Березань: чим приваблює туристів чорноморський острів, історія якого сягає античності (ВІДЕО)

Невеликий острів у Чорному морі – Березань – розташований на вході у Дніпровсько-Бузький лиман. Він є цікавим об’єктом як для туристів, так і для дослідників.

“Це дуже цікавий об’єкт у плані історії, природи, археології. Це невеличкий шматок суші посеред Чорного моря, який дуже давно був заселений людьми”, – каже старший викладач кафедри археології та історії Миколаївського національного університету ім. В. А. Сухомлинського Олександр Смирнов.

За однією з версій, саме Березань описав у своїй славнозвісній “Казці про царя Салтана” відомий поет та письменник Олександр Пушкін:

“Вітер весело шумить,
Корабель собі летить
Біля острова Буяна
В царство славного Салтана.
І на березі вогні
Вже мигтять у далині”.

На думку голови Миколаївського пушкінського клубу Анатолія Золотухіна, Пушкін писав саме про острів Березань. Так це чи ні – сьогодні залишається лише здогадуватися. Але це ще раз підтверджує – зацікавленість невеличким островом неподалік Очакова була і є.

“Інтерес до Березані як до історичного об’єкту дослідники виявили ще у XIX столітті. У 1884-му році там були проведені перші роботи. Та мета була не така, яку сьогодні переслідують археологи – була спроба знайти сліди доісторичної людини. Але, оскільки нічого там знайти не змогли, на якийсь час зацікавленість Березанню як археологічним об’єктом була втрачена. Але вже в 1901-1902 роках найбільший землевласник Херсонської губернії Георгій Львович Скадовський за власні кошти провів роботи на Березані. Саме він відкрив античний акрополь, розкрив до 800 могил”, – розповідає старший науковий співробітник Миколаївського обласного краєзнавчого музею Наталія Гаркуша.

У 1904 році розкопки на Березані розпочав секретар історико-філологічного факультету Новоросійського університету Ернест фон Штерн, який до того займався дослідницькою діяльністю вже понад 10 років. Проте організовані ним розкопки тривали недовго.

Потім цей острів стає базою випробування артилерії після поразки в російсько-японській війні. Після цього не одне десятиліття там перебувають військові. Археологи сюди повернулися лише у 50-х роках XX століття.

“Під час різних археологічних досліджень, які тривають уже понад 100 років, були виявлені рештки перебування людини на цьому острові (вважається, що тоді це ще був півострів, який великим мисом виходив до Чорного моря з сучасного села Рибаківка). А залишки присутності людини датуються XII–XIII століттями до нової ери. І майже до 1944-го року там постійно перебували люди, вони мешкали на цьому острові, але виконували доволі різні функції”, – зазначає Олександр Смирнов.

Сьогодні Березань у тих, хто хоч краєм вуха чув про цей острів, асоціюється з античними греками, турками-османами, яких у 1788 році взяв штурмом козацький кошовий отаман Антін Головатий, та з українським військовим моряком, учасником Революції 1905-1907 років Петром Шмідтом, якого тут розстріляли 1906-го року. Та про мешканців Березані трьохтисячолітньої давнини навряд чи хтось навіть здогадується.

“Березань цікава, взагалі-то, протягом дуже тривалого часу. Але найбільш важливий період – це, все-таки, античний – від кінця VII століття до нашої ери по III століття нової ери. Фахівці вважають, що в античні часи це була півострівна територія. І це цілком відповідало грецькій традиції – влаштовувати нове поселення на мисах, півостровах. У літературній традиції збереглася дата заснування поселення – 647-646 роки до нашої ери. Однак за роки розкопок такий ранній матеріал знайдений не був. Тому сьогодні дослідники вважають, що поселення виникло наприкінці VII століття до нашої ери на півострівній території. Сьогодні Березань займає невелику площу – 23 га, 10 з яких – територія античного поселення”, – розповідає Наталія Гаркуша.

Більше випусків проєкту “Ніч в музеї” дивіться за посиланням.