Єврокомісія врахує оцінку Міжнародного валютного фонду (МВФ) фінансових потреб України на найближчі два роки при розрахунку репарацій коштом російських активів, заявив єврокомісар з питань економіки та виробництва Валдас Домбровскіс. Він пояснив: Єврокомісія пропонує надати Києву кредит користуючись з заморожених російських коштів. Наразі обговорюються строки та обсяги позики.
Крім того, у США група сенаторів представила законопроєкт, який передбачає регулярну передачу заморожених російських активів Україні.
Механізм передачі заморожених активів РФ
Кремлю доведеться платити репарації за завдану військовими діями шкоду. Україна може отримати фінансування на 300 млрд доларів без прямої конфіскації російських коштів.
Євросоюз готує механізм, який дозволить передати Києву заморожені активи РФ. За запропонованою схемою Москва залишатиметься номінальним власником коштів, проте реально ними зможуть користуватися українці, пише Financial Times.
У березні 2025 року в рамках ініціативи “Групи семи” (G7) Україна отримала перший транш від Великої Британії, забезпечений доходами від заморожених російських активів. У Києві це назвали механізмом, який змушує російські кошти працювати на Україну. Країна повинна відновитися, у тому числі й коштом заморожених російських коштів, вважає президент Володимир Зеленський.
“Наприклад, вартість цієї війни сьогодні — близько 120 млрд доларів на рік. Україна покриває половину з власного бюджету. Іншу половину, 60 млрд, необхідно забезпечити. План А — завершити війну. План Б — забезпечити фінансування”, — зазначив президент України Володимир Зеленський.
Наразі в американському Сенаті запропонували регулярно передавати Україні заморожені російські активи. Згідно з ініціативою, Вашингтон має перераховувати Києву не менше 250 млн доларів кожні 90 днів. Документ також зобов’язує США переконувати інші країни виділяти Україні не менше 5% заморожених російських коштів. За підрахунками, це може становити близько 15 млрд доларів на початковому етапі. Сенатори наполягають і на звітності щодо активів, включаючи ті, що заморожені за межами США.
На неформальній зустрічі міністрів економіки та фінансів у Копенгагені була представлена концепція “репараційного кредиту” для України. Про це за її підсумками на пресконференції повідомив єврокомісар з питань економіки Валдас Домбровскіс.
“На цих зустрічах я представив загальну концепцію цього “репараційного кредиту”. В цілому, я б сказав, що є готовність до конструктивної взаємодії. І держави-члени справді розглядають це як можливий шлях уперед. Тому наразі ми, очевидно, продовжуємо працювати над усіма умовами. Бо нам потрібно підготувати все це відносно швидко, оскільки Україна потребуватиме цього фінансування з 2026 року. І справді, ми бачимо, що цей підхід до “репараційного кредиту” може бути масштабованим на рівні G7. Тому ми також обговорюємо це питання з нашими партнерами по G7”, — розповів Валдас Домбровскіс.
За його словами, більш предметне обговорення цієї пропозиції відбудеться в жовтні під час засідання Ради міністрів економіки та фінансів країн ЄС у Брюсселі. Зустріч запланована на 10 жовтня.
“Отже, прямо зараз ми представили або окреслили концепцію. Ми очікуємо більш детального обговорення цього питання на засіданні ради наступного місяця. Я б сказав, що перша реакція держав-членів була в цілому позитивною. Багато з них визнають, що це можливий шлях розвитку. Але що стосується конкретних модальностей, то нам ще належить робота, я б сказав, скоріше, у найближчі тижні, ніж місяці”, — пояснив єврокомісар з питань економіки.
Німеччина та Іспанія вже висловили готовність підтримати використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні.
“Все має бути ретельно вивчено. Німеччина хоче відігравати роль країни, яка допомагає знаходити рішення, а не блокує їх”, — сказав міністр фінансів ФРН Ларс Клінгбайль на зустрічі міністрів ЄС у Копенгагені.
“Репараційний кредит” для України в оцінці експертів
Як працюватиме “репараційний кредит” для України? Наскільки це ефективний механізм у питанні відшкодування шкоди, завданої воєнною агресією Росії? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Максим Блант, економічний оглядач і публіцист;
- Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019–2024 рр.), старший радник Американо-Української ділової ради;
- Олексій Буряченко, кандидат політичних наук.
МАКСИМ БЛАНТ: Усі держави мають погодити позиції щодо заморожених активів РФ
— Цей підхід у вигляді “репараційного кредиту” дозволяє обійти юридичні проблеми, що виникли при конфіскації або використанні заморожених коштів. Річ у тому, що для їх застосування потрібно було якесь юридичне обґрунтування на рівні міжнародного права.
Судячи з усього, резолюції Генеральної Асамблеї ООН про те, що Росія має компенсувати Україні шкоду, завдану війною, європейським і китайським чиновникам здалося недостатньо. Тому тут використовують обхідний маневр.
Формально активи ніхто не чіпає — вони лежать замороженими. Передбачається, що рано чи пізно вони все одно будуть направлені на компенсацію шкоди Україні. Але щоб скористатися ними вже зараз, під їх забезпечення випускаються цінні папери.
Тобто активи продовжують лежати неторкнутими, але вони стають заставою, яка забезпечує облігації, формально спрямовані на допомогу Україні. Ці облігації бездохідні, але вони забезпечені реальними замороженими коштами.
Урсула фон дер Ляйєн від самого початку була готова до всього, зокрема передати заморожені кошти РФ Україні. Проблема не в її позиції, а в позиції Китаю та інших країн, які тримають свої резерви в західних валютах і держоблігаціях.
Китай може заявити: “Якщо ви так зробите, ми почнемо позбуватися німецьких або європейських облігацій і купувати золото”, — це стане загрозою. Адже та сама логіка, застосована до Росії, може одного дня бути використана проти Китаю, якщо, наприклад, мова зайде про Тайвань. Оце важливо враховувати.
Тому, думаю, і європейські чиновники, і країни “Великої сімки” спочатку погоджують подібні дії з тими державами, у яких великі золото-валютні резерви розміщені в держоблігаціях.
ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Росія має бути економічно покарана
— У 2025 році Україна отримала кредит, який буде погашатися користуючись з доходів від заморожених російських активів. Сума кредиту — 50 млрд доларів. Частина його переноситься і на 2026, і на 2027 рік. З усім тим Україні все одно знадобиться додаткове фінансування.
У Євросоюзу з’явилася ідея так званого “репараційного кредиту”. Йдеться про випуск облігацій з нульовим купоном, які будуть розподілені серед країн “коаліції охочих”. Вони й нададуть кошти.
Питання погашення надзвичайно цікаве. Планується, що цей кредит буде виплачуватися користуючись з репарацій, які Росія має надати Україні після завершення активної фази війни. Наразі ж механізм погашення залишається відкритим.
Заморожені російські активи стануть свого роду гарантією майбутніх репарацій. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн особливо підкреслила: виділення Україні “репараційного кредиту” не означає конфіскацію заморожених російських активів. Це важливий момент, бо така конфіскація неприйнятна для ряду країн ЄС.
Таким чином, випуск облігацій з нульовою дохідністю і нульовим купоном, які будуть погашатися коштом репарацій, — це альтернативний механізм, що дозволяє обійти питання конфіскації. Наразі обговорюється сума і механізми погашення. Очевидно, що вони не будуть реалізовані найближчим часом. Але сам підхід дає Україні можливість залучити фінансування на найближчі роки.
Лише за соціальним пакетом і макроекономічним фінансуванням сьогодні залишається непокрита сума близько 16 млрд доларів, тому пошук додаткових джерел надзвичайно актуальний.
Усі гроші, які Європа отримує в результаті використання заморожених російських активів, Росії формально не належать. Тому ті самі 3,5 млрд доларів на рік стали абсолютно легітимним джерелом погашення.
Україні потрібні додаткові кошти, адже війна триває. Тому виникло питання пошуку нових джерел фінансування. І знову увага звернена на заморожені російські активи.
Оскільки пряма конфіскація неможлива, Єврокомісія запропонувала креативне рішення: видати Україні кредит через випуск облігацій з нульовим купоном, а погашення здійснювати коштом репарацій, які Росія буде зобов’язана виплатити. Для європейців немає сумнівів, що репарації будуть виплачуватися: російська агресія — пряме порушення міжнародного права і має бути економічно покарана.
Ба більше, заморожені російські активи можуть слугувати основою для майбутніх репарацій. Наразі вони продовжують знаходитися в ЄС. Загальна сума заморожених активів — близько 210–270 млрд доларів, з яких приблизно 190 млрд розміщені саме в Європі.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Потрібно, щоб Україна вже використовувала російські гроші для відновлення
— Дуже важлива роль Сполучених Штатів, які достатньо давно підіймати тему російських грошей. Так, у США заморожено не так багато активів РФ порівняно з Європою — трохи більш як 30 млрд — але цей варіант виглядає юридично допустимим.
Раніше були сумніви в правовому супроводі всієї історії та побоювання, що Росія зможе оскаржити рішення в міжнародних судах і повернути гроші. Зараз же з’являється юридично обґрунтований механізм.
Механізм “репараційного кредиту” дозволяє використовувати саме російські гроші для відновлення України. Зрозуміло, що цих коштів не вистачить до кінця, але хоча б частково вони компенсують шкоду, завдану Росією. А якщо колись у майбутньому Москва виплатить репарації, ці гроші можна буде повернути в активи й навіть розморозити через десятиліття.
Зараз ми вже отримуємо гроші та використовуємо їх. А якщо Росія виплатить репарації, ними просто покриємо цей кредит. Фактично для України ситуація зручна: будь-який варіант нас влаштує.
Варіант з “репараційним кредитом” має непоганий вигляд саме тому, що його можна реалізувати зараз, а не чекати, поки “Путін помре” або в Росії зміниться влада. Це крок, який можливий уже сьогодні.
Крім того, це не лише практичне, а й символічне рішення. Це сигнал Росії: “Ви все одно будете покарані”. Адже одне — коли гроші заморожені і формально залишаються вашими. І зовсім інше — коли вони починають працювати на Україну. Це сильно вдарить по внутрішній повістці Росії, по настроях, зокрема серед “ультрапатріотів”.
Це був би потужний сигнал, що Росії не вдасться уникнути покарання.
Крім того, такий крок підкреслив би серйозність намірів наших партнерів. У Росії люблять говорити, що країни НАТО нібито слабкі і бояться рішучих дій. А якщо рішення буде ухвалено, це стане політичним проривом і серйозним попередженням Москві, що уникнути відповідальності не вдасться.
Щобільше, це могло б стати одним з елементів тиску, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів. Адже, з одного боку, вони можуть сказати: “Ми будемо воювати до кінця”. Але, з іншого — зрозуміють, що гроші вже йдуть в Україну, і вони працюють проти самої РФ. Це стане ще одним аргументом для Путіна уважно поставитися до пропозицій щодо завершення війни.
Найімовірніше, Росія ніколи не визнає своєї вини в тому, що завдала шкоди Україні. Давайте будемо реалістами. Навіть якщо завтра Путіна не стане, Кремль усе одно буде заперечувати відповідальність.
Є нюанс, про який навіть кулуарно говорили представники нинішньої російської влади. Ця тема явно обговорюється в Кремлі. Мова може йти не про пряме визнання, а, скажімо, про якийсь евфемізм. Наприклад: “Росія вирішила допомогти територіям, які були тимчасово окуповані, з гуманітарних міркувань”. Тобто офіційно це не назвуть репараціями, але по суті це будуть виплати.
ОЛЕГ УСТЕНКО: Війна завдала колосальної шкоди Україні
— Вартість російської агресії зростає. Сьогодні Кремль витрачає на свою військову машину близько 150 млрд доларів на рік тільки прямого бюджетного фінансування. Але і це не повна сума, адже багато інших витрат також перекладаються на війну. Якщо взяти тільки цю цифру і помножити на чотири роки війни, виходить мінімум 600 млрд доларів. Це те, що вже пішло виключно на війну проти України.
До цього треба додати втрачене економічне зростання. Якби Росія не почала війну, економіка могла б рости на 2-3% щорічно. Але фактично втрачається дві третини цього зростання. За чотири роки Росія втратила, у середньому, ще 100-150 млрд доларів тільки по ВВП. Якщо скласти ці втрати з військовими витратами, отримуємо близько 750 млрд доларів.
Війна принесла колосальну шкоду Україні. За даними міжнародних фінансових інституцій, наприклад Світового банку, вона оцінюється приблизно у 500 млрд доларів. Україна ж говорить про 750 млрд прямої шкоди, а з непрямими втратами сума перевищує 1 трлн доларів. Кожен день війни лише збільшує ці цифри.
Світова практика показує: як би довго агресор не чинив опір, зрештою він зобов’язаний сплатити за завдану шкоду. Власні збитки Росії — це одне. Але збитки, які завдані Україні та світу, регулюються міжнародним правом. Тому, попри заяви Кремля, стає очевидним: справедливий мир означає компенсації. Це підтверджують і у Вашингтоні, і в Європі, і в ООН.
Сьогодні у Росії за кордоном заморожено близько 300 млрд доларів активів, з них 200 млрд — у Європі. Цієї суми недостатньо, адже шкода вже перевищила 1 трлн. Але їх можна використати.
Перший крок полягав у тому, що вилучався прибуток з цих активів — приблизно 3-3,5 млрд доларів на рік. 90% цього прибутку спрямовувалося на закупівлю зброї для України.
Далі ЄС випустив позику на 50 млрд доларів, де гарантом стала саме цей прибуток від заморожених активів. Якщо поділити 50 млрд на 3-3,5 млрд, виходить, що позика буде погашена за 13-14 років. Україна при цьому отримує гроші одразу, коли вони життєво необхідні.
Зараз обговорюється новий трек: провести так звану сек’юритизацію активів. Тобто активи залишаються замороженими, але під їхню суму випускається позика. Таким чином, 200 млрд євро в Європі можуть стати гарантом для нової позики, гроші від якої підуть Україні на безпеку та оборону.
Для Росії нічого не змінюється: активи як були замороженими, так і залишаються. Щобільше, Кремль ще з перших тижнів війни розумів, що ці гроші фактично втрачені. І в тій чи іншій формі вони все одно будуть використані для компенсації шкоди Україні.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Європа придумала реалістичний спосіб відшкодування шкоди Україні
— Репарації — це те, що повинна сплатити Російська Федерація внаслідок війни, яку розв’язала. Але тут є багато “але”.
Російська Федерація офіційно не визнає, що веде війну. А якщо не сформульовано поняття “війна”, а лише акт агресії, тоді виникає питання: репарації це чи ні? Тому я б реалістично дивився на речі та говорив скоріше про механізми компенсації завданої шкоди. Чи буде це юридично кваліфіковано як репарації — велике питання.
Потрібно уважно слідкувати за ініціативою, яку активно просуває Європейський Союз — за так званим репараційним механізмом. Цікаво прописано, що якщо Російська Федерація не виплатить репарації Україні, тоді Україна не буде погашати кредит, виданий країнами ЄС. Тобто це інструмент забезпечення фінансування України.
Зараз США займають позицію балансу. Європа ж стикається з безпрецедентними ризиками з боку РФ — і у сфері безпеки, і в економіці, і в конкурентоспроможності. Україну потрібно підтримувати. Тому в Європі активно заговорили про те, що потрібно виробляти інструменти роботи з замороженими російськими активами на території ЄС і не тільки.
У США заморожено лише близько 5 млрд доларів. Їхня участь у механізмі скоріше символічна та політична. Основна маса активів знаходиться в Європі — близько 210 млрд у Бельгії та ще в інших країнах.
Але зараз йдеться не про повне покриття шкоди, а про те, щоб забезпечити Україну ресурсами для захисту. Формулюємо ми це як репарації чи як компенсаційний механізм — не так важливо. Всі розуміють, що Україна повинна отримувати кошти тут і зараз. Йде війна, економіка не може ефективно розвиватися, а США вже не так активно беруть участь у фінансуванні. Європа ж зобов’язана шукати механізми, щоб підтримувати й Україну, і власну безпеку.
Європейці пропонують не змінювати право власності на заморожені активи. Вони формально залишаються російськими. Але поки РФ не погасить облігації своїми репараціями, ніхто активи їй не поверне. Якщо ж Москва відмовиться, право власності перейде до Європи або країн, які видали Україні кошти за цим механізмом.
Читайте також: Чому Путін ігнорує попередження оточення про провал його стратегії — думки експертів і глядачів FREEДОМ














