Росія випробовує стійкість Європи: наскільки країни НАТО готові до атак Кремля

Останніми тижнями над аеропортами та військовими об’єктами в ЄС все частіше з’являються невідомі дрони. Через них доводиться зупиняти роботу, а спецслужби переходять у стан підвищеної готовності. Видання The Wall Street Journal пише, що Європа живе на межі — між тінню війни і крихким миром. Диверсії, кібератаки, кампанії з дезінформації — Росія застосовує весь свій арсенал.

Загрози з боку РФ наростають

За час масштабної війни проти України Росія неодноразово намагалася розхитати стабільність у Європі: вибухові посилки, загадкові пожежі на складах, пошкодження підводних кабелів. Тепер агресор активно залучає безпілотники. Над військовими об’єктами та критичною інфраструктурою країн ЄС все частіше фіксуються невідомі дрони. Здавалося б, після масштабної атаки на Польщу в ніч на 10 вересня, коли кілька російських дронів збили над територією країни-члена НАТО, Кремль мав би заспокоїтися.

У Москві вислухали усі звинувачення, попередження і продовжили. Тепер, наприклад, лише над небом Німеччини виявляють до трьох невідомих безпілотників на день. Як повідомили у Міністерстві внутрішніх справ країни, це як невеликі комерційні дрони, так і групи більших БпЛА.

“Для Росії та інших противників Заходу, зокрема Китаю, Ірану і Північної Кореї, дрібні підривні дії можуть приносити великі дивіденди, адже Москва застрягла у війні проти України та не може вступити в відкриті бойові дії з НАТО. Такі інциденти є частиною посиленої кампанії, яку Росія проводить проти континенту через підтримку України”, — йдеться у публікації The Wall Street Journal.

У гібридній агресії беруть участь не лише Росія, а й Білорусь. З білоруської території у повітряний простір сусідніх країн запускають повітряні кулі та безпілотники. Після того як метеозонди стали причиною неодноразових зупинок роботи аеропортів, Литва навіть закрила кордон із Білоруссю. Але, виглядає, на Лукашенка такі заходи не подіяли. У ніч на 11 листопада литовські прикордонники збили дрон і вісім повітряних куль, запущених із території Білорусі. Метеозонди перевозили понад 13 тисяч пачок контрабандних сигарет.

“До усіх вантажів були прикріплені GPS-датчики, які контрабандисти використовують для відстеження місцеперебування своїх посилок. За попередніми даними, всього в них було більш як 13 тисяч пачок контрабандних сигарет. Також у Шальчинінкський район залетів дрон із Білорусі. Співробітники прикордонної служби оперативно застосували антидронове обладнання і приземлили апарат”, — пише LRT.

У Бельгії також почастішали випадки появи невідомих дронів над військовими об’єктами та аеропортами. Це кілька разів призводило до порушення їхньої роботи та навіть повної зупинки. Начальник бельгійського Генштабу Збройних сил уже наказав збивати всі підозрілі безпілотники. Хоча, за його словами, зробити це не просто: дрони з’являються переважно вночі і їх складно відстежити. Окрім того, ресурси для боротьби з дронами у бельгійської армії наразі обмежені.

“Програма захисту Бельгії від дронів реалізується прискореними темпами, і відповідний план невдовзі представлять уряду. Зараз ресурси Бельгії для боротьби з невідомими БпЛА, зокрема обладнання для виявлення, глушилки та антидронові рушниці, обмежені. При появі над військовими базами більшої кількості дронів військові будуть збивати їх. Наказ уже віддано. На такі заходи підуть, якщо це буде безпечно і не призведе до додаткових збитків”, — заявив начальник Генерального штабу ЗС Бельгії Фредерік Вансіна в інтерв’ю Nieuwsblad.

До речі, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що існує прямий зв’язок між останніми інцидентами з дронами в Бельгії та дискусіями щодо використання заморожених російських активів. За його думкою, таким чином Кремль намагається чинити тиск на партнерів Києва і залякати європейські країни, щоб завадити їм приймати рішення на користь України.

“Ми всі так вважаємо, і бельгійці теж. Ці дії покликані сіють невизначеність і страх у Бельгії. Мовляв, “не смійте чіпати активи”. Інакше це тлумачити не можна”, — сказав Пісторіус.

За останні два місяці на території Євросоюзу виявили 87 підозрілих повітряних об’єктів, пише The Times. Активність спостерігалася щонайменше в 15 країнах НАТО, найчастіше у Німеччині та Бельгії. При цьому близько третини безпілотників спрямовувалися до військових об’єктів, включно з авіабазами, казармами й складами боєприпасів. Проблема набула такого масштабу, що Королівські повітряні сили Великої Британії направили до Брюсселя своїх фахівців і обладнання для боротьби з БпЛА.

Голова Штабу оборони Великої Британії Річард Найтон наголосив: усе це красномовно демонструє загрозу, що виходить із Москви, і союзникам по НАТО необхідно посилювати заходи протидії гібридним атакам агресора.

“Стратегічний огляд оборони цілком чітко показав, що наше майбутнє, наше сьогодення нестабільне і невизначене. І що загрози для Альянсу і Великої Британії зростають. Саме тому нам потрібна модернізація. Саме тому нам потрібно забезпечити свою, так би мовити, готовність до ведення бойових дій. І саме тому уряд зобов’язався інвестувати безпрецедентні суми в оборону впродовж наступних кількох років. Більше, ніж я коли-небудь бачив за всю свою кар’єру”, — зауважив Найтон.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що Кремль перевіряє межі НАТО на міцність. В інтерв’ю The Guardian голова Української держави попередив: Росія може розпочати нову агресію проти однієї з європейських країн ще до завершення війни проти України. Такими діями Путін прагне підірвати єдність союзників і дестабілізувати ситуацію у регіоні.

“Кремль веде гібридну війну проти Європи й перевіряє, як далеко може зайти, випробовуючи терпіння НАТО. Путін перебуває в безвихідній ситуації з погляду реального успіху. Для нього це, скоріше, патова ситуація. Ось чому ці невдачі можуть змусити його шукати інші території. Для нас це дуже складно, але ми вдома і захищаємося. Дружба з Росією не є рішенням для Америки. З погляду цінностей, Україна набагато ближча до США, ніж до Росії. На Покровському напрямку Росія залучила близько 170 тис. військових, а бої в Донецькій області залишаються найзапеклішими. Ось і вся історія. Успіхів Росії там немає. І багато жертв. В жовтні втрати російської армії досягли рекордного рівня — 25 тис. убитих і поранених”, — заявив Зеленський в інтерв’ю The Guardian.

Зараз Єврокомісія розробляє план “військового Шенгену”, який спростить переміщення солдатів, техніки та боєприпасів по всій території ЄС. Як пише видання Politico, у Європи є п’ять років на підготовку до можливої війни. Вже до 2030 року Євросоюзу необхідна достатньо сильна оборонна позиція, щоб стримувати супротивника та оперативно реагувати на будь-які акти агресії. І діяти тут треба швидко і спільно.

“Виконавчий орган ЄС закликає країни також до спільних закупівель зброї та хоче, щоб до кінця 2027 року не менше 40% оборонних закупівель здійснювалися за спільними контрактами, тоді як зараз цей показник становить менше однієї п’ятої. Дорожня карта також встановлює цільові показники: до 2028 року не менше 55% закупівель озброєнь повинні надходити від компаній ЄС і України, а до 2030 року — не менше 60%”, — йдеться у публікації Politico.

Виглядає, Росія не має наміру зупинятися і продовжує випробовувати терпіння Заходу. Путін не чує ні попереджень, ні вимог, а отже і надалі намагатиметься залякувати та сіяти хаос. Сила і санкції — ось аргументи, які Росія розуміє найкраще. А будь-які заяви про крайнє занепокоєння чи спроби домовитися — у Кремлі сприймають як слабкість.

Готовність Європи відбивати атаки РФ в оцінках експертів

Наскільки серйозно в ЄС сприймають загрози з боку Росії? Чи варто очікувати створення загальної європейської армії? Якою має бути реакція на диверсії з боку РФ? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник ГО “СД ПЛАТФОРМА”;
• Олексій Іжак, завідувач сектора Національного інституту стратегічних досліджень;
• Марія Гелетій, кандидат політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст”.

БОГДАН ФЕРЕНС: Створення єдиної європейської армії поки виглядає нереалістично

— Більш мобілізованими сьогодні виглядають наші партнери, особливо ті країни, які передусім відчувають рівень загрози від РФ. Це східні держави-члени Північноатлантичного альянсу.

Я вважаю, що навіть у них не вистачає ресурсів для прийняття швидших і масштабних рішень. Йдеться про виділення коштів на підвищення готовності до можливого протистояння з Російською Федерацією.

Ключові політичні діячі озвучують різні часові горизонти — три або чотири роки, після яких країни Європи та НАТО нібито будуть повністю готові. Але все залежить, по-перше, від рівня сприйняття загрози з боку Росії, а по-друге, від бюджетних можливостей.

Кожна країна-член НАТО має свої можливості фінансування оборонно-промислового комплексу. І самі ці комплекси, як і потенціал, теж дуже відрізняються.

Тому, з одного боку, ми бачимо певну мобілізацію — особливо у відповідь на загрози гібридного характеру. Але з іншого боку, вже немає колишнього відчуття, що США всіх захистять просто тому, що в них найсильніша армія.

Сьогодні існує більш тверезе розуміння реальності та ризиків, які формують сучасну геополітичну ситуацію.

Європейська спільнота — це різні країни, іноді з різними пріоритетами. Здавалося б, безпека — пріоритет номер один для всіх, але на практиці деякі лідери трактують поняття безпеки та шляхи її досягнення по-різному.

Маю на увазі, наприклад, Угорщину, Словаччину, а тепер уже і Чехію. Сьогодні немає того рівня синхронності та координації дій, який спостерігався раніше.

По-перше, існує рівень НАТО — це передусім оборонний союз. Європейські країни, які входять до нього, координують свої дії саме всередині Альянсу. По-друге, існує Європейський Союз як економічне і політичне об’єднання. Але всі розуміють, що цього замало.

Були навіть думки про створення об’єднаної європейської армії, обговорюються різні програми з посилення координації. При цьому на рівні ЄС відбувається перерозподіл фінансування, і загальний бюджет досить значний. Однак ідея єдиної європейської армії поки виглядає нереалістичною, адже вже існує НАТО і навряд чи хтось зараз серйозно візьметься створювати паралельну структуру.

ОЛЕКСІЙ ІЖАК: Розширене ядерне стримування — відповідь на загрози РФ

— Основна частина зрозумілої відповіді НАТО на ядерні загрози з боку Росії полягає в так званому розширеному ядерному стримуванні.

По суті, це близько сотні американських ядерних бомб, розміщених в Європі. Нових, встановлених на нових винищувачах F-35. У плануванні їх можливого застосування беруть участь усі країни НАТО. У деяких країнах ця зброя просто базується, в інших — підготовані екіпажі, здатні її використовувати. Є також країни, які супроводжують ці місії.

Все це працює, постійно оновлюється і проходить тестування. Але, звісно, така зброя не може бути використана без рішення Сполучених Штатів. Інакше кажучи, США мають право вето на її застосування.

Росія може, умовно кажучи, за допомогою ядерної зброї впливати на ціни на нафту і газ, а також використовувати загрозу ядерного удару для нав’язування своєї волі. Тобто, по суті, РФ допускає можливість нападу на інші країни, а потім — щоб виключити їх захист і придушити опір — загрожує застосуванням ядерної зброї.

Так виникла російська концепція “ескалації заради деескалації”. Москва заявила, що ядерна зброя може бути використана не лише у відповідь на загрозу існуванню Росії або на ядерну атаку з боку іншої держави, а й для ведення так званих “колоніальних воєн”. Наприклад, захопити територію іншої країни, а потім заявити: якщо ви будете захищатися — ми застосуємо ядерну зброю.

Відтоді Росія постійно грає із цією темою, демонструючи, як за допомогою ядерної зброї можна досягати політичних і економічних цілей, захоплювати території, впливати на ціни на світових ринках, створюючи атмосферу страху перед “можливою ядерною війною”.

Увесь цей час НАТО зберігало класичну позицію: ядерна зброя регулює відносини лише між ядерними державами або ядерними союзами, й може бути використана виключно у відповідь на ядерний напад.

Єдине виключення в міжнародній практиці — якщо неядерна держава перебуває у військовому союзі з ядерною державою і зазнає нападу з боку іншої ядерної держави. Тоді можливий сценарій, у якому ядерна зброя застосовується для захисту союзника.

Ми бачимо, що Москва постійно заявляє про зміну своєї ядерної доктрини, хоча часто неможливо навіть знайти офіційні документи, де ці зміни зафіксовані. Вони кажуть, що “щось змінили”, потім ще раз “змінили” і так далі. У результаті ніхто вже не пам’ятає, що саме вони декларували рік чи два тому. Усе це — частина процесу надування і підтримки ядерного міфу, який тепер втрачає силу.

МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Європа не готова до війни нового типу

— Путін використовує кілька інструментів, але я зупинюся на двох основних. Перший — дезінформація. Це дуже небезпечна зброя, бо ми не бачимо, як вона впливає на нас. Особливість дезінформації у тому, що вона складається з правди та брехні. Іноді це відверта брехня, але частіше — суміш правдивих фактів з фальшивкою.

Коли, наприклад, європейський читач стикається з такою інформацією, він сприймає її як правду і починає вірити у речі, які насправді є маніпулятивними. Це призводить до того, що люди починають голосувати за крайніх правих, підтримувати політиків, які розпалюють ненависть, або перестають підтримувати свої уряди, зокрема ті, які допомагають Україні в боротьбі проти Росії.

Проблема дезінформації полягає в тому, що її ефект не проявляється одразу, але з часом він виявляється дуже сильним. Сьогодні вона стала частиною європейського життя. Тому все більше людей і політичних лідерів розуміють, що необхідно боротися з дезінформацією, бо вона здатна призвести країни до ситуації, коли демократично обрані політики фактично працюватимуть на Росію або просуватимуть вигідні для неї ідеї.

Другий інструмент — гібридні загрози. Ми часто говоримо про безпілотники, але це лише частина картини. Є й інші інциденти: аварії або катастрофи на важливих енергетичних, транспортних підприємствах тощо. Якщо таке стається, це може паралізувати цілий регіон чи кілька країн. До цього ж можна віднести кібератаки, які суттєво впливають на внутрішнє життя держави.

Гібридні загрози небезпечні тим, що часто неможливо визначити, хто за ними стоїть.

Країни Заходу не хочуть воювати — вони хочуть торгувати, розвивати економіку, забезпечувати своїм громадянам добробут і стабільність. Їхня мета — співпраця, а не конфронтація. Ось це прагнення до миру і компромісу — найбільша слабкість.

Коли Росія робить агресивні кроки, західні країни часто намагаються уникнути конфлікту, пом’якшити ситуацію. Вони не завжди реагують рішуче. Кремль же сприймає це як прояв слабкості.

Якщо говорити про безпілотники, то сьогодні більшість із них не несуть прямої загрози — вони ведуть спостереження, роблять фільмування, збирають дані про об’єкти: аеропорти, військові бази, інфраструктуру. Все це у майбутньому може бути використано для військових цілей, якщо Росія вирішить розпочати новий напад. Тому, якщо ці безпілотники не знищуються, інформація, зібрана ними, передається Росії.

Європа ніколи не готувалася до війни такого типу. Її системи оборони орієнтовані на захист від ракет, а не від безпілотників. Зараз умови ведення війни змінюються стрімко, і важливо зрозуміти, наскільки швидко Європа зможе застосувати український досвід, щоб адаптуватися і навчитися захищатися від нового виду загроз.

Поки Росія не нападає на європейські країни безпосередньо, але ніхто не знає, коли настане момент, коли Кремль вирішить застосувати силу для тиску на Європу. Це можуть бути не такі удари, як в Україні, але реальні загрози.

Небезпека існує не лише для країн, що межують із Росією, а й для тих, хто впливає на прийняття рішень у ЄС і НАТО. РФ активно використовує не лише безпілотники, а і ядерний шантаж — постійно нагадуючи, що може нібито застосувати ядерну зброю. Ці заяви посилюють напруження між Росією і Заходом, і стають частиною тієї самої гібридної війни, у якій Кремль почувається особливо впевнено.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Європа буде посилювати оборонний потенціал

— Сьогодні в Європі є величезна кількість російських диверсій і працює значна агентурна мережа. РФ діє на слабкостях і, на жаль, треба визнати, що у питаннях гібридного протистояння вона досягла значних успіхів.

Саме демократію Росія і використовує як одну з головних точок тиску. Усі ці процедури консенсусу у Європейському Союзі та НАТО Кремль розглядає як вразливість.

Російська Федерація не здатна протистояти Європі безпосередньо — ні економічно, ні військовим шляхом. Це очевидно, тому що неможливо порівнювати ВВП Росії і ЄС чи ресурси НАТО і Росії. Але в той час, як Європа грає за правилами, РФ — проти правил. І ось із цією асиметрією ЄС досі не навчився впоратися.

Росія діє асиметрично, поза правилами дипломатії та міжнародних відносин. У неї немає ані догм, ані обмежень — і саме цим вона руйнує світову архітектуру безпеки.

Сьогодні ризики усвідомлюються все чіткіше. Росія активно використовує безпілотні системи в Німеччині, Бельгії, країнах Балтії, у Польщі, у Скандинавському регіоні. Але це лише частина загроз. Москва поступово масштабує ескалацію, і якщо Європа буде лише наздоганяти, вона опиниться у “коридорі рішень”, побудованому Путіним.

Його мета — тримати Європу у постійному напруженні, змушувати витрачати ресурси на ліквідацію загроз — від дронів до інфраструктурних атак. У результаті у Європи залишається менше засобів на соціальні програми та міграційну політику. Це автоматично посилює позиції ультраправих і руйнує ЄС зсередини.

Потрібні дії на упередження, більш рішуча і гнучка політика. Європа має відійти від бюрократичних традицій, які затягують прийняття рішень і підривають її безпеку.

Зараз ЄС стоїть на порозі трансформації з акцентом не стільки на неоліберальні цінності, як-от гендерна рівність чи ідеологічні пріоритети, скільки на безпеку.

Європа неминуче піде шляхом посилення оборонного потенціалу, розвитку власного військово-промислового комплексу, закупівель озброєнь. Як зазначала Урсула фон дер Ляєн, ЄС рухається до створення власної армії.

З часом НАТО і європейська армія або об’єднаються, або існуватимуть паралельно. Але в будь-якому разі це вимагатиме перерозподілу ресурсів, соціальної та бюджетної політики.

Щоб протистояти викликам, які ставить Росія, Європа має змінюватися.

Сьогодні активно обговорюється питання про переміщення американського контингенту з країн Балтії та Польщі в Центральну Європу. США стверджують, що не виводять війська, а лише передислоковують. Але ще президент США Дональд Трамп відкрито казав: процес скорочення американської присутності в Європі необоротний.

І це створює нові ризики, адже малі країни, як Литва, Латвія і Естонія, не можуть захиститися навіть від дронів чи порушень повітряного простору.

Багато країн віддають перевагу відстороненню. Але є і ті, хто діє рішуче, як Норвегія, котра готова виділити з резервів 100 млрд євро на підтримку Європи та України. І це показник того, що загрозу РФ відчувають усі.

Москва навряд чи розпочне відкриту агресію, але через гібридні загрози продовжуватиме розділяти та послаблювати Європу. І збільшення військових бюджетів або кількості дронів — це лише мінімальне посилення.

Європі потрібно змінювати концептуальні підходи, розробляти контрстратегію проти гібридних загроз і діяти превентивно. Лише сила — військова, санкційна, політична — здатна посадити Росію за стіл переговорів і завершити війну справедливо.

Якою буде нова конструкція європейської безпеки — покаже час. Але ясно одне: тиск з боку Росії лише зростатиме, і Європа буде змушена змінюватися.

Читайте також: Експорт і виробництво зброї разом з Європою: експерти оцінили оборонну промисловість України