Експорт і виробництво зброї разом з Європою: експерти оцінили оборонну промисловість України

Україна розширює оборонне співробітництво з Заходом і готується вийти на ринок із власною зброєю. Наступного тижня до Києва приїдуть представники США для підготовки угоди щодо дронів.

У Європі Україна вже формує представництва з експорту своєї оборонної продукції.

Експорт української зброї

Першими європейськими столицями, де Україна відкриє представництва з експорту вітчизняної зброї, стануть Берлін і Копенгаген. Про це заявив президент Володимир Зеленський. Він уточнив, що питання контрактів з країнами Євросоюзу буде контролювати його позаштатний радник Олександр Камишін.

Паралельно, наголосив глава держави, триває робота і за експортними напрямками на Близький Схід і в Азію. А наступного тижня відбудеться візит представників США для угоди щодо дронів, додав український лідер.

“Ми відкриваємо дві експортні столиці для спільного виробництва і експорту зброї, яку ми можемо продавати, щоб отримати додаткові кошти на внутрішнє виробництво дефіцитних товарів. Перші дві столиці — Берлін і Копенгаген — уже погоджені на рівні учасницьких компаній і на державному рівні; там будуть наші представництва”, — повідомив Володимир Зеленський.

Київ готується виходити на ринок зі своїми розробками, зокрема із самохідними артилерійськими установками “Богдана”. За словами президента України, зараз їх виробляють понад 40 на місяць. Крім того, Україна готова пропонувати партнерам і свої інноваційні дрони. Аналітики відзначають: такий крок свідчить, що Київ не лише розраховує на підтримку союзників, а й сам формує нові стандарти озброєння і готовий ділитися досвідом.

“Ми готові працювати з морськими безпілотниками. У нас їх удвічі більше, ніж використовує наш флот, Служба безпеки, спецпідрозділи чи військова розвідка — ті, хто застосовує їх різними способами. Це правда”, — заявив глава Української держави.

За даними Міноборони України на жовтень 2025 року, в країні працює близько 900 оборонних підприємств. І лише сотня з них — державні, решта приватні. Крім того, в Україні вже локалізують виробництво щонайменше 25 закордонних компаній, серед яких — світові лідери оборонної промисловості.

“У нас стався промисловий ривок. Українська оборонна промисловість серйозно зросла за роки війни. Фактично сотні підприємств здатні виробляти елементи озброєння, які перевірені в боях. І це дуже реально. Причому не лише наше озброєння перевіряється в боях, а й озброєння, яке виробляють наші партнери, водночас ми можемо їх модернізувати, використовуючи свої технології”, — прокоментував генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.), директор Агентства реформування сектору безпеки Віктор Ягун.

Іноземні інвестори бачать потужний потенціал української оборонної промисловості й активно заходять у сектор, пише The Wall Street Journal. Це дозволяє українським компаніям масштабуватися за кордоном і виходити на новий рівень. За даними видання, інвестиції вже обчислюються десятками мільйонів доларів, і інвестори заявляють про готовність вкладати сотні мільйонів.

“Українські стартапи пропонують дешевші та ефективніші рішення, які привертають увагу не лише приватних фондів, а й урядів. Пентагон уже уклав контракти з кількома українськими компаніями, а Великобританія і Данія підписали угоди, що передбачають виробництво дронів у своїх країнах із залученням українських технологій. Зараз в Україні налічується понад 300 виробників безпілотників, а сотні інших з’являються по всій Європі та США”, — йдеться в публікації The Wall Street Journal.

“У нас справді багато підприємств, готових виробляти значно більше, ніж потрібно нашим військовим і оборонному комплексу. Держава не має потреби закуповувати надлишки. Експорт же дозволить масштабувати виробництво і знизити собівартість одиниці озброєння. Це вигідно насамперед не лише виробникам, а й нам, бо ми будемо закуповувати ті ж вироби за нижчою ціною”, — наголосив Віктор Ягун.

З українськими військовими інноваціями у світі рахуються все більше. 4-5 листопада у Норвегії пройшла зустріч міністрів оборони країн, що входять до Об’єднаних експедиційних сил — Великої Британії, Данії, Норвегії, Ісландії, Швеції, Фінляндії, країн Балтії та Нідерландів. На ній був присутній і голова оборонного відомства України Денис Шмигаль, повідомляють норвезькі медіа. Міністр оборони Норвегії заявив: ця зустріч — історична.

Розвиток українського ВПК в оцінці експертів

Як Україна посилює співпрацю з Європою та країнами НАТО у виробництві зброї? Які українські інновації можна запропонувати союзникам? Як можна експортувати українську зброю у західні країни? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Пьотр Кульпа, колишній член уряду Польщі, екссекретар польської делегації в Парламентській асамблеї НАТО;
• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Олеся Яхно, політолог;
• Валерій Боровик, засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій;
• Олег Лісний, президент аналітичного центру “Політика”.

ПЬОТР КУЛЬПА: Україна і Польща налагоджують спільну оборону

— У Польщі є власний економічний потенціал, який потрібно застосувати — не лише заради самої Польщі, а й заради країн Балтії та тих держав, яким важливо негайно побудувати оборону у співпраці з Україною. Передусім це має сприяти зростанню українського ВПК.

Головне — дебюрократизація: відхід від перекручених дозволів, нескінченних погоджень зі спецслужбами та іншої бюрократичної конструкції, яка робить виробництво озброєнь неможливим або надзвичайно дорогим. Дуже важливий і громадський фактор — тиск з боку громадських організацій. Тут ключовий момент — це наявність сильного інстинкту діяти швидко. Йдеться про створення бойового сектора, де приватний бізнес, за прикладом України, зможе виробляти потрібну продукцію, незалежно від затяжних погоджень зі спецслужбами.

Я переконаний, що рішення Польщі погоджено з Києвом. Це військове співробітництво — не просто обмін технологіями, а реальна стратегія проти російської пропаганди, спрямованої на розрив єдності поляків і українців. Спільна оборона — найпереконливіший аргумент проти спроб Росії протиставити українців і поляків.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Україна в умовах війни здійснила промисловий ривок

— Німеччина є ключовою промисловою і політично активною країною в підтримці України. Тут зосереджені найбільші оборонні концерни. Можна згадати хоча б Rheinmetall, Krauss-Maffei Wegmann та інших. Крім того, Німеччина у 2025 році збільшила свій військовий бюджет до 85,5 млрд євро. В цьому контексті цілком логічно, що Київ прагне впровадити українські передові оборонні компанії в ланцюг озброєнь і військово-технічного співробітництва.

Політичні зв’язки між Україною і Данією дуже міцні — це видно за регулярними зустрічами Володимира Зеленського з прем’єр-міністром. Крім того, Данія є одним із хабів північної європейської оборонної співпраці. Там працюють великі компанії, такі як Terma, Nordic Defence Group та інші — це цілі програми, які були запущені кілька років тому.

Саме з 2022 року Данія стала однією з ключових країн-інвесторів в український оборонно-промисловий комплекс. Вона фінансує проєкти з виробництва безпілотників і елементи українських систем ППО. Тож у зближенні в оборонній сфері немає нічого дивного — це логічний розвиток політичних зв’язків і спільних оборонних інтересів ключових країн.

Реальні оборонні інновації в Україні почали розвиватися вже з 2014-2015 років. Наступний серйозний етап — 2022 рік і далі.

Фактично у 2025 році стартувала нова оборонно-промислова концепція України. Її мета — перейти від статусу “прохача допомоги” до статусу рівноправного і сильного партнера з виробництва високотехнологічної сучасної зброї, заснованої на західних технологіях, західному капіталі та бойовому досвіді України.

Перспективним напрямком я вважаю виробництво ударно-розвідувальних дронів далекої дії, наприклад, проєкту “Фламінго”. За різними внутрішніми оцінками, за підтримки Заходу їх серійне виробництво може сягати до 2 000 апаратів на рік.

Нещодавно з’явилася інформація про те, що Україна і США опрацьовують угоду про спільне виробництво компонентів для безпілотників — оптики, навігаційних систем і модулів штучного інтелекту.

Зараз, наскільки мені відомо, в українському оборонно-технічному середовищі опрацьовується створення агентства оборонного експорту, яке просуватиме інтереси України на світових ринках.

Йдеться насамперед про озброєння, яке вже довело свою ефективність в Україні та має експортну привабливість: зокрема, морські дрони, що цікавлять Велику Британію, Туреччину, країни НАТО і північні європейські країни-партнери.

В Україні досі дуже багато талановитих інженерів, винахідників і технологів. Активно розвиваються методи застосування штучного інтелекту у військовій справі. Наша країна стала одним із першопрохідців у створенні та використанні сухопутних бойових роботів. Так, поки це не масово, але є реальні результати.

Україна в умовах війни, виснаження та обмеженої, часто несвоєчасної допомоги союзників, здійснила колосальний промислово-військовий ривок. Уявіть, що буде, якщо додати до цього системне фінансування, стратегічне планування і повноцінну ресурсну базу. Тоді Україна стане ключовою оборонною країною всієї Європи.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Україна поглибила військове співробітництво з НАТО

— Партнерство з експорту українського озброєння в країни Європи відображає високий рівень взаємодії у стратегічній перспективі.

Де-факто ми бачимо, що Україна стає частиною системи безпеки Європи, так само як і Європа стає частиною безпеки України.

Росія, розпочавши цю війну і заявляючи однією зі своїх цілей зупинку розширення НАТО і взаємодії України з Альянсом, фактично досягла зворотного результату. Вона не лише розширила НАТО на північ завдяки Фінляндії та Швеції, а й продовжуючи блокувати офіційний вступ України до Альянсу, призвела до значного зростання фактичного, практичного співробітництва.

Навіть без формального членства взаємодія України та НАТО посилилася у рази. Спочатку Україна, зіткнувшись з агресією, вимагала військової й фінансової допомоги з боку Заходу. Сьогодні ж обговорюється вже інше питання: що Україна може додати у європейську безпеку. Україна має унікальний досвід застосування озброєння і розуміє, які системи та в якій послідовності ефективні проти російської агресії.

Таким чином, Україна вже є частиною європейської безпеки, перебуваючи у стані війни та випробовуючи на практиці ефективність різних видів озброєння. Це означає, що зближення України з НАТО відбувається неминуче, незалежно від формального рішення про членство. Росія досягла результату, протилежного заявленим цілям.

Якщо рік тому ми говорили лише про спільні оборонні виробництва на території України, то тепер мова йде і про виробництво у західних країнах. Це робиться не лише в інтересах України, а і як елемент посилення безпеки самих європейських держав.

Відповідно, трансформувався і формат гарантій безпеки. Він став частиною посилення обороноздатності НАТО загалом. Альянс розглядає Україну вже не лише як отримувача допомоги, а і як партнера, здатного реально посилювати оборонні можливості.

Сьогодні взаємодія має двосторонній характер. З одного боку — стандарти НАТО, технологічний рівень. З другого — унікальний бойовий досвід українських військових, який є надзвичайно цінним і для західних країн.

Так, шлях був складним і став результатом війни, яку ніхто не хотів. Але Росія, розпочавши цю війну, запустила процеси, які зробили взаємодію України та НАТО неминучою і яка стійко розвивається, незалежно від її вимог і спроб зупинити цей процес.

Це відбивається і в довгострокових стратегіях, які сьогодні обговорюються: “Європейський щит”, оборонні стратегії ЄС і НАТО. Усі вони неминуче передбачають участь України.

ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: Потрібно виробляти більше військових дронів

— Компанія DJI (китайська компанія з виробництва дронів, — ред.) інвестувала у виробництво і розвиток дрона, який ефективно використовується на передовій, приблизно 1 млрд євро інвестицій, і на цьому вони заробили більше мільярда.

Тому перед нами стояв виклик: зробити швидко і дешевше саме такі апарати, які розраховані на роботу на передовій, для скидання, для дій під вогнем ворога і так далі. Наскільки це вдалося — буде видно, коли їх почнуть застосовувати масово і тоді вони будуть удосконалюватися.

Ми теж виробляємо дрони, наприклад, “Осу”, які добре працюють у спеціальних операціях. Це розвідувально-коригувальна система. Але потрібно рухатися далі у військовій галузі й виробляти все більше саме бойових дронів — не схожих на “Мавік”, а орієнтованих на військове застосування.

Якщо говорити про масове виробництво, у нас сьогодні є такі можливості. Я кажу конкретно, що аналог “Мавіка” можливий.

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: В України — унікальний досвід тестування озброєння прямо на полі бою

— Україна схожа на досвідченого воїна, який в окопі пояснює новобранцям, як користуватися зброєю і як з невеликими силами перемагати більших.

Зараз Україна увійшла у ту площину, до якої Європа була не готова. Навряд чи якась країна готувалася спеціально до війни — готова та, на яку напали. Ми не були повністю готові, і Європа також не була готова. Зараз же для європейських держав наш козир — це українська армія. На її основі буде будуватися європейська армія і рано чи пізно до цього прийдуть.

Україна виробляє, використовує і модифікує техніку прямо на полі бою. Це мрія будь-якого військового інженера — миттєво бачити результат своєї розробки в бойових умовах. Так, це досягається великою ціною, але ми не втратили шанс, а змогли масштабуватися. Навіть у період війни робимо кроки на користь обмеженого експорту. Ми не продаємо все підряд. Є номенклатура, яку продаємо, і за вторговані кошти купуємо те, чого у нас немає, не просячи ні у кого. Отримані гроші витрачаємо на свій розсуд.

Також ми прагнемо здешевити виробництво. І виробництво знаходиться у відносно безпечних зонах: туди поки що не прилітають ракети, туди не приходить ворожий солдат. Це робить масштабування більш комфортним. Партнери, які беруть участь у наших проєктах, отримують можливість навчатися: вони не лише виробляють і відправляють товар — деякі одиниці випробовуються, використовуються, усі розуміють, як це працює, і перебудовують свої армії під нові реалії.

Спільні підприємства за межами країни дозволяють у безпечних умовах виробляти більше озброєння, яке ми можемо використовувати на полі бою і продавати. Це приносить гроші та розвиває нашу галузь у напрямку інновацій, допомагає швидше відійти від російських технологій.

Треба визнати: у РФ іноді є ресурси й можливості масштабуватися значно сильніше за нас. Якщо у нас з’явиться опція масштабування на повну потужність, ми зможемо швидко модернізувати вироби та вносити зміни, які диктує фронт. Тоді ми будемо постійно продавати партнерам перевірену продукцію або виробляти її спільно.

При достатній кількості власних ракет ми не будемо нікого питати, куди й чим бити. Це вагомий аргумент, який може підштовхнути Німеччину і США дати нам ракети, щоб контролювати ракетний сектор.

Питання складне і цікаве — ми включилися у позитивні перегони озброєнь: допомагаємо собі, допомагаємо партнерам і підштовхуємо інших до активніших дій. Головне — утримати темп і всередині країни напрацювати механізми для впевненого і надійного протистояння ворогу, щоб люди не закінчилися до моменту появи нової зброї.

Читайте також: Оборона України за гроші Росії: Захід планує видати Києву “репараційний кредит”