Нафтова стеля й інші санкції проти Росії: якими будуть наслідки — думки експертів

В Європейському Союзі планують затвердити новий, 18-й пакет санкцій проти Росії вже до кінця червня. Про це 23 червня після завершення засідання Ради ЄС заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Нові санкційні обмеження стосуватимуться насамперед нафтового сектору РФ, що в перспективі може суттєво зменшити можливості Кремля продовжувати війну проти України.

Що з ціною на нафту

10 червня Єврокомісія представила 18-й санкційний пакет щодо Росії. Обмеження покликані послабити здатність Кремля продовжувати війну проти України. Особливу увагу в Євросоюзі приділили обмеженням щодо головного джерела доходів Кремля — експорту енергоносіїв. Єврокомісія пропонує запровадити заборону на будь-які транзакції для обох ниток газопроводу “Північний потік”. Це стане гарантією того, що їх не використовуватимуть у майбутньому, навіть у разі зміни політичної кон’юнктури, зазначають експерти.

Крім того, у Брюсселі хочуть включити до санкційного списку ще 77 суден російського тіньового флоту, заборонити імпорт продуктів, перероблених на основі сирої російської нафти, та знизити цінову стелю на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель. Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас зауважила, що такі заходи — ефективні, як би Кремль не намагався переконати всіх у протилежному.

“Росіяни хотіли б змусити нас усіх думати, що в них повно часу і вони можуть продовжувати цю війну вічно, що не відповідає дійсності. Експорт нафти через Чорне море й Балтійське море через санкції, спрямовані на тіньовий флот, скоротився на 30% за один тиждень. Це показує, що вплив справді є. І розвідка каже, що тепер санкції вдарять більше по ланцюгах постачання — у плані заборони транзакцій і набагато жорсткіших заходів”, — звернула увагу глава європейської дипломатії.

Київ закликає партнерів до ще радикальнішого зниження цінової стелі на російську нафту — до 30 доларів за барель. Для того, щоб змусити агресора до миру, потрібні рішучіші заходи, впевнений президент України Володимир Зеленський.

“Кожен із партнерів знає, яким має бути прайс-кеп — 30 доларів, не вище. Такий ціновий рівень означатиме реальний тиск на Росію — їх потрібно змусити шукати мир. Інших мотивів там не розуміють. Я знаю, що партнери зараз обговорюють компромісну ціну. Досить компромісів із Росією. Кожен такий компроміс — це відтермінування миру. Ми просимо реально знизити ціну на російську нафту, тобто реально наблизити завершення війни”, — заявив він.

Зниження цінової стелі на російську нафту — було однією з тем обговорення на саміті “Групи семи”. Агентство Bloomberg з посиланням на джерела пише, що адміністрація Дональда Трампа скептично ставиться до зниження цінового ліміту. Втім, більшість країн-членів G7 готові підтримати цю міру, навіть якщо президент США буде проти, стверджують джерела агентства Reuters.

“У G7 є робоча група на технічному рівні, яка розглядала це питання. Думаю, там був певний консенсус щодо рівня в 45 доларів як “правильного”, до якого ми маємо прагнути. Подивимося, як усе пройде в Канаді. Але ми заручилися сильною підтримкою з боку Канади та Великої Британії, тому, думаю, знайдеться багато людей, які наполегливо добиватимуться й відстоюватимуть перехід до цього рівня в 45 доларів”, — зазначив спеціальний представник ЄС із санкцій Девід О’Салліван.

У травні 2025 року середня ціна на нафту марки Urals становила 52 долари. Для порівняння: ще рік тому ціна була на 15 доларів вищою. При цьому нафто-газові доходи російського бюджету скоротилися до 500 млрд рублів на місяць. У квітні вони становили трильйон. Тобто падіння — рівно наполовину. І подальше зниження ціни на нафту могло б стати просто катастрофічним для путінської воєнної машини.

“Потрібен додатковий тиск, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів. Ось чому ми хочемо в ЄС запровадити санкції наприкінці місяця. Ви всі знаєте пропозиції щодо цього. Ми хочемо переконати партнерів по “Сімці” і, зокрема, США розробити нові заходи зі свого боку”, — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Що стосується США, то американські сенатори Річард Блюменталь і Ліндсі Ґрем закликали главу Білого дому підтримати їхній законопроєкт про посилення санкцій проти Росії. Цим документом передбачено 500% мита на імпорт із країн, які продовжують купувати російську нафту, газ, уран та інші ресурси. По суті, це заборонні заходи, які навряд чи хтось ризикне порушити.

“Трамп може це зупинити, але для цього Путін має втрачати гроші. Лише тоді він не зможе збільшувати свою армію та військовий сектор. І в нього будуть внутрішні проблеми. Для цього потрібно запроваджувати санкції, зокрема щодо банківського сектора, тіньового флоту, цін на нафту. Дуже важливо обмежити саме прайс-кепи. Адже саме нафта — головне джерело їхніх доходів”, — акцентував президент України Володимир Зеленський.

Економісти наголошують, що потрібно не лише знижувати граничну ціну на російську нафту, а й посилювати контроль за дотриманням цієї норми. Відстежувати переміщення путінського тіньового флоту стає дедалі складніше. Судна не вказують дані про своє місцеперебування або надсилають хибні сигнали. Тому потрібно ретельно контролювати всі звіти про перевезення, використовуючи, зокрема, й супутникові знімки.

Окремо на ціни на нафту вплинула ескалація війни на Близькому Сході. Так, Іран пригрозив закрити Ормузьку протоку, яка відділяє країну від Оману й слугує коридором для суден із нафтою, на тлі американських ударів по ядерних об’єктах країни.

Ормузька протока з’єднує Оманську затоку з Перською для виходу в Індійський океан. Північне узбережжя належить Ірану, а південне — Об’єднаним Арабським Еміратам і Мусандаму, ексклаву Оману. Ормузька протока має стратегічне значення для світової торгівлі зрідженим газом і нафтою. Зокрема, через неї проходить 20% глобального експорту нафти морським транспортом.

“Для Росії, звісно, вигідно, якщо світова ціна на нафту зросте через нестачу у світі, тоді всі до Росії побіжать за нафтою, включно з країнами Європи. Тому в жодному разі не можна допустити, щоб багаті на нафту країни були відрізані від світового ринку, щоб вони були обмежені у можливості постачати цю нафту саме на світові ринки, щоб компенсувати те, що геополітично можна не отримувати з Росії”, — пояснив економіст Іван Ус.

Глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що ескалація між Іраном та Ізраїлем веде до зростання цін на нафту, що може посилити фінансову стійкість Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що поки у світі тривають масштабні військові конфлікти, необхідно, щоб ціни на нафту були низькими. Американський президент звернувся до всіх сторін, які мають вплив на ситуацію, із закликом не допустити зростання цін на нафту.

“Ми будемо утримувати їх низькими, поки всі ці війни не буде врегульовано. Ціни на нафту потрібно тримати на низькому рівні, це стосується всіх. [Підвищуючи ціни на нафту], ви граєте на руку ворогу, не робіть цього”, — попередив Дональд Трамп.

За словами глави європейської дипломатії Каї Каллас, ескалація на Близькому Сході грає на руку Кремлю.

“Фактично підвищення цін на нафту дає перевагу Росії, яка отримує більше фінансування, а потім фінансує цю війну”, — заявила Каллас.

Вже ухвалені санкції проти Росії, а також зниження цін на нафту позначилися на доходах Кремля. Найбагатша нафтова компанія Росії стала збитковою. “Сургутнафтогаз” за перші три місяці цього року зазнала понад 5 млрд дол. збитків. Після санкційних обмежень Заходу за підсумками минулого року компанія відзвітувала про зниження прибутку на 30% і провела масштабне скорочення штату, звільнивши майже 3 тис. працівників.

Ситуація на нафтовому ринку в оцінці експертів

Як 18-й пакет санкцій може вплинути на здатність Росії продовжувати війну проти України? Чи готові Європа та США знизити ціну на російську нафту? Як війна на Близькому Сході впливає на нафтовий ринок і в чому вигода РФ? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Руслан Рохов, політтехнолог, керівний партнер компанії PGR Consulting Group LLC;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Олександр Савченко, доктор економічних наук, ректор Міжнародного інституту бізнесу;
• В’ячеслав Ширяєв, економічний оглядач;
• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

РУСЛАН РОХОВ: Потрібні вторинні санкції на нафтопродукти

— Для України важливо, щоб цінову стелю на нафту опустили ще нижче — з 60 до 45 доларів за барель. Це, звісно, завдасть серйозного удару: фактично Росія продаватиме нафту нижче собівартості. Це призведе до збитків для компаній, які видобувають, транспортують і продають нафту. Але головне — це втрати для бюджету.

Важко щось загадувати, не перебуваючи за столом переговорів. Ми можемо лише оцінювати сигнали. Те, що очільниця європейської дипломатії Кая Каллас озвучила — що на столі переговорів є питання про зниження вартості — вже добре. Це позитивний сигнал: значить, тема обговорюється, і сторони намагаються знайти спільне рішення. Якщо вдасться залучити різні важелі впливу на Будапешт і Братиславу — це допоможе досягти взаєморозуміння всередині Євросоюзу.

Мені здається, що Європа не дуже прислухатиметься до позиції США. У попередніх раундах переговорів ішлося про те, що США казали: “Ви спершу зробіть крок, а ми потім подивимось, до чого долучатися”. Тобто це паралельні треки. Санкційна політика США буде трохи відрізнятися від європейської.

При цьому європейці чітко розуміють ризики для себе, для своєї безпеки й важливість завдати шкоди Росії. Вони будуть активнішими. Так, вони дивитимуться на Вашингтон, але водночас керуватимуться своїми інтересами.

Певний вплив буде здійснено і на Угорщину, і на Словаччину. Ми знаємо, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан має особисті добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом. Мабуть, і по цій лінії будуть консультації — він радитиметься з ним щодо рішення, яке пропонуватиме Європейський Союз.

Також допомогли б вторинні санкції на нафтопродукти. Основним постраждалим у цьому разі стане Індія, яка переробляє нафту й продає нафтопродукти. Якщо ввести вторинні санкції на російську нафту, то це фактично ліквідує бізнес на російській нафті для Індії. Відповідно, не буде сенсу купувати, бо не буде ринків збуту.

А Індія разом із Китаєм — одні з найбільших покупців російської нафти. Це серйозно зменшить інтерес до обсягів постачання, особливо на тлі й так низьких цін. Якщо це відбуватиметься паралельно зі зниженням ціни, яке зараз обговорюється — буде потужний удар.

Через кілька місяців, максимум за пів року, Росія почне серйозно відчувати наслідки, у міру вичерпання своїх резервів. Вони зіштовхнуться з економічними проблемами — зокрема з девальвацією валюти. Але головне — це будуть споживчі труднощі, які відчують на собі звичайні росіяни.

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Росії вигідна криза в Перській затоці

— Ринок вірить, що війна в Перській затоці закінчилася і жодних проблем з Ормузькою протокою не буде — танкери продовжать ходити без якихось серйозних обмежень. У цій ситуації можна сказати, що ринок відреагував правильно. І, як мені здається, ескалації не буде.

Для України, звісно, вкрай вигідно, щоб ціна на нафту знижувалася до рівня, який був до початку цієї короткої Перської війни — десь до 65-66 доларів за барель марки Brent. При цьому російський Urals коштуватиме менш як 60. Це однозначно буде гарною новиною з погляду обмеження фінансових можливостей Росії вести війну проти України.

Поки що ринки налаштовані оптимістично. Сьогодні нафта дешевшає, і це дає надію, що Ормузьку протоку не буде перекрито.

Скоріше за все, ціна справді повернеться до того рівня, що був до початку конфлікту — приблизно 65-66 доларів за барель. Якщо це станеться, американська нафта торгуватиметься по 62-63, а російський Urals — десь у районі 57-58. Це, по суті, вже нижче ключових порогів.

У такому разі знову може постати питання про повернення до норми 18-го пакета санкцій, який невдовзі мають ухвалити. Що стосується зниження ціни до 45 доларів — це, звісно, найоптимістичніший сценарій.

Коли тільки почалися розмови про можливе перекриття Ормузької протоки, експерти й агентства прогнозували зростання цін на нафту до 100-110 доларів за барель. Це вкрай висока ціна, яка могла б серйозно вдарити по світовій економіці. Зараз ринки зберігають оптимізм, і ми спостерігаємо загальне зниження цін.

Частка логістики в ціні нафти має велике значення. Головний чинник тут — це безпека судноплавства в Перській затоці й проходження Ормузької протоки. До речі, нагадаю: американський флот зараз перебуває неподалік від Ормузької протоки, тож перекрити її буде не так-то просто. Тому й виникають ті самі оптимістичні очікування, які відображаються в динаміці нафтових цін. Хочеться сподіватися, що ринок не помилився, і позитивна тенденція збережеться.

Важливо розуміти: за ціни нафти Urals у 57 доларів за барель дефіцит російського бюджету становить 1,2 трильйона рублів. За ціни 70 — все ще 1,2 трильйона. А от якщо нафта підніметься вище 100 доларів — бюджет стає профіцитним.

Тож чим складніша ситуація в Перській затоці — тим вища ціна, і тим вигідніше Росії, оскільки вона зможе замістити обсяги, які випадуть через паралізовані маршрути. У цій ситуації Росія — головний бенефіціар з погляду зростання цін на нафту. Але, як бачимо, ринки відреагували інакше — ціна знижується.

ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: ВВП Росії може скоротитися на 1%

— Я думаю, якщо все, що запланував Євросоюз, буде реалізовано — і не тільки на словах, а й на ділі — тоді мій прогноз такий: ВВП Росії додатково скоротиться приблизно на 1%. Це чимало. А от доходи бюджету — на 10%. Тут непропорційна залежність.

У першу чергу я б відмітив обмеження граничних цін на нафту з Росії. Так, 45 доларів запропонував Євросоюз, Україна пропонує 30. Я робив розрахунки: якщо російська нафта продаватиметься по 30 доларів за барель, доведеться закрити половину свердловин, бо вони стануть нерентабельними. Але навіть якщо вдасться пробити 45 і контролювати виконання цього обмеження, можна сміливо стверджувати, що 25-30% російських свердловин з видобутку нафти стануть нерентабельними.

Вони можуть місяць-два ще щось видобувати, але потім грошей не буде. Прибуток від нафтовидобутку скоротиться — і не на 10 чи 20 відсотків, а практично в 5-6 разів. Можливості фінансувати бюджет також різко скоротяться. Нафта, нафтопродукти та газ давали близько 30% у бюджет. Якщо обмеження буде реалізоване — даватимуть близько 20%.

На жаль, почали просочуватись чутки з Білого дому, що Дональд Трамп може не підтримати цю ініціативу, тоді реалізація обмеження виключно силами Євросоюзу буде ускладненою. Оце проблема. Але сподіваймось, що дипломатичні й майстерні кроки президента України та наших союзників усе ж змусять Трампа погодитися на таке обмеження.

Обговорюються й інші правильні заходи, про які ми говоримо вже давно — відмова від енергоресурсів Росії в найближчі 2-3 роки. Проти виступають Угорщина і Словаччина, але думаю, Євросоюз може дозволити їм і далі користуватися сировиною для атомних станцій з Росії.

В’ЯЧЕСЛАВ ШИРЯЄВ: Якщо США приєднаються до санкцій — це буде сильний удар по РФ

— Я думаю, що всередині Євросоюзу знайдеться достатньо механізмів, щоб 18-й пакет санкцій був прийнятий. Інше питання — як їх виконувати без підтримки Сполучених Штатів Америки. Тому що якщо США не долучаються, то одній Європі буде значно складніше все це контролювати. Але я думаю, що ЄС може ухвалити вольове рішення навіть без підтримки Трампа.

Зараз є короткостроковий сплеск цін на нафту, який насправді не є критичним — це все швидко впаде назад. А тепер уявіть ситуацію, якщо іранський режим усе ж впаде — а ймовірність цього дуже висока — тоді ціни на нафту можуть піти дуже сильно вниз. Тому що падіння іранського режиму означає зняття всіх нафтових санкцій проти Ірану. І Тегеран, не обкладений санкціями, виведе на світовий ринок кілька додаткових мільйонів барелів. Це серйозно зрушить ціни вниз.

Зараз багато факторів, які працюють проти режиму Путіна і проти його нафтових доходів.

Без підтримки США європейські санкції не будуть настільки ефективними. Попередній 17-й пакет обійшовся без підключення Сполучених Штатів. Але якщо Дональд Трамп готовий приєднатися після Європи — то в ЄС узагалі не залишається варіантів, як першим приймати жорсткі заходи та чекати реакції США.

Зараз я не бачу взагалі жодної причини, чому США можуть відкласти запуск санкційного механізму.

Якщо санкції будуть прийняті без 40-доларового стелі на російську нафту — це буде не дуже болісно. Але якщо в європейський пакет введуть цінову стелю, і Америка скаже “подивимося і, можливо, також приєднаємось” — це буде найсильніший удар.

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Іран може заблокувати перевезення 20% нафти у світі

— Будь-які дії в Ормузькій протоці — це фактично дії проти тих країн, які залежать від цього вузького «пляшкового горлечка», через яке проходить приблизно 20% світового виробництва нафти. Це Катар, Саудівська Аравія, інші країни, які не перебувають у цьому регіоні, але є найбільшими одержувачами нафти. Найбільшим одержувачем нафти через Ормузьку протоку є Китай. Для нього ці проблеми будуть дуже важливими. Потім ідуть Індія і Південна Корея.

Також близько 7% сирої нафти та нафти-конденсату отримують Сполучені Штати Америки. Тобто тут справді вузол економічних і політичних інтересів.

Як правильно кажуть багато експертів, фізично перекрити Ормузьку протоку дуже легко — це досить вузька судноплавна частина. Там фактично є дві смуги руху: одна — в один бік, інша — в інший. Практично безперервним потоком ідуть танкери, які перевозять, зокрема, й скраплений газ. Перекриття військовим шляхом цього вузького горлечка може створити не тільки економічні й політичні, але й екологічні проблеми.

Сьогодні через Ормузьку протоку проходить приблизно 20 млн тонн нафти щодня. І навіть США навряд чи зможуть закрити цю діру на світовому ринку. Загалом, нафти досить багато. Проблема не в тому, що її менше видобуватимуть, а в тому, що через Ормузьку протоку її не можна буде вивозити до кінцевого споживача.

Другий важливий момент — у світі сьогодні спостерігається уповільнення економічного зростання, зокрема в Китаї. Нагадаю, Китай — найбільший споживач нафти з регіону. Є також економічні проблеми в інших країнах — покупцях нафти з цього регіону.

Тому тут є чинники, які можуть діяти як у бік підвищення, так і зниження цін. Це закономірно, що спочатку — панічні настрої, зростання цін на нафту, потім ситуація стабілізується, і врешті-решт ціна починає знижуватись. Не було таких періодів, коли ціна підіймалася до 100 доларів за барель і залишалась на цьому рівні десятиліттями. Ситуація змінюється.

Мені здається, що до повного перекриття Ормузької протоки справа не дійде, і буде знайдено способи взаємодії. Але зараз ситуація залишається дуже гострою.

Сьогодні вже зростають ціни на майбутні постачання нафти. Нафта, що постачається зараз у реальному часі, вже оплачена, вже законтрактована — її ціна сильно не зміниться. А от що буде в майбутньому — велике питання.

Невизначеність створює ризики для бізнесу, які ведуть до обережної поведінки — як у плані інвестицій, так і в плані цін, і в побудові подальших відносин між країнами — з одного боку виробниками нафти, з іншого — її найбільшими споживачами.

Читайте також: Зупинити терор Кремля: як Україна буде тиснути на Росію заради миру — думки експертів