Як залучити донорів крові та чому це важливо: “Утро Дома” з представниками ГО “Агенти крові”

Громадська організація “Агенти крові” з 2015 року працює у різних містах України. В грудні у них стартував новий сезон фотопроєкту “Кров чарівна 2.0”.

Що це за акція і як до неї приєднатися, як часто можна здавати кров – розповіли засновниця “Агентів крові” Олена Балбек та фотограф Леся Задорожна в ефірі програми “Утро Дома” телеканалу UA.

Ведучі – Анна Кузіна та Костянтин Октябрський.

– Всесвітній день донора відзначається влітку. Чому важливо говорити про це зараз, узимку?

Олена Балбек: Справа в тому, що традиційно до початку зими дуже падає кількість донорів крові в центрах крові. Тому що люди відволікаються на інші завдання. Вони закривають рік, планують новорічні свята та їдуть у відпустку.

Наша акція, яка стартувала 1 грудня в Одесі, має назву “Кров чарівна”. Вона полягає в тому, що на кожне чергування “Агентів крові” – це волонтерський рух, який допомагає розвивати донорство – разом із командою волонтерів приїжджає фотограф. Це фотограф відомий, у якого вже є своя аудиторія, для того, щоб зробити портрети донорів відразу після донації. Цей проєкт стартував минулого року і досить успішно пройшов узимку 2020 року, і тепер ми повторюємо цього сезону.

– Ви вже відзняли кілька фотосесій?

Леся Задорожна: Так, саме минулого року ми знімали на Новий рік, 31 грудня, у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова. Це була реально якась магія. Усі були на такому позитиві, все було дуже класно. Це було 31 грудня, я приїхала додому на такому заряді. Ми відзняли спочатку тих, хто здавав кров – донорів. Потім відзняли лікарів. Потім із волонтерами зробили портрети, і все було дуже круто. Мені дуже сподобалося.

– Тобто люди здавали кров 31 грудня?

Леся Задорожна: Це 31 грудня. Взагалі було дуже багато людей насправді.

Олена Балбек: Це був аншлаг на зміну Лесі. В принципі, цей проєкт витяг плани щодо забору крові в інституті Амосова. Ми дуже допомогли цією акцією.

Коли ми замислювали цю ідею, то обговорювали формат, який ми знімаємо. Зупинились на портретах донорів. Леся вихоплює донорів, коли вони виходять з маніпуляційного кабінету, у них ще перев’язані руки. Але це момент, коли вони вже зробили це добро. І ось ми вихоплюємо цей момент і радості, і полегшення.

Леся Задорожна: Так, ми знімали із гемаконом.

Олена Балбек: Гемакон – ємність, в яку збирається кров. Ми наш реквізитний гемакон наповнювали не кров’ю, а фіолетовим глітером. Таким чином, ми говоримо, що кров…

Леся Задорожна: Кров – не червона, кров – чарівна.

Олена Балбек: Чарівна. Абсолютно вірно. І це реквізит, який поєднує всіх донорів і всі стилі фотографів.

Леся Задорожна: Портрет на згадку про людину. Вона потім ділиться цим у соцмережах, зі своїми друзями.

Якщо минулого року прийшли одна-дві людини, які мене знають, і я говорила, що, хлопці, я братиму участь, приходьте. То цього року мені вже написали дуже багато друзів, що вони обов’язково будуть.

Олена Балбек: Важлива роль фотографа тут у тому, що ми, як волонтери, за шість років практики бачимо, що люди реагують на заклик до донорства через особистий приклад. І нам потрібно зацікавити людей поділитися досвідом донації.

Як правило, процедура донації не дуже естетично, красиво виглядає. Знайти, оминути цю проблему, цей бар’єр – для нас завжди виклик. А портрети у нас виходять дуже гарні. І це, як правильно сказала Леся, саме мотивація всіх людей, які спробували здати кров, поділитися своїм досвідом у соціальних мережах. Ми отримуємо великий відгук після кожного дня фотосесії. Окрім того, що люди прийшли, вони розкажуть ще сотням інших.

– Лесю, чи ви здавали кров до цього проєкту?

Леся Задорожна: Я і раніше здавала кров. І того року здавала кров перед своєю зміною. Теж у грудні здавала.

– Як часто можна здавати кров?

Леся Задорожна: Щотри місяці можна здавати.

Олена Балбек: Є компоненти крові чи цілісна кров. Цілісна…

Леся Задорожна: Цілісну я здаю, припустимо, кожні три місяці, а компоненти крові можна частіше здавати.

Олена Балбек: Так, компоненти крові можна здавати частіше. 14 днів перерва між донаціями, наприклад, такого компонента, як тромбоцити.

Леся Задорожна: А ще мені завжди приємно отримувати sms: “Вітаємо, ваша кров сьогодні допомогла людині”. Я така: “О, класно!”

– Тобто пишуть, коли її використали?

Леся Задорожна: Так, приходить смс обов’язково того дня, коли вона використана, про те, що ви допомогли сьогодні.

Олена Балбек: Так, Центр крові розсилає sms-подяки. Нам дуже цікаво розгадати завдання, що мотивує людей повертатися постійно. Тому що нам потрібні регулярні донори. Важливо підтримувати інтерес донорства протягом року поступово. Тому що центри крові не можуть, наприклад, на День донора, який ви згадали, 14 червня, провести масові акції та заготувати кров на весь рік уперед. Тому що у крові та у компонентів крові є термін придатності. Тому центрам крові доводиться працювати з плануванням у дуже короткий термін – місяць-два.

– Більшість людей думають, що кров здають постійно, що її, напевно, вистачає. Як насправді?

Олена Балбек: Насправді її не вистачає. Тому що проблема вирішується силами родичів пацієнта, як правило, чи самим пацієнтом. Якщо, наприклад, ви готуєтеся до операції і вам потрібна кров, то вас попередять, що потрібно привести якусь кількість донорів, і таким чином цю потребу закрити.

Водночас, національна система крові не може будуватися на тих людях, які приходять у відповідь на такий сімейний запит і потім більше ніколи не повертаються. Для того, щоб система крові була стійкою, необхідно мати працюючу базу даних донорів у кожному центрі. Це будуть ті люди, які будуть готові відгукнутися на запит, приїхати та здати кров. У разі потреби викликати їх із якимось невеликим запасом. Тобто, припустимо, мені потрібні п’ять донорів, я дзвоню 7-10 людям. Далі потрібно вести з ними чітку комунікацію, підготувати їх до тривалості, пояснити, що буде далі, подякувати після донації та приблизно зорієнтувати, коли я зможу їм подзвонити наступного разу. По суті, цього достатньо. Так само, в принципі, може чинити і Центр крові.

– Виходить, ви берете на себе функції відділу Центру крові, якого немає?

Олена Балбек: Так, це піар-відділ або адміністративний відділ, або колцентр.

– Скільки триває акція “Кров чарівна”?

Олена Балбек: Ця акція триватиме три місяці, усю зиму. Ми чергуємо щочетверга в Інституті Амосова в Києві, а також щосереди – в Обласному центрі переливання крові в Одесі. Можна записатися на наші фотодні під час цього зимового періоду, всі зимові місяці.

– Як змінилася система за останні 6 років, які ви працюєте?

Олена Балбек: Ми бачимо результати. Коли ми починали, у Центрі крові було дуже багато родичів, які намагалися переманити, перехопити, умовити людину у черзі здати на ім’я конкретного пацієнта. Наразі питання імені пішло з порядку денного назавжди. Тепер донор просто здає групу крові на потребу центру і центр сам розподіляє по пацієнтам. Вважаю, що це дуже позитивний прорив.

Крім того, ми бачимо, що до нас приходять донори – люди вже підготовлені до донації. У них немає якихось хибних переконань про те, з чого складається процедура, немає страху, вони позитивніше ставляться до самого процесу і з великою довірою. Мені здається, що це також дуже важливо. Нам удалося за ці роки зібрати близько 5 тис. донацій. Це досить помітна цифра.