Без членства, але зі зброєю: що отримала Україна від саміту НАТО

Саміт НАТО в Гаазі, який відбувся 24–25 червня в Нідерландах, спростував песимістичні прогнози щодо України. Однією з головних подій стала несподівана зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом — попри попередні повідомлення про нібито його відмову. Всупереч очікуванням, зустріч відбулася і, за попередніми оцінками, пройшла успішно.

Україна також отримала низку позитивних сигналів від Північноатлантичного альянсу.

Підтримка України — частина колективної безпеки НАТО

Важливим результатом саміту стало рішення значно збільшити оборонні бюджети країн-членів НАТО. Якщо у 2014 році цільовий рівень складав 2% ВВП, то тепер учасники Альянсу мають намір довести цей показник до 5% до 2035 року.

Витрати будуть поділені на дві основні категорії:

• щонайменше 3,5% ВВП щороку — на основні оборонні потреби за погодженими стандартами НАТО;
• до 1,5% ВВП щороку — на захист критичної інфраструктури, кібермереж, посилення громадянської стійкості, розвиток інновацій та оборонно-промислової бази.

Це рішення підтримала переважна більшість держав. Наприклад, Литва, яка відчуває безпосередню загрозу з боку Росії, вже заявила про готовність досягти цього рівня раніше від визначеного терміну.

Зростання оборонних витрат напряму пов’язане загрозою з боку РФ, що зростає. Це відкриває можливості для збільшення допомоги Україні — зокрема тому, що українська тематика зафіксована у фінальній декларації саміту.

“Союзники підтверджують свої незмінні й суверенні зобов’язання щодо підтримки України, безпека якої сприяє нашій, тобто безпеці НАТО. І з цією метою прямі внески в оборону України та її оборонну промисловість будуть враховуватися при розрахунках оборонних витрат союзників”, — йдеться у декларації.

Таким чином, найближчим часом можна очікувати збільшення фінансової допомоги Україні, особливо з боку ключових країн-донорів НАТО, чиї оборонні бюджети зростають. Ініціатива щодо збільшення витрат на оборону обговорювалася ще до початку саміту і була формально затверджена 25 червня. Дональд Трамп заздалегідь підтримав цей крок.

“Ми повністю підтримуємо наших союзників. Якщо подивитися на цифри — ми разом із ними. Сьогодні необхідно оголосити про важливі рішення. Не знаю, ви вже проголосували чи ще збираєтеся, але я закликав збільшити витрати на оборону до 5% упродовж кількох років, і вони погодилися підняти їх до 5%. Це значний крок уперед — від 2%, яких багато хто навіть не дотримувався. Думаю, на нас чекають важливі новини, і з нами НАТО стане значно сильнішим”, — зазначив Трамп.

Президент США також підтвердив відданість статті 5 Вашингтонського договору, яка передбачає колективну оборону: напад на одного з членів НАТО означає напад на всіх. У коментарі щодо майбутньої зустрічі з Володимиром Зеленським він назвав українського президента “хорошим хлопцем”, а також дав зрозуміти, що не розглядає Росію як посередника в інших конфліктах.

Трамп зустрівся із Зеленським: про що говорили на полях саміту в Гаазі

Президент США повідомив, що його зустріч із главою Української держави на полях саміту НАТО пройшла добре.

“Все пройшло дуже добре, знаєте, у нас іноді були складні часи, але я думаю, що він хотів би, щоб ця війна закінчилась. І я вважаю, що зараз саме час це зробити. Я збираюся поговорити з Путіним і подивитися, чи зможемо ми завершити цю війну. Знаєте, минулого тижня близько 7 000 російських і українських солдатів були вбиті. 7 000 за один тиждень! Це божевілля. Тож я поговорю з Путіним. У мене була хороша зустріч із Зеленським. У мене було багато хороших зустрічей з багатьма людьми, багатьма великими лідерами. Він хоробро бореться. Це важка битва”, — заявив Дональд Трамп.

Як повідомляє пресслужба президента України, сторони домовилися продовжити діалог щодо посилення української протиповітряної оборони за участі європейських партнерів. Лідери України та США обговорили перспективи співпраці у сфері спільного виробництва озброєння та засобів радіоелектронної боротьби, а також ситуацію навколо Ірану.

“З президентом обговорили захист наших людей, передусім закупівлю американських систем ППО для прикриття наших міст, наших людей, церков, інфраструктури. Україна готова це обладнання купити і підтримати американських виробників озброєння. Європа може допомогти. Також говорили про можливе спільне виробництво дронів. Можемо посилити одне одного”, — повідомив Володимир Зеленський.

Після зустрічі з лідером США у Гаазі президент України провів також спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єркою Данії Метте Фредеріксен, прем’єром Швеції Ульфом Крістерссоном і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре.

“Серед головних тем переговорів — збільшення військової підтримки України, передусім посилення ППО для захисту життів, потреби наших воїнів для формування наступних оборонних пакетів, розвиток спільного оборонного виробництва”, — написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.

Він подякував лідерам країн Північної Європи за тісну координацію і всі зусилля задля досягнення справедливого та сталого миру.

За даними пресслужби, сторони також обговорили спільне виробництво озброєння в Європі.

За словами президента, серед пріоритетів України — виробництво далекобійних безпілотників і ракет на території держави, яке вже фінансово підтримують північні європейські партнери.

У декларації Альянсу йдеться про те, що його члени працюватимуть над “усуненням бар’єрів у торгівлі оборонною продукцією між союзниками та використовуватимуть партнерські відносини для сприяння співпраці в галузі оборонної промисловості”.

Також варто зазначити, що в перший день саміту Україна досягла нових домовленостей щодо розширення оборонної підтримки з боку країн-членів Альянсу.

Одним із ключових рішень стало оголошення Нідерландів про надання нового пакета допомоги на суму 175 млн євро. До нього, зокрема, увійдуть радари для виявлення безпілотників і транспортні засоби для евакуації поранених. Крім того, міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повідомив про інвестування 500 млн євро у проєкт з виробництва українських дронів. Ці кошти дозволять виготовити близько 600 тисяч безпілотників.

Таким чином, ідеться не лише про постачання техніки, а й про прямі інвестиції в український військово-промисловий сектор. За словами президента Володимира Зеленського, потенціал оборонної промисловості України вже перевищує 35 млрд євро. Сьогодні в країні виготовляється майже тисяча найменувань продукції — від артилерійських систем і бронетехніки до дронів і керованих ракет. Україна має технічну спроможність виробляти до 8 мільйонів безпілотників на рік, однак обмежена у фінансуванні.

“Що для нас найважливіше — це спільне виробництво дронів. Зараз ми бачимо, що це пріоритет для всього світу. Усі добре знають, що рівень технологій в Україні під час війни дуже виріс. У нас є ці технології, ми хочемо поділитися ними з нашими партнерами. Ми вже почали працювати з деякими країнами над спільним виробництвом”, — зазначив Зеленський.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на важливості залучення інвестицій в український оборонний сектор і представила відповідну фінансову ініціативу.

“Тому ми розробили програму фінансування на суму 150 мільярдів євро. Ми називаємо її SAFE, де країни-члени ЄС, а також Україна й інші партнери можуть отримувати кредити для інвестування в українську оборонну промисловість, яка продемонструвала свою здатність до інновацій, швидкого та надійного виробництва”, — заявила вона.

Підтримка України, ситуація на Близькому Сході та нарощування оборонних бюджетів стали ключовими темами 76-го саміту НАТО. Питання інвестицій в оборону стає дедалі актуальнішим на тлі зростання загроз з боку Росії. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте попередив, що через кілька років РФ може бути готова до прямих дій проти європейських країн.

“Я вірю, що минулого місяця американці, європейці й українці — всі ми дуже хотіли досягти припинення вогню й початку мирних переговорів. Проблема знову в Росії. Вона затягує, перешкоджає. Тому я вважаю, що весь тиск, який ми можемо спільно чинити на Росію, — вкрай необхідний”, — наголосив генсек Альянсу.

Результати саміту НАТО в оцінках експертів

Чому саміт НАТО в Гаазі став важливою віхою для України? Навіщо Альянс збільшує оборонні бюджети до 5% ВВП? Чи є підстави говорити про розкол у НАТО? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповідали:

• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Олександр Мусієнко, військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ, військовий аналітик;
• Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Володимир Фесенко, політолог.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Україна — не член НАТО, але її оборонні витрати вже стали частиною стратегії Альянсу

— Саміт НАТО проходив в умовах геополітичної турбулентності — як через суб’єктивні чинники, пов’язані з фактором Трампа, так і через об’єктивні. Західним країнам необхідна координація та політична модернізація на тлі потенційної військової загрози з боку Росії, яка, до речі, чітко артикульована в підсумковому комюніке.

НАТО продовжує лінію, закладену на попередніх самітах — у Вашингтоні, Мадриді, Вільнюсі, — де Росія названа ключовою воєнною загрозою для Альянсу.

Наступний етап — це конкретні заходи для посилення обороноздатності. Основний результат — рішення, що оборонні витрати країн НАТО мають досягти 5% ВВП. З них 2–3,5% — прямі військові витрати, 1,5% — опосередковані. Це рішення наблизить Європу до створення й укріплення власної оборони. У тексті саміту, як відомо, Марк Рютте пролобіював модель, за якої оборонні витрати напряму пов’язуються з військовою підтримкою України.

Це, з одного боку, поступка тиску з боку США, а з іншого — спосіб залишити війну й підтримку України в центрі порядку денного НАТО.

Я мав змогу поставити питання Курту Волкеру — колишньому спецпредставнику Держдепу США. Я запитав, чи є надія, що українська влада зможе змінити позицію нинішньої адміністрації США щодо військової допомоги. Він відповів, що ймовірність украй низька. Трамп обіцяв перенаправити кошти американських платників податків на внутрішні потреби й навряд чи відмовиться від своєї риторики. Водночас Волкер позитивно оцінив ідею закупівлі Україною зброї у США.

Україна пройшла колосальний бойовий і технологічний шлях модернізації. Уже анонсовано українську балістичну ракету “Сапсан” із характеристиками, що вражають. У травні її було успішно застосовано в бою. Це стосується також програм повітряних і морських дронів.

Ці технологічні інновації, за умов масового виробництва, можуть зробити Україну ключовим науковим і військовим партнером НАТО — не лише зразком для операцій, як-от Курська битва, визволення Харківщини чи Херсона, але й прикладом у сфері кібератак, протидії гібридним загрозам та інформаційним операціям.

Україна може передавати цей досвід країнам НАТО в режимі реального часу. Але інше питання: чи самі країни Альянсу розуміють, що міжнародна система більше не працює за ліберальною логікою. Сьогодні домінує сила.

Міністр оборони Італії досить прямо сказав, що НАТО у своєму звичному вигляді більше існувати не може. Він мав на увазі не лише скорочення індустріального потенціалу, а й зсуви у глобальних процесах. Особливо в Азії, де Китай, КНДР, Іран усе частіше агресивно реагують на присутність Заходу. Звідси й нові союзи.

Чим швидше Альянс це усвідомить, тим більше шансів не допустити розширення осі автократій: Китай, Росія, Північна Корея, Іран.

ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Посилення Європи — просто необхідність, навіть якщо це “шокова терапія”

— Я оцінюю саміт позитивно. Річ у тім, що для нас зараз вкрай важливо те, що вже досягнуто. По-перше, досягнуто угод з Норвегією, Британією, Нідерландами, також плануються домовленості з Францією та Німеччиною щодо спільного виробництва дронів та інших видів озброєнь.

Зараз це є пунктом порядку денного практично кожної міжнародної зустрічі за участі президента України та нашої урядової команди. Обов’язково обговорюється питання спільного виробництва озброєння та його масштабування.

Сьогодні європейські країни зацікавлені в тому, щоб спільно з Україною розвивати проєкти в оборонно-промисловій сфері, адже Україна має досвід і веде реальні бойові дії, отримуючи безцінні знання безпосередньо з поля бою.

Другий важливий момент — європейські країни починають усвідомлювати, що Росія — це загроза не лише для України, проти якої вона веде агресивну й злочинну війну, а й для країн НАТО. Країни Північної Європи, Фінляндія, Балтійські країни, Польща — уважно спостерігають за російською військовою активністю. Зараз вона менш помітна, бо Росія зосереджена на війні проти України. Але у РФ є чіткі плани: розвивати Ленінградський військовий округ, поглиблювати співпрацю з Білоруссю, посилювати угруповання в районі Калінінграда тощо.

Приходить розуміння: потрібно діяти за трьома напрямками.

Перший — спільне виробництво озброєння і збільшення фондів європейських країн для інвестицій в українську оборонну промисловість і власну. Це передбачає також кошти на закупівлю зброї у США для потреб України.

Другий — постачання озброєнь Україні для максимального стримування Росії, від чого напряму залежить безпека Європи та НАТО.

Третій — поступова інтеграція України в єдиний оборонний комплекс і щит Європи. Хай ми поки не в НАТО, і це питання на цьому саміті не розглядалося, але вже зараз Україна відіграє серйозну роль у стримуванні російської агресії, допомагаючи Північноатлантичному альянсу.

США покривають понад 60% потреб країн Європи в обороні та безпеці. Вашингтон нарощує свій оборонний бюджет — і тут питань немає. Запланована сума — до трильйона доларів.

Європейські країни часто говорили про загрозу з боку Росії — тепер це головна загроза для Європи — але витрачали менше на оборону, покладаючись на США. В результаті армії деяких країн опинилися у незадовільному стані. Зараз ситуація змінюється — завдяки стимулу від президента Трампа, який закликає збільшити витрати.

Так, є різні думки. Іспанія, Італія та інші держави виступають за поступовий перехід. Але країни Балтії, Польща, Північна Європа підтримують ініціативу і кажуть: “Так, це потрібно, бо існує реальна загроза”.

За оцінками НАТО та європейських країн — Франції, Британії, Німеччини — Росія може бути готова до агресії проти НАТО до 2030 року. Як реагувати? Звісно, збільшенням оборонних витрат. Для України це означає зростання попиту на ринку озброєнь, що сприятиме зростанню виробництва. А це забезпечить більшу кількість снарядів, техніки та боєприпасів — зокрема й для потреб України.

Я позитивно сприймаю ці тенденції. Це рішення посилить безпеку Європи. Навіть якщо це — “шокова терапія”. Це в інтересах Європи, України і НАТО. Ми маємо побудувати такий потужний мур, на який Росія не наважиться напасти — побачивши, що все організовано, все працює, оборона налагоджена.

ІГОР ПОПОВ: Резерви, безпека, стабільність — Україна просить план до 2027 року

— Марк Рютте зробив усе можливе, щоб забезпечити особисту участь Дональда Трампа в саміті НАТО, попри проблеми в Ірані та бажання Трампа бути в цей час у командному пункті. Саме тому Рютте досяг погодження формулювань щодо підвищення оборонних витрат. Це головна й наразі єдина вимога Трампа. Він провів дуже складні переговори з усіма, останні — з Іспанією, яка заявила, що не зможе витримати такий великий бюджет.

До речі, 5% ВВП звучить нібито не надто багато. Але якщо порівнювати з оборонними бюджетами, то співвідношення ВВП і держбюджету в різних країнах — різне. Для Німеччини це може бути майже половина бюджету. Для деяких країн — 20%. Для України, яка веде війну, 50% бюджету витрачається на війну й безпеку — і це логічно. А для інших країн це майже неможливо. Тому Рютте намагався хоча б зараз збалансувати інтереси всіх сторін.

Наразі обговорюється черговий, 18-й, пакет санкцій. Там можуть з’явитися досить серйозні заходи, зокрема — відключення кількох російських банків від системи SWIFT. Найімовірніше, не вдасться домовитися про зниження граничної ціни на російську нафту (price cap), бо через події на Близькому Сході ціна на нафту коливається, і гарантувати ухвалення рішення щодо зниження цінового порогу наразі малоймовірно.

Тому боротьба триває. 18-й пакет, думаю, буде ухвалений доволі скоро, до літніх канікул. Але наскільки він буде потужним — залежатиме, зокрема, від сьогоднішніх переговорів і майбутніх рішень.

Ще до кінця минулого року, навіть на початку цього, Сполучені Штати залишались головним фінансовим донором допомоги Україні. Американські кошти надавалися у вигляді грантів, а не кредитів. Хоча зараз Трамп намагається стверджувати, що це було не завжди так.

Оскільки отримання подальших подібних пакетів допомоги від США під великим питанням, Україна повинна чітко розуміти, як підтримувати свою економіку й здатність до оборони. Володимир Зеленський останні місяці ставить перед союзниками конкретні завдання. Він наголошує, що бюджетні потреби України становлять 40 мільярдів євро на рік. Ці кошти потрібні для підтримки поточного рівня соціальних і оборонних витрат.

Для цього європейські країни, Канада, Японія, Австралія мали збільшити свої фінансові можливості для допомоги Україні. Ми бачимо, що серія переговорів дає позитивні результати. У цьому році вже є домовленості, що з фінансами все буде гаразд, і Україна зможе покривати всі необхідні витрати на безпеку та оборону.

Але Україна також наполягає на потребі спланованої допомоги на 2026 і 2027 роки. Звісно, ми сподіваємось на зупинку війни, і Україна за це бореться. Але навіть у цьому випадку оборонні витрати залишатимуться високими, адже ми не збираємось різко скорочувати армію. Саме тому українські делегації вже зараз ведуть перемовини, щоб мати стратегічне бачення на кілька років уперед — навіть без участі США — і отримувати необхідні обсяги фінансування.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Розкол в Альянсі зараз надто небезпечний

— Сам факт обговорення збільшення оборонних витрат, звісно, ініційований Трампом, але те, що європейці цього разу достатньо конструктивно й оперативно підійшли до цього питання — на відміну від його першого президентського терміну, — свідчить про усвідомлення загроз, що виходять від Росії.

У межах Європейського Союзу було ухвалено майже революційне рішення, яке знімає низку обмежень щодо бюджетної політики та дає змогу через позики різко збільшити оборонні витрати, виробництво озброєнь і загальні зусилля у сфері оборони.

Провідні країни НАТО розглядають рішення, спрямовані на модернізацію власних збройних сил — зокрема розширення їхнього складу та оновлення озброєння. Загрози сприймаються серйозно. Про це почали говорити ще торік, але зараз, у новому контексті — з урахуванням фактору Трампа і можливої зміни ролі США в НАТО — питання зміцнення обороноздатності Європи стало одним із пріоритетів, у тому числі для самого Євросоюзу.

Показник 5% ділиться так: 3,5% — на прямі військові потреби, 1,5% — на інфраструктуру. Це компроміс. Словаччина завдяки такій формулі зберігає баланс: не конфліктує з Трампом, але й не поспішає брати на себе зобов’язання. З’явилася інформація, що з Іспанією досягнуто компромісу. Саме тому цільовий термін перенесено з 2030 на 2035 рік, як наполягала Литва.

У межах НАТО країни рухатимуться з різною швидкістю. Франція, Німеччина, Велика Британія — підвищуватимуть бюджети. А хтось — саботуватиме. Таке вже траплялось і з попередньою ціллю у 2%.

Рано чи пізно це призведе до трансформації самого Альянсу. Можливо, почне формуватись “альянс рішучих” — країн, які активно підтримують Україну та займаються зміцненням власної оборони. Інші можуть відійти від спільної політики. Це потенційно може змінити конфігурацію НАТО — особливо, якщо США переглянуть свої зобов’язання.

Ймовірно, також посилиться взаємодія НАТО з партнерами в Тихоокеанському регіоні — наприклад, з огляду на загрози з боку Північної Кореї чи Китаю.

Поки що внутрішні політичні розбіжності щодо оборонних витрат, судячи з заяв Марка Рютте і НАТО, вдалося подолати. Але дискусії триватимуть. Розкол в Альянсі зараз був би надто небезпечним.

Усередині НАТО також є різне ставлення до України. Більшість країн нас підтримують. Але Угорщина й Словаччина займають критичну позицію. Це створює внутрішні виклики для Альянсу. Саме тому з’являються неформальні об’єднання однодумців.

Читайте також: Нафтова стеля й інші санкції проти Росії: якими будуть наслідки — думки експертів