, яка довго полягала в тому, щоб максимально стримувати війну на території України, виявилася провальною. Урешті-решт почали залітати “Шахеди” і ракети в повітряний простір Європи. І це, очевидно, не кінець. Розмивання безпеки триває у вигляді терористичних актів, диверсій. 

Насправді НАТО потрібно радикально переглядати стратегію стримування Росії. Тому що донедaвнa ця стратегія зводилася до логіки: “Ми Росію не провокуємо, вона на нас не нападає. Навіщо їй на нас нападати?”. А виявилося, що є навіщо. Тому що РФ розглядає європейські країни як основний засіб протидії російській експансії на пострадянському просторі. 

Данія фінансує український оборонно-промисловий комплекс, який має доступ до технологій, реально ефективних в нинішніх умовах. Вони допомагають Україні розвивати ці технології, створюють умови для виробництва важливих компонентів поза зоною бойових дій — як, наприклад, тверде паливо для ракет.

Завдяки співпраці Данія отримує доступ до технологій, які розробляє Україна. Це розумно: з одного боку — підтримка і реалізація принципів, з іншого — стратегічно вигідна політика. Країна отримує доступ до сучасних технологій, які в майбутньому можуть відіграти ключову роль уже в її власній обороні.

На жаль, не всі держави Європи діють так само. Деякі країни серйозно налаштовані на співпрацю, і йдеться тут не стільки про благодійність, скільки про бажання не відставати від світових трендів і отримувати доступ до актуальних технологій. Країни Скандинавії демонструють раціональний підхід. 

Санкції — це теж певна гарантія безпеки. Але в будь-якому разі все залежатиме від власного оборонно-промислового комплексу України, від спроможності виробляти все необхідне для Збройних сил. 

Необхідно, щоб ЗСУ мали все потрібне для відбиття російської агресії. І що сильнішими будуть українські Збройні сили, то нижчою буде ймовірність того, що вторгнення повториться.

ГЛІБ ОСТАПЕНКО: Європа має підтримувати Україну у довгостроковій перспективі

— Зараз абсолютно очевидно, що європейські партнери і партнери по НАТО намагаються активізуватися. Причина в тому, що бракує визначеності й суб’єктності в питаннях, за якими вони захищають свої позиції на мирному переговорному треку. Ми бачимо це на прикладі заморожених російських активів: щойно США активізувалися і почали говорити, що також претендують на свою частку в цій історії, Європейський Союз і партнери по НАТО одразу пришвидшилися. Тому що раніше в цьому процесі в них була ексклюзивна роль, а тепер через невпевненість у деяких своїх минулих діях вони змушені фактично наздоганяти власні ж неповні рішення.

Брюссель, Берлін, Париж і Лондон — саме ці європейські партнери найкраще розуміють природу цієї війни та національні інтереси Києва. Тому нам і надалі важливо взаємно координуватися з ними. Таким чином офіційна позиція України посилюється, і ми можемо єдиним, об’єднаним фронтом доносити наші пріоритети Європейського континенту у відносинах зі США та адміністрацією Дональда Трампа. 

Однозначно всі кошти від заморожених активів РФ потенційно можуть спрямовуватися в різні напрями: диверсифікація, макроекономічна стабільність України, соціальні виплати, відновлення країни, військова допомога. Ми чудово знаємо, що Європейський Союз і європейські партнери через програму Pirelli зараз закуповують додаткове озброєння у США.

Україна несе найбільший відсоток втрат у цій війні за Європу. Питання російських суверенних активів — надзвичайно важливе. Необхідно, щоб механізми, які забезпечують цей процес, були чітко юридично врегульовані між державами-членами. І важливо, щоб Бельгія, на території якої розташована більша частина заморожених російських активів, почувалася в безпеці й розуміла, що не несе одноосібної фінансової відповідальності.

Коли Європейський Союз і партнери по НАТО говорять про свої гарантії безпеки та заявляють про те, що готові брати ініціативу на себе, — це добре. Але без США фундаментально розв’язати всі питання, пов’язані з цією війною, неможливо. 

Важливо, щоб європейські партнери могли підтримувати нас у довгостроковій перспективі. 

Читайте також: Особисті інтереси та перемога на виборах — понад усе: експерти про візит угорського прем’єра Орбана до Путіна в Москву