Вони знають, як підтримати та заспокоїти постраждалих. Робота психологів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) — це вміння знайти потрібні слова або просто побути поруч із людьми, які переживають надзвичайно важкий стрес після російських обстрілів. Як працюють фахівці ДСНС в епіцентрі ворожих ударів, дізнавалася знімальна група телеканалу FREEДOM.
Ольга Деменникова працює в Державній службі з надзвичайних ситуацій уже 15 років. До психологічного підрозділу вона перейшла після десяти років служби в лавах Збройних сил України (ЗСУ). Зараз Ольга — начальниця відділу психологічного забезпечення та соціального захисту.
“Я почала захоплюватися психологією, коли у мене народилася перша дитина. Потім було 10 років самостійної підготовки, мого захоплення психологією. Я розуміла, що це робота в екстремальних ситуаціях, що це важкі обставини, в які потрапляють люди. Не думала, що стану психологом приватної практики. Мені хотілося допомагати, бути корисною”, — згадує жінка.
Психологічна служба — важлива складова ДСНС. Фахівці відомства надають підтримку особовому складу, а також відбирають кандидатів на службу та до профільних навчальних закладів.
“Ми відстежуємо, на які виїзди вони виїжджали, чи були вони пов’язані із загибеллю людей або травмуванням. На жаль, у нас є й випадки, коли наші хлопці загинули під час виїзду — це вже під час повномасштабної війни — та отримали поранення. І ми також супроводжуємо наших поранених хлопців та родини наших загиблих”, — розповідає Ольга.
З початком повномасштабної російської агресії проти України у психологів ДСНС з’явилося ще одне надзвичайно важливе завдання — надання допомоги постраждалим та сім’ям загиблих безпосередньо на місцях російських атак.
“Найскладнішим був приліт до Сергіївки — дуже багато загиблих, це цивільний сектор, тож потрібна була більша внутрішня мобілізація. Наша робота ґрунтується на емпатії. Емоції — це одне, але ми не можемо їх показувати, коли працюємо. Ми співчутливі, розуміємо, що відбувається з людьми, це усвідомлення того, що ми можемо зробити, щоб надати допомогу у скрутну хвилину. Ми професіонали, тому це дається нам легко”, — зазначає Ольга Деменнікова.
Усі співробітники ДСНС, які виїжджають на місця російських атак, перебувають у постійній небезпеці, оскільки загарбники застосовують тактику повторних ударів.
“Щоб уникнути вигорання, у нас проводяться супервізії. Там ми обговорюємо складні випадки, можемо дати волю емоціям. У нас відбуваються групові обговорення, і якщо були складні виїзди, ми завжди їх обговорюємо у своєму колективі”, — пояснює Ольга.
Старший психолог відділу психологічного забезпечення та соціального захисту Анастасія Лісевич також працює в районах обстрілів російської армії. Вона почала службу у 2019 році.
“ДСНС — це місце, яке дає можливість допомагати людям. У цьому й полягає цінність. А психологія — це дуже цікаво. Але одна справа, коли це просто цікаво вивчати, а інша — коли твої знання можуть приносити користь людям”, — каже дівчина.
Перший виїзд Анастасії був пов’язаний із пожежею в одному з готелів Одеси. Вона згадує, що того дня дуже хвилювалася, але їй допомогли знання та підтримка колег. За словами Анастасії, взаємодопомога серед рятувальників — це одна з головних особливостей служби.
“Найголовніше, що тоді допомогло впоратися, — це, мабуть, те, що після самого виїзду я знала: прийду до своїх керівників, і вони все пояснять, покажуть, заспокоять і проведуть для мене супервізію”, — ділиться вона.
У психологів ДСНС, як і у рятувальників, немає чіткого графіка роботи та вихідних. Вони виїжджають на допомогу в будь-який час доби.
“Організм мобілізує всі ресурси, і ти просто виконуєш свою роботу, намагаєшся робити її добре. Є таке класне запитання під час профорієнтації: що б ти робив, якби тобі за це не платили гроші? Так само й тут — якщо ти не захоплений цим, якщо ти не готовий цілодобово працювати, не бачити рідних раз на три дні, щоб допомагати людям, то навряд чи з цього щось вийде”, — каже Анастасія.
За словами психологів, після важких змін від вигорання рятує вдячність людей, яким вдалося допомогти у найстрашніших і найстресовіших ситуаціях.
“Люди, яким ти допоміг, підходять і кажуть “дякую”, обіймають. Вони навіть можуть нічого не сказати, але ти бачиш, що ти був корисний і потрібен”, — розповідає Анастасія Лісевич.
Нагадаємо, за даними ООН, у травні цього року в Україні загинули 274 мирних жителів. Ще майже 1 800 осіб отримали поранення. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ООН підтвердила загибель понад 16 тис. мирних жителів, серед них — майже 800 дітей. Реальні цифри, як зазначили в Організації Об’єднаних Націй, ймовірно, значно вищі.
Читайте також: У Харкові надають допомогу постраждалим та ліквідовують наслідки російського удару КАБами — репортаж (ВІДЕО)














