Звичайний російський фашизм, або Навіщо Росії українські діти — подробиці від правозахисників

Люди евакуюються з окупованої території України. Ілюстративне фото: news.un.org

За дев’ять місяців війни Росія незаконно вивезла з окупованих територій України вже понад 13 тисяч дітей. Однак ця цифра не є остаточною, адже випадки порушень прав українців складно зареєструвати в містах і селах, які поки що під контролем російських військ.

Вже на території РФ дітям дають нові імена, прізвища та російські паспорти. Але перед цим їх концентрують у спеціальних пунктах на окупованій території, проводять медичний огляд. Автори аналітичного звіту “Примусова депортація дітей до Росії”, підготовленого “Східною правозахисною групою” та Інститутом стратегічних досліджень, зазначають, що це робиться для того, щоб відсіяти “слабких”. Як повідомляє FREEДOM, щоб урятувати дітей, чиї батьки загинули, від вивезення до Росії, херсонські лікарі під час окупації підробляли історії їхніх хвороб — так їх вдавалося вберегти від потрапляння до дитячих будинків і подальшої депортації.

Правозахисники встановили, що вивозять не лише дітей, які на момент окупації були вихованцями сирітських будинків. Вивозять і тих дітей, які мають родичів. Усе це відбувається під приводом “евакуації” із небезпечних зон або просто називають депортацію “оздоровчою поїздкою”. Росіяни викрадають дітей також із нібито неблагополучних сімей. Такими, наприклад, можуть вважати батьків, які відмовилися віддавати свою дитину до школи, підконтрольної російським окупантам.

Викрадених дітей розвозять російськими глибинками — так у Кремлі намагаються вирішити свої демографічні проблеми у регіонах, що запустіли, кажуть правозахисники. Депортованих тимчасово розміщують у про центрах сприяння сімейному вихованню. Саме там починається деукраїнізація дитини: їй оформлюють російське громадянство та обробляють кремлівською пропагандою.

Чому депортацію українців різного віку до Росії можна вважати частиною геноциду, як відбувається незаконне усиновлення на території країни-агресора і як Москва готувалася до цього процесу, в ефірі телеканалу FREEДOM журналісти поговорили з правозахисниками.

Віра Ястребова, виконавча директорка “Східної правозахисної групи”, адвокат

— Якщо говорити про приведення законодавства РФ до норм, які дозволили інтегрувати українських дітей та перетворювати їх насильно на росіян, то це указ Путіна від 30 травня 2022 року, яким фактично передбачили процедуру для того, щоб дітям з України одразу видавати громадянство РФ, минаючи всі формальності, що діяли раніше.

Є й відмови прийомних батьків від дитини після процедури усиновлення. Кількість таких повернень зросла порівняно із статистикою минулих періодів. Прийомні сім’ї на території Російської Федерації заплющують очі на те, що, по суті, дітей вкрали з України. А ті, хто виявив бажання всиновлювати та удочеряти наших українців, проходять спеціальну процедуру ідеологічного “виховання”.

Таке “виховання” проходить у центрах сприяння сімейному вихованню — є такі державні установи. Вони проходять спеціальні курси для майбутніх батьків. Тобто формально для осіб, які виявили бажання взяти дитину до родини саме з України. Тобто в рамках усиновлення дітей біля РФ ця процедура не передбачена. Тобто таким чином відбиратимуть тих, хто перевиховуватиме наших маленьких українців. І навіть незважаючи на цей жорсткий відбір, який має на увазі, передусім, ідеологічну обробку майбутніх батьків, все одно не дають гарантій, і батьки відмовляються.

Уряд РФ своїм розпорядженням від 22 жовтня заклав фінансування на поглиблення профілактичних та медичних оглядів 82 тисяч дітей на непідконтрольних територіях України. Про що це свідчить? Про те, що вводиться медична фільтрація, де здорових дітей передаватимуть до Росії для подальшого усиновлення, а дітей з обмеженими фізичними можливостями, з проблемами, зі слабким здоров’ям, із захворюваннями залишатимуть на непідконтрольних територіях.

Олексій Лазаренко, віцепрезидент Всеукраїнського фонду “Захист прав дітей”, кандидат педагогічних наук

— Міжнародний кримінальний суд раніше розглядав питання втягування дітей у збройний конфлікт, наприклад, звинувачено одному з лідерів Африканської республіки про створення дитячих батальйонів, які воювали і брали участь у військових злочинах. Але немає преценета, коли розглядається злочин країни-терориста стосовно населення іншої країни, тобто геноцид у всіх його проявах, починаючи від депортації дітей, призову громадян України воювати проти своєї країни, нав’язування якоїсь нової історії, закінчуючи сексуальними злочинами. Ймовірно, буде першою міжнародною практикою, коли розглянуть окремо військовий злочин країни-терориста стосовно дитячого населення іншої країни-учасника збройного конфлікту.

Органи, які відповідають у будь-якій країні за усиновлення дітей, перш ніж давати такий дозвіл, повинні встановити статус дитини та переконатися в тому, що близька сім’я, родичі не хочуть усиновити цю дитину, або у неї немає цих родичів, хто міг би взяти цю дитину в сім’ю. Лише після цього проводиться процедура усиновлення. Знову ж таки, у багатьох країнах дітей старше 14 років взагалі не всиновлюють. Тому що вже десь із 10 років дитина усвідомлює, що це не її родина. Страшно, коли ламають психіку дитини, змушуючи чужу людину називати мамою чи татом.

З Херсонської області вивезли тисячу дітей-сиріт. Але в нас не було такої кількості сиріт. Тобто дитину штучно роблять сиротою і потім нав’язують їй іншу родину. Відповідно до конвенції ООН про права дитини, має бути встановлений контакт між усиновлювачем та дитиною. Має бути бажання дитини у цій сім’ї. Не можна, як цуценя чи кошеня взяти, принести в сім’ю і сказати: ти тут житимеш. Це порушення прав дитини.

Павло Лисянський, правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки

— На листопад 2022 року можна говорити про сотні тисяч випадків депортації дітей. Я наведу цифри окупаційного гуманітарного штабу міністерства оборони РФ — є такий гуманітарний штаб. В нашому розпорядженні є його бюлетень. Вони стверджують, що, починаючи з повномасштабної агресії на територію РФ, в’їхало близько 4,8 мільйона чоловік і 992 тисячі машин. З них 714 тисяч – це діти. Тобто це, звісно, не всі примусово депортовані. Але приблизно близько 60%-70%, а дітей від цієї статистики є примусово депортованими.

Людей забирають із пунктів тимчасового утримання — там вони опиняються, залишаючи окуповані території “зеленими коридорами” у бік РФ. Пункти тимчасового утримання знаходяться на прикордонній території Росії та в окупованому Криму. На сьогоднішній день ми зафіксували, що люди, які зазнали процедури примусової депортації, перебувають практично у кожному віддаленому регіоні РФ. Тобто фактично людей розкидали прикордонним простором за принципом етнічності. У переліку є і Дагестан, і Бурятія, і навіть Єврейська автономна область.

У Росії діє програма міністерства закордонних справ для співвітчизників, яка ще з 2007 веде інтеграцію російськомовного населення слов’янської зовнішності. Ця програма була призначена для того, щоб людей з України та Білорусі звідти відправляти до віддалених регіонів РФ.

У Кремлі дотримуються трьох основних принципів роботи: збільшення кількості російськомовного населення в Росії, недопущення переваги та зростання етнічного населення РФ і, звісно, вбивство української ідентичності у тих громадян, які були примусово депортовані на територію Росії у вигляді видачі їм іншого громадянства.

Росія зараз має величезні демографічні проблеми, а через 30 років за вимірами їхніх фахівців у країні буде 50% населення — етнічна молодь, 50% — слов’яни. У Кремлі є провладне націоналістичне угруповання, яке всіма силами намагається просувати російський фашизм. Я маю на увазі тези “Росія — для росіян, слов’ян”. Для них люди слов’янської зовнішності — це представники титульної нації Росії тощо. Тому вони зараз постійно розробляють методи, як збільшити кількість населення РФ. Відповідно, примусова паспортизація, яка ще була розроблена у 2019 році і впроваджувалася на окупованих територіях, — проект цієї націоналістичної групи.

Читайте також: Путіну начхати на росіян, він може знищити хоч усіх, — політтехнолог (ВІДЕО)

Прямий ефір