Золотий запас скоротився до мінімуму: чому Росія терміново розпродає зливки з резервів (ВІДЕО)

Міністерство фінансів Росії призупинило аукціони з розміщення облігацій федеральної позики. Ці цінні папери уряд випустив для покриття дефіциту федерального бюджету. Коли торги відновляться, не повідомляють. Вартість облігацій стрімко падає, а чотири останні аукціони завершилися провалом. Про ситуацію у фінансовому секторі Росії розповідає телеканал FREEДOM.

Золотий запас Центрального банку Росії скоротився до рекордного мінімуму, йдеться у звіті Всесвітньої ради із золота. У червні він зменшився більш ніж на 9 тонн, а від початку року — на 43,5 тонни. У порівнянних обсягах Росія продавала золото лише одного разу — у 2002 році. Тоді за пів року золотий запас Росії знизився на 36 тонн. Продаж дорогоцінних металів — крайній захід, але в нинішніх умовах у Кремля немає альтернативи, пояснюють експерти.

“Коли нафтогазові доходи виявляються нижчими за рівень, передбачений бюджетним правилом, або кошти фонду спрямовуються на інвестиції всередині країни, Банк Росії проводить зустрічні операції з ліквідними резервними активами. При цьому ЦБ виконує технічну частину механізму, а не ухвалює окреме рішення закривати дефіцит бюджету продажем золота”, — заявив аналітик Freedom Global Володимир Чернов у коментарі Reuters.

За даними Міністерства фінансів Росії, сукупний дефіцит бюджету країни на кінець червня становив 5 трлн 700 млрд рублів. Це 2,5% ВВП. У Законі про федеральний бюджет на весь 2026 рік закладено дефіцит у 3 трлн 790 млрд рублів або 1,6% ВВП. У такій ситуації навіть гіпотетичне зростання доходів від продажу нафти не допоможе залатати діру в казні, вважають експерти. Адже тепер Москві доводиться купувати нафтопродукти. А продавати їх зі знижкою не поспішають навіть її давні торгові партнери.

“Індія, на яку Росія так розраховувала, раптово підняла удвічі мита на експорт палива — саме дизельного пального й авіаційного гасу, які зараз найбільше потрібні Росії. Тому для них ситуація вкрай несприятлива на світових ринках. І я думаю, що навіть війна в Ірані їх не врятує”, — переконаний член Українського товариства фінансових аналітиків, член Ради НБУ (2019-2021 рр.) Віталій Шапран.

У січні 2026‑го російський уряд підвищив податок на додану вартість до 22%. Але аптеки, ресторани, салони краси і невеликі магазини дедалі частіше просять клієнтів платити готівкою, щоб зберегти більшу частину доходу поза бухгалтерською звітністю. Простіше кажучи — щоб не платити ПДВ. До цього додаються і проблеми з електронною оплатою через блокування та відключення інтернету. Росіяни знімають готівку, але повертати її в банківську систему не поспішають, констатують експерти.

У травні кількість заявок на валютно‑обмінні операції в Росії зросла у 12 разів порівняно з січнем, повідомили у Службі зовнішньої розвідки України. І якщо на початку року майже 59% угод припадало на суми понад мільйон рублів, то тепер понад 90% запитів стосувалися сум до 100 тисяч. А це означає, що валютними операціями зацікавилися росіяни з набагато скромнішим доходом.

“У населення виникає цілком логічне питання: якщо сьогодні курс утримується завдяки діям Центробанку, то що станеться, коли ресурсів для такої підтримки стане недостатньо? Люди побоюються, що в цьому випадку рубль може ослабнути дуже швидко. Якщо людина припускає, що сьогодні долар коштує близько 70 рублів, а через кілька місяців може коштувати 120 або навіть 150 рублів”, — зазначив кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Іван Ус.

Російська економіка входить у нову фазу кризи, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). На думку аналітиків, найбільш тривожні сигнали — обвал індексу Московської біржі та погіршення індикатора ділового клімату Центробанку. Це свідчить про те, що економічні проблеми Росії вийшли далеко за межі паливної кризи, спричиненої ударами Сил оборони України по російських НПЗ.

Читайте також: Економіка РФ стрімко деградує: матеріальне становище росіян упало до рівня 2015 року

Як повідомлялося, російські мільярдери прискорили виведення капіталу за кордон, побоюючись конфіскації активів, погіршення стану економіки та тиску з боку Кремля. Лише з початку цього року з Росії неофіційно могли вивести десятки мільярдів доларів.