Покарання для агресорів: як світ готує спецтрибунал для Путіна і його соратників

Комітет міністрів Ради Європи запустив юридичну процедуру зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Про це стало відомо 14 травня за підсумками саміту в Рейк’явіку (Ісландія). Раніше, 9 травня, створення спецтрибуналу схвалили глави міністерств закордонних справ ЄС на зустрічі у Львові. 

Західні союзники наголошують на необхідності притягнення до відповідальності вищого керівництва Росії за повномасштабне вторгнення в Україну.

Коаліція підтримує створення трибуналу

Процес створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України очолив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе. 

“Міністри привітали зусилля, що тривають, щодо досягнення угоди про створення Комісії з претензій для України, можливо, під егідою Ради Європи, і підтвердили свою рішучість домогтися повернення українських дітей, незаконно депортованих або насильницьки переміщених Росією”, — ідеться в повідомленні на сайті Ради Європи. 

Уже наявний пакет документів щодо трибуналу має отримати юридичне схвалення у Страсбурзі, після чого Україна і Рада Європи підпишуть угоду про створення спецтрибуналу як міжнародної організації, а також статут трибуналу. При цьому підсудними в рамках трибуналу за злочин агресії Росії проти України будуть не тільки керівники РФ. Очікується, що перші рішення трибуналу оголосять уже 2026 року.

9 травня у Львові відбулася зустріч міністрів закордонних справ 35 держав-членів коаліції зі створення спецтрибуналу для РФ, яка надала політичне схвалення формуванню цієї інституції.  Також коаліція закликала інші держави та міжнародні організації приєднатися і сприяти діяльності спецтрибуналу. 

Як зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, для України важливо, щоб під час трибуналу було засуджено вищих очільників РФ, так звану трійку — це очільник Кремля Володимир Путін, очільник МЗС Росії Сергій Лавров і російський прем’єр Михайло Мішустін.

“Трибунал буде в Гаазі. Зараз ми активно беремося до роботи з Радою Європи, яка є центральним інститутом, центральним елементом цього процесу. Тому сьогодні (9 травня, — ред.) ми ухвалюємо політичний документ — Львівську декларацію, чим даємо політичну підтримку і старт на рівні глав міністерств закордонних справ країн ЄС. А в Люксембурзі відбудеться формально-процедурне ухвалення цього процесу”, — зазначив глава українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга.

Європейський Союз сподівається, що Сполучені Штати знову приєднаються до коаліції зі створення спецтрибуналу. Про це заявила верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю “Укрінформу”. 

Каллас нагадала, що США працювали в цій коаліції два роки, і багато чого зробили.

“Ми сподіваємося, що США знову долучаться пізніше, тому що тепер усі технічні деталі врегульовані. Цей спецтрибунал призначений для притягнення керівництва Росії до відповідальності за злочин агресії. Адже це лідери вирішують атакувати іншу країну. Інший рівень — це воєнні злочини, вчинені солдатами, які вдерлися в Україну. Без керівництва не було б і воєнних злочинів. Тому має бути відповідальність на всіх рівнях”, — заявила Каллас.

Нагадаємо, у вересні 2022 року в Офісі президента України повідомили, що Київ звернувся до країн G7 (“Великої сімки”) та інших партнерів із закликом підтримати ініціативу щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України. Згодом було сформовано коаліцію, яка зайнялася реалізацією цієї ініціативи. До неї приєдналося близько 44 держав. Ідею створення трибуналу також підтримали Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), Європарламент, Парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ, а також окремі країни.

Створення спецтрибуналу в оцінці експертів

Як просувається створення спецтрибуналу для військово-політичного керівництва РФ? Що робити з імунітетом Путіна, Лаврова і Мішустіна? Як працюватиме трибунал, і що потрібно для більшої легітимізації його рішень? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Олександр Павліченко, правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини;
• Андрій Яковлєв, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, керівний партнер АО “Амбрела”;
• Сергій Петухов, старший викладач юридичного факультету Києво-Могилянської академії;
• Юрій Білоус, адвокат, який займається документуванням воєнних злочинів РФ в Україні.

ОЛЕКСАНДР ПАВЛИЧЕНКО: Спецтрибунал краще проводити за особистої присутності обвинувачених

— Рішення коаліції про створення спецтрибуналу для РФ — це юридична основа для того, щоб об’єднати держави в єдине правове й організоване поле, щоб вони стали учасниками процесу вже на легітимній юридично оформленій базі. Йдеться про так звану розширену часткову угоду (Enlarged Partial Agreement), яка передбачає вироблення правил і процедур, необхідних для створення трибуналу.

Важливо, щоб сам трибунал був легітимним і щоб було прописано чіткі процедурні норми: як супроводжуватимуться його рішення, які документи для цього будуть потрібні тощо. Зараз ми перебуваємо на тому етапі, коли політична і підготовча робота переходить у юридичну і практичну площину — до безпосереднього створення трибуналу.

Не думаю, що процес буде швидким. Не всі держави одночасно ратифікують угоду на рівні своїх парламентів. Але для України вкрай важливо вже зараз порушувати це питання, як у двосторонніх відносинах, так і на рівні широкої адвокації, щоб воно не було відкладене в далеке майбутнє. Що більше держав активно долучиться на цьому етапі, то ефективніше і впевненіше розпочнеться робота трибуналу.

Наступний етап — це вже офіційне оформлення і створення самого трибуналу. Нагадаю, що Нідерланди, зокрема Гаага, висловили готовність прийняти в себе штаб-квартиру цього трибуналу. Фактично, Гаага чекає, коли процес перейде в практичну площину.

З літа 2023 року в Гаазі функціонує Центр зі збору доказів злочину агресії. Це був перший реальний крок і фундаментальна цеглинка у створенні спецтрибуналу. Уже не просто розмови, а конкретна робота зі збору доказової бази, яка буде використовуватися в процесі.

Україна активно включена в цей процес. Уже зараз підготовлено документи, що підтверджують участь нашої держави у формуванні процесуальних норм, зборі доказів і передачі матеріалів до трибуналу. Україна братиме участь і в розслідуваннях, і в подальших судових діях.

Головний виклик — це ефективність і дієвість рішень спецтрибуналу і наскільки вони будуть результативними щодо конкретних злочинців. Йдеться про злочин агресії — злочин проти миру, як це визначалося в Нюрнберзькому трибуналі 1945-1947 рр. Ще одне важливе питання — це юрисдикція і наскільки сильною вона буде. Цей виклик можна подолати лише за умови, що ті, кого судитимуть, справді потраплять під дію цієї юрисдикції. 

Планується розглядати справи до 20 вищих політичних і військових керівників Російської Федерації. При цьому вже знайдено компроміс щодо питання функціонального імунітету, яким вони на сьогодні володіють.

Дуже важливий і позитивний момент, про який варто згадати окремо: ідеться про війну, що почалася не 2022 року, а 2014 року, коли російські війська увійшли до Криму, брали участь у боях на Донбасі. 

Для України принципово важливо, щоб спецтрибунал визнав початок війни саме з 2014 року.

Це важливо не тільки для ухвалення вироків, а й для компенсацій жертвам: тим, хто був змушений залишити свої домівки, хто опинився в неволі, хто зазнав тортур, родичам загиблих. Усі ці злочини почалися саме з 2014 року і тривають сьогодні.

Ще один важливий аспект — можливість заочного правосуддя, in absentia. Передбачається, що досить велика кількість осіб може бути притягнута до відповідальності заочно. 

Формально — всі, хто проходить у цій справі, можуть бути засуджені без особистої присутності, однак така процедура має залишатися винятковою. Міжнародна практика показує, що ефективне правосуддя вимагає особистої участі обвинувачених.

Тому хоча новий трибунал і матиме можливість проводити процеси in absentia, я вважаю, що до цього інструменту варто вдаватися вкрай обережно. Щоб довести ефективність суду, краще проводити процеси за особистої участі підсудних.

Головна умова, за якої рішення трибуналу будуть виконуватися, — це створення умов, за яких Росія буде змушена їх виконувати. Для цього необхідна перемога на всіх фронтах: військовому, економічному та дипломатичному.

АНДРІЙ ЯКОВЛЄВ: Потрібно, щоб більше держав приєдналися до створення спецтрибуналу

— Кількість країн, які приєднаються до створення спецтрибуналу, покаже, наскільки його рішення визнаватимуться. Ці країни, як мінімум, визнають його юрисдикцію і будуть готові виконувати його рішення, розшукувати обвинувачених. 

Нам важливо не просто мати документ про визнання винуватості в агресії, а й забезпечити його виконання. Тому важливо, які саме країни приєднаються. Якщо це країни Західної Європи — це особливо цінно, бо туди частіше їздять. Відповідно, розшук у цих країнах буде ефективнішим. А кількість країн показує географію потенційного виконання рішень. Чим більше — тим краще. Сподіваюся, їх стане ще більше.

Передбачається, що трибунал зможе працювати як очно, так і заочно. На відміну від Міжнародного кримінального суду (МКС), він зможе розглядати справи й без затримання обвинуваченого. МКС не може винести вирок без затримання, а цей трибунал — зможе.

Дуже важливі деталі статуту трибуналу. У публічному просторі передбачається, що першими обвинуваченими будуть троє: Путін, міністр закордонних справ Сергій Лавров і прем’єр-міністр Михайло Мішустін. Ці особи мають імунітет, але, найімовірніше, тимчасовий — тільки поки вони обіймають свої посади. Хоча хотілося б, щоб його взагалі не було. Адже в разі такого серйозного злочину, як агресія, імунітет — це зловживання правом.

Також трибунал буде підтримуватися іншими країнами: вони зможуть надавати слідчу допомогу, передавати інформацію. А головне — на їхній території можливо буде виконувати його рішення. Це важливо, якщо, наприклад, український суд винесе вирок, його потрібно окремо виконувати в інших країнах, і це складний процес. А якщо рішення ухвалює міжнародний суд, визнаний цими країнами, вони автоматично зобов’язуються його виконувати.

Це стосується й ордерів на арешт. Якщо такі ордери будуть публічними, то обвинувачені розумітимуть, що їх шукають. Це може вплинути на їхню поведінку і знизити рівень агресії. Тобто сама діяльність трибуналу вже може мати “охолоджувальний ефект”.

За моїми оцінками, трибунал може почати функціонувати або наприкінці 2025 року, або у 2026-му, залежно від того, коли країни домовляться. Важливо, щоб у процесі брала участь і ООН, тоді в нас було б більше підстав говорити про відсутність імунітету.

Важливо, щоб трибунал почав розглядати справи до закінчення повноважень обвинувачених, бо якщо чекати на те, що вони підуть з посад, — процес затягнеться. Краще, якщо розслідування почнеться раніше. 

СЕРГІЙ ПЕТУХОВ: США можуть підтримати роботу спецтрибуналу

— Усі ці три роки тривала довга робота з узгодження позицій щодо спецтрибуналу. Фінальні документи відображають компроміс, якого сторони змогли досягти — і це вже велике досягнення України. 

В останній момент процес зі створення трибуналу призупинили США — після зміни адміністрації там вирішили, що конфлікт можна врегулювати іншим шляхом, а робота щодо трибуналу буде контрпродуктивною. Це сильно контрастує з позицією європейських держав, які практично одноголосно підтримують ідею притягнення Путіна і його оточення до юридичної відповідальності за злочин агресії.

На відміну від воєнних злочинів, які скоюються різними людьми по всій лінії фронту і вкрай складно доводяться, злочин агресії — це річ задокументована. Путін оголосив про нього в прямому ефірі. Ба більше, перед цим відбулося засідання Ради безпеки РФ, де високопосадовці під камери розповідали, як вони визнаватимуть так звані “ДНР” і “ЛНР”. Усе це — офіційна фіксація злочину агресії. Подальші події 24 лютого 2022 року неможливо заперечувати. 

Головна ж складність полягає в самому процесі створення трибуналу і залученні якомога більшої кількості держав. Це необхідно для міжнародної легітимності. І тут постає друге ключове питання — питання імунітету так званої “трійки” обвинувачених. У міжнародному праві під “трійкою” розуміють главу держави, главу уряду і міністра закордонних справ. Поки вони обіймають свої посади, у них є персональний імунітет від кримінального переслідування — логіка в тому, що без цих осіб держава не може повноцінно брати участь у міжнародних відносинах.

Було знайдено компроміс: поки вони при владі — імунітет діє, але щойно вони залишать посади — суд зможе відновити розслідування і видати ордер на арешт. І тут важливо пам’ятати: ордери на арешт Путіна і Шойгу (на той момент — міністра оборони) вже видані Міжнародним кримінальним судом. Їхні дії та переміщення вже обмежені в багатьох країнах світу, тому в такому випадку це не так критично.

Якщо “трійка” має імунітет, то значна кількість інших осіб його не мають — включно з міністрами оборони, начальником Генштабу, членами Радбезу РФ. Ці люди можуть переслідуватися вже зараз. Тому вкрай важливо, щоб якомога більше країн були готові: затримувати таких осіб на своїй території, співпрацювати з міжнародним правосуддям, фінансувати трибунал, направляти фахівців для роботи в його апараті.

Створення спеціального трибуналу — це заява Європи, що не буде жодного “договірняка” з Росією, не буде жодного заплющення очей на злочини в обмін на крихкий мир, економічні зв’язки чи дешеву нафту.

У цьому Європі явно протистоїть логіка США, де на цей процес сьогодні дивляться через призму бізнесу. Але якраз тому ідея трибуналу важлива: Європа каже, що не забуде цих злочинів і в наступні десятиліття відносини з Росією визначатимуться не економікою, а справедливістю. 

У питанні створення трибуналу, наприклад, в угорського прем’єра Віктора Орбана, прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо або будь-якого іншого глави європейської держави немає права вето — на відміну від деяких рішень у рамках ЄС. Трибунал буде створено на основі угоди між Радою Європи та Україною. Для її затвердження в Раді Європи достатньо більшості, а не одностайності. Очевидно, що не всі держави підтримають цю ініціативу, але трибунал все одно буде створено, попри позицію прихильників Росії. 

США традиційно скептично ставляться до судових органів, створених поза рамками ООН і не за рішенням Ради безпеки ООН, де у них є право вето. Це стосується і Міжнародного кримінального суду: США брали участь у його розробці, підписали Римський статут, але пізніше відмовилися його ратифікувати та навіть відкликали підпис.

Єдиний безперечний спосіб створення повністю легітимного трибуналу — через рішення Радбезу або Генасамблеї ООН, але ніщо не заважає США підтримувати роботу трибуналу, не беручи участі в ньому безпосередньо. Зараз Штати вийшли з процесу, але не блокують його. Немає ні заяв проти, ні реальних дій зі зриву ініціативи. Це конструктивна позиція, що дозволяє Європі рухатися вперед.

ЮРІЙ БІЛОУС: Україна формуватиме списки тих, кого потрібно буде притягнути до відповідальності

— Відбувся надважливий політичний поштовх, який дав старт підготовці технічних і юридичних документів. До зустрічі коаліції 9 травня у Львові робота над створенням спецтрибуналу тривала з початку березня 2022 року. Пізніше це все матеріалізувалося в коаліцію країн-учасниць, які підтримують створення трибуналу, і в проведення 14 зустрічей робочої групи, яка опікувалася, зокрема, питанням імунітету Путіна, прем’єр-міністра і міністра закордонних справ РФ. Що з цим робити — незрозуміло, тому що прецедентів немає. Останні подібні процеси — це Токійський і Нюрнберзький трибунали, тобто після Другої світової війни.

Сьогодні в міжнародному праві, як і раніше, немає усталеної практики розслідування злочину агресії. Питання імунітету залишається вкрай актуальним, але тенденція така, що імунітети лідерів держав поступово слабшають. Попри чинний імунітет, Міжнародний кримінальний суд має право проводити розслідування і видавати ордери на арешт, як це вже сталося у випадку з Путіним.

Я думаю, у 2026 році ми вже зможемо побачити початок роботи цього трибуналу. Україна надаватиме списки тих, кого, на нашу думку, слід притягнути до відповідальності, а далі — робота міжнародних інституцій. Це важливо, щоб ніхто не міг звинуватити нас у порушенні стандартів правосуддя.

Ми говоримо, що необхідно покарати винних із дотриманням прав людини та високих стандартів правосуддя. Це означає: належний правовий захист, кваліфіковані адвокати, процедура, що відповідає міжнародному праву. Цей трибунал — не гра в одні ворота. Це буде місце, де злочин, що, здавалося б, лежить на поверхні, все ж таки буде розслідуваний і отримає свою юридичну оцінку. І це принципово важливо. 

Читайте також: Злочин агресії: хто і як створює спецтрибунал для Путіна