“Покарання за Курськ”: що стоїть за зізнанням Путіна в умисних ударах по мирних українцях

Росіяни продовжують обстрілювати українські міста. За останні кілька днів під ударом опинилися житлові квартали та цивільна інфраструктура Полтави, Харкова, Одеси, Сум, Запоріжжя, Дніпропетровської області. Армія РФ використовувала ударні безпілотники та авіабомби. Раніше Росія завдала цинічних ударів по житлових кварталах Кривого Рогу та Сум, унаслідок чого загинули десятки людей, зокрема діти. 

При цьому господар Кремля Путін не приховує, що його армія навмисно б’є по цивільних об’єктах і житлових кварталах. 

Росія продовжує терор

У Марганці Дніпропетровської області вранці 23 квітня загинули 9 осіб і ще 42 дістали поранення через атаку “Шахедом” автобуса зі співробітниками одного з підприємств. 

Шестеро людей постраждали внаслідок масованої атаки безпілотників на Полтаву в ніч на 23 квітня, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Когут.

Щонайменше двоє людей постраждали внаслідок атаки російськими ударними дронами на Одеську область, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Під прицілом росіян також опинилася цивільна інфраструктура передмістя Одеси. Спалахнули пожежі. Вогонь охопив житлові будинки, споруди приватних підприємств.

Крім того, в Одесі продовжують ліквідовувати наслідки атаки, яку росіяни здійснили ввечері 21 квітня. Три людини постраждали. Пошкоджень зазнала цивільна інфраструктура, зокрема дві п’ятиповерхівки в спальному районі міста, а також три школи. У будинках людей буквально не залишилося жодного вцілілого вікна.

Уранці 23 квітня російські окупанти атакували Харків безпілотниками. За інформацією міського голови Ігоря Терехова, один із дронів ударив по житловій багатоповерхівці. Зафіксовано щонайменше шість ударів. Пошкоджено та зруйновано цивільні об’єкти.

У небі над Харковом 22 квітня зафіксували 13 ударних дронів. 12 вибухів пролунали в чотирьох районах міста. Поранення дістали 10 осіб. Унаслідок пожеж згоріло 15 автомобілів, постраждало цивільне підприємство та адміністративна будівля.

Російська атака на Харків тривала 40 хвилин. Один з ударних дронів спікірував на дорогу біля зупинки громадського транспорту.

22 квітня Запоріжжя російські війська сьогодні атакували коригованими авіабомбами (КАБ). Унаслідок удару одна людина загинула, 38 дістали поранення. Серед них семеро дітей. Один зі снарядів частково зруйнував дев’ятиповерховий житловий будинок. Вибуховою хвилею пошкоджено сусідні багатоповерхівки та школу. Згоріло близько 10 автомобілів.

Росія проводить свідомий терор України, завдаючи ударів по містах. Але цей терор можна припинити одним наказом у Росії для російської армії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, коментуючи російські удари по Харкову, Запоріжжю, Одесі та інших містах. 

“Усе це абсолютно свідомий російський терор, який припиняється одним наказом, але наказом у Росії та для російської армії. Великдень це довів, коли були відсутні повітряні тривоги в Україні”, — написав президент у Telegram.

Тим часом через тиждень після удару російської балістичної ракети по центру Сум, що спричинив численні жертви серед мирних жителів, господар Кремля Володимир Путін заявив, що “удари по цивільних об’єктах наносяться, якщо вони використовуються українськими військовими”.

Російський диктатор знову озвучив звичний наратив пропаганди, заявивши, що в момент удару в конгрес-центрі Сумського державного університету нібито проходила церемонія нагородження “тих, хто причетний до злочинів у Курській області”.

“Це ті люди, яких Росія вважає злочинцями і які, на нашу думку, повинні були понести заслужене покарання”, — заявив Путін.

У Генеральному штабі Збройних сил України заявили, що Путін фактично визнав вчинення воєнних злочинів, відкрито підтвердивши ураження цивільних об’єктів, що призвело до загибелі десятків мирних жителів.

У ЗСУ поетапно роз’яснили, як такі дії порушують норми міжнародного права та принципів гуманітарного права, наголошуючи на відповідальності держави-агресора.

13 квітня 2025 року російські війська завдали два ракетні удари по центру Сум з інтервалом у дві хвилини. За попередніми даними, використовували балістичну ракету “Іскандер-М” з осколково-фугасною бойовою частиною. За інформацією новинної служби BBC, відеозаписи з місця подій вказують на штатну роботу ракети, що може свідчити про цілеспрямований удар по житловому району.

Імовірно, друга ракета була оснащена осколковими елементами й вибухнула в повітрі, щоб завдати максимальної шкоди людям, які перебували на вулицях міста. За попередніми даними, більшість загиблих — жертви саме цього удару.

Згідно з останніми офіційними повідомленнями, внаслідок атаки 13 квітня загинули 35 осіб, ще 129 дістали поранення, зокрема 17 дітей.

Докази російського терору в оцінках експертів

Чому Путін вирішив зізнатися в ударах по мирних містах України? Як міжнародне право кваліфікує атаки на цивільну інфраструктуру? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Олександр Павличенко, правозахисник, виконавчий директор УГСПЛ (Української Гельсінської спілки з прав людини);
• Андрій Яковлев, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, керівний партнер АО “Амбрела”;
• Ілля Давлятчин, журналіст Telegram-каналу “Можем объяснить”. 

ОЛЕКСАНДР ПАВЛИЧЕНКО: Загибель мирних українців — це очікуваний результат для РФ

— 4-та Женевська конвенція про захист цивільного населення в умовах збройних конфліктів чітко визначає: те, що зараз відбувається в Україні — це агресивна війна. У рамках цієї конвенції прямо забороняються обстріли й знищення насамперед об’єктів, що забезпечують життєдіяльність цивільної інфраструктури. 

Особливо це стосується об’єктів із підвищеним рівнем захисту — медичних закладів, лікарень, поліклінік, шкіл, соціальних служб. Ці будівлі мають вищий ступінь захисту і не можуть вважатися законною військовою метою.

Путін, виступаючи 21 квітня, сам визнав, що ударів завдавали по місцях, де нібито перебували військові. Тим самим він прямо визнав: це були цілеспрямовані удари. Це не були випадкові влучання, а саме атаки по цивільних. Застосування зброї, що вражає велику площу, по суті, касетних боєприпасів, ще раз підкреслює: йдеться про невибіркове застосування сили, де загибель мирних людей — не побічний ефект, а очікуваний результат.

Те, що сталося в Сумах — це прямий доказ. Удар припав на самий центр міста, майже об 11 ранку, у вихідний день, коли люди просто вийшли на прогулянку. Вони й стали мішенню. Це було заплановане вбивство з метою завдати максимальних втрат серед мирного населення.

Коли кажуть, що метою були військові — це не витримує критики. У Сумах загинули двоє військовослужбовців, які опинилися там випадково, як і всі інші перехожі. Не було ніякої військової бази, ніякого штабу, це не була атака по об’єкту, де перебували військові. 

Навіть якщо припустити, що вони перебували десь у будівлі — у кафе, у залі, де відбувався якийсь захід, то однаково важливо враховувати: будь-яке застосування невибіркової зброї, що може призвести до масових жертв серед цивільних, зокрема гіпотетично, наприклад, тактичної ядерної зброї, — це воєнний злочин.

Фактично, Путін сам визнав, що дії російської армії відповідають визначенню воєнних злочинів.

Якщо міжнародне гуманітарне право — це як світлофор, де є червоне світло і зелене, то Росія просто ігнорує його. Вона не їздить за правилами. І доти, доки РФ не понесе реальної відповідальності в міжнародних судових інстанціях, на кшталт Міжнародного кримінального суду, вона й далі продовжуватиме діяти поза законом.

АНДРІЙ ЯКОВЛЕВ: Удар по Сумах — це акт помсти

— Заяву Путіна потрібно розглядати як пряме підтвердження того, що Росія дійсно завдавала ударів по цивільних об’єктах. З погляду міжнародного кримінального права під час аналізу атаки завжди потрібно оцінювати, чи була метою цивільна інфраструктура, чи військовий об’єкт.

Дійсно, бувають ситуації, коли цивільні об’єкти можуть сприйматися як потенційні військові цілі, але навіть у таких випадках необхідне належне підтвердження. Не можна просто на підставі підозр вважати цивільний об’єкт законною військовою метою. Ба більше, навіть якщо об’єкт визнано військовим, це ще не дає автоматичного дозволу на атаку. 

Тут набуває чинності принцип необхідності атаки. Чи можна взагалі проводити атаку, чи приносить вона реальну військову перевагу? Але і цього недостатньо. Навіть якщо атака дає перевагу, вона має бути виправдана з погляду пропорційності: чи можна досягти результату іншими, менш руйнівними способами, наприклад, точковими ударами, що не несуть великої супутньої шкоди.

Навіть якщо, припустимо, є якісь дані про присутність військових, це не означає, що удар виправданий. Військова перевага ніколи не повинна перевищувати можливу шкоду для цивільних. А в Сумах ми бачимо, що загинула велика кількість мирних людей. І навіть якби там були військові, атака все одно кваліфікувалася б як воєнний злочин.

У міжнародному праві є чітка ознака пропорційності. Військова перевага не може виправдовувати масові жертви серед цивільного населення. У цьому випадку немає переконливих доказів присутності військових, а ось кількість загиблих цивільних відома, і вона сама по собі свідчить про тяжкість події.

Коли Путін каже, що метою було “покарати за Курськ” — це вже виходить за рамки навіть військової логіки. Це не атака з військовою метою, а акт помсти. Про жодну військову перевагу не йдеться. Це і робить удар очевидним воєнним злочином.

Завжди потрібно враховувати масштаб цивільного збитку. Чим він більший — тим менше підстав говорити, що атака була необхідною. Це жорстко звучить, але в міжнародному гуманітарному праві діють чіткі рамки: кожна атака має бути пропорційною та обґрунтованою. А в цьому випадку — жодної з цих умов не дотримано.

ІЛЛЯ ДАВЛЯТЧИН: Ніщо не дає права бити по мирному місту

— Мене реально вразило зізнання Путіна щодо удару балістикою по Сумах. Він каже: “там нагороджували військових, тому ми мали право вдарити”. Серйозно? Нагородження і ви вже маєте право завдавати ракетних ударів по мирному місту? 

Причому до цього Міноборони РФ заявляло, що в будівлі нібито проходила нарада із західними інструкторами. Так у нас тепер дві версії: одна — від Путіна, інша — від Міноборони РФ. Де ж правда? Але навіть якщо хтось із них сказав правду — хто дає право бити по мирному місту? Відповідь одна — тому що Путін хоче підкорити Україну і навіть цього не приховує.

Російська пропаганда тільки підігріває цю риторику. Усе, що там обговорюється — як Україна має “увійти до складу РФ”, як їм потрібна Одеса. А раз не виходить — починається істерика і словесні погрози блокадами, знищенням половини населення, ракетами по цивільних цілях. 

Путін хоче продовжувати війну і буде її продовжувати. Виходить Пєсков і каже: “ми готові до переговорів із Києвом”. Це така подвійна гра: з одного боку — війна, з іншого — нібито “готовність до діалогу”. Російський диктатор просто грає за своїм сценарієм, бо вважає себе великим стратегом, упевненим, що викрутиться з будь-якої ситуації. Але головне — Путін не хоче і не збирається зупиняти війну. 

Читайте також: Росія каже “мир”, але атакує: яким насправді було “великоднє перемир’я”