Росія каже “мир”, але атакує: яким насправді було “великоднє перемир’я”

Росія оголосила на 30 годин “великоднє перемир’я” — з вечора суботи, 19 квітня, до опівночі понеділка, 21 квітня. Президент України Володимир Зеленський наголосив: українська армія діятиме дзеркально залежно від поведінки російської сторони. 

І хоча в Кремлі заявили про так зване “великоднє перемир’я”, на ділі Росія сама ж його і порушує.

Від 30 днів до 30 годин

Російська Федерація 2 935 разів порушила режим тиші протягом оголошеного нею “великоднього перемир’я” і не відповіла на жодну пропозицію про повне припинення вогню на наступні 30 днів після Великодня. Про це 21 квітня повідомив президент України Володимир Зеленський із посиланням на доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. 

Найбільшу кількість атак на фронті було зафіксовано на Покровському напрямку та на території російської Курської області. Загалом за добу Росія здійснила 96 штурмових дій та 1 882 обстріли українських позицій, з яких 812 — із застосуванням важкого озброєння. Також зафіксовано понад 950 застосувань ударних FPV-дронів.

“Неділя, 20 квітня, не стала для Москви приводом зупинити насильство. Вона проігнорувала як пропозицію повного припинення вогню на 30 днів після Великодня, так і ініціативу зберегти хоча б тишу в небі — без ударів по цивільній інфраструктурі”, — наголосив Зеленський.

Він зазначив, що дії України й надалі залишатимуться дзеркальними.

“На тишу — відповімо тишею. На удари — ударами. Тому що вчинки завжди говорять голосніше за слова”, — акцентував Зеленський.

У Херсонській області внаслідок удару дрона загинув мирний житель.

“Стало відомо про загибель чоловіка 1967 року народження, який учора потрапив під комбінований ворожий удар у Станіславі. Він отримав поранення, несумісні з життям”, — зазначив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

Крім ударів по мирному населенню, Росія продовжує порушувати мораторій на удари по критичній інфраструктурі. Таких випадків зафіксовано десятки, повідомили в Міністерстві закордонних справ України.

“Не минуло й місяця з моменту укладення угоди, а Росія вже порушила її понад 30 разів. Тобто більше одного разу на день, напевно, якщо брати в середньому. Завдаючи шкоди нашій критично важливій енергосистемі, нашим критично важливим енергетичним об’єктам. Тож, на жаль, ми бачимо ці російські порушення. І ми ділимося ними зі Сполученими Штатами й з іншими партнерами, з усіма відповідними міжнародними організаціями та інститутами. Ми, як і раніше, дотримуємося цієї угоди зі Сполученими Штатами як українська держава”, — акцентував речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий. 

Путін наказав зменшити кількість ударів на фронті, але його заяви про так зване перемир’я не стосуються Курської та Бєлгородської областей, повідомив президент України.

“Бойові дії тривають, російські удари тривають. На частині напрямків на фронті продовжує звучати російська артилерія, а не обіцянка тиші від російського керівника. Застосовуються російські дрони”, — наголосив Зеленський.

Напередодні Великодня, 19 квітня, відбувся найбільший за останній час обмін військовополоненими між Україною та Росією. Як повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, Україні вдалося повернути з російського полону 277 осіб. Серед звільнених — бійці ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби та Державної спеціальної служби транспорту. Це вже 63-й обмін від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Загалом за цей час додому повернулися 4 552 українці, ще 529 осіб було звільнено поза формальними обмінами.

11 березня в Саудівській Аравії Україна і США погодили пропозицію про 30-денне перемир’я. Однак, за словами глави МЗС України Андрія Сибіги, Москва замість конкретних кроків висувала лише додаткові вимоги та посилила атаки на Україну, зокрема на цивільне населення та інфраструктуру.

“Путін тепер зробив заяви про свою передбачувану готовність до припинення вогню. 30 годин замість 30 днів. На жаль, у нас уже давно є історія його заяв, які не відповідають його діям. Ми знаємо, що його словам не можна довіряти, і ми будемо дивитися на дії, а не на слова. Росія може в будь-який момент погодитися на пропозицію про повне і безумовне 30-денне припинення вогню, яка перебуває на столі з березня”, — зазначив у соцмережі Х Сибіга.

Міжнародна спільнота теж не довіряє заявам російського диктатора. У Міністерстві закордонних справ Італії наголосили: будь-який сигнал у бік миру важливий, проте залишається незрозумілим, як саме Росія має намір дотримуватися режиму припинення вогню. У МЗС Великої Британії закликали Москву не до короткострокової паузи, а до повного припинення бойових дій. А в Єврокомісії нагадали: вже понад місяць тому Україна погодилася на безумовне перемир’я, і якби російське керівництво справді прагнуло миру, воно могло б зупинити війну в будь-який момент.

“У Росії є послужний список агресора, тому спочатку нам потрібно побачити фактичне припинення агресії та чіткі дії щодо досягнення тривалого припинення вогню. Росія може зупинити цю війну в будь-який момент, якщо дійсно захоче. Ми продовжуємо підтримувати Україну в прагненні до тривалого, справедливого і всеосяжного миру”, — наголосила представниця Єврокомісії із закордонних справ і політики безпеки Анітта Гіппер.

У Сполучених Штатах також скептично поставилися до жесту Кремля. Член Палати представників від Республіканської партії Джо Вілсон назвав ініціативу Путіна фейком, а його самого — цинічним брехуном.

“Військовий злочинець Путін нагадує нам про свою повну й абсолютну зіпсованість і презирство до людського життя, обстрілюючи дитячі майданчики, християнські пекарні та оголошуючи фальшиве великоднє припинення вогню, продовжуючи вторгнення, яке він почав і може закінчити сьогодні. Історія запам’ятає його як слабку і жалюгідну людину. Вдячний за підтримку України”, — зазначив у соцмережі Х член Палати представників США Джо Вілсон.

Водночас найближчими днями американська делегація планує візит до Лондона для проведення переговорів про припинення вогню в Україні. Про це в коментарі Fox News повідомив спеціальний представник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог. Він нагадав, що 17 березня в Парижі українська та американська делегації вже обговорили подальші кроки в напрямку припинення вогню, і цей діалог продовжиться.

“Я вважаю, що в нас досить хороші напрацювання. Угода про мінерали — одна з них. Також ідеться про всеосяжне припинення вогню. Коли я кажу “всеосяжне”, я маю на увазі море, повітря, суходіл і промисловість – щонайменше на 30 днів, із поступовим переходом до тривалого миру, до постійної угоди. І, на мою думку, ми на правильному шляху”, — наголосив Келлог.

Паралельно з переговорами в Лондоні адміністрація Дональда Трампа, за інформацією CNN, готує ще одну дипломатичну ініціативу. Спецпосланець Стів Віткофф планує провести зустріч із представниками Росії. Мета — переконати Москву підтримати рамкову угоду про припинення вогню вздовж лінії фронту. Як повідомляє CNN, цю пропозицію вже обговорили телефоном держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Лавров.

“Великоднє перемир’я” в оцінці експертів

Чому Росія порушила “великоднє перемир’я”? Для чого Путін запропонував зупинити вогонь? Якими можуть бути наслідки невдалого перемир’я? Якої реакції варто очікувати від США? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента;
• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Тарас Загородній, керівний партнер Національної антикризової групи;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
• Денис Попович, військовий оглядач.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Росія використала перемир’я для передислокації резервів

— Коли домовилися про припинення ударів по об’єктах критичної інфраструктури — це був жест Путіна, щоб показати, що в переговорному процесі він домінує. Саме у двосторонньому форматі — США і Росія. Тобто, що саме Росія нібито задає правила не тільки комунікації, а й самого ходу переговорів. Що буде контролюватися американцями? По суті, нічого. Це стало очевидно, якщо дивитися на моніторингові місії. Росія домінує — і в діях, і в умовах, які висуває.

Якщо потрібно вичавити максимум — Росія буде це робити. Навіть якщо не силою, то іншими методами, як зараз. І вони це зробили. Розуміли, що всередині адміністрації російського президента зростає певна інформаційна напруга. Росія, як зазвичай, не турбується про кулуарну напруженість — вона впевнена, що переграє всіх: опонентів, контрагентів, учасників переговорів. 

Щоб зняти саме інформаційну напругу, вони імітували перемир’я — 30-годинне. Ми з вами розуміємо, що це був радше пропагандистський крок, інформаційний трюк. З іншого боку, це перемир’я, нехай і тимчасове, дало можливість провести перегрупування, підтягнути резерви. За 30 годин, звичайно, нічого глобального не зробиш, але все ж таки. І знову Росія в очах США виглядає як країна, яка “хоче миру”. Абсурд: Росія хоче миру, але не може зупинити війну і тому продовжує вбивати.

Війна йде не на спірних територіях. Ми забуваємо про це. Немає ніяких міфічних “російськомовних” земель, які нібито хочуть у Росію. Усього цього немає. 

Росія може зупинити війну в будь-який момент — достатньо віддати наказ припинити вогонь і піти з чужої землі. Зараз вони зняли частину інформаційної напруги та повернулися до звичної, консервативної гри: виторгувати максимум, більше, ніж планувалося на початку. Це та сама тактика, що і з 2014 року — імітація перемир’їв.

Перемир’я — навіть якщо воно гіпотетичне — використовується для передислокації, підтягування резервів, перезапуску управлінських процесів на фронті.

Перемир’я не було й удари тривали. Десь було затишшя, але інтенсивність колишня. Навіть у періоди без офіційних оголошень перемир’я бувало, що Росія 2-4 години не атакувала дронами. Зараз усе відновлено в повному обсязі. Перепочинок був потрібен, щоб збити хвилю інформаційного тиску з боку США. Далі знову буде затягування часу і стара гра: розповідати, що Росія “дуже хоче перемир’я”, але при цьому висуває завищені вимоги.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: “Великоднє перемир’я” — це піар-акція Кремля

— “Великоднє перемир’я”, оголошене Путіним, було націлене на те, щоб показати лідеру Америки Трампу своє небажання спалювати мости між Москвою і Вашингтоном. А навіщо йому потрібні мости? Насамперед для того, щоб не допустити надалі військової допомоги США Україні. Другий момент — виставити себе миротворцем і згенерувати для світових ЗМІ загальну думку про те, що Росія дійсно дотримується попередніх заяв, спрямованих на здатність до мирного врегулювання.

Усе це було не більше, ніж піар-акція, адже росіяни, як і раніше, прагнуть не втратити ініціативу на полі бою. Безумовно, від самого початку, навіть у цьому зверненні Путіна щодо начебто можливих провокацій і порушень з боку України, у такий спосіб Росія чудово давала оцінку і своїй перспективі порушувати подібні медійні акції. За великим рахунком, я взагалі назвав би це перемир’я просто піар-шумом. 

Я не виключаю, що “великоднє перемир’я” проєктувалося раніше. І, мабуть, американська сторона знала про те, що Путін піде на це. Однак можу сказати, що розрахунок був на два ефекти. По-перше, на психологічний. Росія за допомогою цього фіктивного ефемерного перемир’я хотіла показати, що активність війни й активність на шляху до просування миру залежить лише виключно від неї. Тому вони ніяк не могли погодитися на продовження перемир’я після 21 квітня. Тому що для них суто важливо було показати, що це “жест з панського плеча”. Це психологічний ефект. 

Також “перемир’я” було орієнтоване і на військовий ефект. Росія понад 2 тис. разів порушила режим припинення вогню, що підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України. Там, де українські Збройні сили отримали наказ дотримуватися режиму тиші, РФ начебто дотримувалася його, але при цьому здійснювала маневри: ротації, підготовка до переходу через річки. Удавали, нібито забирають своїх померлих, тіла на полі бою, а насправді вони займаються мінуванням, готуючи позиції для подальших наступів. 

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Вимоги Путіна до перемир’я залишилися колишніми

— Для Путіна критично важливо, щоб 9 травня в Москві пройшло спокійно. Ось чого він дійсно хоче. Тому і з’являються спроби видати все за “перемир’я”, мовляв, він нічого не планує, не збирається загострювати тощо. Але, думаю, це ні до чого не призведе.

Вимоги Путіна до перемир’я залишилися незмінними: Україна має припинити опір, має бути зупинена західна допомога, припинено мобілізацію, і, що важливо, припинено розвідувальну підтримку. На все це ЄС уже відповів відмовою, як і США — вони ясно сказали, що цього не буде.

Тож, теоретично, на нас чекає в’язка боротьба, без чітких результатів. Але знову ж таки, тому що Путіну потрібно забезпечити собі спокійний 9 травня.

Можна уявити, що якщо, наприклад, до Москви приїдуть “шановні гості”, і в цей момент у місті оголосять повітряну тривогу? Або Україна прямо скаже, що не гарантує безпеку іноземних гостей, які приїхали на парад? Тоді залишається тільки взяти попкорн і дивитися, що буде далі. 

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: “Мирна риторика” Путіна — це інформаційна кампанія

— Чесно кажучи, ось ці 30 годин перемир’я — це було трохи несподівано. Але сам підхід Путіна, починаючи приблизно з літа минулого року, став очевидним: він обрав стратегію декларувати готовність до миру, висуває якісь ініціативи, каже, що хоче перемир’я.

З мого погляду, основна аудиторія Путіна — це не тільки перемовники. Хоча, звісно, інтерес до переговорів є, особливо якщо там обговорюють перспективи економічного співробітництва зі США, але цей процес триває вже досить давно. Насамперед це Північна Корея, Іран та інші уряди, нехай і менш радикальні. І, звичайно, Китай — головний конкурент США. 

Путін весь час показує, що нібито налаштований на мир, але на ділі продовжує агресію. Це дає йому змогу продовжувати війну і водночас підривати світовий порядок, що склався після Другої світової війни, і особливо – однополярний світ, що встановився після розпаду СРСР. Така війна об’єктивно вигідна країнам Глобального Півдня і Китаю. І Путін їм підіграє — він ніби легітимізує свою війну в їхніх очах.

Він отримує торгові контракти, живі долари, посередників, торгівлю зброєю, постачання снарядів з Північної Кореї. І, як ми розуміємо, такі обсяги без сприяння Китаю просто неможливі. Тому все це — частина глобального протистояння Захід — глобальний Південь, США — Китай. 

Ця “мирна риторика” — частина великої інформаційно-дипломатичної кампанії, націлена саме на цю аудиторію.

Я скептично ставлюся до всіх цих заяв про локальні перемир’я: за окремими напрямками, секторами, або тимчасовими. Президент Зеленський, коли в США змінилася адміністрація — це було наприкінці зими — теж скептично дивився на можливість перемир’я.

Але потім, під впливом переговорних процесів зі США, позиція України змінилася — тепер вона теж висуває мирні ініціативи, щоб підтримати американську лінію. Хоча, за фактом, усе це поки що не дає жодних результатів. Ні британські пропозиції щодо захисту неба, ні щодо енергетики, ні ці 30-годинні затишшя.

З мого погляду, це все нереально. Або потрібно домовлятися про повноцінну зупинку бойових дій і запуск переговорів, або це знову будуть просто інформаційні кампанії. Усі сторони — Україна, Європа, США, Росія, країни глобального Півдня — робитимуть гучні заяви, пропонуватимуть красиві ініціативи, обговорюватимуть їх, а потім казатимуть, що хтось усе зірвав. І за фактом — усе триватиме як раніше.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Перемир’я — це двосторонній процес

— Перемир’я — це, безумовно, процес двосторонній. Це дорога з двостороннім рухом. Скажімо, є ідея, укласти перемир’я з 19 квітня, наприклад, з 18:00, як було заявлено Путіним. Тоді це має бути погоджено і з іншою протилежною стороною. Тобто дві сторони мають вирішити, що ми о 18:00 19 квітня припиняємо вогонь. І моніторимо дотримання перемир’я в певному порядку, з використанням певних засобів. А не так, як це сталося в суботу, коли вже близько 16:00, якщо не помиляюся, з’явилося повідомлення про те, що Путін наказав влаштувати перемир’я. Так це не робиться, це не односторонній процес. 

Але насправді й правда не було повітряних тривог. Можна констатувати, якщо ми говоримо про Київ, що у Великдень і перед ним не було звичних нальотів “Шахедів”. На підставі цього можна стверджувати, що було якесь послаблення бойових дій у контексті відсутності обстрілів, зокрема в столиці, наприклад. Але стверджувати, що це перемир’я було повністю виконано, в жодному разі не можна, бо ми бачили інформацію про бойові зіткнення і бої, що точилися по всій лінії фронту. Тобто це не перемир’я. Перемир’я — це коли закінчується вогонь. 

Наказ Путіна про перемир’я не поширювався на Курську і Бєлгородську області. Тим часом російське Міноборони опублікувало відео, де українські військовослужбовці нібито “порушують перемир’я”. Однак докази виявилися фальшивими — відео було знято рік тому.

Це розмова для Дональда Трампа й адміністрації президента Сполучених Штатів Америки. Що, мовляв, ми так гуманно орієнтовані, і ми, піклуючись про православних (я в цьому випадку говорю про Російську Федерацію), запропонували перемир’я, для того, щоб українські православні могли відзначити Великдень. Тому ось ми такі хороші, миролюбні та демонструємо повну прихильність мирному плану. А ось Україна — погана, вона не прийняла нашу пропозицію і продовжує вести бойові дії, порушувати “перемир’я”. Це розрахунок на те, що відреагує адміністрація Дональда Трампа і почне чинити тиск на Україну, як на сторону, яка нібито бажає продовжувати війну.

Читайте також: Американський дедлайн: чи вдасться Білому дому зберегти вплив на переговори про мир в Україні