Санкційний фронт: як Європа і США можуть обвалити економіку РФ і примусити Путіна до миру

У Сенаті США заявили про готовність ввести вторинні санкції проти Росії, якщо Москва не зробить кроки до справедливого миру. Про це повідомив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, зазначивши, що законопроєкт підтримали понад 60 парламентаріїв і він має двопартійну підтримку.

З посиленням тиску на Росію має намір виступити і Європейський Союз — у травні ЄС планує розглянути 17-й пакет санкцій.

Можливе посилення санкцій проти РФ

Сенат Сполучених Штатів готовий ввести вторинні санкції щодо РФ, повідомив сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Його заява — реакція на пост глави Білого дому Дональда Трампа, який він написав після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Ватикані. У своєму повідомленні американський лідер розкритикував російські удари по українських містах і погрожував Путіну санкціями.

“Це змушує мене думати, що, можливо, він не хоче зупинити війну, він просто морочить мені голову, і з ним треба боротися по-іншому, за допомогою банківських або вторинних санкцій? Занадто багато людей гине,” — написав президент США Дональд Трамп в соцмережі Truth Social.

Законопроєкт про нові санкції щодо РФ Ліндсі Грем анонсував ще в березні. За його словами, документ передбачає введення вторинних мит на імпорт ряду ресурсів із Росії, серед яких нафта, газ і уран.

“Я дуже вдячний президенту США Дональду Трампу та його команді за наполегливу роботу з припинення війни в Україні, розв’язаної варварським вторгненням Путіна, чесним і справедливим шляхом. Щодо додаткових санкцій проти путінської Росії, то у мене є двопартійний законопроєкт з майже 60 співавторами, який введе вторинні тарифи для будь-якої країни, що купує російську нафту, газ, уран чи іншу продукцію. Сенат готовий рухатися в цьому напрямку і зробить це більшістю голосів, якщо Росія не прийме почесний, справедливий і міцний мир,” — повідомив сенатор США від Республіканської партії в соцмережі Х.

На думку експертів, Дональд Трамп має всі можливості для введення вторинних санкцій.

“По Венесуелі вторинні санкції ввели, ті країни, які купують венесуельську нафту — вони під санкціями США. Так у чому проблема? Робімо по РФ, це вже давно пора. А чому він зараз це згадує? Я думаю, тому що чинна адміністрація розуміє, що Путін уже замазує їх кров’ю українців. Коли вони перейшли на переговори з ними, то вони фактично вийшли на переговори з бандитом, а тепер бандит обмазує їх кров’ю,” — прокоментував керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Серед тих, хто не має наміру ослаблювати санкційний тиск на Москву, — Європейський Союз. Як раніше повідомила верховний представник ЄС з питань зовнішніх справ і політики безпеки Кая Каллас, Брюссель у травні розгляне 17-й пакет санкцій проти Росії. Питання нових обмежень обговорили також президент України Володимир Зеленський і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Зеленський підкреслив, що заходи повинні бути спрямовані на ключові сектори російської економіки: металургію, ядерну та хімічну промисловість, ІТ-сектор, фінансову сферу, а також на тендерний танкерний флот.

“Інструменти для того, щоб продовжувати поповнювати бюджет, будуть, навіть якщо буде введений максимально широкий і жорсткий санкційний пакет. Чи обвалить це відразу економіку РФ? Ні. Думаю, що очікувати такого не варто, але те, що можливості її різко скоротяться, і якщо раніше економічні експерти говорили про те, що ресурсів РФ для повноцінного ведення війни вистачить до середини 2026 року, то зараз, якщо ЄС і США підуть на новий санкційний пакет, це може звузитись до кінця 2025 року,” — зазначив кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст” Олексій Буряченко.

Серед тих засобів, які Москва використовує для обходу західних санкцій, щоб тримати свою економіку на плаву, — тіньовий флот РФ. Ці судна, які перевозять підсанкційну російську продукцію, ходять під прапорами інших країн, вимикають системи стеження, а також ховають кінцеві порти призначення. Так, 11 квітня військово-морські сили Естонії затримали санкційний танкер “Ківала”, який прямував до Росії. Судно підозрювали в незаконному переміщенні без прапора. Голова МЗС країни Маргус Цахкна підкреслив: Таллінн продовжить стримувати діяльність російського тендерного флоту.

“Російському танкеру Kiwala було дозволено відновити рейс після усунення серйозних недоліків судна. Затримання суден російського тіньового флоту в Естонії та також нещодавно у Фінляндії показує, що дії таких суден не залишаються безкарними, і що у нас є можливість їх зупиняти. Цей випадок ще раз підтверджує, що в реєстрах так званих країн зручного прапора є суттєві недоліки, дані не є надійними, а спілкування з ними проблематичне,” — заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в публікації видання Postimees.

Європа прагне закрити всі лазівки для Москви в питаннях обходу санкцій. У зв’язку з цим депутати Європарламенту з неформальної групи “Друзі України” звернулися до прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса з закликом запобігти подальшому продажу грецьких суден, які можуть зміцнити тендерний флот Росії.

Згідно з дослідженням Інституту Брукінгса, 37% із 75 танкерів, які потрапили під американські санкції в січні 2025 року, раніше належали грецьким компаніям. У документі також йдеться, що саме грецькі фірми залишаються найбільшими постачальниками суден для тендерного флоту РФ, а їхній прибуток від таких угод оцінюється в 4 млрд доларів.

Посилення санкційного тиску на РФ в оцінці експертів

Які санкції необхідні для того, щоб змусити Росію до миру? Чи є в європейських країн та США політична воля для того, щоб посилити санкційний тиск? В якому стані зараз економіка РФ на фоні продовження агресії проти України? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України; 
• Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; 
• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСІ; 
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Путін має відчути страх і економічний примус до миру

— Зараз президент США Дональд Трампа робить акуратні заяви. Думаю, він усе ще залишає можливість для продовження діалогу з Путіним. Вважаю, це досить раціонально. Ми пройшли по колу і повернулися до того, з чого починали: до ідеї, що можна просто попросити Росію щось зробити, укласти договір — мовляв, давайте, ми всі втомилися від війни, підпишімо угоду. Але це неможливо.

Якби Росія не хотіла отримати максимально жорсткі результати своєї агресії, вона б їх не домагалася. А раз домагається — значить, зупиняти війну не хоче, тому що це означало б необхідність перебудовувати країну у зворотному напрямку, а для РФ це зараз недоцільно.

Без застосування базових інструментів тиску, без примусу з Росією нічого не вийде. Путін має відчути страх і економічний примус до миру. 

Якщо говорити про економічні санкції — наприклад, про банківські або вторинні санкції проти країн, які дають змогу Росії все ще заробляти на глобальному ринку, — то, звісно, все це має бути виведено на інший масштаб. Не той, що є сьогодні.

Ось що мені здається дивним через три роки війни. Перше — це те, що досі у когось залишаються сумніви: ніби Росія не хоче жити в стані війни, ніби вона раціональна і з нею можна про щось домовлятися. Ні, не можна.

Друге — це те, що Росія, як і раніше, має доступ до глобальних фінансових ринків: продає сировину, продукцію першого і другого переділу, і заробляє. А потім практично в повному обсязі витрачає ці гроші на фінансування війни: на виробництво, на рекрутинг тощо.

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Європи та США мають посилити санкційний тиск на РФ

— Механізм ухвалення таких складних рішень, як запровадження санкцій, у Європейському Союзі досить складний. Консультації відбуваються в рамках усього ЄС, але остаточне рішення, як правило, ухвалюють не більшістю, а одноголосно. Зрозуміло, що між країнами існують різного роду розбіжності — не всі сприймають санкційну політику з ентузіазмом. Але щойно рішення ухвалено, санкції стають обов’язковими. 

Тривалий процес підготовки дає надію, що заходи виявляться ефективними. Вплив Сполучених Штатів, звісно, присутній, але заради справедливості варто зазначити: 17-й пакет санкцій ми почали розробляти практично одночасно з нещодавнім пакетом США, якщо не раніше.

Тут з’являється політичний момент. Він простий: потрібно посилювати тиск на Росію і демонструвати, що Європа може відігравати активну роль у врегулюванні конфлікту. І в цьому сенсі — показати США, що Європа готова взяти на себе політичне, економічне і навіть військове лідерство у протидії агресії.

Наразі йдеться про традиційні чотири напрямки. Перший — санкції проти тіньового флоту. Це не тільки відстеження або затримання суден, а й посилення умов придбання старих танкерів, а також активніший обмін інформацією про те, що відбувається. Таким чином можна створити свого роду європейську “антиросійську танкерну коаліцію”.

Друге — це вторинні санкції проти тих, хто допомагає Росії: постачає технології, електроніку, компоненти, необхідні для виробництва зброї. Йдеться не тільки про санкції проти третіх країн, а й про більш жорстке покарання європейських компаній, які порушують санкційний режим.

Третій напрямок — це “Росатом” і російська атомна енергетика. Сподіваюся, нарешті з’явиться чітка позиція з цього питання. Четверте — фінансові обмеження, а саме, нові заходи проти російського капіталу і тих компаній, які намагаються співпрацювати з Росією.

Сьогодні Європейський союз проводить стратегію так званої “стратегічної автономії”. Вони прагнуть посилити власні оборонні спроможності, розуміючи, що сподіватися на США, як раніше, вже не доводиться. Тому, гадаю, вони готові діяти самостійно — і політично, і економічно — без схвалення чи вказівок від Дональда Трампа.

Технічно нові санкції США проти Росії вже готові й далі виникає політичне питання. Тут проблема в тому, що США, по суті, намагаються комерціалізувати свою зовнішню політику, включно з питаннями безпеки. Є ризик, що Путін уже намагається запропонувати Вашингтону якісь “економічні пір’їнки»” і, як мені здається, нинішня адміністрація схильна до таких спокус.

Якщо США цю спокусу подолають — а на місці Трампа я б саме так і вчинив — тоді потрібно вводити максимально жорсткі санкції. Хоча б для того, щоб посилити власні позиції, розширити простір для маневру і звужувати можливості Росії в економічному та військово-політичному плані.

ІВАН УС: Серйозна економічна криза у РФ може розпочатися вже у 2025 році

— У Росії можуть виникнути серйозні проблеми саме у фінансовій сфері через обмеження на використання основних валют — євро і долара. Потрібно розуміти, що фінансовий світ на три чверті зав’язаний саме на валютну пару долар-євро.

Зараз Європа активно займається диверсифікацією джерел отримання енергоресурсів. Поки що залишається певна залежність: наприклад, у 2024 році частка Росії на європейському ринку газу становила 13% — тобто Європа продовжує купувати, але при цьому є стійка тенденція до зниження цієї частки.

Крім того, у російських банків стрімко зростає кількість безповоротних кредитів. Росія намагається про це не говорити, але різні індикатори — наприклад, дані колекторських агентств — показують, що дедалі більше людей беруть кредити та не повертають їх. Це створює передумови до того, що банківська система Росії може зіткнутися з серйозними проблемами.

Причому чим більше буде неповернення, тим швидше настане момент, коли банки просто перестануть видавати кредити. А це дуже тонкий момент, тому що в Росії багато в чому життя підтримується коштом кредитів. Ситуація залишається “нормальною” саме тому, що гроші дають у борг. А якщо їх перестануть давати — виникнуть проблеми не тільки у звичайних громадян, а й у підприємств, яким теж потрібні кредитні ресурси для своєї діяльності. Відповідно, почне скорочуватися активність, стискатися бізнес, і економіка даватиме дедалі менше результатів.

Паралельно з цим треба враховувати, що нафтогазова галузь — це традиційна основа російської економіки. У бюджеті на поточний рік очікується, що 27% доходів надійдуть із цієї сфери — тобто майже третина. Але я думаю, що в реальності ця частка навіть вища. При цьому поточна цінова кон’юнктура не на користь Росії. У бюджеті РФ закладена ціна на нафту — 69,7 долара за барель, а за фактом зараз російська нафта коштує близько 55 доларів. Тобто Росія тут просто не заробляє. А нафтогазова сфера, з урахуванням високої ключової ставки й санкцій теж не дає очікуваного прибутку.

Коли ми говоримо про можливу серйозну кризу в Росії — я думаю, це перспектива вже поточного року.

Росія пройшла понад три роки повномасштабної війни, зокрема завдяки накопиченим резервам, коштом Фонду національного добробуту. На початок війни в ньому було 8,8 трлн рублів. Навіть у 2022 році цю суму вдалося частково збільшити. Але зараз, до кінця першого кварталу 2025 року, у ньому залишилося всього 3,3 трлн рублів, а дефіцит бюджету за цей же перший квартал — 2,7 трлн.

Цього року, найімовірніше, Фонд національного добробуту РФ буде занулено. Тобто того ресурсу, який допомагав Росії пройти через кризові періоди, більше не стане.

Акуратний прогноз: дедалі частіше ми будемо чути в новинах, що в окремих регіонах Росії затримують виплати пенсій і зарплат бюджетникам. Це не гіпотеза, це вже почало відбуватися. Наскільки я пам’ятаю, у медичній сфері вже є випадки затримок зарплат. Поки що це поодинокі випадки. Але чим ближче до кінця року, тим більше їх буде. 

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: РФ має стати невигідно видобувати нафту

— Увесь набір цих безпрецедентних заходів для посилення тиску на Росію вже існує і був презентований кількома провідними американськими економістами та в Конгресі представниками Демократичної та Республіканської партій. Вони вже зареєстрували відповідні законопроєкти. 

Йдеться про те, щоб запровадити 500% тарифи на російську нафту, газ, уран і низку інших корисних копалин, які РФ продає за кордон. Ба більше, такі самі драконівські тарифи мають бути застосовані до тих країн, які не тільки купують російські нафту, газ, уран тощо, а й допомагають експортувати у РФ морем, трубопроводами тощо. Очевидно, що такий розвиток подій свідчитиме про фактичне накладення ембарго на російський експорт і Кремль просто втратить гроші для того, щоб вести війну. 

Є варіант, який не озвучується, але лежить на поверхні та стосується тіньового флоту РФ. Балтійське море після того, як Фінляндія і Швеція вступили в НАТО, є внутрішнім морем Альянсу. Про це говорять у самій Росії, і говорять про те, що зараз НАТО може просто замкнути російський флот у невеликій бухті й не давати йому можливості ходити в море. Найцікавіше, що через Балтійське море йде 70% так званого тіньового нафтового експорту Росії. Якщо країни Альянсу захочуть провести військові навчання і просто заблокують певні акваторії, то РФ втратить можливість постачати свою нафту в треті країни. 

До речі, приблизно таку саму історію Росія зіграла в Чорному морі на самому початку широкомасштабного вторгнення, коли фактично блокувала українські порти. Власне кажучи, НАТО може відплатити тією ж монетою Москві. Очевидно, що такий прямий тиск уже створить серйозні проблеми для російської економіки. 

Один із найцікавіших моментів — це зниження цін на нафту, яке почалося після того, як Дональд Трамп почав запроваджувати тарифи проти практично всіх країн світу. Якраз тоді відбулося падіння цін на нафту, і у РФ вона впала нижче 60 доларів за барель російської марки Urals. Це досить важливий момент, тому що в російському бюджеті нафту цієї марки закладено понад 60 доларів, а все, що нижче, може призвести до дефіциту бюджету. 

На певному етапі ціна на нафту Urals впала до 50 доларів за барель. Це для Росії катастрофічний сценарій, тому що собівартість видобутку цієї нафти приблизно 45 доларів за барель. Очевидно, що РФ наближається до того бар’єру, коли нафту видобувати буде просто невигідно. 

Усе це свідчить про те, що Росію справді можна досить швидко примусити до миру і переговорів. І при цьому на умовах, набагато сприятливіших для України, ніж ті, що зараз фігурують у пресі.

Читайте також: Ілюзії закінчуються: чи змінить Трамп стратегію щодо Росії та України