Європа взяла на себе лідерство у допомозі Україні: наскільки рішучі партнери Києва — аналіз експертів

У Парижі 4 вересня відбудеться засідання “коаліції охочих” під головуванням президента Франції та прем’єр-міністра Великої Британії, повідомили в Єлисейському палаці. У переговорах візьмуть участь президент України, канцлер Німеччини, генеральний секретар НАТО та президент Єврокомісії. Головна тема — гарантії безпеки для України. Партнери обговорять і подальші кроки щодо країни-агресора.

Крім того, найближчим часом країни Євросоюзу нададуть свої пропозиції до 19-го пакету санкцій проти Росії. Також представники ЄС погодилися з тим, що Москва не повинна отримати свої заморожені активи назад, поки не компенсує Україні завданий збиток.

Європа на боці України

Від обговорення і планування — до запуску реальних механізмів захисту. Питання гарантій безпеки для України після зустрічей в Анкориджі та Вашингтоні стало ключовим для партнерів Києва. Причому всі чудово розуміють, що йдеться не лише про поточну військову підтримку, а й про створення надійної архітектури, яка захистить від російської агресії в майбутньому.

“Зараз дуже потрібен мир в Україні. Німеччина готова взяти на себе відповідальність, зокрема з гарантіями безпеки. Про це йшла мова в Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ. І про це ж йтиметься в четвер у Парижі. Україна повинна бути здатна ефективно і надійно стримувати майбутню російську агресію. І нам потрібно дуже швидко отримати конкретні відповіді”, — зазначив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.

Зараз обговорюють три ключові концепції гарантій безпеки для України.

• Перша — “НАТО-лайт”. Передбачається, що у разі нової атаки на Україну партнери зобов’язуються надати допомогу, але її формат і обсяг кожна країна визначить самостійно.
• Другий принцип — “чоботи на землі”. Йдеться про військові контингенти, які будуть направлені в Україну після припинення бойових дій або укладення мирної угоди, але при цьому будуть розташовані далеко від лінії фронту.
• Третя — “стратегія дикобраза”. Тут головною гарантією безпеки стає повітряний щит, обмін розвідувальними даними, моніторинг кордонів і оснащення ППО.

“Ніхто не хоче більше миру, ніж Україна. Для цього їй потрібні сильні гарантії безпеки. Наразі ми працюємо над цим. Але можу сказати, що перша лінія оборони для гарантій безпеки — це сильні, добре оснащені Збройні сили України, здатні стримувати подальші атаки. Я часто кажу, що Україна повинна бути сталевим дикобразом, непереваримим для потенційних загарбників. Другою лінією оборони гарантій безпеки буде “коаліція охочих” — багатонаціональні війська за підтримки американців і з присутністю американців. І, нарешті, третя лінія оборони — це сильна європейська оборонна позиція”, — пояснила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

До складу багатонаціональних сил можуть увійти десятки тисяч військовослужбовців. За інформацією Financial Times, союзники очікують від Вашингтона підтримки у керуванні, розвідці та спостереженні. Близько десяти країн вже готові відправити свої війська в Україну в рамках гарантій безпеки, повідомляє агентство Bloomberg. Які це держави і яку кількість військових вони готові відправити — поки невідомо.

“Я вважаю, що підтвердження — це коли та чи інша країна говорить конкретно з цифрами, на що вона готова. Теоретично розуміємо кілька країн, які готові на такі кроки. Є очікувані країни, а є дуже несподівані, скажу так. Але не для інтриги, просто ділюсь тим, що ми маємо”, — розповів президент України Володимир Зеленський.

Від Сполучених Штатів європейські партнери очікують не лише підтримки майбутніх багатонаціональних сил, а й посилення санкційного тиску на Росію. Те, що Путін тягне час і не збирається виконувати домовленості, досягнуті в Анкориджі, — очевидно всім.

Москва послідовно відкидає пропозиції щодо припинення вогню. У Кремлі вигадують все нові відмовки, щоб зірвати зустріч президента України з Путіним. При цьому у саботажі мирного процесу звинувачують Київ і Європу.

Що стосується гарантій безпеки, то Росія категорично проти розміщення багатонаціональних сил на території України та вимагає права вето на будь-яке рішення. Іти на поступки агресору не можна — він сприйме їх як слабкість, вважає глава уряду Польщі Дональд Туск.

“Останні тижні та дні цілком ясно показали, що жодні поступки, жодні тонкі ігри з Путіним та агресивною Росією не приведуть до успіху і не гарантують нашої безпеки. Польща, Європа, НАТО та США повинні знову, як і 45 років тому, коли ми отримали підтримку всього Заходу під час формування “Солідарності”, проявити твердість, рішучість і єдність перед обличчям цієї новітньої версії імперії зла. Досить поступок”, — зазначив Туск.

До гарантій безпеки для України вже готові приєдналися понад 30 країн. І від саміту в Парижі 4 вересня очікують насамперед конкретики — чим кожен з учасників може допомогти найбільш ефективно і як змусити агресора припинити війну.

Тим часом Франція та Німеччина нададуть Україні більше систем протиповітряної оборони (ППО) і будуть тісніше працювати у сфері безпеки. Таку заяву зробили за підсумками 25-го франко-німецького ради міністрів у Тулоні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон.

“У світлі масованих російських авіаударів по Україні та її населенню, а також наслідків для нашої власної безпеки, Франція і Німеччина нададуть Україні додаткові засоби протиповітряної оборони. Ми також будемо виступати за подальший внесок союзників і партнерів у рамках Контактної групи з питань оборони України, НАТО, ЄС та інших організацій шляхом виділення коштів із власних запасів”, — йдеться у спільній заяві.

Сильна армія повинна стати однією з головних гарантій безпеки для Києва, вважає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Париж і Берлін зобов’язалися купувати більше військової продукції з України, щоб закрити фінансові потреби оборонного сектору країни. Також Франція і ФРН домовилися прискорити інтеграцію Києва в європейські оборонні структури.

“Найважливішим принципом уже зараз є необхідність постійного зміцнення українських Збройних сил у плані озброєння, фінансування і підготовки. І тут ми обидва несемо відповідальність. Німеччина — більшу, і так буде й надалі”, — підкреслив глава німецького федерального уряду.

Крім того, лідери двох коаліційних фракцій Німеччини Йенс Шпан і Маттіас Мірш повідомили про відкритість до використання заморожених активів РФ для України. Відповідну заяву вони зробили під час візиту до Києва 1 вересня. Зазначається, що йдеться про 210 млрд євро російського Центробанку. Основна частина цих коштів зберігається у брюссельському фінансовому інституті Euroclear.

З середини минулого року ЄС почав використовувати процентні доходи від цих активів для фінансування постачання зброї та боєприпасів Україні. Однак пряме застосування російських коштів через рішення про експропріацію викликає сумніви в ряді країн ЄС через юридичні ризики та ймовірні відповідні кроки з боку Москви.

Наприкінці серпня на зустрічі в Копенгагені (Данія) міністри закордонних справ і оборони країн Євросоюзу два дні обговорювали питання оборони, військових інвестицій і гарантій безпеки для України. Формат зустрічі був неформальним. Також розглядали 19-й пакет санкцій проти Росії та питання репарацій — як зобов’язати Кремль компенсувати шкоду, завдану агресією та руйнуваннями внаслідок війни проти України.

“Сьогодні міністри обговорили шляхи подальшого посилення тиску на Росію, щоб вона справді сіла за стіл переговорів з Україною. Санкції працюють — вони позбавили Росію десятків мільярдів євро на фінансування її війни. Міністри обговорили можливі частини наступного пакета обмежень. Серед них — вторинні санкції щодо тих, хто підтримує війну РФ. А також тарифи на російську продукцію та заборони на імпорт. Необхідно також активізувати зусилля з боротьби з тіньовим флотом. Звісно, нові заходи будуть ефективнішими, якщо їх підтримають наші партнери, зокрема трансатлантичні”, — зазначила глава дипломатії ЄС Кая Каллас.

Водночас Угорщина продовжує блокувати Європейський фонд миру: з його рахунків партнери України планують компенсувати постачання озброєння Києву. Йдеться про суму майже 7 млрд євро. Деякі учасники зустрічі в Копенгагені вважають, що така позиція може підірвати зусилля США щодо досягнення миру, особливо зараз, коли на рівні НАТО була створена програма, яка дозволяє закуповувати американську зброю для України.

“Що стосується Європейського фонду миру — ми обговорювали це. Мене це не лише розчаровує, а й, на мою думку, — контрпродуктивно. Оскільки Угорщина заявляє, що виступає за мир. Крім того, Європейський фонд миру може бути використаний, наприклад, для програми PURL, для фінансування постачань американської зброї в Україну. Таким чином, блокуючи фонд, Угорщина блокує або перешкоджає не лише Україні та ЄС, а й мирним зусиллям США. Тому я сподіваюся, що Будапешт також змінить свою позицію. Враховуючи, що ми всі разом працюємо над миром. І ці інструменти ЄС також можуть у цьому допомогти”, — заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.

Європейська підтримка України в оцінці експертів

Як Європа підтримує Україну в дипломатичному, військовому та економічному плані? Які гарантії безпеки готові надати європейські держави? Як ЄС посилює тиск на Росію? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Анатолій Круглашов, доктор політичних наук, професор ЧНУ ім. Юрія Федьковича;
• Віра Константинова, політологиня-міжнародниця, радниця голови ВРУ (2019-2021 рр.);
• Олеся Яхно, політологиня;
• Євгеній Криштафович, член ради Центру з прав людини Естонії;
• Віктор Ягун, військовий та громадський діяч.

АНАТОЛІЙ КРУГЛАШОВ: У Європи ще є важелі тиску на Росію

— Путін розуміє, що розміщення хоч скільки-небудь серйозних контингентів європейських країн на території України є дуже серйозною загрозою для реалізації масштабних геополітичних планів та задоволення апетитів Росії.

На зустрічі керівників Європейського Союзу 4 вересня в Парижі ситуація, мабуть, трохи проясниться. Поки що ми спостерігаємо суттєві розбіжності думок: які саме країни та які гарантії готові надати Україні.

Мені дуже сподобалася фраза канцлера Німеччини Фрідріха Мерца: “Ми усвідомлюємо, що сьогодні це Україна, а завтра — наші інші партнери, а післязавтра, можливо, і ми самі”.

Вона демонструє розуміння лідерами ключових європейських країн того, що російська загроза — це не проблема лише України. Це фактор, який визначає майбутнє і Європи, і демократичного світу на роки вперед. Думаю, саме в такому широкому форматі й буде вестися розмова в Парижі в Єлисейському палаці.

Не всі засоби економічного та політичного тиску на керівництво Росії вичерпані. Більш радикальні санкційні заходи з боку Європейського Союзу досі не прийняті.

Проблема заморожених російських фінансових та банківських активів також залишається невирішеною. І це пов’язано з рядом причин, зокрема з позицією щонайменше двох країн, які займають яскраво виражену проросійську позицію в ЄС та НАТО, — Угорщини та Словаччини.

Західна еліта довгий час боялася так званої ескалації й постійно надсилала Кремлю сигнали: “Зупиніться вчасно. Хіба ви не хочете повернення до бізнесу, як раніше?”.

Сьогодні йдеться вже про зовсім інший рівень дипломатії та політики — в іншому вимірі політики стримування. Питання лише в тому, щоб європейська солідарність була ефективною і не порушувалася окремими політиками та країнами.

ВІРА КОНСТАНТИНОВА: Європа готова брати на себе провідну роль у забезпеченні безпеки

— Зі свого боку Україна висунула певні запити до наших партнерів по трансатлантичній спільноті. Йшлося про те, як ми, в принципі, бачимо наше подальше співіснування з агресором.

У цьому плані вже напрацьовано певний трек. Але на військовому рівні поки що незрозуміло, які саме обсяги фінансування потрібні для його реалізації. Водночас ми чуємо від наших німецьких колег, що, хоча вони не готові розгортати миротворчі сили, вони готові фінансово інвестувати в наші Збройні сили.

Окрім політичного, військового та економічного компонентів є ще інформаційний. І тут, враховуючи низку аспектів, я бачу необхідність створення можливостей для того, щоб і Україна, і країни Європи спільними зусиллями могли ефективно протистояти російським наративам.

Окремо варто питання повітряного та морського компонентів. За морським напрямком у нас уже є деякі деталі про готовність Туреччини включитися. Але поки що немає єдиного документа, введеного в правове поле.

Ми говоримо про гарантії в контексті тимчасового припинення вогню з РФ або після узгодження якоїсь угоди, домовленості, яка дозволить європейським колегам зняти останні сумніви, що заважають їм розгортати миротворчі сили? Поки що все це залишається під питанням.

Одним із викликів зараз стануть різні позиції окремих країн. Навіть якщо місія буде розгорнута під егідою турецьких морських сил, логічно включити туди й країни, що поділяють Чорноморський простір. Це, зокрема, Румунія та Болгарія. Були успішні прецеденти, коли морські сили цих країн патрулювали акваторію, щоб очистити Чорне море від мін і забезпечити проходження цивільних суден. Це дуже важливий момент з погляду узгодженості позицій.

Європа готова брати на себе провідну роль у забезпеченні власної безпеки. І без України це, в принципі, неможливо.

Я думаю, що конкретні подальші дії європейські партнери поки що не будуть озвучувати публічно. Але робота над цими елементами триває, попри офіційні заяви про те, що сили, які потенційно можна направити в Україну, поки що обговорюються. Такі дискусії ведуться, але за закритими дверима.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Зараз відбувається формування солідарної позиції України та Європи

— Зараз формується розуміння цілей, засобів і можливостей у солідарну позицію США, України та Європи щодо того, як можна зупинити війну, якою має бути мета, як будувати довгострокову безпеку, які ресурси використовувати.

Росія просто не хоче компромісів, а Україна визначила межу поступок, але вона не влаштовує Москву, бо вона вимагає виключно односторонніх кроків з боку України.

Зараз європейські лідери діють правильно: продовжують обговорювати гарантії безпеки, готують нові санкції в рамках ЄС, ведуть роботу в “коаліції рішучих”. І що особливо важливо — переконують частину адміністрації Дональда Трампа, можливо і його самого, що територіальні поступки недопустимі. Європа показує, що це деструктивно і призведе до негативних наслідків як для світової безпеки, так і для іміджу США.

Сьогодні можна констатувати: війна триває, але у дипломатичній площині йде боротьба за рамку переговорів. Уже на старті відсікаються тупикові сценарії, які пропонує Росія. Кремль намагається підключати Китай, нав’язувати свої умови, але в нього немає реального альтернативного підходу до виходу з війни та укладення перемир’я. Просто вимагати територіальні поступки й відмови України від позицій — це не варіант для обговорення.

ЄВГЕН КРИШТАФОВИЧ: Військова допомога Україні та посилення санкцій — ключові компоненти безпеки

— У різних країнах Європи настрої дуже різні. Чим далі від кордонів Росії, тим сильніше віра в те, що з Путіним можна домовитися.

У країнах Балтії, у Скандинавії, у державах, які мають прямий сухопутний кордон з Росією — ілюзій немає. Тут давно немає відчуття, що з російським диктатором, який втратив будь-яке відчуття реальності, можна про щось домовитися. Цього відчуття немає вже понад двадцять два роки.

Що стосується громадської думки в країнах Балтії, то підтримка переважно спрямована на зростання оборонних витрат і військової активності, на підготовку до можливої атаки або гібридної атаки. Це постійна реальність.

Війна Росії проти України має закінчитися. Тільки тоді можна буде жити спокійно. Умиротворювати Путіна, давати йому можливість легалізувати свої варварські набіги та готуватися до наступного — цього ми хотіли б уникнути за будь-яку ціну. Бо ясно: це принесе нам ще більшу шкоду, навіть відкладену у часі.

Я абсолютно переконаний, що посилення санкційного тиску, економічні заходи, запобігання обходу санкцій, а також постачання зброї Україні у поєднанні з дипломатичними зусиллями та вимогами міжнародних гарантій для України, включно з можливим присутністю військ союзників на її території у разі перемир’я, створюють основу для більш-менш міцного миру.

Безумовно, абсолютний мир настане лише у тому випадку, якщо російський режим впаде й у РФ з’явиться правова, цивілізована держава. Але шлях до цього дуже довгий.

Тому зараз, щоб хоча б зупинити щоденне кровопролиття, західні країни мають нарощувати санкції та забезпечувати військову допомогу Україні. Ці два компоненти сьогодні є ключовими.

ВІКТОР ЯГУН: Співпраця Європи та України взаємовигідна

— Важливо зазначити, що Євросоюз — це не військовий блок. Ми не можемо очікувати від нього постачання боєприпасів, танків, літаків тощо. Від конкретних держав — можемо, так.

Європейський Союз працює в рамках своїх можливостей і надає те, що може. Три позиції особливо чітко позначені:

• допомога військовим через навчання;
• гуманітарні місії та цивільне супроводження;
• підтримка економіки України, включно з розвитком військово-промислового комплексу.

Зараз існує сильна кооперація: частина українського виробництва та технологічних рішень перенесена в ЄС. Своєю чергою, Європа на практиці перевіряє свої системи в умовах бойових дій. Це взаємовигідне рішення для обох сторін.

Читайте також: Путін у Пекіні: вихід з ізоляції чи чергове приниження — експерти вказали на залежність РФ від Китаю